Справа: № 2-а-5358/10/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Соломко І.І.
Суддя-доповідач: Василенко Я.М
Іменем України
"22" лютого 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
при секретарі Гоцику О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Менської виправної колонії № 91 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.12.2010 у справі за її позовом до Контрольно-ревізійного управління в Чернігівській області, Головного контрольно-ревізійного управління України, третя особа -Контрольно-ревізійний відділ в Менському районі Чернігівської області про визнання дій незаконними, -
19.10.2010 позивач звернувся до суду першої інстанції із позовом, в якому з урахуванням подальших збільшень позовних вимог просив про визнання незаконними дій КРВ у Менському районі Чернігівської області в частині повторної перевірки фінансово-господарської діяльності за період 2008 рік - І квартал 2009 року та щодо порядку проведення перевірки, а також про визнання неправомірними дій КРВ у Менському районі Чернігівської області в частині повторної перевірки фінансово-господарської діяльності за період 01.01.2008 - І квартал 2009 року та визнання незаконними дії КРВ у Менському районі Чернігівської області в частині не застосування при перевірці нормативно-правових актів України, що прямо регламентують фінансово-господарську діяльність кримінально-виконавчої служби у тому числі і позивача.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.12.2010 в задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову в повному обсязі.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Менська виправна колонія № 91 Державного департаменту України з питань виконання покарань зареєстрована як юридична особа, форма власності -державна, а тому є підконтрольною установою.
Як свідчать матеріали справи, листом від 08 вересня 2009 року за № 10/4537/ГЛ Державний Департамент України з питань виконання покарань звернувся до ГоловКРУ з проханням проведення ревізії фінансово-господарської діяльності Центрального апарату Департаменту за період з 01.05.2007 по завершальний звітний період 2009 року (а. с. 133).
Наказом № 61 від 29.03.2010 внесено зміни до планів контрольно-ревізійної роботи ГоловКРУ на II квартал 2010 року, а саме: до п. 2.34 включено ревізію фінансово-господарської діяльності органів, установ та підприємств Державної кримінально-виконавчої служби України за 2008, 2009 роки та завершений звітний період 2010 року.
Наказом № 118 від 23.04.2010 внесено зміни до планів контрольно-ревізійної роботи ГоловКРУ на І та II квартал 2010 року та затверджено перелік установ, на яких планується проведення ревізій, до якого включена Менська виправна колонія № 91 (а. с.135).
Наказом № 90 від 14.04.2010 року начальником КРУ в Чернігівській області внесено зміни до Плану контрольно-ревізійної роботи на II квартал 2010 року, а саме: до п. 1.1.6.1., в якому зазначено проведення ревізії фінансово-господарської діяльності органів, установ та підприємств Державної кримінально-виконавчої служби України за 2008, 2009 роки та завершений звітний період 2010 року в тому числі Державного підприємства Менської виправної колонії № 91 (а. с. 99-100).
Листом від 15 квітня 2010 року № 11-20/07 орган державної контрольно-ревізійної служби повідомив Менську виправну колонію № 91 Державного департаменту України з питань виконання покарань, що на виконання п. 2.34 плану контрольно-ревізійної роботи ГоловКРУ на II квартал 2010 року передбачено проведення планового контрольного заходу фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2008 по 30.04.2010 та 06.05.2010 по 27.05.2010.
Доводи апелянта про неправомірність дій ГоловКРУ щодо включення до плану контрольно-ревізійної роботи, а саме: проведення державного фінансового інспектування за зверненням Державного Департаменту України з питань виконання покарань спростовуються наступним.
Положеннями статті 11 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»передбачено, що органами державної контрольно-ревізійної служби здійснюються планові та позапланові виїзні ревізії. Плановою виїзною ревізією вважається ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані роботи органу державної контрольно-ревізійної служби і проводиться за місцезнаходженням такої юридичної особи стосовно якої проводиться така планова виїзна ревізія. Планова виїзна ревізія проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності підконтрольних установ за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної контрольно-ревізійної служби не частіше одного разу на календарний рік. Право на проведення планової виїзної ревізії підконтрольних установ надається лише у тому разі, коли їм не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної ревізії надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.
