Справа: №2-а-1031/1-10 Головуючий у 1- й інстанції Астахова О.О.
Суддя - доповідач: Межевич М.В.
Іменем України
04 березня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого -судді Межевича М.В., суддів Беспалова О.О. та Грибан І.О., при секретарі Бурді Л.М., за участю позивача, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва про поновлення пропущеного строку звернення до суду з поважних причин, визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії,-
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про поновлення пропущеного строку звернення до суду з поважних причин, визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2010 року позовну заяву повернуто позивачу.
Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу, посилаючись на порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, перевіривши доводи апеляції наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 204 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Постановляючи ухвалу від 11 жовтня 2010 року, суд першої інстанції виходив з приписів ч. З ст. 108 КАС України, відповідно до яких позовна заява повертається позивачеві, якщо справа не підсудна цьому адміністративному суду. Копія ухвали про повернення позовної заяви невідкладно надсилається особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами. Так як, на думку суду першої інстанції, правових підстав для прийняття Дніпровським районним судом м. Києва, як адміністративним судом, до свого провадження адміністративного позову ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва про поновлення пропущеного строку звернення до суду з поважних причин, визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, немає.
Проте, колегія суддів не погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Положеннями пунктів 1, 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 9 вересня 2010 року N 19-рп/2010 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами"" визнано такими, що не відповідають Конституції України, норми Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами" від 18 лютого 2010 року N 1691-VI та Цивільного процесуального кодексу України, якими справи, пов'язані із соціальними виплатами, що підлягали розгляду адміністративними судами, було передано місцевим загальним судам для розгляду в порядку цивільного судочинства.
Пунктом 3 резолютивної частини названого Рішення Конституційного Суду України встановлено, що положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами" від 18 лютого 2010 року N 1691-VI та Цивільного процесуального кодексу України, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
За таких обставин із 9 вересня 2010 року відновлено дію положення Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), що діяло до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами", зокрема, положення пункту 3 частини першої статті 18, якими встановлювалося, що всі адміністративні справи у спорах фізичних осіб із суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.
Виходячи з викладеного, з 9 вересня 2010 року розгляд справ, пов'язаних із соціальними виплатами, віднесено до юрисдикції адміністративних судів.
Як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся до суду 04.10.2010 року тобто, вже після вищевказаного рішення Конституційного Суду України.
Отже, висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для прийняття Дніпровським районним судом м. Києва, як адміністративним судом, до свого провадження зазначений адміністративний позов є помилковим.
При цьому слід ураховувати, що відповідно до пункту 2 частини першої статті 1832 КАС у справах цієї категорії застосовується скорочене провадження.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що під час вирішення питання про відкриття провадження у справі необхідно перевірити додержання строку звернення до суду. У разі пропуску такого строку та визнання вказаних особою причин пропуску строку неповажними місцевий адміністративний суд повинен залишити адміністративний позов без розгляду.
При цьому необхідно враховувати, що предметом даного позову в цій справі є дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, пов'язані з соціальними виплатами, які можуть бути регулярними, періодичними, одноразовими, обмеженими в часі платежами, тому необхідно перевіряти строк звернення до суду залежно від виду платежу та тривалості періоду, за який виник спір.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що порушення норм процесуального права призвели до неправильного вирішення питання, тому ухвала Дніпровського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2010 року підлягає скасуванню з прийняттям ухвали у справі про направлення справи за адміністративним позовом до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Керуючись ст. ст. 160, 199, 204, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2010 року скасувати і постановити ухвалу про направлення справи за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва про поновлення пропущеного строку звернення до суду з поважних причин, визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя М.В. Межевич
Суддя О.О. Беспалов
Суддя І.О. Грибан