09 березня 2011 р. Справа № 19/198
Колегія суддів у складі:
головуючого-судді - Могилєвкін Ю.О., судді -Пушай В.І., Плужник О.В.
при секретарі -Казаковій О.В.
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився
відповідача -Куторжевського А.Г.
розглянувши заяву відповідача про відновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги та апеляційну скаргу позивача (вх. № 595П/3-9) на рішення господарського суду Полтавської області від 18.01.11 року по справі №19/198
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ризаліт", м. Полтава
до Будівельно-споживчого товариства "Проектбудмонтаж", м. Полтава
про визнання договору недійсним, -
встановила:
Товариства з обмеженою відповідальністю "Ризаліт" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовною заявою, в якій просить суд визнати недійсним договір на виконання підрядних робіт № 456-06 від 29.11.2007р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ризаліт" та Будівельно-споживчим товариством "Проектбудмонтаж".
Рішенням господарського суду Полтавської області від 18.01.11 року по справі №19/198 в задоволенні позову відмовлено.
Рішення мотивоване з тих підстав, що позивачем не надано відповідних доказів в підтвердження визнання недійсним договору на виконання підрядних робіт № 456-06 від 29.11.2007р, що був укладений між сторонами по справі.
Позивач з рішенням суду першої інстанції не погоджується, подав апеляційну скаргу в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити, посилаючись на те, що рішення прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права.
В підтвердження доводів, викладених в апеляційній скарзі, позивач вказує на те, що 29.11.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ризаліт»(далі - замовник) та Будівельно-споживчим товариством «Проектбудмонтаж»(далі - Підрядник) було укладено Договір № 456-06 на виконання підрядних робіт.
За умовами даного Договору, підрядник зобов'язується виконати комплекс робіт по будівництву, оформленню документів і здачі Державній приймальній комісії закінченого будівництвом об'єкта у сфері телекомунікації за адресою: м. Полтава, вул. Р.Люксембург, 14.
За правовою природою оспорюваний правочин є господарським договором підряду на капітальне будівництво, загальні положення про який встановлені главою 33 Господарського кодексу України
Частиною 1 ст. 323 ГК України встановлено, що договори підряду (субпідряду) на капітальне будівництво укладаються і виконуються на загальних умовах укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Кабінетом Міністрів України, відповідно до закону.
Постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2005 р. № 668 затверджені Загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві (далі - Загальні умови).
Відповідно до п. 2 Загальних умов, вони є обов'язковими для врахування під час укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві незалежно від джерел фінансування робіт, а також форми власності замовника та підрядника (субпідрядників).
Судом першої інстанції, на думку відповідача, не враховано той факт, що згідно із п. 5 Загальних умов, істотними умовами договору підряду є, зокрема, умови страхування ризиків випадкового знищення або пошкодження об'єкта будівництва.
Підрядник, якщо інше не передбачено договором підряду, зобов'язаний укласти договір страхування ризиків випадкової загибелі або пошкодження об'єктів будівництва, як це встановлено та знайшло своє відображення у пункті 42 Загальних умов.
Також, п. 45 постанови покладає обов'язок на підрядника надати іншої стороні за договором підряду капітального будівництва докази укладення договору страхування на об'єкти будівництва узгоджені між сторонами, як це встановлено у ст. 881 ЦК України та 318 ГК України.
Аналогічні положення містяться у «Рекомендаціях зі страхування ризиків у будівництві», відповідно до Додатку до наказу Мінрегіонбуду від 30.05.2008 № 230, схваленого Рішенням науково-технічної ради Міністерства регіонального розвитку та будівництва України 04.02.2008 N 2.
Однак, у супереч вимогам чинного законодавства України Договір № 456-06 на виконання підрядних робіт від 29.11.2009 не містив істотної умови щодо страхування ризиків випадкової загибелі або пошкодження об'єктів будівництва і Підрядник не надав Замовнику докази укладення відповідного договору страхування.
Суть страхування будівельних ризиків полягає в тому, що на всіх стадіях будівництва від розробки техніко-економічного обґрунтування до пуску об'єкту в експлуатацію залишається можливість не тільки компенсувати страхувальникові раптові і непередбачені збитки, але і захищати капіталовкладення в будівництво.
Позивач в судове засідання свого представників з відповідними повноваженнями (довіреністю) не направив, хоча належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи за поданою апеляційною скаргою.
Відповідач вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим і просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст.101 ГПК України, колегія суддів приходить до висновку про залишення рішення господарського суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ризаліт" (позивачем) та Будівельно-споживчим товариством "Проектбудмонтаж" (відповідачем) був укладений договір на виконання підрядних робіт № 456-06 від 29.11.2007р. (далі - Договір).
Відповідно до п.1.1 Договору відповідач як підрядник зобов'язався виконати комплекс робіт по будівництву, оформленню документів та здачі Державній технічній комісії об'єкта мережі мобільного зв'язку позивача (замовника) -базової станції KHA POL BRG, розташованої за адресою: м. Полтава, вул. Р. Люксембург, 14, а замовник (відповідач) зобов'язався прийняти та оплатити вказані роботи. В додатку № 1 до Договору «Протокол узгодження»сторони узгодили види робіт і затрат та вартість робіт.
