Справа: № 2а-18220/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В.
Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.
"24" лютого 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Горяйнова А.М.,
суддів - Безименної Н.В. та Желтобрюх І.Л.,
при секретарі - Лосік Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 27 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Моней фарм»до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва про визнання протиправними дій, зобов'язання прийняти податкові декларації, -
У грудні 2010 року ТОВ «Моней фарм»звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправними дії посадових осіб ДПІ у Солом'янському районі м. Києва та зобов'язати прийняти та провести податкову декларацію з ПДВ за березень, квітень, травень та червень 2010 року.
Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 27 грудня 2010 року вказаний адміністративний позов було задоволено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що декларація з ПДВ за квітень 2010 року від ТОВ «Моней фарм»не надходила, а декларації за березень, травень та червень 2010 року було оформлені з порушенням вимог закону.
Під час судового засідання представник відповідача підтримав свою апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити з підстав, викладених в ній.
Позивач, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи у відповідності до ст. 40 КАС України, в судове засідання не з'явився. Про причини своєї неявки суд не повідомив. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь представника позивача в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за його відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у Солом'янському районі м. Києва -задовольнити частково, постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 27 грудня 2010 року -скасувати в частині та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Звертаючись до суду з даним позовом позивач вказував на те, що направив до ДПІ у Солом'янському районі м. Києва у встановленому законом порядку податкові декларації з податку на додану вартість за березень-червень 2010 року, які за своєю формою та змістом відповідали вимогам Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженому наказом ДПА України № 166 від 30 травня 1997 року (далі -Порядок).
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «Моней фарм»суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем було безпідставно не визнано податкові декларації позивача з податку на додану вартість за березень-червень 2010 року як податкову звітність та не надано обґрунтувань такого неприйняття.
Колегія суддів не в повній мірі погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Перевіряючи обґрунтованість висновків суду першої інстанції про неправомірні дії та бездіяльність відповідача щодо декларацій за березень та травень 2010 року колегія суддів керується наступним.
З матеріалів справи вбачається, що податкові декларації з податку на додану вартість за березень та травень 2010 року відповідачем було отримано та зареєстровано у базі даних «БЕСТ-ЗВІТ».
Проте, вказані декларації позивача не було визнано як податкову звітність з посиланням на те, що вони містять дописки, порвані аркуші, підчистки, помарки, текст неможливо прочитати.
Підстави невизнання таких декларацій як податкової звітності вказані у листах ДПІ у Солом'янському районі м. Києва № 10579/10/28-010 від 11 травня 2010 року та № 16416/10/28-010 від 30 червня 2010 року, копії яких були додані відповідачем до заперечень проти адміністративного позову ТОВ «Моней фарм».
Дослідивши копії податкових декларацій з податку на додану вартість за березень та травень 2010 року, які були приєднані позивачем до адміністративного позову, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції було вірно встановлено відсутність дописок, порваних аркушів, підчисток, помарок, неможливості прочитати текст.
Копій вказаних декларацій чи їх оригіналів, з яких можливо було б встановити наявність недоліків, на які вказано у листах ДПІ у Солом'янському районі м. Києва № 10579/10/28-010 від 11 травня 2010 року та № 16416/10/28-010 від 30 червня 2010 року, відповідачем не було надано.
З огляду на викладене колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що дій посадових осіб ДПІ у Солом'янському районі м. Києва щодо неприйняття у ТОВ «Моней фарм»податкових декларацій з податку на додану вартість за березень та травень 2010 року були неправомірними.
Також судом першої інстанції було правомірно визнано незаконними дії відповідача щодо ненадання роз'яснень про причини неприйняття декларації за березень та травень 2010 року.
Перевіряючи обґрунтованість висновків суду першої інстанції про неправомірні дії та бездіяльність відповідача щодо декларацій за квітень 2010 року колегія суддів керується наступним.
Позивач стверджує, що направив відповідачу податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2010 року засобами поштового зв'язку. На підтвердження вказаної обставини ТОВ «Моней фарм»надало суду копію відповідної декларації, а також копії опису вкладення в цінний лист та фіскального чеку.
Натомість відповідач вказує на те, що податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 року від позивача не отримував, про що свідчить відсутність відомостей про таку декларацію в базі даних«БЕСТ-ЗВІТ».
