"10" березня 2011 р. Справа № 08/138-10
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Фоміна В. О., суддя Кравець Т.В. , суддя Крестьянінов О.О. при секретарі Деркач Ю.О.
за участю представників сторін:
прокурора - Дмитрієв І.Ф., посвідчення № 53 від 22.02.2011 р.;
1-го позивача - не прибув;
2-го позивача - Яновської В.С., довіреність № 38-1871 від 28.05.2010 р.;
відповідача - ОСОБА_2 (особисто); ОСОБА_3, довіреність № ВРА-354234 від 16.09.2010 р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 ( вх. № 437Х/2-6) на рішення Господарського суду Харківської області від 04.01.2011 р. у справі № 08/138-10 (суддя Ковальчук Л.В.)
за позовом Прокурора Жовтневого району м. Харкова в інтересах держави в особі:
1. Харківської міської ради, м. Харків;
2. Комунального підприємства “Харківські теплові мережі”, м. Харків;
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Харків;
про стягнення 3003,00 грн.,-
В жовтні 2010 р. Прокурор Жовтневого району м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради та КП "Харківські теплові мережі" звернувся до місцевого господарського суду з позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача на користь другого позивача 3003,00 грн. боргу за невиконання договірних зобов'язань за договором про постачання теплової енергії № 2046 від 01.03.2002 р., що утворився в період з жовтня 2009 р. по квітень 2010 р., а також віднести на відповідача витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 04.01.2011 р. у справі № 08/138-10 позов було задоволено, стягнуто з відповідача на користь КП "Харківські теплові мережі" 3003,00 грн. заборгованості; стягнуто з відповідача на користь держбюджету України 102,00 грн. державного мита і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн., з посиланням на те, що позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідач не погодився з вказаним рішенням від 04.01.2011 р., звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати це рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, з посиланням на те, що рішення винесено з порушенням вимог матеріального та процесуального права.
Представник прокурора відзиву на апеляційну скаргу не надав, в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін як законне і обґрунтоване.
2-й позивач у своєму відзиві на апеляційну скаргу просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін, оскільки вказана скарга безпідставна, хибна і така, що ставить на меті “затягування процесу та ухилення від виконання договірних зобов'язань”.
1-й позивач відзиву на апеляційну скаргу не надав, в судові засідання 24.02.2011 р. та 10.03.2011 р. свого представника не направив, про причину відсутності суд не повідомив, хоча про місце і час розгляду справи був належним чином повідомлений, про що свідчать наявні у матеріалах справи відповідні поштові повідомлення.
Під час апеляційного провадження, у зв'язку з необхідністю витребувати у сторін додаткові докази по справі з метою повного та всебічного розгляду апеляційної скарги, а також у зв'язку з відсутністю в судовому засіданні представників 1-го позивача і відповідача, розгляд даної справи відкладався з 24.02.2011 р. до 10.03.2011 р. для надання можливості учасникам процесу бути присутніми під час розгляду апеляційної скарги та надати необхідні для вирішення справи додаткові документи.
Враховуючи, що неприбуття представника 1-го позивача в судове засідання не перешкоджає судовому розгляду апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розгляд справи за апеляційною скаргою здійснити у його відсутність за наявними у справі матеріалами, як це передбачено ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників прокурора, 2-го позивача й відповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи, 01.03.2002 р. між відповідачем та 2-м позивачем було укладено договір про постачання теплової енергії № 2046, за яким енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором (а.с. 12-15).
Згідно п. 10.4. вищевказаного договору, він був пролонгований на наступні роки, в т.ч. й на 2010 р.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
2-й позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, здійснюючи постачання теплової енергії до нежитлових приміщень житлового будинку за адресою м. Харків, вул. Китаєнка, 10, на підставі Розпорядження про початок та кінець опалювального сезону 2009-2010 р.р. та на підставі вищевказаного договору від 01.03.2002 р., що підтверджується наявними у матеріалах справи та засвідченими належним чином копіями Актів на включення та відключення теплової енергії у приміщення відповідача, які підписані та скріплені печатками повноважних представників другого позивача та балансоутримувача житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 9).
Враховуючи, що система теплопостачання відповідача є невід'ємною частиною системи теплопостачання зазначеного житлового будинку, позивач 2 направляв відповідачу рахунки за спожиту теплову енергію, які відповідачем сплачені не були.
17.05.2010 р. 2-й позивач звернувся до відповідача з вимогою про оплату заборгованості за спожиту теплову енергію з жовтня 2009 р. по квітень 2010 р., що станом на 01.05.2010 р. складала 3003,00 грн. (а.с. 10).
В обґрунтування своєї апеляційної скарги апелянт посилається на те, що у спірному приміщенні не здійснювалось теплопостачання, у зв'язку з відсутністю у вказаному приміщенні приладів опалення, що, на думку апелянта, підтверджується актом про відсутність радіаторів опалення від 25.10.2009 р., який було надано ним разом із запереченням на позовну заяву.
Колегія суддів не погоджується з такими доводами апелянта, виходячи з наступного.
Порядок відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого теплопостачання затверджено Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України № 4 від 22.11.2005 р., який зареєстровано у Міністерстві юстиції України в грудні 2005 р.(далі -Порядок).
Згідно положень вищезазначеного Порядку, а також відповідно до п.1.1 Додатку 3 до договору про постачання теплової енергії № 2046 від 01.03.2002 р., енергопостачальна організація припиняє постачання теплової енергії Споживачу в разі, зокрема, письмового звернення Споживача про припинення теплопостачання при наявності технічної можливості відключення приміщення, а також за умови, що не постраждають інтереси інших споживачів.
У вищевказаних Актах на включення та відключення теплової енергії у приміщення відповідача зазначено, що опалення приміщень -централізоване, підключення та відключення споживачів, що мають єдину з житловими будинками систему опалення, здійснюється одночасно з підключенням та відключенням внутрішньої системи опалення та гарячого водопостачання житлових будинків в цілому.
Таким чином, система опалення відповідача єдина з системою опалення житлового будинку. Окремого теплового вводу в приміщенні відповідача немає.
З матеріалів справи вбачається, що опалення є системою, яка гідравлично та тепло-технічно об'єднує усі приміщення в житловому будинку. Будь-яке несанкціоноване втручання в систему опалення шляхом зміни гідравлічного опору (від'єднання від системи централізованого опалення) порушує права інших мешканців (власників). У зв'язку з тим, що приміщення відповідача не обладнані окремим тепловим вводом, другий позивач не мав технічної можливості провести окреме відключення приміщень відповідача від джерела теплової енергії, оскільки це спричинило б порушення теплового балансу усього житлового будинку в цілому та порушення прав та інтересів мешканців цього будинку.
Можливості відключення окремих приміщень в житловому будинку не має.
Щодо наданого відповідачем акту про відсутність радіаторів опалення від 25.10.2009 р., колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що вказаний акт не являється належним доказом в розумінні ст. 34 ГПК України, адже цей акт не підписаний та не скріплений печатками з боку теплопостачальної організації та балансоутримувача житлового будинку, в якому знаходяться спірні нежитлові приміщення.
Отже, судом першої інстанції при вирішенні даного спору було досліджено та встановлено, що теплопостачальною організацією (позивач 2) було дотримано вказані умови та порядок припинення теплопостачання.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень.
Відповідачем не доведено відсутність у нього заборгованості перед позивачем, у зв'язку з тим, що у спірному приміщенні не здійснювалось теплопостачання через відсутність у вказаному приміщенні приладів опалення.
Отже, судом першої інстанції було правомірно встановлено, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 3003,00 грн. боргу за невиконання договірних зобов'язань за договором про постачання теплової енергії № 2046 від 01.03.2002 р., що утворився в період з жовтня 2009 р. по квітень 2010 р. - обґрунтовані та підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду Харківської області від 04.01.2011 р. у справі № 08/138-10 законне та обґрунтоване, підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, одностайно, -
постановила:
Апеляційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2, м. Харків, залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Харківської області від 04.01.2011 р. у справі № 08/138-10 залишити без мін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України через Харківський апеляційний господарський суд.
Повний текст постанови підписаний 14.03.2011 р.
Головуючий суддя Фоміна В. О.
Суддя Кравець Т.В.
Суддя Крестьянінов О.О.