Справа: № 2а-17484/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В.
Суддя-доповідач: Костюк Л.О.
Іменем України
"03" березня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого -судді Костюк Л.О.;
суддів: Троян Н.М., Бужак Н.П.;
при секретарі: Бундукову С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ДПІ у Печерському районі м. Києва на ухвалу судді Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 березня 2010 року про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва до ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити певні дії, -
встановила:
В грудні 2009 року позивач -ДПІ у Печерському районі м. Києва звернулася в Окружний адміністративний суд м. Києва з позовною заявою до ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити дії, в якій просила зобов'язати ОСОБА_2 задекларувати одержані доходи отримані протягом 2008 року, в тому числі доходи отримані від операцій з інвестиційними активами, шляхом подачі до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва декларації про майновий стан і доходи (а.с. 4-6).
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 березня 2010 року у відкритті провадження в адміністративній справі відмовлено (а.с. 19-20).
Не погоджуючись із вказаною ухвалою судді суду першої інстанції, представник позивача по справі - ДПІ у Печерському районі м. Києва подав заяву про апеляційне оскарження (а.с. 21) та апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.03.2010 року № 2а-17493/09/2670, а справу скерувати до суду першої інстанції для розгляду по суті (а.с. 25-27).
Крім того, однією із вимог апелянта в апеляційній скарзі, є вимога про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Окружного адміністративного суду від 15.03.2010 року по справі № 2а-17493/09/2670, мотивуючи тим, що копію даного процесуального документу скаржник отримав 30.03.2010 року, про що свідчить письмова розписка представника інспекції про отримання вказаної ухвали (а.с. 25-27).
Відповідно до ч. 4 ст. 186 КАС України, заява про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження (норма статті в редакції, яка діяла на момент постановлення судом першої інстанції оскаржуваного рішення).
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалу судді суду першої інстанції було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, таким чином, строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії ухвали.
Отже, як вбачається з матеріалів справи, заява про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції та апеляційна скарга подана апелянтом без пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали судді суду першої інстанції, в зв'язку з чим, колегія суддів приходить до висновку, що строк апеляційного оскарження ухвали судді Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 березня 2010 року про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі позивачем не пропущено, а тому відсутні правові підстави окремо вирішувати питання щодо поновлення пропущеного строку.
Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, суддя суду першої інстанції своєю ухвалою відмовив позивачу у відкритті провадження в адміністративній справі, через те, що заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства (а.с. 19-20).
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком судді суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України, суддя відмовляє у відкриті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
З огляду на таке, нормами Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом (ст. 67 КУ).
Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію (п. «а»пп. 4.2.2. п. 4.2. ст. 4 вказаного Закону).
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції, зокрема подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Крім того, згідно з п. 11-1 ч. 1 ст. 10 вказаного закону, державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови про застосування санкцій, пов'язаних із забороною організації і проведення азартних ігор на території України
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що нормами Закону України «Про державну податкову службу в Україні»не передбачено винятків з установленого законом правила стосовно підстав звернення державних податкових інспекцій до суду, зокрема щодо зобов'язання задекларувати доходи.
Виходячи з системного аналізу вказаних норм права, колегія суддів погоджується з висновком судді суду першої інстанції, який вважає, що позивача не наділено повноваженнями щодо звернення з вищевказаними вимогами до адміністративного суду.
З огляду на таке, даний позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Отже, суддя суду першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі.
Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 199 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду -без змін.
Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду приходить до висновку, що ухвала судді суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу судді суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 165, 196, 199, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника ДПІ у Печерському районі м. Києва залишити без задоволення, ухвалу судді Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 березня 2010 року про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 10 березня 2011 року.
Головуючий суддя Л.О. Костюк
Судді: Н.М. Троян
Н.П. Бужак
Ухвалу виготовлено в повному обсязі: 09.03.11.