Згідно з п. 5 Порядку планування контрольно-ревізійної роботи органами державної контрольно-ревізійної служби, затвердженого постановою КМ України від 08 серпня 2001 року № 955, плани контрольно-ревізійної роботи ГоловКРУ, контрольно-ревізійних управлінь в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, а також плани контрольно-ревізійної роботи контрольно-ревізійних підрозділів (відділів, груп) в районах, містах, районах у містах, у тому числі міжрайонних контрольно-ревізійних відділів, розробляються на підставі Плану основних напрямів контрольно-ревізійної роботи органів державної контрольно-ревізійної служби та включають інші питання, вирішення яких належить до компетенції органів державної контрольно-ревізійної служби.
У відповідності з п.п. «б»абз. 1 п. 7 Порядку № 955 однією з підстав для включення заходів з проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування до планів контрольно-ревізійної роботи органів державної контрольно-ревізійної служби є звернення правоохоронних органів, юридичних і фізичних осіб з приводу проведення ревізій та перевірок, які можливо виконати у плановому порядку.
З матеріалів справи вбачається, що підставою для включення заходів з проведення інспектування до планів контрольно-ревізійної роботи органів державної контрольно-ревізійної служби було звернення Державного департаменту України з питань виконання покарань, в якому останній просив організувати проведення ревізії фінансово-господарської діяльності Центрального апарату Департаменту за період з 01.05.2007 по завершальний звітний період 2009 року, що підтверджується листом Державного Департаменту України з питань виконання покарань від 08 вересня 2009 року №10/4537/ГЛ (а. с.133).
Отже, дії ГоловКРУ щодо включення до плану контрольно-ревізійної роботи, а саме: проведення державного фінансового інспектування за зверненням Державного департаменту України з питань виконання покарань відповідають вимогам Порядку № 955, а тому є законними, що вірно встановлено судом першої інстанції та не спростовано апелянтом.
Крім вищезазначених підстав, необґрунтованість вимог апелянта про визнання незаконними дії по проведення ревізії з тих самих питань та за період за який вже здійснено контрольні заходи підтверджується наступним.
Так, судом першої інстанції вірно було встановлено, що підставою прийняття наказу від 14 квітня 2010 року № 90 КРУ в Чернігівській області, яким внесено зміни до плану роботи на II квартал 2010 року та передбачено проведення ревізії Менської виправної колонії № 91 Державного департаменту України з питань виконання покарань за період, визначений планами ГоловКРУ (а. с. 100), були плани контрольно-ревізійної роботи ГоловКРУ на II квартал 2010 року, затверджені наказами ГоловКРУ, що підтверджує правомірність дій КРВ у Менському районі щодо проведення ревізії у позивача.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що повідомлення для проведення ревізії надіслано на адресу позивача 15.04.2010, а перевірка розпочата 05.05.2010, тобто об'єкт контролю повідомлений в межах строку, передбаченого ст. 11 Законом України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні».
Відповідно до п. 7 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550 у ході підготовки до ревізії посадовими особами складається в двох примірниках програма ревізії, в якій визначаються найменування об'єкта контролю, тема, період та питання, що підлягають ревізії відповідно до компетенції служби. Програма затверджується керівником органу чи його заступником. Один примірник програми видається керівнику об'єкту контролю його заступнику під розписку на примірнику органу служби для ознайомлення. Якщо керівник чи його заступник об'єкту контролю відмовляється від підпису, але не заперечує проти проведення ревізії, це визначається у вступній частині акта ревізії.
Колегія суддів звертає також увагу на те, що ревізія проводилась відповідно до програми проведення ревізії фінансово-господарської діяльності Менської виправної колонії управління Департаменту в Чернігівській області № 91 за 2008-2009 роки та 4 місяці 2010 року, затвердженою в. о. начальника КРВ в Менському районі від 30.04.2010, якою визначено перелік питань фінансово-господарської діяльності, які підлягали перевірці (а. с.64-66).
В акті ревізії від 07.07.2010 зазначено, що ревізія проводилась у відповідності до питань програми та робочого плану з відома начальника Менської колонії № 91, Плева М.М.(а. с.15), що підтверджує факт погодження керівника з даною програмою та робочим планом та не спростовано апелянтом.
