Справа: № 2-а-2769/10 Головуючий у 1-й інстанції: Кашперська Т.Ц.
Суддя-доповідач: Василенко Я.М
Іменем України
"01" березня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
розглянувши в письмовому провадженні справу за апеляційною скаргою управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області на постанову Ірпінського міського суду Київської області від 24.12.2010 у справі за позовом ОСОБА_2 до УПСЗН Ірпінської МР Київської області про стягнення недоотриманої допомоги до 5 травня, -
08.12.2010 ОСОБА_2 звернулась до суду першої інстанції із позовом, в якому просила:
- відновити строк позовної давності;
- визнати протиправними дії відповідача в частині недоплати щорічної разової допомоги до дня 5 травня, передбаченої ч. 5 ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»їй, як учаснику війни;
- стягнути з відповідача на її користь недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2010 рік у сумі 1798 грн.;
- зобов'язати відповідача проводити вподальшому нарахування та виплату їй, як учаснику війни, щорічної разової грошової допомоги до дня 5 травня у відповідності до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»із змінами, внесеними рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008.
Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 24.12.2010 позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії УПСЗН Ірпінської міської ради Київської області по нарахуванню та виплаті ОСОБА_2 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2010 рік;
- зобов'язано УПСЗН Ірпінської міської ради Київської області провести ОСОБА_2 перерахунок та виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2010 рік в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком згідно вимог ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»з урахуванням вже проведених виплат;
- в іншій частині позову відмовлено;
- визначено, що постанова підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач має статуси учасника війни та дружини померлого учасника війни.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»щорічно до 5 травня учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Згідно до ч. 5 ст. 15 цього ж Закону щорічно до 5 травня дружинам померлих учасників війни, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружились вдруге, щорічна разова грошова допомога виплачується в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Частиною 5 статті 17-1 зазначеного Закону встановлено, що громадянам, які належать до кількох категорій осіб згідно з цим Законом, виплачується одна допомога - у більшому розмірі.
Отже, позивач щорічно до 5 травня повинен отримувати разову грошову допомогу у розмірі 3 мінімальних пенсій за віком, яку отримав у 2010 році на підставі постанови КМ України від 07.04.2010 № 299 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачуються в 2010 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та «Про жертви нацистських переслідувань», відповідно до якої дружинам померлих учасників війни передбачена виплата в розмірі 320 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність у 2010 році встановлювались ст. 52 Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік»з 1 січня - 695 гривень, з 1 квітня - 706 гривень, з 1 липня - 709 гривень, з 1 жовтня - 723 гривень, з 1 грудня - 734 гривень.
Оскільки у 2010 році дія ч. 5 ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»не зупинялась, то позивач правомірно просить провести згідно вимог зазначених положень Закону провести перерахунок та виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня.
Апелянт посилається на вимоги ст. 70 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік», відповідно до якої Кабінету Міністрів України надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумаху межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Безпідставність таких посилань апелянта вбачається з того, що розміри соціальних виплат, передбачених частинами 5 статей 14, 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»визначаються залежно від розміру мінімальних пенсій за віком, який в свою чергу відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Крім того, враховуючи вимоги ч. 4 ст. 9 КАС України щодо пріоритетності законів над підзаконними актами, безпідставними є посилання апелянта на вимоги постанови КМ України від 07.04.2010 № 299 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачуються в 2010 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та «Про жертви нацистських переслідувань», відповідно до якої дружинам померлих учасників війни передбачена виплата в розмірі 320 грн.
Безпідставними є також вимоги апелянта про відмову у задоволенні позовних вимог з підстав пропуску строку звернення до суду, встановленого ст. 99 КАС України, оскільки він був поновлений ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 10.12.2010, яка набрала законної сили та її правомірність не є предметом апеляційного розгляду.
Апелянтом в порушення вимог частин 1, 2 статті 71 КАС України не надано жодних доказів на спростування правомірності вищезазначених висновків.
В свою чергу, дійшовши висновку про необхідність часткового задоволення вимог апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Оскаржуваною постановою суду першої інстанції неправомірно зобов'язано УПСЗН Ірпінської МР Київської області провести ОСОБА_2 перерахунок та виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2010 рік згідно вимог ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», оскільки даною нормою Закону встановлені пільги для інвалідів війни, тоді як позивач не має такого статусу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 201 КАС України підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Керуючись ст.ст. 122, 183-2, 197, 198, 200, 201, 205, 207, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області на постанову Ірпінського міського суду Київської області від 24.12.2010 -задовольнити частково.
Постанову Ірпінського міського суду Київської області від 24.12.2010 -змінити, виклавши її 3 абзац резолютивної частини у наступній редакції:
«Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області провести ОСОБА_2 перерахунок та виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2010 рік в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком згідно вимог ч. 5 ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», виходячи із розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та з урахуванням вже проведених виплат».
В іншій частині постанову Ірпінського міського суду Київської області від 24.12.2010 -залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий:
Судді: