Постанова від 17.03.2011 по справі 2-а-4623/10/0270

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2-а-4623/10/0270

Головуючий у 1-й інстанції: Дончик В.В.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2011 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Матохнюка Д.Б., Голоти Л.О.

при секретарі: Чернишук О.М.

за участю представників сторін:

позивача - Ільницька Ю.Ю., представник на підставі довіреності

відповідача - Каспрук Ю.М., представник на підставі довіреності

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ремтехноавто-Сервіс" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 21 січня 2011 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ремтехноавто-Сервіс" до Жмеринської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень , -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Ремтехноавто-Сервіс" (надалі ТОВ «РТА-Сервіс») 11.11.2010 року звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Жмеринської ОДПІ про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000122301/0 від 01.04.2010 року, № 0000412301/1 від 30.06.2010 року.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 21.01.2011 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду від 21.01.2011 року та прийняти нову постанову, якою позов задоволити. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що на думку позивача, висновки суду І інстанції не відповідають обставинам справи, а оскаржуване рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Так, у ТОВ "РТА -Сервіс" існувала кредиторська заборгованість по договорам купівлі-продажу з ПП "Юг-86" та ПП "Спецелітбуд", за товарами, що були отримані від даних підприємств, проте не оплачені в повному розмірі. Маючи намір погасити цю заборгованість позивач відніс суму даних товарів до валових витрат виробництва, як це передбачено ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств ”. Як тільки позивач дізнався про ліквідацію ПП "Юг-86" та ПП "Спецелітбуд", в тому ж кварталі подав декларацію на прибуток за І квартал 2010 року та відобразив вартість отриманих та неоплачених товарів як дохід. З огляду на викладене, позивач вважає невірними висновки суду, стосовно того, що підприємство мало б зробити це у попередні роки. Судом І інстанції не взято до уваги, що про ліквідацію своїх контрагентів позивач дізнався лише з акту перевірки № 228/23/30870380 від 22.03.2010 року. Також судом не встановлено, що відомості про ліквідацію юридичних осіб ПП "Юг-86" та ПП "Спецелітбуд" не були розміщені в офіційному друкованому виданні - газеті "Голос України". Враховуючи викладене, позивач вказує на відсутність підстав для визначення йому податкових зобов'язань по податку на прибуток і застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідачем надані заперечення на апеляційну скаргу, відповідно до яких відповідач вважає безпідставними доводи апеляційної скарги та вказує на законність і обґрунтованість судового рішення І інстанції. Так, кредиторська заборгованість у позивача виникла перед юридичними особами, які були ліквідовані в 2008 році, така заборгованість стала безповоротною фінансовою допомогою та мала бути віднесена до валового доходу. Таким чином, позивач був зобов'язаний в ІІ кварталі 2008 року віднести вказану безповоротну фінансову допомогу до складу валових доходів, однак не зробив цього, чим порушив вимоги податкового законодавства. Безпідставними вважає відповідач твердження позивача про те, що останньому не було відомо про ліквідацію своїх контрагентів. Про це він міг дізнатись з друкованих офіційних видань, як передбачено п. 8 ст. 59 Господарського кодексу України.

У судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу, просив скасувати постанову суду І інстанції та прийняти нову, якою позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги, з підстав викладених в запереченні на апеляційну скаргу.

Заслухавши суддю -доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду , - скасуванню, з наступних підстав.

Як встановлено судом І інстанції та підтверджено матеріалами справи, згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 147815 ТОВ "Ремтехноавто-Сервіс", зареєстровано виконавчим комітетом Жмеринської міської ради Вінницької області 17.08.2004 року, код 30870380, місцезнаходження вул. Одеська, 136, м. Жмеринка, Вінницька область (а.с. 12).

22.03.2010 року Жмеринською ОДПІ, за результатами проведеної перевірки, складено акт № 228/23/30870380 "Про результати планової виїзної документальної перевірки ТОВ "Ремтехноавто-Сервіс", з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 року по 31.12.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2009 року". Перевіркою встановлені порушення позивачем статті 3, п.п. 4.1 статті 4, п. 5.1 статті 5, п.п. 12.1.5, п. 12.1 статті 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

На підставі даного акту перевірки, Жмеринською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000122301/0 від 01.04.2010 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток в загальній сумі 386478,00 грн., з якої основний платіж 257652,00 грн., штрафні санкції 128826,00 грн.

За результатами розгляду скарг позивача, рішеннями Жмеринської ОДПІ № 5949/10/23-018 від 16.06.2010 року, ДПА у Вінницькій області № 18593/10/25-009 від 12.08.2010 року, ДПА України № 11333/6/25-0115 від 28.10.2010 року, податкове повідомлення-рішення № 0000122301/0 від 01.04.2010 року залишено без змін.

На виконання цих рішень, Жмеринської ОДПІ були прийняті податкові повідомлення - рішення № 0000412301/1 від 30.06.2010 року, № 0000122301/3 від 10.11.2010 року, які дублюють податкове повідомлення - рішення № 0000122301/0 від 01.04.2010 року та визначають позивачу податкове зобов'язання по податку на прибуток в загальній сумі 386478,00 грн., з якої основний платіж 257652,00 грн., штрафні санкції 128826,00 грн.

Порушення, за які позивачу визначені податкові зобов'язання, описані в акті перевірки № 228/23/30870380 від 22.03.2010 року та полягають у не віднесенні ТОВ "РТА-Сервіс" кредиторської заборгованості за товарами отриманими за договорами укладеними з ПП "Юг - 86", ПП "Спецелітбуд". У зв'язку з тим, що ПП "Юг - 86", ПП "Спецелітбуд" були ліквідовані відповідно 06.10.2008 року та 26.05.2008 року, відповідач дійшов висновку, що ТОВ "РТА-Сервіс" повинно було віднести кредиторську заборгованість по ПП "Юг-86" в сумі 550000 грн. до складу валових доходів у ІV кварталі 2008 року, а по ПП "Спецелітбуд" в сумі 12151 грн., - у ІІ кварталі 2008 року, у відповідності до п.п. 12.1.5 п. 12.1. ст. 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Оскільки позивач не розрахувався за отримані товари та не відніс суму кредиторської заборгованості до складу валових доходів, сума його заборгованості за цими товарами є безповоротною фінансовою допомогою відповідно до п.п. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону № 334. Таким чином, в порушення п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону № 334, позивачем не включено до валового доходу суму безповоротної фінансової допомоги по вищевказаним договорам.

Відповідно до видаткових і податкових накладних, ТОВ "Ремтехноавто-Сервіс" отримало від ПП "Юг-86", ПП «Спецелітбуд»товарно-матеріальні цінності на загальну сумі 562151 грн., які в подальшому використовувались підприємством у власній господарській діяльності та віднесені позивачем до валових витрат. Проте станом на 01.01.2010 року за позивачем рахувалась кредиторська заборгованість в сумі 562151 грн. за придбані у ПП "Юг-86", ПП "Спецелітбуд" товарно-матеріальні цінності.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд І інстанції дійшов висновку, що оскільки ТОВ "Ремтехноавто-Сервіс" не розрахувалось за отримані раніше товари та не віднесло суму кредиторської заборгованості до складу валових доходів, ця сума заборгованості позивача є безповоротною фінансовою допомогою. У зв'язку з цим, суд встановив, що відповідачем правомірно збільшено ТОВ "Ремтехноавто-Сервіс" валовий дохід на вартість безоплатно отриманих товарно-матеріальних цінностей в сумі 562151 грн. та зменшено валові витрати.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду І інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон №334), валові витрати виробництва та обігу це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

У відповідності до п. 4.1 ст. 4 Закону №334, валовий дохід це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Згідно п.п. 12.1.5. п. 12.1. ст. 12 Закону №334, платник податку - покупець зобов'язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає перша з подій:

а) або 90-й календарний день від дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором або визнаною претензією;

б) або 30-й календарний день від дня прийняття рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Згідно з п.п. 1.25 ст. 1 Закону №334, безнадійною заборгованістю є заборгованість фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності або юридичної особи, оголошених банкрутами у порядку, встановленому законом, або при їх ліквідації (зняття з реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності).

Відповідно до п. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону №334, безповоротна фінансова допомога це сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, відповідачем за результатами виїзної планової документальної перевірки ТОВ "РТА-Сервіс" виявлено порушення позивачем підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, п. 5.1 ст. 5, п.п. 12.1.5 п. 12.1 ст. 12 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28 грудня 1994 року № 334, внаслідок не включення до складу валового доходу безповоротної фінансової допомоги у вигляді кредиторської заборгованості на загальну суму 562151 грн., яка міститься на момент перевірки на балансі позивача по наступних контрагентах: ПП "Юг - 86", ПП "Спецелітбуд".

