Справа: № 2-а-2461/09/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Волков А.С.
Суддя-доповідач: Троян Н.М.
"01" березня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Троян Н.М.,
суддів - Бужак Н.П., Твердохліб В.А.,
при секретарі - Горяіновій Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_2 до голови Печерського районного суду м. Києва Отрош І.О. про визнання неправомірною бездіяльності суб'єкта владних повноважень та зобов'язання надати інформацію на інформаційний запит,-
Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до голови Печерського районного суду м. Києва Отрош І.О. про визнання протиправною бездіяльності голови суду та зобов'язати надати інформацію на інформаційний запит від 20.06.2008 року, крім цього в ході судового розгляду справи збільшив заявлені вимоги та просив також відшкодувати матеріальну та моральну шкоду на його користь.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2009 року в задоволенні позовних вимог відмовлено, а в частині вимог про надання пояснень головою Печерського районного суду м. Києва Отрош І.О. щодо відсутності в матеріалах справи №2-2270/04 постанови від 09.10.2006 року №84/1 про закінчення виконавчого провадження відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України , а також відсутності в матеріалах справи №2-2270/04 супровідного листа за вих. №25/10-84/1 Департаменту державної виконавчої служби - провадження у справі закрите.Позовні вимоги ОСОБА_2 щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди судом першої інстанції в резолютивній частині постанови не вирішені.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, а позовні вимоги задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 20.06.2008 року ОСОБА_2 посилаючись на положення Закону України «Про інформацію» та Закону України «Про звернення громадян», звернувся до голови Печерського районного суду м. Києва Отрош І.О. з інформаційним запитом про надання копій сторінок журналу вхідної кореспонденції суду в день отримання листів з документами за 2006 рік по справі №2-2270/04 із Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, та пояснень щодо відсутності в матеріалах справи № 2-2270/04 постанови від 09.10.2006 року № 84/1 про закінчення виконавчого провадження відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та щодо відсутності в матеріалах справи № 2-2270/04 супровідного листа за вих. № 25/10-84/1 Департаменту державної виконавчої служби.
03.07.2008 року ОСОБА_2 надано відповідь на його інформаційний запит (направлено поштою 07.07.2008 року), згідно з якою позивачу повідомлено, що копія постанови від 09.10.2006 року № 84/1 про закінчення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа по справі № 2-2270/04 за скаргою ОСОБА_2 на дії Генеральної прокуратури України надійшла на адресу суду, зареєстрована в журналі вхідної кореспонденції 17.10.2006 року та передана архіваріусу для приєднання до матеріалів справи. Проте, в матеріалах справи № 2-2270/04 не виявлено одержаних судом від Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції документів.
У наданні копій сторінок журналу вхідної кореспонденції суду ОСОБА_2 відмовлено з посиланням на те, що чинним законодавством, у тому числі й Інструкцією з діловодства в місцевому загальному суді, не передбачено надання копій документів діяльності суду.
Відповідно до вимог статті 1 Закону України «Про звернення громадян»громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Згідно зі статтею 19 цього ж Закону органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги, письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.
Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення,- невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.
Статтею 9 Закону України «Про інформацію»встановлено, що всі громадяни України, юридичні особи і державні органи мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій.
Реалізація права на інформацію громадянами, юридичними особами і державою не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Під інформацією, відповідно до правил вищевказаного Закону розуміються документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому середовищі.
Офіційні документовані дані, що використовуються, поширюються та зберігаються органами державної влади (за винятком органів державної статистики), органами місцевого самоврядування, юридичними особами відповідно до законодавства з метою виконання адміністративних обов'язків та завдань, що належать до їх компетенції, згідно з частиною першої статті 19-1 Закону України «Про інформацію»вважаються адміністративною інформацією.
За режимом доступу, згідно з частиною другою статті 28 вищевказаного Закону, інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом.
Відповідно до правил статті 29 цього ж Закону, доступ до відкритої інформації забезпечується шляхом безпосереднього її надання заінтересованим громадянам, державним органам та юридичним особам. Державні органи та організації, органи місцевого і регіонального самоврядування, інформаційні системи яких вміщують інформацію про громадян, зобов'язані надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом, а також вживати заходів щодо запобігання несанкціонованому доступу до неї (частина друга статті 31 Закону).
