09 лютого 2011 р.Справа № 2а-12560/10/2070
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Мельнікової Л.В.
Суддів: Подобайло З.Г. , Григорова А.М.
за участю секретаря судового засідання Галан О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2010р. по справі № 2а-12560/10/2070
за позовом ЗАТ "ХАСК-Флекс"
до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова
про скасування податкового повідомлення рішення,
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2010року адміністративний позов ЗАТ «ХАСК-Флекс» до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення рішення задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 17.09.2010 року №00000141505/0, винесене ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова. Стягнуто з Державного бюджету України на користь закритого акціонерного товариства «ХАСК-Флекс» 03,40 грн. сплаченого судового збору.
ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, вважає, що суд при винесенні цього судового рішення порушив норми матеріального права, а саме п.п. 7.2.3. п.7.2, п.п. 7.4.1., 7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2010р. скасувати, прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
ЗАТ «ХАСК-Флекс» заперечує проти задоволення апеляційної скарги, вважає постанову Харківського окружного адміністративного суду обґрунтованою, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються наявними в справі доказами та просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2010 року без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи у їх сукупності, постанову суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню , виходячи з наступного.
Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, суд першої інстанції виходив з того , що відповідачем не доведений факт порушення позивачем вимог Закону України “Про податок на додану вартість”, отже висновки про завищення позивачем сум податкового кредиту по ПДВ за квітень, травень 2010 року необґрунтовані.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ЗАТ «ХАСК-Флекс» зареєстроване виконавчим комітетом Харківської міської ради 29.06.2004 року №14801200000005816, та зареєстроване як платник податку на додану вартість 14.07.2004 року свідоцтво №28316645.
Фахівцем ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова була проведена документальна невиїзна перевірка податкових декларацій з податку на додану вартість за квітень, травень 2010 року ЗАТ «ХАСК-Флекс» з питань правомірності декларування податкового кредиту по контрагентам ПП "ТОПРАН (код 36440045) за квітень 2010року, ПП „МЕГА-МІКС" (код 36496260) за травень 2010року та ТОВ „ВІЗАВІ ЛТД” (код 21284203) за квітень, травень 2010 року та правильності обчислення ПДВ за квітень, травень 2010 року.
За результатами перевірки складений акт від 01.09.2010 року №8933/1505/33066880, яким встановлені порушення п.п.7.2.3 п.7.2, п.п. 7.4.1, п.п 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: занижено податок на додану вартість на загальну суму 529312грн., у тому числі за квітень 2010року на суму 247753грн., за травень 2010 року суму 281559грн.
На підставі висновків акту перевірки керівником ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова винесено податкове повідомлення-рішення від 17.09.2010 року №00000141505/0 щодо донарахування податкових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 765812,10 грн., з них 529312,00 грн. - за основним платежем, та 236500,10 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Підставою для зменшення податкового кредиту з ПДВ слугувало те, що за результатами опрацювання відділом перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб відхилень, встановлених Системою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів, проведеного на рівні Державної податкової адміністрації України, встановлено , що сума податку на додану вартість у розмірі 529312,00грн. не була відображена контрагентами позивача ПП «ТОПРАН», ПП «МЕГА-МІКС» та ТОВ «ВІЗАВІ ЛТД» в податкових деклараціях за квітень, травень 2010 року.
Згідно з п.1.8 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Пунктом 1.7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.
Підпунктом 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;
або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
У відповідності до п.7.4.1 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно п.п. 7.4.4. п.7.4 ст. 7 Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Також, згідно з п.7.4.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97 -ВР є податкова накладна, яка одночасно є звітним податковим і розрахунковим документом відповідно пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону.
Відповідно до п.7.5. Закону України “Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Підпунктом 7.2.3 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97 -ВР (далі Закон № 168/97 -ВР) встановлено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Згідно вимог підпункту 7.2.4 п.7.2 ст. 7 цього Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
За приписом підпункту 7.7.1 пункту 7.7 названої статті Закону у тій самій редакції суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.
Згідно з підпунктом 7.7.3 цієї є норми Закону у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.
Системний аналіз наведених правових норм свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), має таке юридичне значення при обов'язковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість в порядку, встановленому статтею 9 Закону України «Про податок на додану вартість».
Колегією суддів встановлено та з матеріалів справи вбачається, що в перевіряємий період підприємство позивача здійснювало господарські операції з ПП «ТОПРАН», ПП «МЕГА-МІКС» та ТОВ «ВІЗАВІ ЛТД» , які є постачальниками.
05.01.2010р. між ЗАТ «ХАСК-Флекс» (покупець) та ПП «ТОПРАН»(продавець) укладено договір № 05/01-1 купівлі-продажу ТМЦ.
01.04.2010р. та 23.06.2010р. до вказаного договору між позивачем та ПП «ТОПРАН» укладено додаткові угоди.
У квітні 2010 р. контрагент позивача -ПП «ТОПРАН» здійснив поставку товару на загальну суму 1400160,00грн. в т.ч. (ПДВ -233360,00грн.), що підтверджується видатковими накладними №1328 від 02.04.2010р. - 225682,80грн. (ПДВ 37613,80грн.), №1359 від 06.04.2010р. - 236604,00грн. (ПДВ 39434,00грн.), №1414 від 09.04.2010р. - 244723,20грн. (ПДВ 40787,20грн.), №1492 від 15.04.2010р. - 255084,00грн. (ПДВ 42514,00грн.), №1550 від 20.04.2010р. - 169122,00грн. (ПДВ 28187,00грн.), №1691 від 29.04.2010р. - 268944,00грн. (ПДВ 44824,00грн.), які містяться в матеріалах справи.
З матеріалів справи вбачається , що у квітні, травні та червні 2010р. ЗАТ «ХАСК-Флекс» здійснив оплату за поставлений ПП "ТОПРАН" товар, що підтверджується реєстром кредитових платежів від 02.04.10р., від 08.04.10р., від 16.04.10р., від 19.04.10р., від 21.04.10р., від 06.05.10р., від 25.05.10р., від 26.05.10р., від 01.06.10р., від 03.06.10р., від 16.06.10р., від 22.06.10р. та простим векселем серія АА 1607398.
08 грудня 2009 року між ЗАТ «ХАСК-Флекс» та ПП «МЕГА-МІКС» укладено договір №02/11-У, відповідно до якого ПП «МЕГА-МІКС» зобов'язується виконати роботи по ремонту, наладці, переобладнанню та обслуговуванню устаткування.
28.05.2010р. до вказаного договору між позивачем та ПП «МЕГА-МІКС» укладено додаткову угоду.
В травні 2010року Приватним підприємством «МЕГА-МІКС» позивачу надано послуги з ремонту, наладки, переобладнання та обслуговування виробничого обладнання на загальну суму 1500000,00грн., що підтверджується актами виконаних робіт №1 від 17.05.2010р., - 370000,00грн. (ПДВ 61666,67грн.), №2 від 21.05.2010р. - 165000,00грн. (ПДВ 27500,00грн.), №3 від 28.05.2010р. - 115000,00грн. (ПДВ 19166,67грн.) та видатковими накладними №3833 від 12.05.2010р. -400000,00грн. (ПДВ 66666,67грн.), №3924 від 18.05.2010р. -450000,00грн. (ПДВ 75000,00грн.) , які містяться в матеріалах справи.
Як вбачається з акту прийому-передачі векселів від 28.05.2010року в травні 2010року позивач провів розрахунок з ПП «МЕГА-МІКС» шляхом передачі векселів серії АА 1607391, АА 1607392 та АА 1607393.
01 квітня 2010 року між ЗАТ «ХАСК-Флекс» (покупець) та ТОВ «ВІЗАВІ ЛТД» (продавець) укладено договір №10, за яким продавець постачає покупцю хімічну продукцію, обладнання.
В квітні, травні 2010орку на виконання зазначеного договору ТОВ «ВІЗАВІ ЛТД» здійснив поставку товару на загальну суму 275708,16грн. в т.ч. (ПДВ -45951,36грн.), що підтверджується видатковими накладними від №РН-0000049 від 19.04.2010р. -86356,80грн. (ПДВ 14392,80грн.), №РН-0000065 від 12.05.2010р. -51331,68грн. (ПДВ 8555,28грн.), №РН-0000071 від 18.05.2010р. -72201,60грн. (ПДВ 12033,60грн.), №РН-0000076 від 26.05.2010р. -65818,08грн. (ПДВ 10969,68грн.) , які містяться в матеріалах справи.
Відповідно до реєстру кредитових платежів від 04.06.2010р. у червні 2010р. позивач здійснив оплату за поставлений товар.
На момент здійснення господарських операцій постачальники позивача ПП «ТОПРАН», ПП „МЕГА-МІКС" та ТОВ „ВІЗАВІ ЛТД” були платникоми податку на додану вартість, зареєстрованим відповідно до ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість". Статус постачальників позивача підтверджується доданими до матеріалів справи доказами і не заперечувався відповідачем ні в відповіді на заперечення щодо акту перевірки, ні в ході судового засідання.
