Іменем України
09 березня 2011 року
Справа № 5002-20/6069-2010
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Плута В.М.,
суддів Борисової Ю.В.,
Гонтаря В.І.,
за участю представників сторін:
прокурора: не з'явився;
позивача: не з'явився;
відповідача: не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Тепловодоканал" на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Потопальський С.С.) від 10.02.2011 у справі № 5002-20/6069-2010
за позовом Сакського міжрайонного прокурора (вул. Леніна, 34,Саки,96500)
в інтересах держави в особі дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (вул. Шолуденка, 1,Київ 116,04116)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Тепловодоканал" (вул. Новоселівське шосе, 16а, м.Саки, 96500)
про стягнення 9500,65 грн.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.02.2011 у справі № 5002-20/6069-2010 у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Тепловодоканал" про відстрочку виконання судового рішення від 11.01.2011 відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано суду доказів, що підтверджують наявність виключного випадку, який ускладнює виконання рішення або робить його неможливим.
Не погодившись з цим судовим актом, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати, прийняти рішення, яким задовольнити клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Тепловодоканал" про відстрочку виконання рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.02.2011 у справі № 5002-20/6069-2010 до 01.08.2011.
Заявник апеляційної скарги звертає увагу на те, що підприємство не в змозі своєчасно розрахуватися із кредитором, оскільки потрібен певний час на затвердження нових тарифів і до цього моменту підприємство несе збитки. Заборгованість планується погасити за рахунок різниці тарифів, тобто за рахунок очікуваних доходів.
Сторони у судове засідання не з'явились, своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористались, про причини неявки суд не повідомили.
Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності зазначених осіб за наявними документами в матеріалах справи.
Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Тепловодоканал" не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.01.2011 у справі № 5002-20/6069-2010 за позовом Сакського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до товариства з обмеженою відповідальністю "Тепловодоканал" про стягнення 9500,65 грн. позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за постачання і послуги транспортування природного газу в сумі 8137,82 грн., пеню в сумі 926,15 грн., 3 % річних у розмірі 159,90 грн. та суму індексу інфляції - 276,78 грн.
Вбачається, що 24.01.2011 до господарського суду Автономної Республіки Крим від товариства з обмеженою відповідальністю "Тепловодоканал" надійшла заява про відстрочку виконання рішення суду від 11.01.2011. Відповідач просив відстрочити виконання рішення до 01.08.2011.
Підстави для розстрочки або відстрочки виконання рішення передбачені статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, згідно з частиною першою якої при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що тільки за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять виконання рішення неможливим, господарський суд у виняткових випадках може розстрочити або відстрочити виконання рішення.
Згідно з Роз'ясненнями, наданими Вищим арбітражним судом України 12 вересня 1996 року за № 02-5/333 "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України", підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Стаття 121 Господарського процесуального кодексу України не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може відстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.
Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.2003 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" встановлено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК і ст. 121 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Вказаних обставин відповідачем не доведено.
Свою заяву про відстрочку виконання судового рішення заявник мотивує тим, що товариство з обмеженою відповідальністю "Тепловодоканал" перебуває в тяжкому фінансовому стані. В апеляційній скарзі заявник вказує, що заборгованість планується погасити за рахунок різниці тарифів, тобто за рахунок очікуваних доходів.
Слід зазначити, що наявність заборгованості перед відповідачем інших осіб, тяжкий його фінансовий стан, наявність кредитної заборгованості чи очікування прибутку від своєї підприємницької діяльності за змістом статті 121 Господарського процесуального кодексу України, не є підставою для відстрочення або розстрочення виконання рішення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду від 24.03.2009 у справі № 2-6/14382-2007.
Крім того, як правильно звертає увагу позивач у відзиві на заяву боржника (том 1, а. с. 76 - 77), товариство з обмеженою відповідальністю "Тепловодоканал" є підприємством, яке здійснює підприємницьку діяльність та володіє обіговими коштами та активами, на які може бути звернуто стягнення. Це посилання підтверджується самим боржником в уточненнях (том 1, а. с. 66 - 67) та доданою до них випискою з банку (том 1, а. с. 68).
Отже, підстав для задоволення заяви відповідача у суду не має.
З урахуванням викладеного, судова колегія вважає, що ухвала господарського суду Автономної Республіки Крим є законною та обґрунтованою, а тому підстави для її скасування відсутні.
Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Тепловодоканал" залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.02.2011 у справі № 5002-20/6069-2010 залишити без змін.
Головуючий суддя В.М. Плут
Судді Ю.В. Борисова
В.І. Гонтар