Справа: № 2-а-5113/09/0670 Головуючий у 1-й інстанції: Чернова Г.В.
Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.
Іменем України
"24" лютого 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Горяйнова А.М.,
суддів - Безименної Н.В. та Желтобрюх І.Л.,
при секретарі - Лосік Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Житомирській області, за участю третьої особи - Регіонального відділення ЗАТ «ОТП-Банк»про скасування постанови та зобов'язання вчинити дії, -
У липні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому просив скасувати постанову Підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ в Житомирській області про повернення виконавчого документа стягувачеві від 30 червня 2009 року та зобов'язати зупинити виконавче провадження.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2009 року в задоволенні вказаного адміністративного позову було відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про задоволення позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що стягувач не створював перешкод у здійсненні виконавчих дій, у зв'язку з чим у відповідача були відсутні підстави для повернення виконавчого документа з посиланням на ч. 4 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження».
Під час судового засідання представник третьої особи заперечував проти апеляційної скарги та просив суд відмовити в її задоволенні посилаючись на те, що судом першої інстанції було прийняте законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування -відсутні.
Позивач та відповідач, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь позивача та представника відповідача в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за їх відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника третьої особи, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_2 -залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2009 року -без змін виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем було правомірно повернуто виконавчий документ стягувачеві, а підстави для зупинення виконавчого провадження, яке припинене, відсутні.
Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Судом встановлено, що у Підрозділі примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ в Житомирській області перебував на виконанні виконавчий напис нотаріуса № 12790 від 28 грудня 2006 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ЗАТ «ОТП-Банк»заборгованості у розмірі 152296, 65 доларів США та 79400, 38 грн. за рахунок заставленого майна.
Відповідач 10 квітня 2009 року направив до ЗАТ «ОТП Банк»вимогу державного виконавця № 3866, якою третю особу зобов'язано протягом трьох днів повідомити про залишок заборгованості згідно виконавчого напису № 12790 від 28 грудня 2006 року.
Повторно вимога державного виконавця № 16222 аналогічного змісту була направлена третій особі 22 червня 2009 року.
У вказаних вимогах ЗАТ «ОТП-Банк»попереджено про те, що ненадання відповіді на вимогу державного виконавця є перешкодою у проведенні виконавчих дій та відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження»може бути підставою для повернення виконавчого документа.
Листом № 010-11-04/532 від 25 червня 2009 року ЗАТ «ОТП-Банк»повідомило відповідача про неможливість надання запитуваної інформації відносно боржника ОСОБА_2
Заступником начальника Підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ в Житомирській області 30 червня 2009 року було складено акт про те, що стягувачем не повідомляється залишок боргу ОСОБА_2, що унеможливлює виконання рішення.
У зв'язку з викладеним відповідачем 30 червня 2009 року було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження»виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві у разі якщо стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій або не здійснює авансування витрат на проведення виконавчих дій, якщо їх авансування передбачено цим Законом, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа.
З огляду на те, що третя особа, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа, не надала на вимогу державного виконавця запитувану інформацію, колегія суддів вважає, що відповідачем такі дії ЗАТ «ОТП-Банк»було правомірно розцінено як перешкоджання провадженню виконавчих дій та винесено законну і обґрунтовану постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.
Як на підставу для задоволення свої вимог про скасування постанови державного виконавця від 30 червня 2009 року позивач посилається на те, що постановою Богунського районного суду м. Житомира від 19 серпня 2008 року відповідачу було заборонено поводити реалізацію його арештованого майна. З огляду на вказане судове рішення позивач вважає, що відповідач зобов'язаний був зупинити виконавче провадження, а не повертати виконавчий документ стягувану.
Вказані доводи апелянта колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на наступне.
Обставини, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, викладені у ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», а підстави, що надають державному виконавцю право на зупинити виконавчого провадження наведені у ст. 35 вказаного Закону.
Разом з тим, обставина, на яку посилається позивач, не є такою, що у відповідності до ст.ст. 34, 35 Закону України «Про виконавче провадження»може бути підставою для зупинення виконавчого провадження.
Таким чином, доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 24 листопада 2009 року, та не можуть бути підставами для її скасування.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_2 -залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2009 року -без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2009 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя А.М. Горяйнов
Судді Н.В. Безименна
І.Л. Желтобрюх
Ухвала складена в повному обсязі 01 березня 2011 року.