Справа: № 2а-5957/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Винокуров К.С.
Суддя-доповідач: Земляна Г.В.
Іменем України
"02" березня 2011 р. м. Київ
колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого -судді Земляної Г.В.
суддів Парінова А.Б., Петрика І.Й.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Вікторія»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 жовтня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Вікторія»до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва про скасування рішення про застосування штрафних санкцій,-
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Вікторія»(далі ТОВ «Дніпро-Вікторія») звернулося до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва (надалі ДПІ у Оболонському районі міста Києва, відповідач) про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29.10.2008р. № 0008802305.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 жовтня 2010 року у задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою представник ТОВ «Дніпро-Вікторія» подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги колегія суддів визнала можливим розглядати справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду залишенню без змін, з наступних підстав.
Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволені позовних вимог.
Як встановлено судом першої інстанції 22 жовтня 2008 року Олександріївською ОДПІ проведено перевірку за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій залу гральних автоматів, який знаходиться за адресою: м. Олександрія, пр-т. Леніна, 4, належний суб'єкту господарювання Олександрійській філії ТОВ «Дніпро-Вікторія». За результатами перевірки складено акт № 1005/26/54/23/30407788 від 22.10.2008р. (номерний бланк № 000017).
На підставі висновків вказаного акту відповідачем винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0008802305 від 29.10.2008 р., яким згідно п. 2 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 6120 грн.
Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції прийшов до висновку про правомірність рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій 29.10.2008р. № 0008802305 в зв'язку з чим відмовляє у задоволенні адміністративного позову.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи виходячи з наступного.
Позивач не погоджується з рішенням відповідача про застосування щодо нього штрафних (фінансових) санкцій, вказуючи на відсутність у відповідача правових підстав для його прийняття.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів зважає на наступне.
Відповідно до п. 1 та п. 2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року №265/95-ВР (далі по тексту Закон №265), суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:
- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
- видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;
- застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.
Положенням ч. 1 ст. 15 Закону №265 передбачено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Згідно ч. 1 ст. 16 Закону №265 контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.
Відповідно до ст. 17 Закону №265 за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у визначених законом розмірах.
Як вбачається з матеріалів справи, штрафні (фінансові) санкції в розмірі 3740 гривень до позивача було застосовано на підставі пункту 2 статті 17 Закону №265 за використання ним незареєстрованого, неопломбованого, не переведеного у фіскальний режим роботи реєстратора розрахункових операцій (18 гральних автоматів).
Враховуючи характер даних правовідносин, колегія суддів зауважує, що пунктом 1 частини другої додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 року № 121 "Про переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій" встановлено, що до 31 грудня 2006 року всі гральні автомати повинні бути переведені в режим застосування РРО.
Аналізуючи правове положення вказаної постанови, колегія суддів зауважує, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють підприємницьку діяльність у сфері грального бізнесу шляхом надання послуг з використанням гральних автоматів зобов'язані з 01 січня 2007 року використовувати у своїй ліцензованій діяльності з надання послуг грального бізнесу гральні автомати з продажу послуг, які оснащені запам'ятовуючими пристроями (фіскальною пам'яттю), у тому числі ті, що вже задіяні у використанні. Тому невиконання цього обов'язку може бути підставою для накладення на суб'єкта господарювання штрафу, передбаченого статтею 17 Закону №265.
Отже, вина суб'єкта господарювання у недотриманні вимог щодо використання гральних автоматів, які виконують фіскальні функції, може бути наявна лише в тому випадку, коли існувала об'єктивна можливість вжити всіх заходів для забезпечення використання таких пристроїв.
Згідно зі статтею 12 Закону №265 на території України дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.
Положенням пункту 2 постанови КМУ від 7 лютого 2001 року № 121 "Про переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій" на Міністерство промислової політики було покладено обов'язок забезпечити організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть необхідним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.
Наказом Державної податкової адміністрації України від 01 липня 2008 року № 430 "Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції" (наказ втратив чинність згідно з наказом Державної податкової адміністрації України від 10 вересня 2008 року № 581) до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій було включено комп'ютерно-касову систему "Фіскал", яка призначена для фіскалізації гральних автоматів.
Отже, до вказаної дати (01.07.2008 року) у Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій України не було РРО, який би забезпечував технічну можливість виконувати фіскальні функції гральним автоматом, а у суб'єктів господарювання була відсутня об'єктивна можливість дотримання приписів Закону №265/95-ВР, в частині використання гральних автоматів, оснащених фіскальною функцією. Тому наявність вини суб'єктів господарювання у порушенні ними порядку використання РРО на момент надання послуг у сфері грального бізнесу на той час виключалася.
Таким чином, посилання позивача про відсутність законодавчого врегулювання питання щодо фіскалізації гральних автоматів, є безпідставним, оскільки така позиція Державної податкової адміністрації України мала місце в січні 2007 року - березні 2008 року, а на момент здійснення перевірки позивача, яка проводилася 22 жовтня 2008 року, зазначене питання було врегульовано вищевказаними наказами ДПА України.
Крім того слід зауважити, що із моменту включення до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій комп'ютерно-касової системи "Фіскал", суб'єкти господарювання зобов'язані використовувати зазначену систему.
З цього часу суб'єкти господарювання не повинні вводити в експлуатацію ті гральні автомати, що не забезпечують можливості застосування цієї системи, оскільки вони об'єктивно можуть забезпечити дотримання вимог Закону №265.
Таким чином, притягнення суб'єктів господарювання до відповідальності за використання гральних автоматів, не обладнаних фіскальними функціями, можливе лише після набрання чинності вищезазначеним наказом Державної податкової адміністрації України, яким до Державного реєстру розрахункових операцій включено комп'ютерно-касову систему "Фіскал".
Таким чином, з підстав вищенаведених обставин та зазначених норм діючого законодавства України, судова колегія приходить до висновку щодо правомірності застосування до ТОВ «Дніпро-Вікторія»штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 6120 гривень та прийняття по даному питанню оспорюваного рішення.
Відповідно до ст.159 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З урахуванням вище наведеного позовні вимоги ТОВ «Дніпро-Вікторія»не підлягають задоволенню, оскільки не відповідають змісту законодавства.
При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 -204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.
Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.
Вказані в апеляційній скарзі процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції -без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4,8-11, 160, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва -залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 жовтня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України). Касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Головуючий суддя: Г.В.Земляна
Судді: А.Б.Парінов
І.Й.Петрик