Справа: № 2а-4712/10/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Кашпур О.В.
Суддя-доповідач: Василенко Я.М
Іменем України
"22" лютого 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
при секретарі Гоцику О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.10.2010 у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Журавка»до Державної інспекції з контролю за цінами в Чернігівській області про скасування рішення, -
08.09.2010 ТОВ «Журавка»звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду із позовом про скасування рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Чернігівській області про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 177 від 26.08.2010.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.10.2010 позов задоволено в повному обсязі.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що винесена із порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши в засіданні суду апеляційної інстанції суддю-доповідача, пояснення сторін перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Журавка»та ЗАТ «Линовицький цукрокомбінат «Красний»було укладено договір купівлі - продажу № 14/09-ЛЦК/Ж від 28 вересня 2008 року (а. с. 9), відповідно до якого позивач зобов'язався продати, а ЗАТ «Линовицький цукрокомбінат «Красний»прийняти та оплатити цукор - пісок на умовах даного договору, але ЗАТ «Линовицький цукрокомбінат «Красний»не розрахувався за відвантажений йому цукор. В свою чергу, позивач має заборгованість перед ЗАТ «Линовицький цукрокомбінат «Красний»за поставлені нафтопродукти, насіння цукрових буряків, насіння кукурудзи, засоби захисту рослин, мінеральні добрива відповідно до договору поставки № П-1/З-ЛСЗ/Ж від 01 вересня 2008 року (а. с. 11).
Згідно наказу № 240 від 27.07.2010 Державної інспекції з контролю за цінами в Чернігівській області та відповідно до п. 3.1.1 та 4.1.2 плану роботи на III квартал 2010 року проведено планову перевірку з питань дотримання державної дисципліни цін ТОВ «Журавка». Перевірку здійснено за період з 01.08.2009 по 19.08.2010, розпочато 03.08.2010, а закінчено, 19.08.2010, про що складено акт перевірки № 007189 від 19.08.2010 (а. с. 19).
Перевіркою встановлено, що ТОВ «Журавка»порушено вимоги Постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2007 № 1222 «Про затвердження Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари», п.1 пп. 1.3 розпорядження Чернігівської обласної державної адміністрації від 31.05.2008 № 199 «Про внесення змін до деяких розпоряджень голови облдержадміністрації». А саме, за період з 03.09.2009 по 29.07.2010 ТОВ «Журавка»здійснювало реалізацію м'яса свинини за вільними цінами замість регульованих та із порушенням запровадженого порядку обов'язкового декларування їх змін, які підлягають декларуванню у зв'язку з їх зростанням протягом місяця більш ніж на 1 %. Внаслідок чого ТОВ «Журавка»необгрунтовано одержано виручку на суму 3210,63 грн. Крім того, ТОВ «Журавка»за період з 30.10.2009 по 02.04.2010 застосовано на цукор вільні оптово-відпускні ціни замість регульованих та з порушенням запровадженого порядку обов'язкового декларування їх змін, які підлягають декларуванню у зв'язку з їх зростанням протягом місяця більш як на 1 %. Внаслідок чого ТОВ «Журавка»необгрунтовано одержало виручку на суму 5144850 грн.
На підставі акту перевірки відповідачем було винесено рішення № 177 від 26.08.2010 про застосування до ТОВ «Журавка»економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, а саме про вилучення у доход державного бюджету суми необгрунтовано одержаної виручки у розмірі 5148060,63 грн. та стягнення штрафу у сумі 10296121,26 грн.
Доводи апелянта полягають у тому, що за приписами ст. 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення»вся необгрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необгрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.
Посилаючись на зазначені приписи законодавства апелянт стверджує, що ним правомірно прийнято рішення без попереднього винесення припису, оскільки сума необгрунтовано одержаної позивачем виручки в розмірі 3210,63 грн. підтверджується податковими накладними, зазначеними в частині 3 таблиці додатка № 7 до акту перевірки, а в розмірі 5144 850,00 -податковими накладними, зазначеними в частині 3 таблиці додатка № 9 до акту перевірки. При цьому, апелянт вважає, що висновки суду першої інстанції про обов'язковість попереднього винесення припису суперечить вимогам ст. 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення», яка не звільняє позивача від адміністративно-господарських санкцій у вигляді штрафу. До того ж, апелянт вважає, що абзаци 3-5 п. 1 постанови КМ України «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року», якими передбачено, що органи і посадові особи, уповноважені законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності мають право приймати рішення про застосування до суб'єктів господарювання фінансових і адміністративних санкцій лише у разі невиконання протягом 30 діб від дня одержання приписів про усунення виявлених порушень (крім порушень, що неможливо усунути) та не мають право застосовувати санкції за порушення, які усунуті на виконання припису, суперечать вимогам ст. 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення», положення якої мають вищу юридичну силу.
Колегія суддів вважає доводи апелянта безпідставними та погоджується з рішенням суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Доводи апелянта про фактичне отримання позивачем необґрунтованої виручки спростовуються тим, що позивач не отримував виручки від реалізації цукру ЗАТ «Линовицький цукрокомбінат «Красний», що підтверджується балансом ТОВ «Журавка»станом на 31.12.2009 (а. с 70-71), де поточна дебіторська заборгованість складає 17656000 грн., а поточна кредиторська заборгованість складає 20052000 грн. Згідно балансу станом на 30.06.2010 (а. с. 72-73) поточна дебіторська заборгованість складає 19918,2 тис. грн., а поточна кредиторська заборгованість складає 25266,3 тис. грн.
Більш того, апелянтом не спростовані висновки суду першої інстанції про те, що при застосуванні економічних санкцій порушена процедура їх застосування, передбачена частинами 7, 8 ст. 7, ч. 1 ст. 12 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», якими визначено, що на підставі акта, який складено за результатами здійснення планового заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, протягом п'яти робочих днів з дня завершення заходу складається припис, розпорядження або інший розпорядчий документ про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. Невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб'єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.
Отже, вищезазначені вимоги абзаців 3-5 п. 1 постанови КМ України «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року» відповідають положенням Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», що вірно встановлено судом першої інстанції та не спростовано апелянтом.
Також, апелянтом не спростовуються висновки суду першої інстанції про те, що під час проведення цієї перевірки посадовими особами відповідача допущено низку помилок. Так, зокрема шляхом співставлення інформації, відображеної в розрахунку необґрунтовано отриманої ТОВ «Журавка»виручки, із інформацією, що міститься у балансі ТОВ «Журавка»станом на 31.12.2009 (а. с 70-71) та балансі станом на 30.06.2010, з якої вбачається неузгодженість встановлених під час перевірки даних.
При цьому, оскільки такі помилки призвели до неправильного розрахунку відповідачем суми необґрунтовано отриманої позивачем виручки, а до повноважень суду не віднесено здійснення перерахунку суми необґрунтовано отриманої позивачем виручки у разі помилкового обрахування її розміру, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що доводи відповідача про вчинення позивачем порушення державної дисципліни цін не відповідають дійсності.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
При цьому, відповідачем у апеляційній скарзі не вказано обставин та не надано доказів, які б свідчили про протиправність позовних вимог, задоволених рішенням суду першої інстанції, та про дотримання відповідачем вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, відповідно до яких органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Чернігівській області - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.10.2010 -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено 01.03.2011.