Головуючий у 1 інстанції - Єфтієв В.М.
Суддя-доповідач - Компанієць І.Д.
18 березня 2011 року справа №2а-1109/11/1231 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Компанієць І.Д.
суддів Гаврищук Т.Г. , Білак С.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Стахановського міського суду Луганської області від 08 листопада 2010р. у справі №2а-1109/10/1231 за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Стаханов Луганської області про визнання дій незаконними та зобов'язання перерахувати та виплатити підвищення до пенсії,-
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому посилався на те, що він є ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалідом 2-ї групи внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЄС та має право на отримання надбавки до пенсії як інвалід 2-ї групи у розмірі 350% мінімальної пенсії за віком з 02.08.2006 року, оскільки має статус інваліда війни відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”. Відповідач відмовився здійснити перерахунок та доплату пенсії.
Просив визнати дії відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії - незаконними, зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу щомісячне підвищення до пенсії як інваліду війни 2-ї групи у розмірі 350% мінімальної пенсії за віком з 02.08.2006 року. Також просив суд відновити строк звернення до суду.
Ухвалою суду від 22.10.2010 року позовні вимоги за період до 20.04.2010 року залишено без розгляду.
Постановою Стахановського міського суду Луганської області від 08 листопада 2010р. у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 за період з 20.04.2010 року було відмовлено у повному обсязі.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, просив постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нову постанову, якою задовольнити його позов у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що суд не врахував той факт, що до теперішнього часу не скасована та діє ст.2 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», яка зазначає про недійсність нормативно-правових актів, що обмежують пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом. Тому редакція ст.13 Закону, що діяла до 05.10.2005 року має довічний характер.
Відповідно до ч.8 ст.183-2 КАС України, справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції повинна бути залишена без змін з наступних підстав.
Позивач є інвалідом 1-ї групи, учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильскій АЄС 1 категоріїх, що підтверджується його посвідченнями та довідкою МСЄК та не заперечується сторонами.
Відповідно до ст.7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” до інвалідів війни належать інваліди з числа військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов'язаних, зокрема з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.
Таким чином, позивач має статус інваліда війни та користується гарантіями соціального захисту, передбаченими Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Відповідно до ч.4 ст.13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” в редакції Закону «Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 05.10.2005 року, яка набула чинності з 01.01.2006 року та діє до теперішнього часу інвалідам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються, зокрема: інвалідам II групи - 40 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
У вказаних розмірах відповідач сплачує позивачу щомісячну державну соціальну допомогу з 01.01.2006 року до теперішнього часу, що не заперечувалося позивачем в суді першої інстанції.
Згідно ст..92 Конституції України виключно законами України визначаються права та свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Відповідно до ст.8 Конституції України в Україні визнається та діє принцип верховенства права.
В звязку з тим, що зміни до ЗУ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 05.10.2005 року були внесені Законом України, який не визнавався неконституційним, норми цього Закону є діючими з 01.01.2006 року до теперішнього часу, тому судова колегія не приймає до уваги доводи апелянта про довічність норми закону в редакції до 05.10.2005 року та погоджує висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог про визнання дій відповідача незаконними щодо відмови в перерахунку пенсії з 20.04.2010 року як інваліду 2-ї групи у розмірі 350% мінімальної пенсії за віком, та зобов'язання УПФУ здійснити перерахунок щомісячного підвищення до пенсії у вказаному розмірі.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
Керуючись статтями 24, 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Стахановського міського суду Луганської області від 08 листопада 2010р. у справі №2а-1109/10/1231- залишити без задоволення.
Постанову Стахановського міського суду Луганської області від 08 листопада 2010р. у справі №2а-1109/10/1231 за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Стаханов Луганської області про визнання дій незаконними та зобов'язання перерахувати та виплатити підвищення до пенсії - залишити без змін.
Відповідно до пункту 10 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства ухвала суду апеляційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий І.Д. Компанієць
Судді Т.Г.Гаврищук
С.В.Білак