Справа № 2-а-5236/10/0270
Головуючий у 1-й інстанції: Чернюк А.Ю.
Суддя-доповідач: Боровицький О. А.
15 березня 2011 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Боровицького О. А.
суддів: Гонтарука В.М., Драчук Т.О.
при секретарі: Зелінській І.В.
за участю:
позивача: ОСОБА_2
представника відповідача: Порхун Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 27 січня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області про визнання протиправними дій та стягнення грошової допомоги , -
В грудні 2010 року ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправною відмову Контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області щодо виплати при звільненні грошової допомоги у розмірі 10 посадових окладів та зобов'язати виплатити належну їй, як державному службовцю, який вийшов на пенсію, грошову допомогу в розмірі 10 місячних посадових окладів.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що має стаж державної служби більше 10 років (а саме: 29 років 29 днів) та була звільнена на пенсію за станом здоров'я, у зв'язку з чим має право на грошову допомогу в розмірі 10 місячних окладів відповідно до частини 13 статті 37 Закону України «Про державну службу».
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 27 січня 2011 року позов ОСОБА_2 задоволено повністю. Визнано протиправною відмову Контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області щодо виплати ОСОБА_2 при звільненні грошової допомоги у розмірі 10 посадових окладів; зобов'язано Контрольно-ревізійне управління у Вінницькій області виплати на користь ОСОБА_2 грошову допомогу у розмірі 10 посадових окладів. Присуджено на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору за рахунок Державного бюджету України.
Відповідач не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції постановою подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на поверхневість розгляду спору, просить скасувати оскаржуване судове рішення. В обґрунтування апеляційної скарги, апелянт зазначає, що правовою підставою на грошову допомогу, передбачену частиною 13 статті 37 Закону України «Про державну службу» є: припинення державної служби відповідно до пункту 3 статті 30 Закону України «Про державну службу» у зв'язку з досягненням граничного віку перебування на державній службі та виходом на пенсію державного службовця, про що він особисто має зазначити у своїй заяві; звільнення з роботи за статтею 38 Кодексу Законів про Працю України за власним бажанням та виходом на пенсію (державного службовця), у тому числі по інвалідності.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, що з'явились в судове засідання, вивчивши матеріали справи, з'ясувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
З 25 серпня 1981 року по 01 грудня 2010 року з перервою з 18 січня 2002 року по 20 березня 2002 року ОСОБА_2 перебувала на державній службі, стаж роботи якої складав 29 років 29 днів, з останнім місцем роботи у Контрольно-ревізійному управлінні у Вінницькій області.
01 грудня 2010 року наказом начальника Контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області №492-о від 24 листопада 2010 року ОСОБА_2 звільнена з посади заступника начальника відділу державного фінансового аудиту виконання бюджетних програм, місцевих бюджетів та діяльності бюджетних установ Контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області на підставі пункту 2 статті 40 КЗпП України, у зв'язку з виявленою невідповідністю працівника займаній посаді внаслідок стану здоров'я, який перешкоджає продовженню роботи з одночасним виходом на пенсію за віком відповідно до статті 21 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні».
09 грудня 2010 року ОСОБА_2 звернулась до Контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області про виплату їй грошової допомоги у розмірі 10 посадових окладів, в зв'язку з виходом на пенсію з державної служби.
09 грудня 2010 року листом №02-09-22-16/9284 відповідачем у виплаті грошової допомоги ОСОБА_2 було відмовлено.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції прийшов до висновку, що достроковий вихід на пенсію відповідно до статті 21 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в України» є додатковою соціальною гарантією з боку держави до ветеранів праці. А тому її використання особою не може бути підставою для позбавлення особи інших належних їй соціальних прав.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 01 грудня 2010 року наказом №492-о позивача було звільнено з посади на підставі пункту 2 статті 40 КЗпП України внаслідок стану здоров'я, що перешкоджає продовженню роботи у державному службі державному органі.
Позивач зазначає, що їй при звільненні не було виплачено грошову допомогу в розмірі 10 місячних посадових окладів, яка належить державним службовцям при виході на пенсію, як це передбачено статтею 37 Закону України «Про державну службу».
Відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року3723-XII - державним службовцям у разі виходу на пенсію при наявності стажу державної служби не менше 10 років виплачується грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів.
Таким чином, для отримання державним службовцем права на виплату йому грошової допомоги в розмірі 10 місячних окладів закон передбачає одночасного настання сукупності наступних юридичних фактів, а саме, вихід на пенсію та наявність стажу державної служби не менше 10 років.
Матеріали справи свідчать про те, що на день звільнення з займаної посади позивач мала вислугу державної служби понад 10 років, а саме: 29 років та 29 днів, однак не досягла пенсійного віку .
Відповідно до частини 1 статті 21 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» від 16 грудня 1993 року N 3721-XII - особам передпенсійного віку, трудовий договір з якими було розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією, перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, а також виявленою невідповідністю працівника займаній посаді за станом здоров'я, гарантується право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до встановленого законодавством строку, якщо вони мають страховий стаж для чоловіків - 25 років, для жінок - 20 років, а для осіб, які мають право на пенсію на пільгових умовах, - стаж роботи, який дає право на цей вид пенсії.
Отже, колегія суддів вважає, що настали юридичні факти необхідні для виплати грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу».
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач вийшла на пенсію як державний службовець у зв'язку з достроковим звільненням зі служби на підставі пункту 2 статті 40 КЗпП України, а тому не втратила права на отримання грошової допомоги, передбаченої статтею 37 Закону України «Про державну службу».
Колегія суддів не погоджується з доводами відповідача про те, що позивач не має права на одноразову грошову допомогу, оскільки була звільнена у зв'язку із виявленою невідповідністю виконуваній роботі внаслідок стану здоров'я, а не у зв'язку з виходом на пенсію, оскільки відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» необхідність припинення державної служби саме цією або якоюсь іншою підставою не визначена як необхідна умова для отримання грошової допомоги.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка, а наведені в апеляційній скарзі доводи висновків суду першої інстанції не спростовують.
Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 27 січня 2011 року, - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 21 березня 2011 року .
Головуючий суддя /підпис/ Боровицький О. А.
Судді /підпис/ Гонтарук В.М.
/підпис/ Драчук Т.О.
З оригіналом згідно:
Секретар: