"09" березня 2011 р. Справа № Б-50/152-10
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О. В. ,
суддя-доповідач Білоусова Я.О. , суддя Пуль О.А.
при секретарі Сємєровій М.С.
за участю представників:
ПАТ "Укрсоцбанк"- Євтушик О.П. (довіреність №02-04/727 від 12.11.2010р.),
боржника - ОСОБА_3 (довіреність №207 від 07.02.2011 р.),
ліквідатора - Бережного О.І. (ліцензія НОМЕР_1 від 26.04.2010 р.),
ФОП ОСОБА_5- ОСОБА_6 (довіреність №205 від 07.02.2011р.),
розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ПАТ "Укрсоцбанк" (вх. №63 Х/2-7) на постанову господарського суду Харківської області від "19" жовтня 2010 р. у справі № Б-50/152-10
за заявою Фізичної особи- підприємця ОСОБА_7, м.Харків,
до Фізичної особи- підприємця ОСОБА_7, м.Харків,
про визнання банкрутом,
Постановою господарського суду Харківської області від 19.10.2010р. (суддя Усатий В.О.) визнано фізичну особу - підприємця ОСОБА_7-банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
З дня прийняття постанови строки виконання зобов'язань громадянина- підприємця визначено вважати такими, що настали; припинено нарахування неустойки, відсотків та інших економічних санкцій за всіма зобов'язаннями, припинено стягнення з банкрута за всіма виконавчими документами, за винятком виконавчих документів за вимогами про стягнення аліментів, а також за вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян.
Скасовано арешти, що накладені на майно боржника і інші обмеження щодо розпорядження майном боржника. Постановлено, що накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.
Призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Бережного Олександра Івановича.
Затверджено винагороду ліквідатора Бережному О.І. у розмірі двох мінімальних заробітних плат щомісяця.
Зобов'язано ліквідатора відповідно ст.ст. 25-30, 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до 19.04.2011р. виконати ліквідаційну процедуру банкрута та виконати інші дії, передбачені Законом.
ПАТ "Укрсоцбанк" з постановою місцевого господарського суду не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та припинити провадження у справі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Представник ПАТ "Укрсоцбанк" у судовому засіданні підтримує апеляційну скаргу та просить постанову суду першої інстанції скасувати та припинити провадження у справі.
В судовому засіданні ліквідатор проти задоволення апеляційної скарги заперечував з підстав наведених у відзиві на апеляційну скаргу (вх. 1082).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників провадження у справі про банкрутство, дослідивши наявні докази по справі, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про необхідність припинення провадження у справі виходячи з наступного.
Частиною 1 ст. 91 ГПК України передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами.
Учасниками провадження у справі про банкрутство, згідно ст. 1 Закону, є сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств обмеженою чи додатковою відповідальністю.
Банк в апеляційній скарзі посилається, зокрема, на те, що у зв'язку з відсутністю на момент визнання боржника банкрутом належних доказів його неплатоспроможності та безспірності вимог, суд першої інстанції в порушення вимог ст. 1, 6, 7 Закону, ст. 43 ГПК України, ст. 53 ЦК України, безпідставно прийняв постанову про визнання боржника банкрутом, не дослідивши всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.
Слід наголосити на тому, що в апеляційній скарзі банк не зазначає про наявність у нього кредиторських вимог до фізичної особи -підприємця ОСОБА_7. Згідно ж матеріалів справи банком після прийняття оскаржуваної постанови, а саме 24.11.2010р. була подана заява із вимогами до боржника, в якій зазначено про наявність у нього кредиторських вимог до боржника на підставі укладених з ним договорів кредиту № 825/2-40/1/8-101 від 24.07.2008р. та іпотечних договорів №825/4-40/9/8-072 від 24.07.2008р. та №825/4-40/9/8-073 від 24.07.2008р. При цьому, в своїй заяві банк зазначає, що договори кредиту та іпотеки, на підставі яких банком заявлені вимоги до боржника, укладені з громадянином, тобто договори були укладені з фізичною особою ОСОБА_7, а не фізичною особою -підприємцем ОСОБА_7, тоді як згідно оскаржуваної постанови банкрутом був визнаний суб'єкт підприємницької діяльності, а не фізична особа ОСОБА_7.
Особливості та порядок заявлення кредиторами претензій до боржника -громадянина - підприємця визначений положеннями п. 6 статті 48 Закону про банкрутство. Він передбачає, що копію постанови про визнання громадянина-підприємця банкрутом і інформацію про відкриття ліквідаційної процедури господарський суд направляє всім відомим кредиторам із зазначенням строку пред'явлення кредиторами вимог, який не може перевищувати два місяці.
Отже, у справі про банкрутство боржника, порушеної щодо громадянина-підприємця, особа може набути статусу кредитора -сторони у справі про банкрутство після прийняття постанови про визнання банкрутом та у разі звернення із кредиторськими вимогами до боржника.
Крім того, як вбачається з заяви, наданої банком (вх. №2452 від 09.03.2011р.) на час розгляду апеляційної скарги на адресу банку не надходило повідомлення про визнання (невизнання) вимог боржником.
При цьому, нормами ч. 2 п. 3 ст. 47 Закону про банкрутство встановлено, що кредитори з вимогами особистого характеру мають право заявити свої вимоги в процесі провадження у справі про банкрутство.
Отже, враховуючи викладені обставини та аналіз норм законодавства -щодо порядку визначення та визнання кредитором у справі про банкрутство, передбачений ст.ст. 1, 14, 15, а також ст.ст. 47-49 Закону про банкрутство, колегія суддів дійшла висновку, що банк на момент прийняття оскаржуваної постанови суду першої інстанції не набув статусу кредитора боржника, у зв'язку з чим він, відповідно, не є стороною у справі про банкрутство боржника, а оскаржувана ним постанова про визнання боржника банкрутом не стосується його прав та обов'язків, а тому банк не мав права апеляційного оскарження прийнятої у справі постанови про визнання банкрутом відповідно до положень ст. 91 ГПК України.
Згідно п. 1 частини першої ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Враховуючи наведене та виходячи із системного аналізу норм ГПК України, колегія суддів вважає, що спір згідно поданої банком апеляційної скарги на постанову господарського суду Харківської області від "19" жовтня 2010 р. у справі № Б-50/152-10 не підлягає вирішенню в господарському суді в порядку апеляційного провадження.
Керуючись п.1 статті 80, статтями 91, 99, 101, 102 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ "Укрсоцбанк" в особі Харківської обласної філії ПАТ "Укрсоцбанк" припинити.
Головуючий суддя Шевель О. В.
Суддя Білоусова Я.О.
Суддя Пуль О.А.