Справа № 2-а-7361/10/2270
Головуючий у 1-й інстанції: Коваль Р.Й.
Суддя-доповідач: Боровицький О. А.
15 березня 2011 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Боровицького О. А.
суддів: Гонтарука В.М., Драчук Т.О.
при секретарі: Зелінській І.В.
за участю представників сторін:
позивача: Вітязь О.П.
відповідача: Пятковського А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "УкрДорТех-Поділля" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 листопада 2010 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "УкрДорТех-Поділля" до Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії , -
В жовтні 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю "УкрДорТех-Поділля" звернулось в суд з позовом до Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому про скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та зобов'язання відповідача поновити запис в реєстрі платників податків.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 листопада 2010 року в задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим по справі судовим рішенням, позивач по справі - товариство з обмеженою відповідальністю "УкрДорТех-Поділля" подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 листопада 2010 року та ухвалити нове рішення яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, позивач вказує на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість»; пункту 12 статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» та частину 3 статті 254 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідача щодо анулювання реєстрації платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю "УкрДорТех-Поділля" були правомірними, він діяв на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені законами України, а вимоги позивача необґрунтовані та безпідставні, в зв'язку з набранням, на час прийняття оскаржуваного рішення, законної сили постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 травня 2010 року у справі № 2-а-1963/10/2270/16, якою задоволено позов Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому і припинено юридичну особу - товариство з обмеженою відповідальністю "УкрДорТех-Поділля" .
Судом першої інстанції встановлено, що 14 травня 2010 року постановою Хмельницького окружного адміністративного суду у справі № 2-а-1963/10/2270/16 задоволено позов Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому і припинено юридичну особу - товариство з обмеженою відповідальністю "УкрДорТех-Поділля" . Підставою для постановлення даного рішення слугувала наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність відповідача за вказаним місцезнаходженням - м.Хмельницький, вул. Пилипчика, корп. 2, буд. 5. Розгляд вказаної справи було проведено за відсутності представника відповідача, оскільки надіслана за місцем його державної реєстрації кореспонденція повернулась з відміткою поштового відділення зв'язку про відсутність відповідача за вказаною адресою.
25 травня 2010 року Державною податковою інспекцією у м. Хмельницькому складено акт за №44 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю "УкрДорТех-Поділля".
04 червня 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю "УкрДорТех-Поділля" подало апеляційну скаргу на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 травня 2010 року у справі № 2-а-1963/10/2270/16.
В силу статті 254 КАС України постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.
Відповідно до статті 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
З урахуванням положень вказаних статтей та зважаючи на те, що будь-яких доказів про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Хмельницького окружного адміністративного суду у справі № 2-а-1963/10/2270/16 від 14 травня 2010 року, на момент розгляду справи №2-а-7361/10/2270 матеріали справи не містили, судом першої інстанції зроблено висновок про набрання вказаною постановою законної сили.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
В силу статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 9.8 статті 9 Закону України "Про податок на додану вартість" реєстрація особи як платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.
Порядок проведення процедури реєстрації та анулювання реєстрації платника податку на додану вартість визначено Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 01.03.2000 №79.
Відповідно до пункту 25 зазначеного Положення реєстрація діє до дати її анулювання, яке відбувається у випадках, визначених пунктом 9.8 статті 9 Закону “Про податок на додану вартість”.
Так, пункт 25.2 Положення передбачено, що анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах "б" - "ґ" цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу.
Згідно з пунктом 25.2.1 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість передбачено, що органи державної податкової служби здійснюють постійний моніторинг платників податку на додану вартість, які включені до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації відповідних платників податку на додану вартість у разі існування підстав, визначених у підпунктах "б" - "г" пункту 25 цього Положення. Такі рішення можуть бути прийняті за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей), у тому числі:
- повідомлення державного реєстратора, відомостей з Єдиного державного реєстру, відомостей з ЄДРПОУ чи інших державних реєстрів, якими підтверджується припинення (ліквідація) юридичної особи, припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, представництва нерезидента (підстава - підпункт "ґ" пункту 9.8 статті 9 Закону);
- судового рішення, повідомлення державного реєстратора, відомостей з Єдиного державного реєстру щодо скасування державної реєстрації платника податку або визнання недійсними змін до установчих документів (підстава - підпункт "ґ" пункту 9.8 статті 9 Закону).
Відповідно до частини 2 статті 45 ГК України, порядок створення, державної реєстрації, діяльності, реорганізації та ліквідації суб'єктів підприємництва окремих організаційних форм визначається цим Кодексом та іншими законами.
Перелік вичерпних підстав для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, визначений Законом України № 755-IV від 15.05.2003р. «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».
Частиною другою статті 38 Закону України Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» передбачені підстави для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, а саме: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним місцезнаходженням.
В силу частини 1 статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Як свідчать обставини справи, на момент винесення акту № 44 від 25 травня 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю «УкрДорТех-Поділля» перебувало в Єдиному державному реєстрі.
В силу положень частин 3,4 статті 254 КАС України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.
При цьому, згідно із частиною 3 статті 167 КАС України (в редакції чинній на момент ухвалення рішення у справі № 2-а-1963/10/2270/16 від 14 травня 2010 року ) копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення особі, яка бере участь у справі, але не була присутня в судовому засіданні. Якщо копія рішення надіслана представникові, то вважається, що вона надіслана й особі, яку вона представляє.
Натомість, в суду першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови не було доказів отримання товариством з обмеженою відповідальністю «УкрДорТех-Поділля» копії постанови від 14 травня 2010 року по справі № 2-а-1963/10/2270/16, тобто було підставою вважати відсутність факту втрати права у товариства з обмеженою відповідальністю "УкрДорТех-Поділля" на її апеляційне оскарження, відповідно і не було підстав вважати, що вказана постанова набрала законної сили. Передчасним є висновок суду щодо пропущення товариством з обмеженою відповідальністю «УкрДорТех-Поділля» строку на апеляційне оскарження постанови від 14 травня 2010 року, адже, як зазначено в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції, будь-яких доказів про поновлення строку на апеляційне оскарження матеріали справи не містили, відповідно, і не містили будь-яких доказів відмови у задоволенні клопотання про поновлення вказаного строку.
Відповідно до статті 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 198 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду та приймає нову постанову з підстав, передбачених статтею 202 КАС України.
Підсумовуючи встановлені судом апеляційної інстанції обставини, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 листопада 2010 року скасуванню.
При цьому, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "УкрДорТех-Поділля" підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати понесені позивачем підлягають відшкодуванню за рахунок держави, в розмірі пропорційному задоволеним позовним вимогам, відповідно до положень статті 95 КАС України.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "УкрДорТех-Поділля" задовольнити частково .
Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 листопада 2010 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "УкрДорТех-Поділля" до Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, - скасувати та прийняти нову постанову .
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому щодо винесення рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість - Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрДорТех-Поділля" (Акт № 44 від 25 травня 2010 року) та щодо невизнання податкової декларації поданої Товариством з обмеженою відповідальністю "УкрДорТех-Поділля" реєстраційний № 130384 за податковий період 01.08.2010 р.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрДорТех-Поділля" (ідентифікаційний код 32260462, вул. Київська, 4 оф. 311, м.Хмельницький, 29000) 1 грн. 70 коп. судового збору.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі "21" березня 2011 р. .
Головуючий суддя Боровицький О. А.
Судді Гонтарук В.М.
Драчук Т.О.