Справа: № 2-а-5041/10/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянський В.В.
Суддя-доповідач: Троян Н.М.
Іменем України
"01" березня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Троян Н.М.,
суддів - Бужак Н.П., Твердохліб В.А.,
при секретарі - Горяіновій Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2010 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області про визнання незаконними, скасування наказів та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області про визнання незаконними, скасування наказів та зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2010 року позов задоволений в повному обсязі.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та постановити нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
У відповідності до наказу Управління міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області № 561 від 23.07.2010 р. про притягнення до адміністративної відповідальності працівників Куликівського РВ УМВС України в Чернігівській області, за грубі порушення службової дисципліни , вчинення проступків, передбачених ст.ст. 173,185 КУпАП, при цьому недотримання вимог присяги працівника ОВС, норм професійної та службової етики, тобто наказу МВС України № 18 від 11.01.1996р., оперуповноваженого КМСД Куликівського РВ УМВС області лейтенанта міліції ОСОБА_2 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та звільнено з ОВС України за п.66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом. (а.с. 7).
Наказом Управління міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області № 187о/с від 02 вересня 2010р. згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ ОСОБА_2 звільнено з Органів МВС у відставку (зі зняттям з військового обліку) за п.66 (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу) (а.с. 6).
Висновком службового розслідування по факту порушення службової дисципліни працівниками Куликівського РВ УМВС України в Чернігівській області від 23.07.2010р. встановлено, що 23.07.2010р. оперуповноважений КМСД лейтенант міліції ОСОБА_2, перебуваючи поза службою в громадському місці, нецензурно висловлювалась, поводила себе зухвало, погрожувала працівникам РМОП «Беркут»службовими неприємностями, висловлювалась на їх адресу нецензурною лайкою, чинила фізичний опір та злісну непокору, при цьому своїми діями порушила присягу працівника ОВС, норми професійної та службової етики і внаслідок негідної поведінки дискредитувала себе (а.с. 58,59,60).
Судом першої інстанції встановлено, що позивачка разом з іншим працівником міліції за усним дозволом начальника СКР Куліківського РВ УМВС України в Чернігівській області Шопіна М.О., перебували в комплексному закладі «Світлофор»з метою встановлення місцезнаходження громадянина, який підозрювався в скоєнні ряду тяжких злочинів. У вищезазначеному закладі до позивачки підійшов ОСОБА_4 з метою познайомитись, оскільки позивачка не мала наміру знайомитись з сторонніми особами, вона у ввічливій формі запропонувала йому відійти і не заважати спілкуванню, у відповідь на що молодий чоловік штовхнув позивачку в результаті чого вона впала та втратила свідомість.
Через деякий час позивачка з колегою при виході з вказаного закладу знову зіткнулися з молодим чоловіком, який зухвало почав з'ясовувати стосунки, що перейшло в бійку з колегою позивачки.
Співробітники підрозділу «Беркут»застосували до позивачки та її колеги заходи фізичного впливу після чого затримали та доставили у відділок.
Вказані обставини були підтверджені поясненнями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які показали про те, що позивачка вела себе пристойно, громадський порядок не порушувала, опір працівникам «Беркут »не чинила та була тверезою.
Пояснення позивачки також підтверджуються постановою слідчого в ОВС прокуратури м. Чернігові - Христенок В.І. про відмову в порушенні кримінальної справи від 02 листопада 2010 року якою не встановлено протиправної поведінки з боку ОСОБА_10, окрім того у вказаній постанові зазначено,що у ОСОБА_2 маються тілесні ушкодження у вигляді синців та забиття м'яких тканин волосяної частини голови, лівої верхньої та правої нижніх кінцівок, котрі виникли від тупих, твердих предметів. (а.с. 117,118,119).
Судом першої інстанції також встановлено ,що з запису відео - спостереження встановленого у боулінг клубі «Світлофор»не вбачається будь-яких протиправних дій з боку ОСОБА_2
У відповідності до ст. 5 Закону України «Про міліцію»міліція виконує свої завдання неупереджено, у точній відповідності з законом. Ніякі виняткові обставини або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності міліції. Для забезпечення громадського порядку працівники міліції зобов'язані вживати заходів незалежно від свого підпорядкування. Міліція поважає гідність особи і виявляє до неї гуманне ставлення, захищає права людини незалежно від її соціального походження, майнового та іншого стану, расової та національної належності, громадянства, віку, мови та освіти, ставлення до релігії, статі, політичних та інших переконань. Особам при затриманні або арешті (взятті під варту) працівниками міліції повідомляються підстави та мотиви такого затримання або арешту (взяття під варту), роз'яснюється право оскаржувати їх у суді.
Судова колегія ,вислухавши покази сторін , вивчивши матеріали справи , дослідивши рішення суду першої інстанції вважає , що суд першої інстанції правильно встановив обставини по справі та дав їм юридичну оцінку , прийшовши до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 в повному обсязі.
Проте, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустився помилки , застосувавши до спірних правовідносин правила Кодексу законів про працю України , в частині задоволення позовних вимог про зобов»язання відповідача нарахувати позивачці середній заробіток за час вимушеного прогулу , оскільки до зазначених вимог необхідно застосовувати п. 24 «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ», згідно з яким у разі поновлення на роботі (посаді) орган , який розглядає трудовий спір ,одночасно вирішує питання про виплату особі рядового і начальницького складу середню заробітну плату за час вимушеного прогулу,але неправильне застосування норм матеріального права не є підставою для скасування судового рішення.
Таким чином судова колегія приходить до висновку про правильність прийнятого судового рішення судом першої інстанції , підстави для задоволення апеляційної скарги відповідача відсутні, крім цього доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2010 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді:
Ухвала складена та підписана в повному обсязі 07 березня 2011року.