Згідно з частиною першою статті 31 цього ж Закону, державні органи та організації, органи місцевого і регіонального самоврядування, інформаційні системи яких вміщують інформацію про громадян, зобов'язані надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом, а також вживати заходів щодо запобігання несанкціонованому доступу до неї.
Відповідно до частини 2 статті 32 Закону України «Про інформацію»громадянин має право звернутися до державних органів і вимагати надання будь-якого офіційного документу, незалежно від того, стосується цей документ його особисто чи ні, крім випадків обмеження доступу, передбачених цим Законом.
Частиною 5 статті 32 цього ж Закону встановлено, що у запиті повинно бути зазначено прізвище, ім'я та по батькові запитувача, документ, письмова або усна інформація, що його цікавить, та адреса, за якою він бажає одержати відповідь.
Статтею 33 вищевказаного Закону встановлено, що термін вивчення запиту на предмет можливості його задоволення не повинен перевищувати десяти календарних днів.
Протягом вказаного терміну державна установа письмово доводить до відома запитувача, що його запит буде задоволено або що запитуваний документ не підлягає наданню для ознайомлення. Задоволення запиту здійснюється протягом місяця, якщо інше не передбачено законом.
Відмова у наданні офіційного документу для ознайомлення громадянину на інформаційний запит, оформлений за правилами статті 32 Закону України «Про інформацію»можлива лише у випадках, визначених статтею 37 цього Закону, а саме: якщо документи містять у собі: інформацію, визнану у встановленому порядку державною таємницею; конфіденційну інформацію; інформацію про оперативну і слідчу роботу органів прокуратури, МВС, СБУ, роботу органів дізнання та суду у тих випадках, коли її розголошення може зашкодити оперативним заходам, розслідуванню чи дізнанню, порушити право людини на справедливий та об'єктивний судовий розгляд її справи, створити загрозу життю або здоров'ю будь-якої особи; інформацію, що стосується особистого життя громадян; документи, що становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію (доповідні записки, переписка між підрозділами та інше), якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи, процесом прийняття рішень і передують їх прийняттю; інформацію, що не підлягає розголошенню згідно з іншими законодавчими або нормативними актами. Установа, до якої звернуто запит, може не надавати для ознайомлення документ, якщо він містить інформацію, яка не підлягає розголошенню на підставі нормативного акта іншої державної установи, а та державна установа, яка розглядає запит, не має права вирішувати питання щодо її розсекречення;інформацію фінансових установ, підготовлену для контролюючих органів, крім випадків, коли така інформація вимагається за письмовим запитом контролюючого органу для здійснення податкового, митного, бюджетного та валютного контролю.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що інформація, надання якої вимагав позивач згідно з його інформаційним запитом, пов'язана з розглядом у Печерському районному суді м. Києва цивільної справи № 2-2270/04, в якій ОСОБА_2 є позивачем. Таким чином, інформація про листування між органом державної виконавчої служби та судом стосується ОСОБА_2
Носієм інформації є журнал вхідної кореспонденції суду, який є службовим документом суду, що містить не тільки цю інформацію але й іншу інформацію, зокрема, про судові справи інших громадян та юридичних осіб, інформацію, що стосується персональних даних, прав, свобод та інтересів інших громадян та юридичних осіб, службову переписку з органами державної влади тощо. За цих обставин інформація, яку містить журнал вхідної кореспонденції суду, має обмежений доступ, а саме журнал як офіційний документ, відповідно до статті 37 Закону України «Про інформацію», не підлягає наданню для ознайомлення за інформаційними запитами.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що протиправності дій голови Печерського районного суду м. Києва Отрош І.О. щодо відмови у наданні копій сторінок журналу вхідної кореспонденції суду на інформаційний запит немає.
При цьому, з відповіді, наданої позивачу (вих. № 8-К-285 від 03.07.2008 року) вбачається, що йому було повідомлено інформацію про те, що копія постанови про закінчення виконавчого провадження від 09.10.2006 року № 84/1 з виконання виконавчого листа по справі № 2-2270/04 за скаргою ОСОБА_2 на дії Генеральної прокуратури України надійшла на адресу суду, зареєстрована в журналі вхідної кореспонденції 17.10.2006 року та передана архіваріусу для приєднання до матеріалів вказаної цивільної справи. Проте, в матеріалах справи не виявлено одержаних судом з Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України документів, як і не виявлено їх під час проведення інвентаризації в суді у 2007 році.
