"08" грудня 2010 р.справа № 2а-3034/09
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Коршуна А.О.
суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю
при секретарі судового засідання: Лозовій О.А.
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Казенного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат»
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду
від 24.07.2009 року у справі №2а-3034/09/0870
(категорія статобліку -2.11.4)
за позовом:Казенного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат»
до:
про:Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі
скасування податкового повідомлення-рішення,-
19.06.2006р. Казенне підприємство «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (далі -КП «Запорізький титано-магнієвий комбінат») звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі (далі -СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі) про скасування податкового повідомлення-рішення №0000201316/0 від 14.11.2005р. /а.с. 2-4 том 1/.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 20.06.2006р. за вищезазначеною позовною заявою відкрито провадження в адміністративній справі №11/431/06-АП та справа призначена до судового розгляду / а.с. 1 том 1/.
Постановою Господарського суду Запорізької області від 16.08.2006р. у справі №11/431/06-АП позов задоволено, скасовано податкове повідомлення рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі №0000201316/0 від 14.11.2005р. / а.с. 51-57 том 2/.
Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 31.10.2006р. у справі №11/431/06-АП апеляційна скарга СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі залишена без задоволення, а постанова Господарського суду Запорізької області від 16.08.2006р. у справі №11/431/06-АП залишена без змін / а.с. 83-87 том 2/.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.04.2009р. у справі №11/431/06-АП касаційну скаргу СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі задоволено частково, постанову Господарського суду Запорізької області від 16.08.2006р. та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 31.10.2006р. скасовано в частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000201316/0 від 14.11.2005р. на суму визначеного податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб -2495,92 грн. та штрафних (фінансових) санкцій-4991,83 грн., та справу в цій частині направлено на новий розгляд до Запорізького окружного адміністративного суду, в решті постанову Господарського суду Запорізької області від 16.08.2006р. та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 31.10.2006р. залишено без змін. / а.с. 124-129 том 2/.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 25.05.2009р. відкрито провадження в адміністративній справі №2а-3034/09/0870 та справу призначено до судового розгляду / а.с. 132 том 2/.
Позовна заява, в частині неправомірності визначення податкового зобов'язання позивача з податку з доходів фізичних осіб / а.с. 137-138 том 2/, була мотивована тим, що плата за навчання особи, яка перебуває у трудових відносинах з позивачем, яка вчинена позивачем безпосередньо закладу освіти на підставі укладених договорів про підготовку (перепідготовку) спеціалістів, не є доходом громадянина, який підлягає включення до складу сукупного місячного та річного оподатковуваного доходу, що свідчить про те, що зроблені відповідачем у цій частині за результатами перевірки висновки суперечать нормам чинного податкового законодавства і у податкового органу буди відсутні підстави для донарахування оскаржуваним податковим-повідомленням рішенням податкового зобов'язання позивача з податку з доходів фізичних осіб -2495,92 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4991,83 грн., тому позивач просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі №0000201316/0 від 14.11.2005р. на суму визначеного податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб -2495,92 грн. та штрафних (фінансових) санкцій-4991,83 грн. /а.с. 158 том 2/
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 24.07.2009р. у справі №2а-3034/09/0870 у задоволенні адміністративного позову КП «Запорізький титано-магнієвий комбінат»до СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі про скасування податкового повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі №0000201316/0 від 14.11.2005р. в частині визначеного податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб -2495,92 грн. та штрафних (фінансових) санкцій - 4991,83 грн. відмовлено /а.с. 48-50 том 3/.
Позивач -КП «Запорізький титано-магнієвий комбінат», не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу /а.с. 60-61 том 3/, у якій посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до ухвалення судом рішення у справі з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду першої інстанції від 24.07.2009р. у даній справі скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги та скасувати податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі №0000201316/0 від 14.11.2005р. в частині визначеного податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб -2495,92 грн. та штрафних (фінансових) санкцій - 4991,83 грн.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи викладені у апеляційній скарзі та просив суд апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції від 24.07.2010р. у даній справі скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000201316/0 від 14.11.2005р. в частині визначеного податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб -2495,92 грн. та штрафних (фінансових) санкцій - 4991,83 грн.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Відповідач про день, годину та місце розгляду даної справи повідомлений судом належним чином /а.с. 75,76 том3/, про поважність причин не явки свого представника у судове засідання або про можливість розгляду справи у відсутність свого представника, суд у встановленому законом порядку не повідомив. За таких обставин колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутність представника відповідача.
Заслухавши у судовому засіданні представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Під час розгляду даної справи судом встановлено, що відповідачем у період з 17.08.2005р. по 20.09.2005р., з 23.09.2005р. по 20.10.2005р. було проведено планову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства КП «Запорізький титано-магнієвий комбінат»за період з 01.10.2002р. по 30.06.2005р. за результатами якої відповідачем було складено акт №10/08-06/00194731 від 02.11.2005р. (далі - акт перевірки) / а.с. 6-12 том 2/.
