21 лютого 2011 р. Справа № 614/11
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Попка Я.С.
суддів Онишкевича Т.В., Сапіги В.П.
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 17 листопада 2010 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Івано-Франківській області, інспектора ДПС Богородчанського РВ УМВС Казюка В.Д. про визнання незаконною та скасування постанови, -
У листопаді 2010 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до УДАІ УМВС України в Івано-Франківській області, інспектора ДПС Богородчанського РВ УМВС Казюка В.Д., в якому просить визнати незаконною та скасувати постанову інспектора ДПС Богородчанського РВ УМВС Казюка В.Д. серія АТ б/н від 10.10.2010 року, згідно якої його визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що дійсно 10.10.2010 року о 18 год. 50 хв. він перебував на пасажирському сидінні автомобіля марки ВАЗ 2104 д/н НОМЕР_1. Так як він не є водієм зазначеного транспортного засобу, то відповідно і документів на право керування автомашиною не мав. Вказує на те, що 14 листопада 2010 року він отримав від державного виконавця Богородчанського районного управління юстиції Шемрай В.Я. постанову від 12.11.2010 року про відкриття виконавчого провадження і тільки після отримання зазначеної постанови йому було надано у державній виконавчій службі копію протоколу та постанови про порушення ним ПДР, з яких дізнався про те, що його притягнуто до адміністративної відповідальності.
Ухвалою Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 17 листопада 2010 року позовну заяву залишено без розгляду.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що постанова в справі про адміністративне правопорушення була винесена 10 жовтня 2010 року, позивач звернувся для її оскарження 16 листопада 2010 року з пропуском строку звернення для її оскарження. Клопотання про поновлення пропущеного строку для звернення з даним позовом позивачем не було заявлено, крім того позивач 10 жовтня 2010 року був ознайомлений з винесеною відносно нього постановою про накладення адміністративного стягнення.
Головуючий у 1-й інст. суддя Круль І.В. ряд. ст.зв. № 3.7.2 суддя-доповідач Попко Я.С. справа № 2а-571/10/0901 справа № 614/11/9104.doc
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач оскаржив її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 17 листопада 2010 року.
Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначає, що в його присутності протокол про вчинене адміністративне правопорушення працівниками міліції не складався, не виносилася і постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності. Жодних документів він не підписував, а про те, що притягнутий до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху дізнався тільки 15.11.2010 року і відразу звернувся до суду з позовною заявою. Вважає, що строки звернення до суду не пропустив.
Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило, а тому колегія суддів, у відповідності до п.п.1,2 ч.1 ст.197 КАС України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 згідно постанови в справі про адміністративне правопорушення від 10 жовтня 2010 року визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП та відносно нього застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
Позивач в апеляційній скарзі зазначив, що 10 жовтня 2010 року жодних документів, на підставі яких його було притягнуто до адміністративної відповідальності, взагалі не підписував, що на думку колегії суддів, є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, оскільки апеляційна інстанція позбавлена можливості спростувати зазначені доводи позивача.
Відповідно до п.3 ст.199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу з направленням справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду.
Керуючись ст. 195, п.п.1,2 ч.1 ст.197, п.3 ст.199, ст.ст. 202, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 17 листопада 2010 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 2а-571/10 за позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Івано-Франківській області, інспектора ДПС Богородчанського РВ УМВС Казюка В.Д. про накладення штрафу скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Я.С. Попко
Судді Т.В. Онишкевич
В.П. Сапіга