У відповідності до абз. 3 пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»якщо службова (посадова) особа контролюючого органу порушує норми абзацу першого цього підпункту, платник податків зобов'язаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення.
Цикл ведення та захисту документів податкової звітності, які подаються до органів державної податкової служби підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та фізичними особами -підприємцями встановлений у Методичних рекомендаціях щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених наказом ДПА України № 827 від 31 грудня 2008 року (далі -Методичні рекомендації).
Згідно п. 4.11 Методичних рекомендацій при поданні податкової звітності поштовими відправленнями платники податків вживають заходів щодо оформлення поштових відправлень відповідно до Порядку оформлення поштових відправлень із вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 799 від 28 липня 1997 року (далі - Порядок) та надсилання не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання декларації (розрахунку) на адресу податкового органу поштою з повідомленням про вручення.
Відповідно до п. 2 Порядку звіти, розрахункові документи і декларації приймаються до відправлення листами (посилками, бандеролями) з оголошеною цінністю з позначкою «Звіт»та з рекомендованим повідомленням про вручення.
Таким чином, позивач зобов'язаний був направити до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2010 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
У відповідності до абз. 17 п. 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затвердженим постановою КМ України № 270 від 05 березня 2009 року повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу -повідомлення, яким оператор поштового зв'язку доводить до відома відправника чи уповноваженої ним особи інформацію про дату вручення реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом та прізвище одержувача.
Отже, належним доказом вручення відповідачу поштового відправлення з податковою декларацією ТОВ «Моней фарм»з податку на додану вартість є повідомлення про вручення поштового відправлення.
Разом з тим, звертаючись до суду з даним позовом товариство не надало суду вказаного доказу.
У відповідності до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Між сторонами у даній справі існує спір про те, чи було отримано відповідачем податкову декларацію позивача з податку на додану вартість за квітень 2010 року.
Єдиного належного засобу доказування на підтвердження вручення ДПІ у Солом'янському районі м. Києва спірної податкової декларації, яким є повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, позивачем на дано не було.
За таких обставин колегія суддів виходить з того, що до відповідача податкова декларація позивача з податку на додану вартість за квітень 2010 року -не надходила.
Відтак, підстави для визнання незаконними дій апелянта щодо неприйняття такої податкової декларації, неповідомлення про причини її неприйняття та для зобов'язання провести вказану декларацію -відсутні.
У зв'язку з цим висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ТОВ «Моней фарм»у вищевказаній частині є необґрунтованим.
Перевіряючи обґрунтованість висновків суду першої інстанції про неправомірні дії та бездіяльність відповідача щодо декларацій за червень 2010 року колегія суддів керується наступним.
У відповідності до абз. 5 пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.
Відповідно до абз. 3 п. 4.3 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених наказом ДПА України № 827 від 31 грудня 2008 року (далі -Методичні рекомендації) податкова звітність має бути повністю заповненою, а саме: наявні обов'язкові реквізити та значення показників, що не заповнюються через відсутність інформації, мають бути прокреслені.
Якщо надана органу ДПС платником податків податкова звітність заповнена ним з порушенням правил, зазначених у затвердженому порядку заповнення, а саме -у ній не зазначено обов'язкових реквізитів або не проставлено прочерк у показниках, які не заповнюються, відповідно до п. 4.5 Методичних рекомендацій, вона може бути не визнана таким органом ДПС як податкова декларація.
Згідно форми податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженої наказом ДПА України № 166 від 30 травня 1997 року у полі «06»зазначається місцезнаходження платника податку (місце проживання).
ДПІ у Солом'янському районі м. Києва, згідно листа № 18569/10/28-010 від 20 липня 2010 року було виявлено, що ТОВ «Моней фарм»в полі 06 не було зазначено місцезнаходження товариства.
Судом встановлено, що згідно статуту та довідки АА № 218152 з ЄДРПОУ, копії яких приєднані до матеріалів даної справи, місцезнаходження ТОВ «Моней фарм»є адреса: 03049, м. Київ, вул. Туполева, 6, кімната АТП.
Відтак, адреса: 03049, м. Київ, вул. Туполева, 6, яка зазначена в податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року, не є повною адресою місцезнаходження ТОВ «Моней фарм»згідно його установчих документів.