Як вбачається з наданої суду ксерокопії вищезазначеного акту перевірки / а.с. 6-12 том 1/ податковим органом у ході перевірки, серед іншого було встановлено, що позивачем згідно платіжного доручення №8035 від 26.08.2004р. було перераховано до бюджету прибутковий податок, на суму 17121,37 грн., який нараховано на суми сплачені за навчання робітників підприємства позивача у вищих учбових закладах, але суми нарахованого податку були перераховані за рахунок коштів підприємства, а не за рахунок платника податку, що свідчить про те, що працівникам підприємства позивача надані додаткові блага у вигляді сплати прибуткового податку за рахунок коштів підприємства, а не за рахунок платників податку, у зв'язку з чим податковим органом за результатами перевірки, серед іншого , було зроблено висновок про порушення позивачем вимог п.п. 2.1 ст.2, п.3.1,п.3.4 ст.3, ст.4, ст8, ст. 16 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».
За результатами перевірки на підставі акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення рішення №0000201316/0 від 14.11.2005р., яким позивачу нараховано податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 38912,04 грн., у тому числі основний платіж 12970 грн., штрафні (фінансові)санкції- 25941,36 грн., та у цю суму визначеного відповідачем податкового зобов'язання позивача увійшла сума нарахування податкового зобов'язання за вищезазначене порушення в частині визначення податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб -2495,92 грн. та штрафних (фінансових) санкцій - 4991,83 грн., яка і є предметом спору у даній справі.
У судовому засіданні судом встановлено, що в період 2000-2003рр. позивачем у справі було укладено низку договорів (контрактів) з вищими навчальними закладами України про цільову підготовку спеціалістів з вищою освітою, згідно яких підприємство здійснювало фінансування процесу навчання, та позивачем також було укладено з працівниками підприємства (студентами) договори на фінансування освіти із відповідним обов'язком працівників (студентів) відпрацювати на підприємстві певний , визначений договором, строк після отримання освіти, яка фінансується підприємством / а.с. 158-250 том 2, а.с. 1-29 том3/, при цьому необхідно зазначити, що за цими договорами здійснювалось навчання працівників, які не є дітьми у розумінні чинного законодавства України, та навчання цих осіб здійснювалось в комерційних закладах освіти.
Також під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що позивач платіжним дорученням №8036 від 26.08.2004р. перерахував до державного бюджету 17121,37 грн. прибуткового податку, який нараховано на суми сплачені на навчання робітників підприємства у вищих учбових закладах, що свідчить про те, що цей прибутковий податок перераховано за кошти підприємства, а не за рахунок платника податку -робітників підприємства, які отримували освіту.
Порядок оподаткування доходів громадян до 01.01.2004р. визначався Декретом Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»та у розумінні ст.2, ч.2 ст. 8 цього Декрету виплати на навчання працівників позивача є соціальним благом та є об'єктом оподаткування прибутковим податком з громадян, та не входять до переліку виплат, які не включаються до сукупного оподатковуваного доходу , оскільки стаття 5 Декрету, яка встановлю вичерпний перелік виплат на які не включаються до сукупного оподатковуваного доходу не містить такого виду виплати як: здійсненна роботодавцем плата за навчання своїх працівників, в тому числі і на підставі відповідних договорів роботодавця з начальними закладами.
Відповідно до п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»податковий агент, який нараховує (виплачує) оподаткований дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.
Пунктом 7.1 ст. 7 вказаного Закону передбачено, що ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2-7.3 цієї статті.
Відповідно до п.п. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу).
Враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та приймаючи до уваги обставини, які були встановлені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, колегія суддів вважає, що позивач зобов'язаний включати до сукупного оподатковуваного доходу своїх працівників суми оплати за їх навчання у закладі освіти, яка у даному випадку має розглядатись як соціальне благо, отримане особами у вигляді здобутої освіти за рахунок підприємства, тому висновок податкового органу про порушення позивачем вимог п.п. 2.1 ст.2, п.3.1,п.3.4 ст.3, ст.4, ст8, ст. 16 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»є обґрунтованим і суд першої інстанції зробив правильний висновок стосовно того, що відповідач у справі, який є суб'єктом владних повноважень під час прийняття оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення №0000201316/0 від 14.11.2005р. в частині визначеного податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб -2495,92 грн. та штрафних (фінансових) санкцій - 4991,83 грн. діяв в межах повноважень та у спосіб, які визначено чинним законодавством, а тому відсутні підстави для скасування такого рішення та задоволення заявлених позивачем вимог у цій частині.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами по справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, рішення суду прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову суду від 30.03.2009р. у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін.
Доводи апеляційної скарги позивача зводяться до переоцінки ним доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Казенного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат» -залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24.07.20009р. у справі №2а-3034/09/0870 -залишити без змін.
Ухвала суду набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.
Повний текст виготовлено -10.03.2011р.
Головуючий: А.О. Коршун
Суддя: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк