«14»березня 2011 р. Справа № 29/279-10
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Ільїн О.В., суддя Медуниця О.Є.
при секретарі Голозубовій О.І.
за участю представників:
позивача -Грінченко І.Т., дор. № 15-7/07 від 23.02.2011 р., Соболєв В.І., дор. № Д-01/33 від 09.03.2011 р.
відповідача - Красножон О.О., дор. № 08-11/587/2-10 від 23.03.2010 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 640Х/1-9) на рішення господарського суду Харківської області від 23.11.10 у справі № 29/279-10
за позовом Громадської організації "Українське товариство сліпих", м. Київ
до Харківської міської ради, м. Харків
про визнання права власності
Рішенням господарського суду Харківської області від 23.11.2010 р. по справі № 29/279-10 (суддя Тихий П.В.) позов задоволено повністю. Визнано право власності Українського товариства сліпих на нежитлові будівлі за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 174, літ. «АА-1»загальною площею 424,5 м2, літ. «3-1»(«3'-1», «3"-1») загальною площею 382,9 м2, літ. «И-1»загальною площею 1236,8 м2, літ. «Л-1»загальною площею 91,2 м2, літ «С-1»загальною площею 160,0 м2, літ. «Т-1»загальною площею 26,5 м2, літ. «У-1»загальною площею 53,8 м2 і літ. «Ш-1»загальною площею 203,6 м2.
Відповідач з рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 23.11.2010 року скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Позивач вважає рішення законним і обґрунтованим, у зв'язку з чим просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин та докази на їх підтвердження, юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши доводи представників позивача та відповідача, колегія суддів встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 10.09.1998 р. виконкомом Харківської міської ради колективному учбово-виробничому підприємству № 1 УВО «Електросвітло»Українського товариства сліпих був наданий акт серія ХР№ 31-01-001752 на право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 2,1060 га, яка розташована за адресою: м. Харків, вулиця Клочківська, 174.
Позивачем за власні кошти було здійснено будівництво нежитлових будівель за адресою: м. Харків, вулиця Клочківська, 174, літ. «АА-1», літ. «3-1», літ. «И-1», літ. «Л-1», літ. «С-1», літ. «Т-1», літ. «У-1»і літ. «Ш-1».
В результаті проведеного будівництва позивачем було створено новий об'єкт права власності.
Таким чином, матеріали справи свідчать, що позивачем самовільно збудовані нежитлові будівлі за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 174, літ. «АА-1», літ. «3-1», літ. «И-1», літ. «Л-1», літ «С-1», літ. «Т-1», літ. «У-1»і літ. «Ш-1», що підтверджується виготовленими КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»технічними паспортами (а.с. 5-36).
Позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання за ним права власності на самовільно збудовані будівлі.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, викладеними у рішенні, виходячи з наступного.
У ст. 376 Цивільного кодексу України зазначено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України «Про основи містобудування»закінчені будівництвом об'єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Експлуатація не прийнятих у встановленому законодавством порядку об'єктів забороняється.
«Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 р. № 1243, передбачено затвердження акту державної приймальної комісії органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, що утворив цю комісію, та реєстрацію в інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, яка видала дозвіл на виконання будівельних робіт.
Матеріали справи свідчать, що на час прийняття рішення судом першої інстанції у позивача був відсутній належний дозвіл на будівництво, у зв'язку з чим будівництво здійснено без відповідної проектної документації та з порушенням норм чинного законодавства.
Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
За таких обставин, приймаючи до уваги, що позивач не звертався до відповідача для вирішення в установленому порядку питання надання дозволу на будівництво, а відповідачем, в свою чергу, не порушено ніяких прав та законних інтересів позивача, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 23.11.2010 р. прийняте при невірному застосуванні норм матеріального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню, а апеляційна скарга відповідача - задоволенню.
Керуючись ст. ст. 99, 101, п. 2 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, колегія суддів
постановила:
Апеляційну скаргу задовольнити.
Рішення господарського суду Харківської області від 23.11.2010 р. по справі № 29/279-10 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Головуючий суддя (підпи Бондаренко В.П.
Суддя (підпи Ільїн О.В.
Суддя пис) Медуниця О.Є.
Повний текст постанови підписаний 15.03.2011 р.