З огляду на вищенаведені нормативно-правові акти та фактичні обставини справи суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що дії відповідачів щодо включення заходів з проведення державного інспектування до планів роботи органів державної контрольно-ревізійної служби, внесення змін до плану на II квартал 2010 року та проведення ревізії за період з 01.01.2008 по 01.03.2009 вчинені у відповідності з приписами Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», Порядку планування контрольно-ревізійної роботи органами державної контрольно-ревізійної служби та Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою.
Отже, проведення ревізії КРВ у Менському районі проходило на законних підставах, а вимога позивача, щодо визнання незаконного проведення ревізії з тих самих питань та за період, за який вже здійснено контрольні заходи, дійсно не підлягає задоволенню, як вірно встановлено судом першої інстанції та не спростовано апелянтом.
Доводи апелянта про порушення терміну та порядку проведення ревізії спростовуються наступним.
Згідно до п. 10 ст. 11 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»тривалість планової виїзної ревізії не повинна перевищувати 30 робочих днів.
Відповідно до п. 22 Порядку № 550 планова виїзна ревізія може бути зупинена у разі необхідності проведення значної кількості зустрічних звірок, без завершення яких неможливе якісне проведення ревізії в межах встановленої Законом тривалості, а також за обґрунтованим зверненням об'єкта контролю і погодженням з керівником підрозділу служби. Рішення про зупинення та поновлення планової виїзної ревізії приймає керівник органу служби за письмовим поданням посадової особи служби, що проводить ревізію. У разі зупинення ревізії на строк понад 3 робочих дні орган служби надсилає об'єкту контролю та органу, який ініціював проведення ревізії, письмове повідомлення про дату зупинення ревізії. Поновлення проведення ревізії можливе одразу після повідомлення про це об'єкта контролю. Повідомлення здійснюється одним із способів, визначених у пункті 39 цього Порядку. Строк, на який зупинено ревізію, не включається до тривалості її проведення. В усіх випадках зупинення ревізії на строк понад 3 робочих дні складається акт із зазначенням фактів, виявлених на момент зупинення ревізії, який, долучається до матеріалів ревізії. Акт підписується та вручається об'єкту контролю у тому ж порядку, що і акт ревізії.
В свою чергу, планова ревізія фінансово-господарської діяльності позивача проведена у відповідності з надісланим повідомленням про її проведення та мала охопити період з 01.01.2008 по 30.04.2010 та з 06.05.2010 по 27.05.2010.
Отже, доводи позивача про порушення терміну та порядку проведення ревізії є безпідставними, оскільки порядок зупинення проведення ревізії оформлений належним актом та повідомленням про дату зупинення.
Так, ревізія проводилась з 05.05.2010 по 07.07.2010, а саме: з 05.05.10 по 07.05.10, з 11.05.10 по 14.05.10, з 17.05.10 по 17.05.10, з 07.06.10 по 11.06.10, з 14.06.10 по 18.06.10, з 21.06.10 по 25.06.10, з 29.06.10 по 02.07.10 та з 05.07.10 по 07.07.10, а зупинялась з 17.05.10 по 07.06.10 в зв'язку з необхідністю проведення значної кількості зустрічних звірок, про що повідомлявся об'єкт контрою (а. с. 69-70) та складався проміжний акт від 18.05.2010 (а. с. 162), що відповідає вимогам ст. 11 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»та Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою КМ України від 20 квітня 2006 року № 550.
Враховуючи зазначене, доводи апелянта про порушення терміну та порядку проведення ревізії є безпідставними, оскільки строк, на який зупинено ревізію (в тому числі святкові та вихідні дні) не включається до тривалості її проведення.
Крім того, колегія суддів погоджується також з висновками суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог щодо визнання незаконними дій органу контрольно-ревізійної служби в частині незастосування нормативно-правових актів України, які регламентують фінансово-господарську діяльність кримінально-виконавчої служби в тому числі і Менської виправної колонії № 91, з тих підстав, що позивач не зазначає які саме його права порушені діями КРВ у Менському районі та відповідно які підлягають захисту в судовому порядку, тобто позивачем не вірно обраний спосіб захисту своїх прав в цій частині.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
При цьому, апелянт не довів обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та не спростував висновків суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 199, 200, 205, 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Менської виправної колонії № 91 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Чернігівській області -залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.12.2010 без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено 01.03.2011.