Справа № 2-а-5115/10/0270 Головуючий у 1-й інстанції:Свентух В.М.
Суддя-доповідач: Драчук Т. О.
16 березня 2011 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Драчук Т.О.,
суддів: Гонтарука В.М.,
Боровицького О.А.,
при секретарі судового засідання: Гонті І.О.,
за участю: представника позивача - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі територіального управління у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 28 січня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі територіального управління у Вінницькій області про визнання не чинною та скасування постанови про застосування фінансових санкцій, -
В грудні 2010 року ОСОБА_4 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову Територіального управління Головної державної інспекції (далі-ТУ ГДІ) на автомобільному транспорті у Вінницькій області №115781 від 08 листопада 2010 року про застосування фінансових санкцій в розмірі 1700,00 грн.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 28 січня 2011 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову.
Від апелянта до суду надійшла заява, в якій він просив розглянути справу без участі представника ТУ ГДІ на автомобільному транспорті у Вінницькій області, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник позивача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги не визнав, посилаючись на письмові заперечення проти апеляційної скарги, просив суд відмовити в її задоволенні.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 198 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС) України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін.
Суд першої інстанції, при ухваленні постанови та задовольняючи позов, виходив з того, що обставини, викладені в акті перевірки не відповідають дійсності, а саме: надання позивачем послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», не знайшло свого підтвердження в ході розгляду справи. У зв'язку з чим, підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за абз.3 ч.1 ст.60 Закону України “Про автомобільний транспорт”, немає.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції погоджується, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 08 жовтня 2010 року державними інспекторами ТУ ГДІ у Вінницькій області проведено перевірку транспортного засобу марки “Мерседес-Бенц», державний номерний знак НОМЕР_1, який належить позивачу, щодо додержання останнім вимог законодавства про автомобільний транспорт. За результатами перевірки складено акт №185224 від 08.10.2010 року, який було зафіксовано порушення позивачем вимог законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абз.3 ч.1 ст.60 Закону України “Про автомобільний транспорт”.
Зокрема, перевіряючими було встановлено, позивач здійснює нерегулярні пасажирські перевезення з м. Шаргород Вінницької області в м. Хмельницькій без оформлення належних на це документів, за що передбачена відповідальність абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”.
За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідачем прийнято постанову про застосування фінансових санкцій №115781 від 08.11.2010 року, згідно якої позивача притягнуто до відповідальності за абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” у вигляді штрафу в розмірі 1700,00 грн.
Визначаючись щодо правомірності прийняття оскаржуваної постанови, судова колегія зважає на таке.
Відповідно до ч.1 ст.29 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб'єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.
Згідно вимог ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону застосовуються санкції у вигляді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За визначенням, нерегулярні пасажирські перевезення представляють собою перевезення пасажирів автобусом, замовленим юридичною або фізичною особою з укладанням письмового договору на кожну послугу, в якому визначають маршрут руху, дату та час перевезень, інші умови перевезень та форму оплати послуги, або перевезення за власний кошт.
Однак, як встановив суд першої інстанції, про що також свідчать матеріали справи, державним реєстратором Шаргородської райдержадміністрації 05.08.2010 року зроблено запис, яким до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців внесено запис про рішення ОСОБА_4 щодо припинення підприємницької діяльності, а 11.10.2010 року - запис про Державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою підприємцем за її рішенням.
Відповідачем не надано доказів того, що на момент перевірки, а саме 08.10.2010 року, позивач займався підприємницькою діяльністю, згідно обраного ним виду діяльності, а також не з"ясовано, яким видом діяльності займався ОСОБА_4 перебуваючи на податковому обліку.
Крім того, до суду першої інстанції відповідачем не було надано доказів щодо здійснення позивачем пасажирських перевезень, а встановлено, що в автомобілі, який перевірявся знаходились лише водій-позивач та його знайома ОСОБА_5, яка була допитана в судовому засіданні в якості свідка та підтвердила даний факт.
З огляду на викладене, колегія суддів повністю погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що останній, задовольняючи адміністративний позов ОСОБА_4 діяв правомірно, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим, постанова Вінницького окружного адміністративного суду від 28.01.2011 року є законною та не підлягає скасуванню.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного та керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі територіального управління у Вінницькій області залишити без задоволення.
Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 28 січня 2010 року залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 21.03.2011 року.
Головуючий Драчук Т. О.
Судді Гонтарук В.М.
Боровицький О.А.