Справа: № 2-а-249/10 Головуючий у 1-й інстанції: Унятицький Д.Є.
Суддя-доповідач: Василенко Я.М
Іменем України
"22" лютого 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
при секретарі Гоцику О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Бородянського районного суду Київської області від 29.09.2010 у справі за її позовом до відділу Державної виконавчої служби Бородянського районного управління юстиції Київської області про визнання дій неправомірними, -
28.07.2010 ОСОБА_2 звернулась до суду першої інстанції із позовом, в якому просила визнати неправомірними дії державного виконавця ВДВС Бородянського РУЮ щодо відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого напису № 341, виданого 25 січня 2010 року приватним нотаріусом ОСОБА_3 про звернення стягнення на житловий будинок та земельну ділянку, що належать на праві власності ОСОБА_2 для задоволення вимог ПАТ «Сведбанк»у розмірі 25040,3 доларів США та 30442,64 грн., а постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 21 червня 2010 року скасувати.
Постановою Бородянського районного суду Київської області від 29.09.2010 у позові відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального та процесуального права, та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Вимоги апелянта про направлення справи до суду першої інстанції на новий розгляд не підлягають задоволенню, оскільки ні з матеріалів справи, ні навіть з доводів апеляційної скарги не вбачається підстав для цього, виключний перелік яких на момент подання апеляційної скарги був встановлений ст. 204 КАС України, а на даний час встановлений п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України (із доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 № 2453-VI).
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, постановою державного виконавця ВДВС Бородянського РУЮ від 21 червня 2010 року (а. с. 4) було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису № 341, виданого 25 січня 2010 року приватним нотаріусом ОСОБА_3 про звернення стягнення на житловий будинок (з надвірними будівлями) під номером 124, загальною площею 55,1 кв.м., житловою площею 36,2 кв.м., який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та земельну ділянку за номером 124 загальною площею 0,0688 га, кадастровий номер 3221055900:01:012:0016, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_2 для задоволення вимог ПАТ «Сведбанк»у розмірі 25040,3 доларів США, та 30442,64 грн. Документ про примусове виконання поданий 17 червня 2010 року.
Доводи апелянта полягають у тому, що судом першої інстанції не дано правову оцінку тому, що державний виконавець направив оскаржувану постанову вже після закінчення строку на її добровільне виконання, тобто не надав можливості стороні виконавчого провадження розглянути її вчасно та надати свої заперечення і пояснення щодо неї.
Колегія суддів вважає доводи апелянта безпідставними та погоджується з рішенням суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до частини 1 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчилися всі строки пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
21.06.2010 державним виконавцем відповідно до ст. ст. 18- 21 та ч. 6 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження»було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з одночасним накладенням арешту (за заявою стягувача) на вищевказане, майно, що належить боржнику, копію якої було направлено позивачу.
Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідачем не заперечуються вищезазначені доводи апелянта (а. с. 12), при цьому ним зазначається, що вищевказану постанову державним виконавцем було відправлено із запізненням у зв'язку з не перерахуванням коштів з бюджету для закупівлі поштових конвертів і марок.
При цьому, відповідно до ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження»за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій або несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості використати надані їм цим Законом права, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача або за заявою боржника, або з власної ініціативи на строк до 10 днів. Про відкладення провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторони, суд або інший орган, який видав виконавчий
Колегія суддів звертає увагу на те, що позивачем, як боржником, відповідної заяви не було подано.
Також відсутні будь-які підстави для скасування вищевказаної постанови відповідно до вимог ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження»та п. 1.8 Інструкції про проведення виконавчих дій.
Відповідно до ст. 50 Закону України «Про нотаріат»зацікавлена особа може оскаржити нотаріальні дії, якщо вона вважає, що вони є неправдивими.
Позивачем не надано жодних доказів визнання протиправними вищезазначених нотаріальних дій.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 3 Закону України від 21.04.1999 № 606-XIV «Про виконавче провадження»державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи як виконавчі написи нотаріусів.
Згідно до ч. 1, 2 ст. 5 цього ж Закону державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
Апелянтом не доведено того факту, що відповідачем порушені зазначені вимоги Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
При цьому, апелянт не довів обставин, на яких ґрунтуються його вимоги та не спростував висновків суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 199, 200, 205, 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Бородянського районного суду Київської області від 29.09.2010 без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено 28.02.2011.