01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
28.02.2011 № 53/338
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів:
За участю представників:
від позивача: ОСОБА_1 (за дов.),
від відповідача: Ніговська Н.Д. (за дов.),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал"
на рішення Господарського суду м.Києва від 13.12.2010
у справі № 53/338 ( )
за позовом ТОВ "Будівельно-проектна фірма Україна"
до ВАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал"
про стягнення 42 613,20 грн.
В жовтні 2010 року позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за Договором підряду № 397/19/14-08 від 29.05.2008 в розмірі 42 613,20 грн., з яких: 26 899,60 грн. - основний борг, 13 119,79 грн. -інфляційні, 2 593,81 грн. - 3% річних, а також 2 000,00 грн. - витрати на юридичні послуги.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує, що на виконання Договору підряду №397/19/14-08 від 29.05.2008 позивач виконав роботи, а відповідач свого обов'язку щодо оплати за виконані на його користь роботи в повному обсязі не виконав.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.12.2010 у даній справі позов задоволено повністю.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити повністю, з посиланням на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених в рішенні, обставинам справи, порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивачем не був складений кошторис, що призвело до порушення умов договору та вимог законодавства.
Крім того скаржник зазначає, що подані позивачем акти приймання виконаних підрядних робіт не відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, оскільки в них не зазначені: дата складання, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення та не зазначено прізвище та інші дані осіб, які його підписали, що позбавляє можливості ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні операції. У зв'язку з цим, на думку відповідача, надані позивачем акти виконаних робіт не мають юридичної сили та доказовості.
Таким чином, відповідач вважає, що оскільки між сторонами не підписані акти виконаних робіт належним чином, то у позивача відсутні підстави для стягнення заборгованості з відповідача.
Також відповідач заперечив на заявлені до стягнення витрати на послуги адвоката, оскільки довіреність, яка наявна в матеріалах справи, видана на ОСОБА_1, як на фізичну особу, а не на представника ТОВ «С.П.А.», з яким ТОВ «БПФ Україна» уклало Договір №03/10/10 ГС від 07.10.2010 про надання юридичних послуг та виконання юридичних робіт.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегією суддів встановлено наступне.
29.05.2008 між Відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-проектна фірма «Україна» (Підрядник) було укладено Договір підряду № 397/19/14-08 (далі - Договір), відповідно до умов якого Замовник доручає, а Підрядник (позивач) зобов'язується на власний ризик і своїми силами виконати ремонтно-будівельні роботи в приміщеннях оздоровчого центру «Джерело», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Курортна, 4 та санаторії-профілакторії «Хвиля», розташованого за адресою: м. Київ, урочище Колпинська Казарма, а Замовник зобов'язується прийняти ці роботи та оплатити їх (пункт 1.1.).
Згідно з пунктом 2.1. Договору, загальна сума договору становить 600 000,00 грн., в тому числі ПДВ -100 000,00 грн.
На виконання умов Договору підряду № 397/19/14-08 позивач виконав, а відповідач прийняв роботи на суму 278 499,60 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи копіями: акту приймання виконаних підрядних робіт № 1 за серпень 2008 року, акту приймання виконаних підрядних робіт № 2 за липень 2008 року, акту приймання виконаних підрядних робіт № 4 за липень 2008 року, актів приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2008 року, довідки про вартість виконаних підрядних робіт за серпень 2008 року та довідок про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2008 року, що належним чином оформлені та підписані сторонами.
Відповідач зазначає, що подані позивачем акти приймання виконаних підрядних робіт не відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, а тому надані позивачем акти виконаних робіт не мають юридичної сили та доказовості.
Судова колегія критично відноситься до вказаних доводів відповідача, з наступних підстав.
Як вбачається з умов Договору Замовник здійснює розрахунок за виконані роботи після підписання Сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт.
При досліджені наданих позивачем актів приймання-передачі виконаних робіт суд встановив, що вказані акти відповідають вимогам зазначеним в Листі Державного комітету статистики України, Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики України № 7/98 від 03.03.1998р. «Щодо заповнення форми N КБ-2в «Акт приймання виконаних підрядних робіт».
В Листі Державного комітету статистики України, Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики України № 7/98 від 03.03.1998 «Щодо заповнення форми NКБ-2в «Акт приймання виконаних підрядних робіт»вказано, що акт приймання виконаних підрядних робіт», форма N КБ-2в, (в подальшому - Акт) - документ первинного обліку, який складається щомісячно для визначення вартості та обсягів виконаних будівельно-монтажних, ремонтних та інших підрядних робіт і є основою для складання «Довідки про вартість виконаних підрядних робіт та витрат» (форма N КБ-3).
