Справа: № 2а-12554/09/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Тихоненко О.М.
Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.
Іменем України
"24" лютого 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Горяйнова А.М.,
суддів - Безименної Н.В. та Желтобрюх І.Л.,
при секретарі - Лосік Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Контрольно-ревізійного управління у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 січня 2010 року у справі за адміністративним позовом Контрольно-ревізійного управління у Чернігівській області до Новозаводського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
У грудні 2009 року КРУ в Чернігівській області звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати неправомірними дії державного виконавця Новозаводського ВДВС Чернігівського МУЮ Литвин Н.П., визнати протиправними та скасувати постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті до провадження виконавчого документа) від 26 жовтня 2009 року та про виправлення помилки в постанові про відмову у відкритті виконавчого провадження від 24 листопада 2009 року і зобов'язати відповідача відкрити виконавче провадження з примусового виконання постанови по справі про адміністративне правопорушення № 047102 від 30 вересня 2009 року.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 січня 2010 року в задоволенні вказаного адміністративного позову було відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про задоволення позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що встановити місце проживання боржника не виявилося можливим.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу КРУ у Чернігівській області -залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 січня 2010 року -без змін виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що постановою КРУ в Чернігівській області № 047102 від 30 вересня 2009 року на ОСОБА_3 було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 грн. 00 коп.
Листом № 25-25-18-14/6930-2009 від 20 жовтня 2009 року вказана постанова була направлена до Новозаводського ВДВС Чернігівського МУЮ для примусового виконання.
Проте, відповідачем 26 жовтня 2009 року було винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) з підстав, передбачених ст.ст. 21, 23, 26 Закону України «Про виконавче провадження».
Зокрема, в постанові державного виконавця від 26 жовтня 2009 року зазначено, що виконавчий документ не відповідає вимогам ст. 19, а саме -відсутня адреса стягувача.
КРУ в Чернігівській області 13 листопада 2009 року було подано скаргу на дії та постанову державного виконавця від 26 жовтня 2009 року. У вказаній скарзі позивач звертав увагу на те, що в оскаржуваній постанові відсутні посилання на закон, ст. 19 якого не відповідає виконавчий документ. Також скаржник звертав увагу на те, що у виконавчому документі місце знаходження стягувача було зазначене, проте не вказане місце проживання боржника, оскільки встановити його не виявилося можливим.
Постановою начальника відділу Новозаводського ВДВС Чернігівського МУЮ від 24 листопада 2009 року було виправлено помилку в постанові про відмову у відкритті виконавчого провадження та замінено слово «стягувача»на слово «боржника».
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог КРУ в Чернігівській області суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем було правомірно відмовлено у відкритті виконавчого провадження за постановою по справі про адміністративне правопорушення № 047102 від 30 вересня 2009 року та виправлено допущену у постанові державного виконавця від 26 жовтня 2009 року помилку у встановленому законом порядку.
Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
У відповідності до ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження»контроль за своєчасністю, правильністю, повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють начальник органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, та керівник вищестоящого органу.
Згідно абз. 3 п. 1.8 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом МЮ України № 74/5 від 15 грудня 1999 року (далі -Інструкція), керівник органу державної виконавчої служби з власної ініціативи або за заявою сторін виконавчого провадження може виправити допущені в процесуальних документах, винесених державним виконавцем, який йому безпосередньо підпорядкований, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься постанова.
Таким чином, відповідачем було винесено постанову від 24 листопада 2009 року про виправлення помилки у повній відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження»та Інструкції, а підстави для визнання її незаконною і скасування -відсутні.
Перевіряючи законність постанови державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) від 26 жовтня 2009 року колегія суддів керується наступним.
З матеріалів справи вбачається, що в постанові КРУ в Чернігівській області № 047102 від 30 вересня 2009 року було зазначено місце та адреса ротори боржника, проте не було вказано місце його проживання чи перебування, що і стало підставою для винесення оскаржуваної постанови.
У відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження»Державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 19 цього Закону.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 19 вказаного Закону У виконавчому документі повинні бути зазначені, зокрема, ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) боржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо.
Таким чином, обов'язковим реквізитом виконавчого документа є місце проживання чи перебування боржника, а його місце роботи -факультативним.
З огляду на те, що позивачем у виконавчому документі було не було вказано місце проживання чи перебування стягувача колегія суддів вважає обґрунтованим висновок відповідача на не, що виконавчий документ (постанова КРУ в Чернігівській області № 047102 від 30 вересня 2009 року) був оформлений без дотримання вимог п. 3 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно, правильним є й висновок відповідача про наявність підстав для відмову у відкритті виконавчого провадження за таким виконавчим документом.
Як на підставу для задоволення своїх вимог позивач послався на те, що ним вчинялися дії для з'ясування адреси проживання чи перебування боржника, проте дізнатися такі відомості виявилося неможливим.
Вказані доводи апелянта колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на те, що обов'язковість дотримання вимог ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження»щодо зазначення у виконавчому документі адреси проживання чи перебування стягувача не ставиться у залежність від будь-яким обставин, в тому числі і неможливості з'ясувати такі відомості, а є імперативною вказівкою закону, яка підлягає виконанню.
Таким чином, доводи апеляційної скарги КРУ в Чернігівській області не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 11 січня 2010 року, та не можуть бути підставами для її скасування.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу КРУ у Чернігівській області -залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 січня 2010 року -без змін.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Контрольно-ревізійного управління у Чернігівській області -залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 січня 2010 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя А.М. Горяйнов
Судді Н.В. Безименна
І.Л. Желтобрюх