Справа: № 2а-3858/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Власенкова О.О.
Суддя-доповідач: Василенко Я.М
Іменем України
"22" лютого 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
при секретарі Гоцику О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Великоанадольський вогнетревкий комбінат»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.10.2010 у справі за його позовом та товариства з обмеженою відповідальністю «Полюс»ЛТД до Кабінету Міністрів України, треті особи -Міністерство охорони навколишнього природнього середовища України, Міністерство аграрної політики України, Міністерство оборони України, Державний комітет лісового господарства України, Державний комітет із земельних ресурсів України про визнання нечинними розпоряджень Кабінету Міністрів України, -
12.03.2010 позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом, в якому просив про визнання нечинним та скасування розпорядження КМ України від 13 січня 2010 року № 107 «Про доповнення розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2008 р. № 610».
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.10.2010 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального та процесуального права та направити справу на розгляд до суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Вимоги апелянта про направлення справи на розгляд до суду першої інстанції не підлягають задоволенню, оскільки це не входить до повноважень суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, виключний перелік яких встановлено статтею 198 КАС України.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13 січня 2010 року № 107 «Про доповнення розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2008 р. № 610»доповнено абзац другий розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2008 року № 610 «Деякі питання розпорядження земельними ділянками" після слів «автомобільних доріг загального користування»словами «видобутку торфу за рішеннями Кабінету Міністрів України».
Відповідно до абзацу другого розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2010 року № 610-р «Деякі питання розпорядження земельними лісовими ділянками», в редакції станом на час розгляду справи судом, Кабінет Міністрів України з метою недопущення фактів порушення інтересів держави і суспільства під час відчуження та зміни цільового призначення земельних лісових ділянок доручив Мінприроди, Мінагрополітики, Міноборони, Держкомлісгоспу та Держкомзему до законодавчого врегулювання питань запобігання зловживанням у цій сфері зупинити прийняття рішень про надання згоди на вилучення ділянок, їх передачу у власність та оренду із зміною цільового призначення, крім ділянок, необхідних для будівництва, реконструкції та капітального ремонту автомобільних доріг загального користування, для будівництва нових та реконструкції за рішенням Кабінету Міністрів України пунктів пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення, видобутку торфу за рішеннями Кабінету Міністрів України , для будівництва та обслуговування об'єктів енергетичної інфраструктури (газо, нафтопроводів, газових та нафтових терміналів, газових та нафтових свердловин, ліній електропередачі, електростанцій, електропідстанцій, розподільних пунктів), для розміщення кладовищ за умови обґрунтування неможливості реалізації альтернативних варіантів їх розміщення.
У судовому засіданні представник позивача 1 визнав, що саме по собі оскаржуване розпорядження Кабінету Міністрів України не порушує права та інтереси позивача 1. Як вбачається із позовної заяви ВАТ «Великоанадольський вогнетривкий комбінат», розпорядження Кабінету Міністрів України, якими внесені зміни до розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2008 року № 610, є похідними від нього, а тому на думку позивача, мають бути визнані нечинними у разі визнання останнього незаконним.
Доводи апелянта полягають у тому, що відповідач в порушення вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України видав розпорядження, яким фактично зупинив реалізацію положень Лісового та Земельного кодексів України.
Колегія суддів вважає доводи апелянта безпідставними та погоджується з рішенням суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до положень частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до положень частини 1 статті 117 Конституції України та статті 52 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», в редакції, чинній на час видання оскаржуваного розпорядження, Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
Повноваження Кабінету Міністрів України в галузі земельних відносин визначені статтею 13 Земельного кодексу України.
Відповідно до пункту «б»частини 1 цієї статті до повноважень Кабінету Міністрів України в галузі земельних відносин належить реалізація державної політики у галузі використання та охорони земель.
Частиною 3 статті 20 Земельного кодексу України передбачено, що зміна цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
З урахуванням викладеного суд погоджується з доводами представника відповідача, що при виданні оскаржуваного розпорядження Кабінет Міністрів України діяв відповідно до визначених законом повноважень.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.
Беручи до уваги те, що саме по собі оскаржуване розпорядження Кабінету Міністрів України не порушує права та інтереси позивачів, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення вищезазначених позовних вимог.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку про те, що апелянт на виконання вимог ч. 1 ст. 71 КАС України не довів правомірності вимог апеляційної скарги.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Великоанадольський вогнетревкий комбінат»-залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.10.2010 -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено 01.03.2011.