Справа: № 2а-3076/10/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Бородавкіна С.В.
Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.
Іменем України
"03" березня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого
суддів
при секретарі Хрімлі О.Г.,
Коротких А.Ю.,
Літвіної Н.М.,
Архіповій Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 липня 2010 року в адміністративній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000381720/2 від 02.06.2010 року.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 липня 2010 року адміністративний позов задоволений.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, Державною податковою інспекцією у м. Чернігові подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та задоволенню не підлягає.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення адміністративного позову.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 26.01.2010 року працівниками ДПІ у м. Чернігові було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2009 року.
За результатами перевірки складений акт № 92/17-21/НОМЕР_1 від 26.01.2010 року, яким встановлено порушення п.п. 4.2.1, «д»п.п. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4; п. 7.1 ст. 7; п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8, п.п. «а»п. 19.2 ст. 19; п.п. 20.3.2 п. 20.3 ст. 20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб всього у сумі 117066,17 грн., в т.ч. за червень 2008 року на 3555 грн., за липень 2008 року на 10690,50 грн., за серпень 2008 року на 7812 грн., за вересень 2008 року на 24018 грн., за жовтень 2008 року на 8673 грн., за листопад 2008 року на 763,50 грн., за грудень 2008 року на 442,50 грн., за січень 2009 року на 7057,50 грн., за лютий 2009 року на 74,77 грн., за березень 2009 року на 7441,50 грн., за квітень 2009 року на 7278 грн., за травень 2009 року на 8303,22 грн., за червень 2009 року на 11907 грн., за липень 2009 року на 4380 грн., за серпень 2009 року на 10234,34 грн., за вересень 2009 року на 4435,34 грн.
Також встановлено порушення позивачем п.п. 7.4.1 п. 7.4 та п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 8885,36 грн., в т.ч. за липень 2008 року у сумі 111,67 грн., за жовтень 2008 року у сумі 4193,28 грн., за листопад 2008 року у сумі 2946,43 грн., за грудень 2008 року у сумі 1633,98 грн.
На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000381720/2 від 02.06.2010 року за платежем податок на додану вартість на суму 13328,04 грн. з них: 8885,36 грн. -за основним платежем, 4442,68 грн. -за штрафними санкціями та податкове повідомлення-рішення № 0000371720/0 з податку на доходи фізичних осіб на суму 351198,51 грн., з них: 117066,17 грн. -за основним платежем, 234132,34 грн. -за штрафними санкціями.
Податкові повідомлення-рішення позивач оскаржив відповідно до положень ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»до ДПІ у м. Чернігові.
26.05.2010 року ДПІ у м. Чернігові прийняло рішення про результати розгляду первинної скарги, яким було скасовано податкове повідомлення-рішення від 01.02.2010 року № 0000371720/0 про сплату 117066,17 грн. податку з доходів фізичних осіб та 234132,34 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції та залишено без змін податкове повідомлення-рішення № 0000381720/2 від 02.06.2010 року про сплату 8885,36 грн. з податку на додану вартість та 4442,68 грн. застосованої штрафної санкції.
02.04.2010 року позивач оскаржив до Державної податкової адміністрації в Чернігівській області рішення від 26.03.2010 року № 3784/л/25-008 ДПІ у м. Чернігові про результати розгляду первинної скарги.
Рішенням Державної податкової адміністрації у Чернігівській області податкове повідомлення-рішення № 0000381720/2 від 02.06.2010 року було залишено без змін, а повторну скаргу без задоволення.
Перевіряючи правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.
Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.
Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з наступних подій:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами. (п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).
Відповідно до п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»позивачем дотримані обов'язкові вимоги виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість, а саме податковий кредит сформовано на підставі належним чином оформлених фіскальних чеків.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем правомірно віднесено у липні 2008 року до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по фіскальних чеках за червень 2008 року в сумі 111,67 грн. ПДВ.; у жовтні 2008 року включено до складу податкового кредиту ПДВ по чекам за вересень 2008 року в сумі 4193,28 грн.; у листопаді 2008 року включено до складу податкового кредиту ПДВ по чекам за жовтень 2008 року в сумі 2946,43 грн., у грудні 2008 року включено до складу податкового кредиту ПДВ по чекам за жовтень та листопад 2008 року в сумі 1633,98 грн.
Так, норми Закону України «Про податок на додану вартість»не забороняють відображати податковий кредит в наступних періодах, якщо він не був своєчасно відображений в періоді, коли платник податку отримав таке право.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів прийшла до висновку про обґрунтованість позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_5.
Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові - залишити без задоволення, постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 липня 2010 року - без змін.
Повний текст ухвали виготовлений 09 березня 2011 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя О.Г. Хрімлі
Судді А.Ю. Коротких
Н.М. Літвіна