01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
14.03.2011 № 10/123-10/6
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Чорногуза М.Г
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача: Кокольський С.І.- представник за довіреністю №504/11.5.2 від 13.07.10р.,
від відповідача: ОСОБА_2- представник за довіреністю №1-2132 від 28.04.09р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»,
на рішення Господарського суду м.Києва від 25.01.2011 року
у справі № 10/123-10/6 ( )
за позовом публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», м. Київ,
до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Біла Церква, Київська область,
про стягнення боргу
Рішенням господарського суду Київської області від 20 липня 2010 року по справі № 10/123-10 позовні вимоги задоволено частково, присуджено до стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь ВАТ «ВТБ Банк» 102 410 грн. 19 коп. безпідставно отриманих коштів, 1 024 грн. 10 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с. 44-48).
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29 вересня 2010 року рішення господарського суду Київської області від 20 липня 2010 року залишено без змін (а.с 95-98).
Постановою Вищого господарського суду України від 10 листопада 2010 року у справі № 10/123-10 скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 29 вересня 2010 року та рішення господарського суду Київської області від 20 липня 2010 року, а справу передано на новий розгляд (а.с. 120-122).
Рішенням господарського суду Київської області від 25 січня 2011 року по справі № 10/123-10/6 у позові відмовлено повністю (а.с. 253-266).
Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 2 лютого 2011 року, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 25 січня 2011 року по справі № 10/123-10/6 і прийняти нове рішення, яким позов ПАТ «ВТБ Банк» задовольнити. В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що він не мав можливості користуватися орендованим приміщенням через відсутність електропостачання, а також скаржник посилається на недоведеність факту передачі приміщення.
17 лютого 2011 року від позивача надійшло доповнення до апеляційної скарги на рішення господарського суду Київської області від 25 січня 2011 року.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17 лютого 2011 року апеляційна скарга була прийнята до провадження та призначено розгляд справи у судовому засіданні за участю представників сторін 1 березня 2011 року.
В судовому засіданні 1 березня 2011 року оголошено перерву до 14 безня 2011 року.
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.
В судовому засіданні 14 березня 2011 року представник позивача підтримав апеляційну скаргу та просив скасувати рішення господарського суду Київської області від 25 січня 2011 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Свою позицію скаржник обґрунтовує тим, що банк не мав можливості використовувати об'єкт оренди за цільовим призначенням.
Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечив з тих підстав, що порушення умов договору сталося не з його вини, а кошти сплачувались згідно договору, тобто не безпідставно.
У відповідності до ч. 2 ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні 14 березня 2011 року, було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду.
Згідно з частиною першою статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі..
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.
27 червня 2008 року між ФОП ОСОБА_1 (орендодавець) та ВАТ ВТБ Банк (орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення, за умовами якого Орендодавець зобов'язується передати, а Орендар прийняти у строкове платне користування нежитлове приміщення № 241, яке знаходиться в м. Біла Церква Київської області, по вул. Шевченка, 146 (а.с. 22-24).
Згідно п. 2.1. договору факт передачі Об'єкту оренди Орендареві підтверджується актом прийому-передачі в оренду Об'єкта оренди, який підписується Сторонами.
Пунктом 5.5 договору встановлено, що орендна плата вноситься орендарем наступним чином:
- перший платіж у розмірі 102 410 грн. 19 коп. за третій, четвертий та останній місяць оренди - протягом 15 банківських днів з моменту підписання Договору оренди, шляхом переказу вказаної суми коштів у безготівковій формі на банківський рахунок орендодавця;
- наступні платежі щомісячно в строк не пізніше двадцятого числа календарного місяця, наступного за тим календарним місяцем, за який вноситься орендна плата, шляхом переказу відповідної суми коштів у безготівковій формі на банківський рахунок орендодавця.
Відповідно до п. 4.2.7 договору орендодавець зобов'язався протягом усього строку дії даного договору забезпечити для орендаря безперебійне електропостачання та потужність в межах 14-20 кВт 380 В.
15 липня 2008 року сторонами договору підписано Акт прийому-передачі приміщення, яким орендодавець передає, а орендар приймає приміщення, площею 201,1 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Біла Церква, вул. Шевченка, 146. Згідно вказаного акту орендодавець зобов'язався провести лінію енергопостачання до початку проведення ремонтних робіт в приміщенні (а.с. 173).
Наведений акт (так само як і договір) зі сторони орендаря підписано директором Білоцерківської філії ВАТ ВТБ Банк Литвинським В.В. Повноваження Литвинського В.В. підтверджуються довіреностями від 07 травня 2008 року (а.с. 183) та від 8 лютого 2008 року (а.с. 189). Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що догвір оренди нежитлового приміщення від 27 червня 2008 року та Акт приймання передачі від 15 липня 2008 року (додаток до договору оренди від 27 червня 2008 року) підписано уповноваженою на те особою.
Господарськими судами при прийнятті рішень у справі №11/011-09/8 не надавалась юридична оцінка акту приймання-передачі об'єкта оренди від 15 липня 2008 року, а саме: чи виникають у позивача та відповідача з вказаного акта відповідні права та обов'язки. Натомість, судами у справі №11/011-09/8 лише зазначено ті обставини, що у акті від 15 липня 2008 року не відображено елементів, визначених в п. 2.1 договору, а саме: не зазначено склад, перелік, обладнання, що передаються в оренду (включаючи встановлені на об'єкті системи вентиляції, кондиціонування, пожежогасіння, опалення, електрична мережа), його стан, цільове призначення, кількість телефонних ліній та їх номери, а також показники всіх лічильників комунальних послуг, що надаються, встановлених на об'єкті оренди.
Однак, наведені обставини не дають підстави стверджувати про відсутність фактичної передачі орендованого майна позивачеві. Більше того, це підтверджує ту обставину, що відповідач був обізнаний про відсутність вказаних в п. 2.1 договору оренди елементів об'єкта оренди як на момент укладення договору оренди, так і на момент підписання акту приймання-передачі.
На виконання вимог п. 5.5 договору, позивач перерахував відповідачеві платіжним дорученням № 1116 від 15 липня 2008 року 102 410 грн. 19 коп., вказавши при цьому в призначенні платежу: орендна плата за нежитлові приміщення за третій, четвертий та останній місяць оренди згідно договору б/н від 27.06.2008 року (а.с. 25).
Позивач звернувся до відповідача з листом № 6173/1-08-2 від 11 листопада 2008 року про невиконання останнім зобов'язань по договору оренди щодо забезпечення належного електропостачання (а.с. 245).
У відповідь на лист ВАТ ВТБ Банк № 6173/1-08-2 від 11 листопада 2008 року відповідачем надіслано лист б/н від 23 листопада 2008 року, в якому він не відмовлявся від зобовязань взятих за договором, зокрема визначених п. 4.2.7 договору, проте повідомив позивача про те, що затримка в підключенні до електропостачання сталася не з його вини, а у зв'язку з тривалими процедурами отримання відповідних дозволів та погоджень у державних органах, які були необхідні для початку проведення робіт (а.с. 246).
Як вбачається з листа Білоцерківського районного підрозділу ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго» № 85 від 18 січня 2010 року договір про надання послуг з приєднання до електричних мереж приміщення за адресою вул. Шевченка, 146 між Білоцерківським РП та ФОП ОСОБА_1 було оформлено 13 жовтня 2008 року за № К1-26-08-0152 та отримано споживачем до договору ? технічні умови (а.с. 76).
В матеріалах господарської справи № 10/123-10/6 містяться копії рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області від 26 серпня 2008 року № 365, угоди № 345 від 4 вересня 2008 року на створення проектно-планувальної продукції, ситуаційноного плану, договору про надання послуг з приєднання до електричних мереж № К1-26-08-0152 від 13 жовтня 2008 року, договорів № 144Д від 17 жовтня 2008 року та № 159Д від 5 листопада 2008 року з актами прийняття та здачі виконаних робіт до них(а.с. 198-226). Вказане підтверджує факт виконання дій по отриманню дозволу на проведення робіт з перепланування приміщення з метою забезпечення виконання умов договору в частині здійснення ремонтних робіт з переплануванням орендованого приміщення під відділення банку та підключення останнього до мережі електричного постачання.
Отже, відповідачем за договором здійснювались всі необхідні та залежні від нього дії на виконання умов договору, в тому числі і в частині забезпечення позивача електропостачанням, які за своїм юридичним змістом були спрямовані на настання реальних наслідків.
Договір оренди від 27 червня 2008 року між ФОП ОСОБА_1 та ВАТ ВТБ Банк було розірвано рішенням господарського суду Київської області від 8 лютого 2010 року у справі № 11/011-09/8, яке набрало законної сили після здійснення апеляційного перегляду, тобто 12 травня 2010 року (а.с. 9-21).
Таким чином, договір оренди б/н від 27 червня 2008 року було розірвано 12 травня 2010 року.
3 червня 2010 року ВАТ ВТБ Банк звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до СПД ФО ОСОБА_1 про стягнення 102 410 грн. 19 коп. (а.с. 2-4).
В якості обгрунтування позову позивач посилається на ч. 6 ст. 762, частин 1 та 3 ст. 1212 ЦК України. При цьому зазначає, що орендодавець не виконав обов'язку по передачі нежитлового приміщення в оренду.