З огляду на те, що в полі «06»позивачем зазначено адресу, яка не є його місцезнаходженням згідно установчих документів, колегія суддів приходить до висновку про те, що позивачем у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року не було зазначено усіх передбачених законом реквізитів.
У зв'язку з цим колегія суддів вважає, що ДПІ у Солом'янському районі м. Києва не визнавши вказану декларацію позивача податковим звітом діяла у повній відповідності до абз. 5 пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та п. 4.5 Методичних рекомендацій.
Враховуючи наведене колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Моней фарм»про визнання протиправними дій відповідача щодо невизнання декларації та зобов'язання її провести.
Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач зобов'язаний був повідомити позивача про те, що подані ним податкові декларації за березень, травень та червень 2010 року не визнані податковими звітами.
Вказаний обов'язок відповідача закріплений у абз. 4. п. 4.5 Методичних рекомендацій, згідно якого структурним підрозділом ОДПС, до функцій якого належить приймання податкової звітності у триденний термін від дня отримання звітності (але не пізніше наступного дня від граничного строку подання), надсилається платнику податків повідомлення про невизнання ОДПС податкової звітності як податкової декларації із зазначенням підстав неприйняття та пропозицією надати нову податкову декларацію, оформлену належним чином.
На підтвердження виконання вимог абз. 4. п. 4.5 Методичних рекомендацій відповідачем було надано суду копії листів № 10579/10/28-010 від 11 травня 2010 року, № 16416/10/28-010 від 30 червня 2010 року та № 18569/10/28-010 від 20 липня 2010 року.
Разом з тим, доказів відправлення вказаних листів на адресу позивача відповідачем надано не було.
У зв'язку з цим колегія суддів вважає законним і обґрунтованим висновок суду першої інстанції про визнання неправомірною бездіяльності відповідача, яка полягала у ненаданні роз'яснення причин неприйняття декларації за березень, травень та червень 2010 року.
Також колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог ТОВ «Моней фарм»щодо зобов'язання податкового органу провести податкові декларації з податку на додану вартість ТОВ «Моней фарм»за звітні місяці -березень та травень 2010 року.
В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що судом першої інстанції було зобов'язано ДПІ у Солом'янському районі м. Києва вчинити дії, які не передбачені законом, а саме -провести податкові декларації.
Такі доводи апелянта колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на наступне.
У відповідності до п. 4.7 Методичних рекомендацій якщо за результатами судового або адміністративного оскарження дій службової (посадової) особи щодо відмови у прийнятті податкової звітності задовольняються вимоги платника податків, то на підставі рішення суду, що набрало законної сили, або рішення органу ДПС про результати розгляду скарги в електронних базах податкової звітності податкова звітність проводиться датою надходження таких рішень до підрозділу ведення та захисту податкової звітності та проставляється підстава із зазначенням реєстраційних даних документа.
Отже, вказівка на те, що податковий орган на підставі судового рішення зобов'язаний провести податкову звітність позивача закріплена у нормативно-правовому акті, який є обов'язковим до виконання відповідачем.
Таким чином, доводи апеляційної скарги ДПІ у Солом'янському районі м. Києва не у повному обсязі спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 27 грудня 2010 року, та є підставою для її скасування лише в частині.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, проте рішення щодо частини позовних вимог було прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у Солом'янському районі м. Києва -задовольнити частково, постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 27 грудня 2010 року -скасувати в частині та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва -задовольнити частково.
Постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 27 грудня 2010 року в частині визнання протиправними дій посадових осіб Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва, що полягали у неприйнятті у Товариства з обмеженою відповідальністю «Моней фарм»податкових декларацій з податку на додану вартість за звітні періоди -квітень 2010 року, червень 2010 року та ненаданні роз'яснення причин неприйняття декларації за квітень 2010 року та в частині зобов'язання посадових осіб Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва провести податкові декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Моней фарм»за звітні місяці -квітень 2010 року, червень 2010 року -скасувати та прийняти в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову.
В іншій частині постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 27 грудня 2010 року -залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя А.М. Горяйнов
Судді Н.В. Безименна
І.Л. Желтобрюх
Постанова складена в повному обсязі 01 березня 2011 року.