Згідно акту Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництва об'єкта у сфері телекомунікацій від 11.06.2008р. державною комісією був прийнятий в експлуатацію об'єкт розширення мережі мобільного зв'язку - базова станція KHA POL BRG за адресою м. Полтава, вул. Р. Люксембург, 14.
За ухвалою господарського суду Полтавської області від 30.11.2009р. порушено провадження у справі № 13/226 за позовом Будівельно-споживчого товариства "Проектбудмонтаж" до ТОВ "Ризаліт" про стягнення 242551,82 грн. На даний час розгляд справи № 13/226 завершено, що підтверджується рішенням господарського суду Полтавської області від 11.02.2011р. про стягнення з позивача (по даній справі) суми основного боргу, пені та судових витрат.
Позивач прохає визнати недійсним Договір на виконання підрядних робіт № 456-06 від 29.11.2007р. з тих підстав, що всупереч вимогам законодавства Договір не містить істотної умови щодо страхування ризиків випадкової загибелі або пошкодження об'єктів будівництва, тому порядок укладення умови та зміст договору суперечать ст. 203, 881 ЦК України та ст.318 ГК України, постанові Кабінету Міністрів України від 01.08.2005р. № 668 «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві».
Приймаючи рішення суд першої інстанції правомірно зазначив, що відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).
Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України (в редакції, що діяла на час укладення спірного договору) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також його моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Згідно зі ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ч.1 ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта (ч.2 ст. 875 ЦК України).
Частиною першою ст. 881 Цивільного кодексу України (в редакції Закону України N 3201-IV від 15.12.2005) встановлено, що страхування об'єкта будівництва або комплексу робіт здійснюється підрядником або замовником відповідно до законодавства. Сторона, на яку покладається обов'язок щодо страхування, має надати другій стороні в порядку, встановленому договором, докази укладення нею договору страхування, включаючи відомості про страхувальника, розмір страхової суми та застраховані ризики.
Аналогічні положення викладені і в п. 44, п. 45 постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2005р. № 668 «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві»(в редакції Постанови Кабінету Міністрів України 601 від 17.06.2009р.), на які посилається позивач як на підставу позову.
Таким чином, особа на яку покладається обов'язок щодо укладення договору страхування ризиків визначається в договорі.
Суд першої інстанції правомірно зазначив, що твердження позивача, про те, що обов'язок укладення договору страхування покладається на підрядника є необґрунтованим та не відповідає законодавству.
При укладанні спірного договору сторони не узгодили хто саме повинен укласти договір страхування і позивач до виконання відповідачем робіт та прийняття Державною приймальною комісією в експлуатацію закінченого будівництва об'єкта у сфері телекомунікацій згідно акту від 11.06.2008р., а саме об'єкту розширення мережі мобільного зв'язку -базова станція KHA POL BRG за адресою м. Полтава, вул. Р. Люксембург, 14, не заявляв будь-яких вимог щодо укладання договору страхування.
Лише після того, коли позивач, як замовник, повинен був сплатити відповідачу борг за виконані та прийняті роботи, позивач заявив безпідставний, позов про визнання недійсним виконаного відповідачем договору.
Не вчинення сторонами дій щодо страхування об'єкту будівництва не тягне за собою визнання договору на виконання підрядних робіт недійсним.
За таких обставин суд першої інстанції правомірно визнав, що посилання позивача в обґрунтування позову на те, що визначення умов страхування ризиків випадкового знищення об'єкту є істотною умовою, відсутність якої в договорі є підставою для визнання цього договору недійсним, є необґрунтованим.
Відповідно до ч. 8 ст. 181 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).
При цьому за змістом ст. 181 Господарського кодексу України визначення договору як неукладеного (такого, що не відбувся) може мати місце на стадії укладення господарського договору в разі якщо сторони не досягли згоди з усіх його істотних умов, а не за наслідками виконання договору сторонами. В даному випадку спірний договір сторонами виконувався, що підтверджується актом Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництва об'єкта у сфері телекомунікацій від 11.06.2008р.
Отже, недосягнення згоди щодо істотної умови договору, може мати наслідком встановлення факту не укладення цього договору, але не є підставою для визнання його недійсним.
Таким чином, заявлені позивачем обставини не є підставою для визнання недійсним спірного договору на виконання підрядних робіт № 456-06 від 29.11.2007р.
На підставі викладеного, висновки, викладені в рішенні господарського суду першої інстанції відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а доводи апелянта, з яких вони оскаржуються не можуть бути підставою для його скасування.
У зв'язку з вищевикладеним та керуючись ст.ст. 22, 33, 41, 49, 99, 101, п.1 ст. 103, ст.ст. 104-105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -
постановила:
Рішення господарського суду Полтавської області від 18.01.11 року по справі №19/198 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.
судді Пушай В.І.
Плужник О.В.
Повний текст постанови підписано 10.03.2011 року.