Відповідно до листів Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси № 57561/7/23-5013/2074 від 10.11.2008 року, № 32637/23-513/16 від 18.06.2009 року ПП "Юг - 86" та ПП "Спецелітбуд" вказані підприємства ліквідовані відповідно 06.10.2008 року та 26.05.2008 року.

Суд апеляційної інстанції вважає невірними висновки суду та безпідставними твердження відповідача, що кредиторська заборгованість позивача перед контрагентами стає безповоротною фінансовою допомогою з моменту ліквідації вищезазначених контрагентів.

Відповідно до підпункту 1.22.1 пункту 1.22 статті 1 Закону № 334, безповоротна фінансова допомога -це сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Статтею 257 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Кредиторська заборгованість у позивача виникла в квітні 2008 року перед ПП “Юг-86” в сумі 550000 грн., у серпні 2008 року перед ПП “Спецелітбуд” в сумі 12151 грн. А відтак кредиторська заборгованість в сумі 550000 грн. та 12151 грн. стає безповоротною фінансовою допомогою відповідно в квітні та серпні 2011 року, якщо до цього часу вона залишиться нестягнутою.

Таким чином наявна у позивача на час перевірки кредиторська заборгованість в сумі 562151 грн. не є безповоротною фінансовою допомогою, тому станом на момент перевірки не підлягала включенню до складу валового доходу позивача. У зв'язку з цим, висновки відповідача викладені в акті перевірки є безпідставними.

Разом з тим, як вірно встановлено судом І інстанції, позивачем в І кварталі 2010 року подано податкову декларацію з податку на прибуток, в якій останній відобразив вищевказану вартість отриманих товарів як дохід.

Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств”, не передбачена норма, яка б зобов'язувала платника податку зменшувати або коригувати валові витрати на суму вартості отриманих товарів, періоду в якому сформовані валові витрати по першій з подій (оприбуткування товару), у разі несплати вартості цих товарів у межах строку позовної давності та віднесення в подальшому такої кредиторської заборгованості до складу валового доходу.

Таким чином, наявні підстави для задоволення вимог позивача, оскільки податкова інспекція незаконно нарахувала позивачу податкове зобов'язання з податку на прибуток, у зв'язку з відсутністю законних підстав вимагати проводити коригування валових витрат.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що позивач знав про припинення господарської діяльності контрагентами ПП "Юг - 86", ПП "Спецелітбуд", з часу їх припинення, оскільки відповідачем не доведено та не надано суду доказів розміщення такої інформацію в офіційних друкованих засобах масової інформації.

Відповідно до частини 8 статті 59 Господарського кодексу України, оголошення про реорганізацію чи ліквідацію господарської організації або припинення діяльності індивідуального підприємця підлягає опублікуванню реєструючим органом у спеціальному додатку до газети "Урядовий кур'єр" та/або офіційному друкованому виданні органу державної влади або органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням суб'єкта господарювання протягом десяти днів з дня припинення діяльності суб'єкта господарювання.

Згідно листа № 515/05 від 02.09.2010 року, державне підприємство редакція газети «Урядовий кур'єр»повідомило, що оголошення про порушення справи про банкрутство ПП "Юг- 86", ПП "Спецелітбуд" в газеті не друкувалось.

Відповідно до листа № 3577 від 16.11.2010 року видання "Голос України" повідомило про відсутність публікацій оголошення про порушення справи про банкрутство ПП "Юг- 86", ПП "Спецелітбуд".

Враховуючи викладене, податкове повідомлення - рішення № 0000122301/0 від 01.04.2010 року підлягає скасуванню, як протиправне.

Скасовуючи податкове повідомлення -рішення №0000122301/0 від 01.04.2010 року суд також скасовує податкові повідомлення-рішення №0000412301/1 від 30.06.2010 року, № 0000122301/3 від 10.11.2010 року, з наступних підстав.

Згідно пункту 9 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом ДПА України від 11.12.1996 року №29, зареєстрованого Міністерством юстиції України 18.12.1996 року за №723/1748 (чинного на час прийняття відповідачем оскаржуваних рішень), у разі скасування раніше прийнятого рішення органу державної податкової служби про нарахування суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу вважаються відкликаними податкові повідомлення або податкові вимоги з дня прийняття рішення про скасування суми податкового зобов'язання або податкового боргу.

У разі скасування в певній частині раніше прийнятого рішення органу державної податкової служби про нарахування суми податкового зобов'язання (пені та штрафних санкцій) або податкового боргу, раніше надіслане податкове повідомлення або податкова вимога вважаються відкликаними від дня отримання платником податків нового податкового повідомлення або відповідної податкової вимоги, що містить нову суму податкового зобов'язання (податкового боргу).

Згідно абзацу другого пункту 5.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001 року №253, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.2001 року за №567/5758, (чинного на час прийняття відповідачем оскаржуваних рішень), після закінчення розгляду скарги структурний підрозділ, який склав таке податкове повідомлення, підшиває другий примірник вмотивованого рішення за скаргою платника податків, у тому числі рішення про продовження терміну розгляду скарги, або рішення про податковий компроміс до справи платника податків поряд з корінцем податкового повідомлення, що оскаржувалося, та:

а) у разі часткового скасування раніше прийнятого рішення про нарахування суми податкового зобов'язання складає та направляє платнику податків згідно із зазначеним Порядком нове податкове повідомлення, при цьому раніше надіслане податкове повідомлення вважається відкликаним;

б) у разі збільшення податковим органом суми податкового зобов'язання за результатами розгляду скарги платника податків складає та направляє платнику податків згідно із зазначеним Порядком окреме податкове повідомлення на суму збільшення податкового зобов'язання, при цьому раніше надіслане податкове повідомлення не відкликається.

Розділом 6 даного вказаного Порядку передбачені вичерпні випадки відкликання податкових повідомлень. Даним розділом не передбачено відкликання податкових повідомлень, а отже і надіслання нових податкових повідомлень, у разі залишення без змін раніше прийнятого рішення про нарахування суми податкового зобов'язання (штрафних (фінансових) санкцій) внаслідок їх адміністративного оскарження.

Таким чином, попереднє податкове повідомлення вважається відкликаним, а платнику податків надсилається нове податкове повідомлення лише у разі зміни раніше прийнятого рішення про нарахування суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу внаслідок їх адміністративного оскарження в сторону їх зменшення. Відповідач, ДПА у Вінницькій області та ДПА України залишили скарги позивача без задоволення, а податкове повідомлення-рішення № 0000122301/0 від 01.04.2010 року, -без змін.

А тому суд вважає, що у відповідача були відсутні правові підстави для складення та направлення позивачу податкових повідомлень-рішень та №0000412301/1 від 30.06.2010 року, № 0000122301/3 від 10.11.2010 року.

Відповідно до вимог ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Надавши правову оцінку всім обставинам справи, суд з метою захисту прав та інтересів позивача, в узгодження з вимогами ст. 162 КАС України, вважає, що позов належить задовольнити, шляхом визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень № 0000122301/0 від 01.04.2010 року та №0000412301/1 від 30.06.2010 року, № 0000122301/3 від 10.11.2010 року.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції, у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 198, п.п. 1,2 ч. 1 ст. 202 КАС України, дійшов висновку, що постанова Вінницького окружного адміністративного суду від 21.01.2011 року підлягає скасуванню, з постановленням нової постанови про задоволення позову, оскільки рішення суду І інстанції постановлено з неповним з'ясуванням обставин справи, що мають значення для розгляду справи, а висновки суду І інстанції не відповідають обставинам справи.

З урахуванням встановлених обставин справи, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими вимоги апеляційної скарги та позовної заяви, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи задоволення позовних вимог, у відповідності до ч. 1 ст. 94 КАС України на користь позивача підлягає стягненню документально підтверджений розмір судових витрат в сумі 3, 40 грн.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ремтехноавто-Сервіс" задовольнити повністю .

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 21 січня 2011 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ремтехноавто-Сервіс" до Жмеринської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення, - скасувати та прийняти нову постанову.

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Ремтехноавто-Сервіс" до Жмеринської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення - рішення, - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Жмеринської ОДПІ № 0000122301/0 від 01.04.2010 року та №0000412301/1 від 30.06.2010 року, № 0000122301/3 від 10.11.2010 року.

Стягнути з Державного бюджету на користь ТОВ "Ремтехноавто-Сервіс" документально підтверджений розмір судових витрат в сумі 3,40 грн.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 18.03.2011 року .

Головуючий Мельник-Томенко Ж. М.

Судді Матохнюк Д.Б.

Голота Л.О.

Попередній документ
14356440
Наступний документ
14356442
Інформація про рішення:
№ рішення: 14356441
№ справи: 2-а-4623/10/0270
Дата рішення: 17.03.2011
Дата публікації: 28.03.2011
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вінницький апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: