21 лютого 2011 р.Справа № 2а-4645/10/2070
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Мельнікової Л.В.
Суддів: Подобайло З.Г. , Григорова А.М.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2010р. по справі № 2а-4645/10/2070
за позовом ОСОБА_1
до інспектора інспекції з особового складу Головного управління МВС України в Харківській області ОСОБА_2
про визнання дій протиправними,
ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому прохала суд після доповнення позовних вимог визнати дії інспектора інспекції з особового складу Головного управління МВС України в Харківській області ОСОБА_2 протиправними, стягнути з відповідача на її користь компенсацію за нанесену їй моральну шкоду в сумі 100000 грн., а також накласти судовим рішенням заборону відповідачу займати будь-які посади в правоохоронних органах.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2010р. в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Інспектора інспекції з особового складу Головного управління МВС України в Харківській області ОСОБА_2 про визнання дій протиправними відмовлено в повному обсязі.
ОСОБА_1, не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, вважає дану постанову незаконною, оскільки суд прийняв докази, які отримані з порушенням Закону та не містять інформацію щодо предмету доказування , порушення судом ст.. 122 КАС України щодо не розгляду даної справи у розумні строки, ст.160 КАС України : справу розглянуто , а постанова в повному обсязі складена 03.12.2010року, суд не забезпечив ознайомлення з технічним записом та журналом судового засідання у строки, передбачені законом та просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2010р. і направити справу до суду першої інстанції на новий розгляд, визнати відводи судді обґрунтованими, винести окрему ухвалу судді.
В судове засідання , призначене на 21.02.2011р. о 17-00 год., сторони не явилися, хоча про час та місце слухання справи були належним чином повідомлені, про що свідчать поштові повідомлення про отримання повісток про виклик.
Суд апеляційної інстанції , відповідно до вимог ч. 1 п. 2 ст. 197 КАС України, розглядає дану справу в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відсутній факт порушення відповідачем прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, тому відсутні підстави для задоволення позову.
Колегія суддів погоджується з високому суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог , виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 14.05.2008 року ОСОБА_1 звернулась до Начальника ГУ МВС України в Харківській області Крижановського С.В. з письмовим запитом в порядку Закону України «Про інформацію».
Вказаний запит зареєстрований відділом документального забезпечення та режиму ГУ МВСУ в Х/о 14.05.2008 року за № К-1024.
Посадовими особами ГУ МВСУ в Х/о направлено даний запит до Управління кадрового забезпечення Головного управлення МВС України в Харківській області і де даний запит був зареєстрований 16.05.2008 року за № К-392.
Заступником Начальника ГУ МВС України в Харківській області було визначено відповідального за відповідь - керівника інспекції з особового складу Головного управління МВС України в Харківській області Цигульова А.В., який в свою чергу письмовою резолюцією наказав своїм підлеглим інспекторам інспекції з особового складу Головного управління МВС України в Харківській області ОСОБА_3 та ОСОБА_2 провести перевірку звернення ОСОБА_1 відповідно до вимог Положення про порядок роботи зі зверненнями громадян і організації їх особистого прийому в системі МВС України, затвердженого наказом МВС України від 10.10.2004 № 1177.
На підставі проведеної службової перевірки 13.06.2008 року заступником начальника ГУ МВС України в Харківській області Єгупенко В.В. заявнику було надано відповідь за № К-392 про розгляд її звернення відповідно до вимог ст. 8 Закону України «Про звернення громадян».
Також, листом заступника начальника ГУ МВС України в Харківській області Єгупенко В.В. від 21.05.2008року за № 7/К-392 повідомлено ОСОБА_1, що за результатами розгляду запиту від 14.05.2008 встановлено, що відомості, викладені у ньому потребують проведення додаткової службової перевірки. У зв'язку з цим керівництвом Головного управління призначено проведення службової перевірки з урахуванням вимог Закону України «Про звернення громадян».
На підставі цього, листом від 29.05.2008 року інспектором інспекції з особового складу Головного управління МВС України в Харківській області ОСОБА_2 запрошено ОСОБА_1 для дачі пояснень стосовно доводів викладених у зверненні, до ГУ МВСУ в Х/о 03.06.2008 року о 15-00год.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого і самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України «Про інформацію» встановлені загальні правові основи одержання, використання, поширення та зберігання інформації, закріплено право особи на інформацію в усіх сферах суспільного і державного життя України, а також систему інформації, її джерела, визначено статус учасників інформаційних відносин, врегульовано доступ до інформації та забезпечено її охорону.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про інформацію» всім громадянам України, юридичним особам і державним органам надано право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій.
Також встановлено, що реалізація права на інформацію громадянами, юридичними особами і державою не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян. права та інтереси юридичних осіб.
Згідно до ст. 10 Закону України «Про інформацію» обов'язком органів державної влади, а також органів місцевого і регіонального самоврядування є інформування про свою діяльність та прийняті рішення, що в свою чергу є інструментом гарантування права на інформацію.
Згідно Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року N 3460-І/, службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників.
Начальник - це особа начальницького складу, яка має право віддавати накази та розпорядження, застосовувати заохочення і накладати дисциплінарні стягнення або порушувати клопотання про це перед старшим прямим начальником. Начальники, яким особи рядового і начальницького складу підпорядковані по службі хоча б тимчасово, якщо про це оголошено наказом, вважаються прямими. Найближчий до підлеглого прямий начальник є його безпосереднім начальником.
Начальники в межах наданих їм повноважень можуть видавати накази, які є обов'язковими для виконання.
Наказ є формою реалізації службових повноважень особи начальницького скпаду, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа, якій належить його виконати. Накази можуть даватись як в усній, так і в письмовій формі. У разі одержання наказу від старшого прямого начальника підлеглий зобов'язаний виконати його та повідомити про це свого безпосереднього начальника. Скасувати наказ має право тільки начальник, який видав відповідний наказ, або старший прямий начальник.
Згідно п. 4.1 Положення про порядок роботи зі зверненнями громадян і організації їх особистого прийому в системі МВС України, затвердженого наказом МВС України від 10.10.2004 № 1177, безпосередні виконавці при здійсненні перевірок за зверненнями обов'язково спілкуються з їх авторами, з'ясовують усі порушені питання та обставини, детально вникають в їх суть, вживають заходів щодо захисту конституційних прав громадян у межах своєї компетенції відповідно до чинного законодавства.
Враховуючи наведене, отримавши письмовий наказ свого прямого начальника - керівника інспекції з особового складу Головного управління МВС України в Харківській області Цигульова А.В. та відповідно до Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України ОСОБА_2 правомірно розглядав звернення ОСОБА_1 відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян» та Положення про порядок роботи зі зверненнями громадян і організації їх особистого прийому в системі МВС України, затвердженого наказом МВС України від 10.10.2004 № 1177.
Колегія суддів зазначає, що повідомлення та виклик заявниці - ОСОБА_1 для дачі пояснень стосовно доводів , викладених у її зверненні, не порушує її законних прав, свобод та інтересів і не суперечить вимогам закону.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , що твердження ОСОБА_1 щодо обмеження відповідачем свободного її пересування, утримання в фойє будівлі ГУ МВС проти її волі, незаконного заволодіння ним частиною її листа від 29.05.2008 року; не надання можливості лікарям доставити її до медичної установи, незаконного заволодіння інспектором її сумки та вилучення з неї документу є безпідставними та недоведеними, оскільки з відеозапису подій 03.06.2008 року , який міститься в матеріалах про відмову в порушенні кримінальної справи відносно інспектора інспекції з особового складу Головного управління МВС України в Харківській області ОСОБА_2 та ОСОБА_1, та з матеріалів справи не встановлено жодних протиправних дій інспектора інспекції з особового складу Головного управління МВС України в Харківській області ОСОБА_2.
Будь-яких доказів, які б вказували на причетність інспектора інспекції з особового складу Головного управління МВС України в Харківській області ОСОБА_2 до застосування фізичного та психологічного насильства тощо до ОСОБА_1 матеріали справи не містять.
Враховуючи наведене , колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції , що в даному випадку з боку інспектора інспекції з особового складу Головного управління МВС України в Харківській області ОСОБА_2 не вбачається будь-яких порушень прав, свобод та інтересів ОСОБА_1, тому відсутності законні та правові підстави для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншими порушеннями прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно - правових відносин, розглядаються адміністративними судами, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно - правовий спір.
Враховуючи те , що в задоволенні позовних вимог про визнання дій інспектора неправомірними правомірно відмовлено, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача компенсації за нанесену моральну шкоду в сумі 100000 грн. та накладення судовим рішенням заборони відповідачу займати будь-які посади в правоохоронних органах .
Доводи апеляційної скарги з посиланнями на порушення судом першої інстанції приписів ст. 122 та ст. 160 КАС України не впливають на вирішення справи по суті та не є підставою для скасування судового рішення в суді апеляційної інстанції.
Колегія суддів зазначає, що інші доводи апеляційної скарги є помилковими та не спростовують правомірність висновків суду першої інстанції.
Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції погоджується повністю із висновком суду першої інстанції, так як обставини справи встановлені правильно, докази досліджені вірно, відповідно рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, тому судове рішення не підлягає скасуванню, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2010р. по справі № 2а-4645/10/2070 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя(підпис)Мельнікова Л.В.
Судді(підпис)
(підпис)Подобайло З.Г. Григоров А.М.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Подобайло З.Г.