В ході господарських операцій постачальниками позивача були виписані податкові накладні: ПП «Топран»- №1328 від 02.04.2010року (ПДВ 37613,80грн.), №1359 від 06.04.2010року (ПДВ 39434,00грн.), №1414 від 09.04.2010року (ПДВ 40787,20грн.), №1492 від 15.04.2010року (ПДВ 42514,00грн.), №1550 від 20.04.2010року (ПДВ 28187,00грн.), №1691 від 29.04.2010року (ПДВ 44824,00грн.) (а.с. 30-35); ПП «МЕГА-МІКС» - №3833 від 12.05.2010року (ПДВ 66666,67грн.), №3905 від 17.05.2010року (ПДВ 61666,67грн.), №3924 від 18.05.2010року (ПДВ 75000,00грн.), №3985 від 21.05.2010року (ПДВ 27500,00грн.), №4113 від 28.05.2010року (ПДВ 19166,67грн.) (а.с. 48-52); ТОВ «ВІЗАВІ ЛТД» - №49 від 19.04.2010р. (ПДВ 14392,80грн.), №65 від 12.05.2010року (ПДВ 8555,28грн.), №71 від 18.05.2010року (ПДВ 12033,60грн.), №76 від 26.05.2010року (ПДВ 10969,68грн.) (а.с. 76-79).
Колегією суддів встановлено та з матеріалів справи вбачається, що фактичне виконання господарських операцій ЗАТ «ХАСК-Флекс» з ПП «ТОПРАН», ПП «МЕГА-МІКС» та ТОВ «ВІЗАВІ ЛТД» підтверджується видатковими накладними , податковими накладними, реєстрами кредитових платежів та актом прийому-передачі векселів.
При цьому, сам податковий орган не заперечує підтвердження господарських операцій первинною фінінансово-господарською документацією.
Колегія суддів зазначає , що податкові накладні оформлені належним чином, крім того з акту перевірки вбачається, що порушень при їх оформленні перевіряючими у ході проведення перевірки не встановлено.
Згідно зазначених податкових накладних позивачем включено відповідні суми до складу податкового кредиту відповідного періоду та відображено у податкових деклараціях з податку на додану вартість, копії яких наявні у матеріалах справи.
Тобто , з наведеного вбачається ,що всі господарські операції ЗАТ «ХАСК-Флекс» з ПП «ТОПРАН», ПП «МЕГА-МІКС» та ТОВ «ВІЗАВІ ЛТД» проведені в бухгалтерському та податковому обліку, з якого вбачається реальне придбання активів, отримання послуг та розрахунки з постачальниками таких активів та послуг, таким чином податковий кредит правомірно відображено в податкових деклараціях з ПДВ.
Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону № 168/97 -ВР платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.
Платники податку, визначені у пп. "а", "в", "г", "д" п. 10.1 ст. 10, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (п. 10.2 ст. 10 Закону № 168/97 -ВР).
Таким чином, як випливає з вищенаведеного, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця.
Норми Закону України «Про податок на додану вартість» не містять вимог про необхідність коригування платником податку правомірно визначеного податкового кредиту з ПДВ у зв'язку з тим, що підприємства, з якими мав правові відносини контрагент такого платника податку, порушують вимоги податкового законодавства.
Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладення штрафних санкцій.
Однак факт порушення контрагентами-постачальниками позивача своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди -відшкодування ПДВ з державного бюджету, якщо податковий орган доведе, зокрема, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань.
Колегія суддів зазначає, що відповідачем не було доведено, що на час здійснення господарських операцій позивачу мало бути відомо про порушення, які допускав його контрагент.
Крім того, сукупний аналіз вищезазначених норм Закону про ПДВ свідчить про те, що право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ.
Тобто, колегія суддів зазначає, що позивач виконав усі необхідні умови, передбачені Законом №168/97-ВР, які надають йому правові підстави для нарахування податкового кредиту та в його діях не має порушень пп. 7.2.3 п.7.2, п.п. 7.4.1, п.п 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР "Про податок на додану вартість".
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України правомірність винесеного податкового повідомлення - рішення належним чином в суді не довів , у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 17.09.2010 року №00000141505/0 не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню, а позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Колегія суддів зазначає , що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не впливають на правомірність прийнятого рішення.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду , переглянувши судове рішення в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, вважає , що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови були повно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, постанова прийнята з дотриманням норм чинного законодавства, а тому відсутні підстави для скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2010р. по справі № 2а-12560/10/2070 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя(підпис)Мельнікова Л.В.
Судді(підпис)
(підпис)Подобайло З.Г. Григоров А.М.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Подобайло З.Г.
Повний текст ухвали виготовлений 14.02.2011 р.