Частиною 6 ст. 762 ЦК України встановлено, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Визначальною умовою звільнення від орендної плати є наявність обставин, за які орендар не відповідає. В разі ж якщо, користування приміщенням не здійснювалось з підстав бездіяльності самого орендаря, останній не може бути звільнений від сплати орендної плати.
Також необхідно зазначити, що особливість норми ч. 6 ст. 762 ЦК України полягає в тому, що вона застосовується до тих випадків, коли майно взагалі не могло бути використане наймачем.
За умовами договору оренди, він укладався з чітким визначенням майбутнього цільового використання об'єкту оренди саме під розміщення філії банку відповідача (п. 1.3 договору). Водночас, умовами договору орендар не був позбавлений права використовувати вказане приміщення і в інший спосіб, ніж той, що передбачений п.1.3 договору. Так, пунктом 4.3.2. договору орендарю надавалось право за згодою відповідача передавати об'єкт оренди (чи його частину) у суборенду (піднайм) третім особам.
Отже, відповідач, знаючи про тимчасову неможливість використання об'єкту оренди за цільовим призначенням у зв'язку з відсутністю на об'єкті оренди енергопостачання потужністю в межах 14-20 кВт 380 В, не скористався своїм правом, передбаченим пунктом 4.3.2. договору, на передачу об'єкту оренди в суборенду та не звертався за отриманням відповідного дозволу до позивача.
Позивач протягом чотирьох місяців оренди не вживав жодних можливих заходів для прискорення дій по підключенню орендованого ним приміщення до мережі електричного постачання.
Позивачем не доведено того, що він взагалі не мав можливості користуватися орендованим приміщенням.
Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що орендна плата за третій та четвертий місяці отримана відповідачем правомірно.
Щодо орендної плати за останній місяць оренди судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України, застосовується незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком подій. Положення глави 83 ЦК України, застосовується також до вимог про поверненого виконаного однією із сторін у зобов'язанні.
Як зазначалося вище, пунктом 5.5 договору передбачено, що перший платіж орендної плати вноситься орендарем у розмірі 102 410 грн. 19 коп. за третій, четвертий та останній місяць оренди - протягом 15 банківських днів з моменту підписання Договору оренди, шляхом переказу вказаної суми коштів у безготівковій формі на банківський рахунок орендодавця.
Згідно з п. 9.1 договір укладено строком на сім років з моменту підписання Акту прийому-передачі в оренду.
Акт прийому-передачі приміщення сторонами договору було підписано 15 липня 2008 року, тобто останнім місяцем дії договору оренди слід вважати липень 2015 року.
Договір оренди нежитлових приміщень від 27 червня 2008 року, укладений між ФОП ОСОБА_1 та ВАТ ВТБ Банк, було розірвано 12 травня 2010 року, тому останній місяць оренди (липень 2015 року) не наступив. Оскільки договір розірвано, підстава набуття відповідачем грошових коштів за останній місяць - відпала, що, в розумінні статті 1212 ЦК України, є підставою для повернення грошових коштів позивачеві.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Господарським судом Київської області при прийнятті рішення у справі не виконано викладених вище вимог. Що стало підставою для неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи та в результаті чого прийшов до помилкового висновку про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
З огляду на зазначене колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Київської області від 25 січня 2011 року слід частково скасувати у зв'язку із неповним з'ясуванням обставини, що мають значення для справи.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати відшкодовуються сторонам за рахунок другої сторони, пропорційно задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 99, 101-102, п. 2 ст. 103, п. 1 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» на рішення господарського суду Київської області від 25 січня 2011 року у справі № 10/123-10/6 задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Київської області від 25 січня 2011 року по справі № 10/123-10/6 скасувати частково. Викласти резолютивну частину в наступній редакції:
«1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, МФО НОМЕР_2) на користь публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» (01004, м. Київ, бул. Т. Шевченка/ вул. Пушкінська, 8/26, код 14359319, МФО 321767) 34 136 (тридцять чотири тисячі сто тридцять шість) грн. 73 коп. боргу, 341 грн. 37 коп. державного мита та 78 грн. 66 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В решті позовних вимог - відмовити.»
3. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, МФО НОМЕР_2) на користь публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» (01004, м. Київ, бул. Т. Шевченка/ вул. Пушкінська, 8/26, код 14359319, МФО 321767) 170 грн. 69 коп. в якості відшкодування витрат на державне мито за розгляд справи в Київському апеляційному господарському суді.
4. Доручити господарському суду Київської області видати відповідні накази.
5. Справу № 10/123-10/6 повернути до господарського суду Київської області.
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.
Головуючий суддя
Судді