23 лютого 2011 р.Справа № 2а-14745/10/2070
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Мельнікової Л.В.
Суддів: Подобайло З.Г. , Григорова А.М.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2010р. по справі № 2а-14745/10/2070
за позовом ФОП ОСОБА_1
до ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення,
Позивач, ФОП ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому , після уточнення позовних вимог, просив скасувати податкові повідомлення -рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова №0001651720/0, № 0001651720/1, № 0001651720/2, № 0001651720/3 в частині донарахування податку на додану вартість у сумі 11698,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 5848,50 грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2010 р. адміністративний позов задоволено , скасовано податкові повідомлення -рішення № 0001651720/0, № 0001651720/1, № 0001651720/2, № 0001651720/3 ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова в частині донарахування ФОП ОСОБА_1 податку на додану вартість у сумі 11698,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 5848,50 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ФОП ОСОБА_1 витрати по оплаті судового збору (державного мита) в сумі 3,40 грн.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова, подано апеляційну скаргу, вважає, що судом порушено норми процесуального і матеріального права та просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2010р., прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
ФОП ОСОБА_1 вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.10р. прийнята без порушень норм процесуального чи матеріального права , є законною та просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином.
Суд апеляційної інстанції розглядає справу згідно п.2 ч.1 ст. 197 КАС України в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того , що позивач, отримавши податкові накладні у відповідному податковому періоді, вартість придбаного товару було віднесено до складу валових витрат, правомірно відніс до податкового кредиту суми податку на додану вартість , що свідчить про безпідставність висновків перевірки про завищення позивачем податкового кредиту за липень, серпень 2008р., січень та лютий 2009р. на загальну суму 11698,0грн. та прийняття відповідачем оскаржуваних рішень податкових повідомлень - рішень ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова №0001651720/0, № 0001651720/1, № 0001651720/2, № 0001651720/3 в частині донарахування податку на додану вартість у сумі 11698,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 5848,50 грн.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем з 27.05.2005р., що зареєстрований Виконавчим комітетом Харківської міської ради.
В період з 21.05.2010р. по 04.06.2010року фахівцем ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова проведена планова виїзна перевірка дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства СПДФО ОСОБА_1 за період з 01.07.2008р. по 31.03.2010р. , за результатами якої складено акт № 1258/172/НОМЕР_1 від 09.06.2010 року.
При перевірці податковим органом показників декларацій з податку на додану вартість за липень 2008р., серпень 2008р., січень та лютий 2009 року встановлено завищення податкового кредиту за липень 2008 року на суму -6701,00 грн.; за серпень 2008 року на суму -3476,00 грн.; за січень 2009 року на суму -1204,00 грн.; за лютий 2009 року на суму -317,00 грн.; за вересень 2009 року на суму -529,00 грн., що є порушенням пп. 7.2.6 п.7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
На підставі акту перевірки керівником ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова прийнято оскаржуване податкове повідомлення -рішення від 17 червня 2010 року № 0001651720/0 яким ФОП ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 18340,50 грн., у тому числі 12227,0 грн. -основний платіж та 6113,5 грн. - штрафна (фінансова) санкція
Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржено в адміністративному порядку до ДПІ в Жовтневому районі м. Харкова, ДПА Харківської області, ДПА України в частині донарахування податку на додану вартість у сумі 11698,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 5848,50 грн. , в частині донарахування суми ПДВ по податковій накладній, що виписана ТОВ “Спліт-сервіс”на суму 529,40 грн. вказане повідомлення-рішення позивачем не оскаржувалось.
За результатами адміністративного оскарження, залишено без змін податкове повідомлення -рішення від 17 червня 2010 року № 0001651720/0 в частині донарахування ФОП ОСОБА_1 податку на додану вартість у сумі 11698,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 5848,50 грн. та з метою доведення строків сплати податкового зобов'язання, ухвалені оскаржувані податкові повідомлення-рішення від від 15 липня 2010 року № 0001651720/1, від 30 серпня 2010 року № 0001651720/2, від 05 листопада 2010 року № 0001651720/3.
З матеріалів справи вбачається, що фактичною підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, донарахування позивачу податкового зобов'язання та застосування штрафних (фінансових) санкцій слугував висновок ДПІ проте, що позивачем неправомірно віднесено до податкового кредиту суми податку на додану вартість по податкових накладних, які виписані контрагентами позивача у минулих податкових періодах, але задекларовані останнім по факту отримання податкових накладних.
Причиною виникнення спору є невизнання відповідачем, ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова , можливості формування податкового кредиту по податку на додану вартість звітного періоду на підставі податкових накладних, які виписані в іншому податковому періоді.
Закон України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 № 168/97ВР (далі -Закон №168/97-ВР) визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних і звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету. Тому при визначенні податкового кредиту з податку на додану вартість та порядку визначення суми бюджетного відшкодування слід керуватися нормами цього Закону, враховуючи також положення інших законодавчих актів з питань оподаткування, які регулюють порядок та підстави виникнення податкового кредиту з податків, бюджетного відшкодування і не суперечать спеціальному Закону.
Згідно з п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду.
Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.п. 7.2.6 цього пункту).
У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (п.п.7.5.1 п.7.5. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”).
Відповідно до п.п. 7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги) на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).
Згідно з пп.7.2.3 п. 7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Враховуючи норми статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, а також порядок визначення дати виникнення права на податковий кредит, суми ПДВ за податковими накладними, отриманими із запізненням (за умови виконання норм пп. 7.4.1 Закону, але з урахуванням граничного строку давності визначення сум податкових зобов'язань, встановленого ст. 15 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”(не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації звітного періоду), включаються до податкового кредиту того звітного періоду, в якому фактично отримано податкові накладні.
З матеріалів справи вбачається, що складу податкового кредиту за липень 2008 року позивачем включено ПДВ на загальну суму 6701,32 грн., з яких: п/н № ПН-0222 від 21.05.2008 року на загальну суму 14460,0 грн., в т.ч. ПДВ 2410,0 грн. (цвяхи будівельні) постачальник ТОВ “Рост”, п/н № 967 від 05.06.2008 року на загальну суму 11103,74 грн., в т.ч. ПДВ 1850,62 грн. постачальник ВКП в формі ТОВ “Обрій”, п/н № 739 від 06.06.2008 року на загальну суму 4330,40 грн., в т.ч. ПДВ 721,73 грн. постачальник ТОВ НВФ “Квадо”, п/н № 07597 від 05.06.2008 року на загальну суму 4879,61 грн., в т.ч. ПДВ 813,27 грн. постачальник приватне підприємство “КТ”, п/н № 2640 від 03.06.2008 року на загальну суму 5434,20 грн., в т.ч. ПДВ 905,70 грн., постачальник ТОВ “Таурус”. До складу податкового кредиту з ПДВ за серпень 2008 року на загальну суму 3476,47 грн., з яких: п/н № 1246 від 18.03.2008 року на загальну суму”6756,34 грн., в т.ч. ПДВ 1126,06 грн. постачальник ТОВ “Таурус-2000”, п/н № 2080 від 06.05.2008 року на загальну суму 5688,0 грн., в т.ч. ПДВ 948,0 грн. постачальник ТОВ “Таурус -2000”п/н № 2363 від 21.05.2008 року на загальну суму 5528,16 грн., в т.ч. ПДВ 921,36 грн. постачальник ТОВ “Таурус -2000”, п/н № 532 від 05.05.2008 року на загальну суму 2886,31 грн., в т.ч. ПДВ 481,05 грн. постачальник ФОП ОСОБА_3 До складу податкового кредиту з ПДВ за січень 2009 року на загальну суму 1204,08 грн., з яких: п/н № НН - 0304 від 12.05.2008 року на загальну суму 7224,48 грн., в т.ч. ПДВ 1204,08 грн. постачальник ТОВ “Амекс -Україна”. До складу податкового кредиту з ПДВ за лютий 2009 року на загальну суму 316.67 грн., з яких: п/н № 602 від 23.06.2008 року на загальну суму1900 грн., в т.ч. ПДВ 316,67 грн., постачальник ФОП ОСОБА_3
При цьому, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено у суді апеляційної інстанції, відповідачем не доведено невиконання позивачем норм пп. 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4. статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”. Товарність операцій та використання придбаного товару в господарській діяльності податковим органом не заперечується.
З копії журналу реєстрації вхідної кореспонденції ФОП ОСОБА_1 вбачається факт отримання позивачем податкових накладних від своїх постачальників відповідно у липні , серпні 2008року та січні, лютому 2009 року, тобто, у тих періодах, коли ним і було задеклароване право на податковий кредит.
З реєстрів отриманих податкових накладних ФОП ОСОБА_1, податкові накладні, виписані у травні - червні 2008 року, які були включені позивачем до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за липень 2008 року, в реєстрах за травень - червень 2008 року не значаться; податкові накладні, виписані у березні, травні 2008 року, які були включені позивачем до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за серпень 2008 року, в реєстрах за березень, травень 2008 року не значаться; податкова накладна, виписана у травні 2008 року, яка була включена позивачем до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за січень 2009 року, в реєстрі за травень 2008 року не значиться; податкова накладна, виписана у червні 2008 року, яка була включена позивачем до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий 2009 року, в реєстрі за червень 2008 року не значиться.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , що позивач діяв в межах вимог чинного законодавства, а тому висновки податкового органу про порушення позивачем вимог п. 7.2.6, п. 7.4.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” є безпідставними.
Тобто, факти порушення позивачем вимог чинного законодавства є недоведеними, оскаржувані податкові повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова №0001651720/0, № 0001651720/1, № 0001651720/2, № 0001651720/3 в частині донарахування податку на додану вартість у сумі 11698,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 5848,50 грн. не відповідають вимогам чинного законодавства та підлягають визнанню нечинними.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі, а заперечення відповідача безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правомірність висновків суду першої інстанції.
Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції погоджується повністю із висновком суду першої інстанції, так як обставини справи встановлені правильно, докази досліджені вірно, відповідно рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, тому судове рішення не підлягає скасуванню, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2010р. по справі № 2а-14745/10/2070 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя(підпис)Мельнікова Л.В.
Судді(підпис)
(підпис)Подобайло З.Г. Григоров А.М.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Подобайло З.Г.