Судом першої інстанції було витребувано з Печерського районного суду м. Києва витяг з журналу реєстрації вхідної кореспонденції за 2006 рік, зокрема сторінок за 17.10.2006 року та досліджено в судовому засіданні.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що посилання позивача щодо недостовірності наданої йому інформації, не відповідають фактичним обставинам справи.
Щодо дотримання передбаченого Законом України «Про інформацію»порядку розгляду інформаційного запиту ОСОБА_4 судом встановлено, що інформаційний запит позивача надійшов до суду 20.06.2008 року, а відповідь йому надано 03.07.2008 року, тобто упродовж 13 днів.
При цьому, слід зазначити, що частиною першою статті 33 Закону України «Про інформацію»встановлено, що термін вивчення запиту на предмет можливості його задоволення не повинен перевищувати десяти календарних днів. Протягом вказаного терміну державна установа письмово доводить до відома запитувача, що його запит буде задоволено або що запитуваний документ не підлягає наданню для ознайомлення. Задоволення запиту здійснюється протягом місяця, якщо інше не передбачено законом.
Тобто, десятиденний строк є попереднім для повідомлення запитувача щодо результатів розгляду його інформаційного запиту.
З аналізу статті 20 Закону України «Про звернення громадян»та статті 33 Закону України «Про інформацію» вбачається, що граничний строк розгляду звернень громадян та вимог про задоволення інформаційних запитів становить один місяць.
Оскільки відповідь позивачу було надана на 18-й день з моменту надходження його інформаційного запиту, судова колегія не вбачається порушення права позивача на інформацію або на розгляд його звернення.
Також, суд першої інстанції правильно проаналізував лист Печерського районного суду м. Києва від 03.07.2008 року та вірно прийшов до висновку про те, що фактично інформаційний запит ОСОБА_4 про надання йому інформації відносно надходження до Печерського районного суду м. Києва документів по справі № 2-2270/04 з Департаменту державної виконавчої служби їх реєстрації в журналі вхідної кореспонденції був задоволений.
Отже, порушень прав позивача в сфері інформаційних відносин судом не встановлено.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права ,що привело до помилкового закриття провадження у справі за частиною заявлених вимог позивачем та не вирішення вимог про відшкодування матеріальної та моральної шкоди виходячи з наступного.
Щодо вимог позивача, які містяться в його інформаційному запиті від 20.06.2008 року про надання пояснень головою суду щодо відсутності в матеріалах справи № 2-2270/04 постанови від 09.10.2006 року № 84/1 про закінчення виконавчого провадження відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України,та відсутності в матеріалах справи № 2-2270/04 супровідного листа за вих. № 25/10-84/1 Департаменту державної виконавчої служби, то суд першої інстанції,закриваючи провадження в цій частині вимог, вважав ,що вони не мають жодних правових наслідків у сфері публічно - правових відносин, не відповідають передбаченим законом способам захисту прав (обрання помилкового способу захисту прав) ,а тому не підлягають задоволенню в порядку адміністративного судочинства. Проте колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції , оскільки вважає ,що дані вимоги є невід»ємною частиною позовної вимоги позивача ,щодо зобо»язання голови Печерського районного суду м. Києва Отрош І.О. надати інформацію запитувачу ОСОБА_2 на інформаційний запит від 20.06.2008 року,у зв»язку з чим суд першої інстанції помилково, закрив провадження у справі в цій частині позовних вимог , а тому постанова суду від 12 жовтня 2009 року у вказаній частині підлягає скасуванню з постановленням нового рішення , яким позивачу також необхідно відмовити в задоволенні його вимог , виходячи з наступних обставин.
Як вже було встановлено судом першої інстанції , що ОСОБА_2 посилаючись на положення Закону України «Про інформацію»та Закону України «Про звернення громадян» 20.06.2008 року звернувся до голови Печерського районного суду м. Києва Отрош І.О. з інформаційним запитом в якому просив про надання копій сторінок журналу вхідної кореспонденції суду в день отримання листів з документами за 2006 рік по справі №2-2270/04 із Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, та пояснень щодо відсутності в матеріалах справи № 2-2270/04 постанови від 09.10.2006 року № 84/1 про закінчення виконавчого провадження відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та щодо відсутності в матеріалах справи № 2-2270/04 супровідного листа за вих. № 25/10-84/1 Департаменту державної виконавчої служби (а.с.7).
03.07.2008 року ОСОБА_2 надано відповідь на його інформаційний запит (направлено поштою 07.07.2008 року (а.с. 130), згідно з якою зазначено , що щодо виявлених за зверненнями позивача порушень ведення діловодства в суді , головою суду було проведено перевірки за результатами яких повідомлено позивача про те ,що копія постанови від 09.10.2006 року № 84/1 про закінчення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа по справі № 2-2270/04 за скаргою ОСОБА_2 на дії Генеральної прокуратури України надійшла на адресу суду, зареєстрована в журналі вхідної кореспонденції 17.10.2006 року та передана архіваріусу для приєднання до матеріалів справи. Проте, в матеріалах справи № 2-2270/04 не виявлено одержаних судом від Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції документів, як і не виявлена їх наявність під час проведення інвентаризації в суді в 2007 році (а.с.8).
Таким чином, відповідно до вимог ст. 20 Закону України «Про звернення громадян»та ст. 33 Закону України «Про інформацію» позивачу було своєчасно надано відповідь на його інформаційний запит від 20.06.2008 року в повному обсязі, в тому числі і з приводу надання пояснень щодо відсутності в матеріалах справи № 2-2270/04 постанови від 09.10.2006 року № 84/1 про закінчення виконавчого провадження відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та щодо відсутності в матеріалах справи № 2-2270/04 супровідного листа за вих. № 25/10-84/1 Департаменту державної виконавчої служби , тому колегія суддів приходить до висновку ,що вимоги позивача і в цій частині інформаційного запиту від 20.06.2008 року не підлягають задоволенню.
Що стосується вимог позивача про відшкодування матеріальної і моральної шкоди , то вони не були вирішені першою інстанцією ,оскільки не знайшли свого відображення в резолютивній частині постанови від 12 жовтня 2009 року , у зв»язку з чим колегія суддів вважає за необхідне вирішити вказані вимоги при апеляційному розгляді справи.
Встановлено , що позивачем 14.09.2009 року були заявлені доповнення до позовної заяви, згідно з якими позивач просив стягнути з голови Печерського районного суду м. Києва Отрош І.О. - 1175 грн.48 коп. матеріальної шкоди та 3830 грн. моральної шкоди , посилаючись на ті обставини , що відповідач за інформаційним запитом позивача від 20.06.2008 року протягом встановленого законом місячного строку не вчинила відповідних дій , відмовила запитувачу на його запит щодо письмової інформації (надання доступу до офіційних документів),що підлягає обов»язковому наданню,отже виявила неправомірну бездіяльність , чим завдала йому матеріальну та моральну шкоду.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає,що заявлені позивачем вказані вимоги не підлягають задоволенню ,оскільки в діях голови Печерського районного суду м. Києва - Отрош І.О. судовими інстанціями не було встановлено протиправності щодо відмови у наданні копій сторінок журналу вхідної кореспонденції суду на інформаційний запит позивача, крім цього не встановлено порушень відповідачем прав позивача в сфері інформаційних відносин ,оскільки його інформаційний запит від 20.06.2008 року фактично був задоволений про ,що свідчить лист Печерського районного суду м. Києва від 03.07.2008 року(а.с.17.)
Відповідно до правил ст. 202 КАС України , підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є порушення судом норм процесуального права , що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Приймаючи до уваги вищевикладені обставини , колегія суддів вважає за необхідне частково задовольнити апеляційну скаргу ОСОБА_2 , постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2009 року скасувати, та постановити нову , якою в задоволенні позовних вимог - про визнання протиправною бездіяльність голови Печерського районного суду м. Києва Отрош І.О.,про зобов»язання голови Печерського районного суду м. Києва Отрош І.О. надати інформацію запитувачу ОСОБА_2 на інформаційний запит від 20.06.2008 року , та про відшкодування матеріальної і моральної шкоди -відмовити.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2009 року -скасувати та ухвалити нову,якою в задоволенні позовних вимог -відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя
Судді
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 09.03.2011 року.