Пунктом 2.4 Договору передбачено, що після підписання Договору Замовник здійснює попередню оплату робіт в розмірі 30% вартості робіт, вказаної в п. 2.1 Договору, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Підрядника.
Остаточний розрахунок за виконані роботи здійснюється Замовником протягом 5 банківських днів з моменту підписання Сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт (пункт 2.5 Договору).
Відповідач за виконані на його користь роботи розрахувався частково, що підтверджується належним чином завіреними копіями виписок по рахунку позивача: за 02.09.2008, за 28.01.2009, за 18.02.2009, за 27.02.2009, за 12.03.2009, за 27.04.2009, за 28.05.2009, за 30.07.2009, за 27.10.2009, 27.11.2009, за 22.04.2010, та за 13.05.2010.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з листами: №349/08 від 28.09.2008, № 09/09 від 21.01.2009, № 36/09 від 11.02.2009, № 74/10 від 12.04.2010та претензією № 22/10 від 02.09.2010 про оплату заборгованості. На доказ направлення претензії позивач надав суду належним чином завірену копію повідомлення про вручення поштового відправлення від 05.08.2010р.
Відповідач відповіді на листи та претензію не надав, заборгованість не сплатив.
Доказів належного виконання зобов'язання за договором щодо оплати робіт в повному обсязі відповідачем надано не було.
Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань підтверджується матеріалами справи.
Заперечуючи проти позову відповідач зазначає, що позивачем не був складений кошторис, що призвело до порушення умов договору та вимог законодавства.
Проте судова колегія не погоджується з таким твердженням відповідача, оскільки як вбачається з матеріалів справи, сторони в актах приймання виконаних підрядних робіт в двосторонньому порядку погодили види роботи та їх вартість.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного:
Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану.
Зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (статті 526, 525 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Судом встановлено неналежне виконання відповідачем зобов'язань за Договором, а саме, що відповідач за виконані підрядні роботи розрахувався не в повному обсязі, у зв'язку з чим у останнього перед позивачем існує заборгованість у розмірі 26 899,60 грн.
Таке невиконання грошових зобов'язань кваліфікується судом як їх порушення зобов'язання у розумінні статті 610 Цивільного кодексу України.
За змістом статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.
Згідно зі статтею 202 Господарського кодексу України та статтею 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості відповідача перед позивачем за виконані підрядні роботи підтверджується матеріалами справи, відповідачем в порядку статтей 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не спростована (наявність)/недоведене припинення зобов'язання будь-яким передбаченим законом способом, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсягу - у сумі 26 899,60 грн.
Також, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошових зобов'язань за договором, позивач просить стягнути з останнього 2 593,81 грн. - 3% річних та 13 119,79 грн. -інфляційних.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.
Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (стаття 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (стаття 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
З огляду на викладене, вимоги позивача в частині стягнення 3% річних в сумі 2 593,81 грн. та 13 119,79 грн. - інфляційних є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача витрат на надання правової допомоги в сумі 2 000,00 грн.
Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України до складу судових витрат входить оплата, зокрема, послуг адвоката, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.
Відшкодування цих витрат здійснюється за наявності документального підтвердження витрат, пов'язаних з угодою про надання послуг щодо ведення справи у суді, та належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.
До матеріалів справи позивачем надано копію Договору № 03/10/10 ГС від 07.10.2010 про надання юридичних послуг на виконання юридичних робіт укладений між позивачем та ТОВ «С. П. А.», копію акту прийому-передачі документів (матеріалів) від 07.10.2010, копію акту здачі-приймання виконаних робіт та наданих послуг від 11.10.2010, платіжне доручення № 1430 від 11.10.2010, як доказ про сплату за адвокатські послуги в розмірі 2 000,00 грн., копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 3310 від 24.04.2008 видане Сербану В.Ф.
За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в сумі 2 000,00 грн., підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідач заперечив на заявлені до стягнення витрати на послуги адвоката, оскільки довіреність, яка наявна в матеріалах справи, видана на Сербана В.Ф., як на фізичну особу, а не на представника ТОВ «С.П.А.», з яким ТОВ «БПФ Україна»уклало Договір № 03/10/10 ГС від 07.10.2010 про надання юридичних послуг та виконання юридичних робіт.
Суд не приймає до уваги зазначене відповідачем, оскільки ОСОБА_1 є генеральним директором ТОВ «С.П.А.», що підтверджується належним чином завіреною копією наказу №1 від 01.09.2010 та Довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АА № 355328.
Апеляційна скарга не спростовує висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2010 по справі № 53/338 є обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд-
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2010 по справі № 53/338 залишити без змін.
Матеріали справи № 53/338 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом 20-ти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя
Судді