01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
04.03.2011 № 26/433
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Яковлева М.Л.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
згідно протоколу судового засідання від 04.03.2011 року по справі № 26/433 (в матеріалах справи)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ "Будівельно-монтажне управління Київської ТЕЦ-6"
на ухвалу Господарського суду м.Києва від 23.12.2010
у справі № 26/433 ( .....)
за позовом Кооператив "Теплоремонт"
до ВАТ "Будівельно-монтажне управління Київської ТЕЦ-6"
про стягнення 28682,49 грн
Кооператив «Теплоремонт», м. Горлівка звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до відкритого акціонерного товариства «Будівельно-монтажне управління Київської ТЕЦ-6», м. Київ про стягнення 28 682, 49 грн. заборгованості та іншим платежам з урахуванням 3 % річних та штрафних санкцій.
Рішенням місцевого суду від 25.12.2008 року позов задоволено повністю.
23.01.2009 року на виконання зазначеного рішення був виданий наказ № 26/433 про стягнення з відповідача на користь позивача 11 054,05 грн. пені, 1 580,49 грн. - 3% річних, 16 047,95 грн. збитків від інфляції, 287,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
18.11.2010 року через канцелярію господарського суду міста Києва від ліквідатора відкритого акціонерного товариства «Будівельно-монтажне управління Київської ТЕЦ-6» надійшла заява про визнання зазначеного наказу таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.12.2010 року у справі № 26/433 судом відмовлено в задоволенні заяви ВАТ «Будівельно-монтажне управління Київської ТЕЦ-6» про визнання наказу господарського суду м. Києва № 26/433 від 23.01.2009 року таким, що не підлягає виконанню.
Ухвала господарського суду міста Києва від 23.12.2010 року у справі № 26/433 мотивована тим, що рішення господарського суду м. Києва № 26/433 від 25.12.2008 року було прийнято ще до визнання ВАТ «Будівельно-монтажне управління Київської ТЕЦ-6» банкрутом, а тому позивач у справі № 26/433 кооператив «Теплоремонт» є поточним кредитором і вимоги ч. 2 ст. 14 та ч. 5 ст. 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його кредитором» до вказаного позивача не повинні застосовуватися.
Не погоджуючись з ухвалою місцевого суду, відповідач, ВАТ «Будівельно-монтажне управління Київської ТЕЦ-6», звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду та просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 23.12.2010 року у справі 26/433 скасувати та прийняти нове рішення, яким визнати наказ Господарського суду м. Києва від 23.01.2009 року у справі № 26/433 таким, що не підлягає виконанню.
Апеляційну скаргу скаржник мотивує тим, що судом неправильно встановлено дійсні обставини справи, не надано належну оцінку доказам, які були надані відповідачем, порушено норми процесуального права та неправильно застосовані норми матеріального права, а саме судом неправильно застосовано норми Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та безпідставно зроблено висновок про те, що вимоги кооперативу «Теплоремонт» є поточними, оскільки виникли до порушення провадження у справі.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.02.2011 року по справі № 26/433 апеляційну скаргу було прийнято до провадження і призначено перегляд ухвали на 04.03.2011 року.
Відповідно до розпорядження заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 04.03.2011 року у зв'язку з виробничою необхідністю та з метою дотримання строків розгляду справи, здійснено заміну у складі колегії суддів, відповідно до якого перегляд ухвали здійснюється головуючим суддею - Яковлєвим М.Л., суддями - Жук Г.А., Майданевичем А.Г.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, про час та місце розгляду апеляційної скарги на ухвалу від 23.12.2010 року повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, долученого до матеріалів справи.
Крім того, представник позивача не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, відсутність якого не перешкоджає перегляду ухвали місцевого господарського суду.
Колегія апеляційного господарського суду вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутністю представника позивача.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, виступ представника ліквідатора відповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала господарського суду міста Києва від 23.12.2010 року по справі № 26/433 - залишається без змін.
Як визначає ст. 106 ГПК України, окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду, зокрема ухвала про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню (п. 18 ч. 1 ст. 106 ГПК України).
Апеляційні скарги на ухвали місцевого суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення господарського суду першої інстанції.
Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
Слід зазначити, що відповідно ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Як зазначалося вище, рішенням господарського суду міста Києва від 25.12.2008 року позов кооперативу «Теплоремонт» задоволено повністю та вирішено стягнути з відкритого акціонерного товариства «Будівельно-монтажне управління Київської ТЕЦ-6», м. Київ на користь кооперативу «Теплоремонт» 11 054,05 грн. пені, 1 580,49 грн. - 3% річних, 16 047,95 грн. збитків від інфляції, 287,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідно до ст. 115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Стаття 116 ГПК України встановлює, що виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.
23.01.2009 року на виконання зазначеного рішення був виданий наказ № 26/433 про стягнення з відповідача на користь позивача 11 054,05 грн. пені, 1 580,49 грн. - 3% річних, 16 047,95 грн. збитків від інфляції, 287,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Як регламентовано ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», на підставі виконавчого документа державний виконавець відкриває виконавче провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів, про що зазначається в ухвалі господарського суду.
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема, забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства.
Крім того, як зазначалося самим заявником в заяві про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, відділ ДВС Деснянського РУЮ у м. Києві від 11.11.2010 року було закінчено виконавче провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» та передано наказ про примусове виконання рішення - ліквідатору ВАТ «БМУ Київської ТЕЦ-6». Тобто, виконавче провадження порушене на підставі наказу господарського суду міста Києва від 23.01.2009 року по справі № 26/433 є закінченим.
Відповідно до ст. 117 ГПК України, господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню.
На виконання вимог ст. 117 ГПК України відповідач (боржник) 18.11.2010 року через канцелярію господарського суду міста Києва подав заяву про визнання зазначеного наказу таким, що не підлягає виконанню. Заяву останній мотивує тим, що постановою відділу ДВС Деснянського РУЮ у м. Києві від 11.11.2010 року було закінчено виконавче провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» та передано наказ про примусове виконання рішення - ліквідатору ВАТ «БМУ Київської ТЕЦ-6». Закінчення виконавчого провадження пов'язано з тим, що боржника визнано банкрутом.
До того ж, заявник зазначає, що господарським судом міста Києва 09.12.2009 року порушено провадження у справі № 15/535-б про банкрутство ВАТ «БМУ Київської ТЕЦ-6».
Ухвалою цього ж суду 23.12.2009 року у праві № 15/535-б зобов'язано подати публікацію до офіційного друкованого видання про порушення справи про банкрутство боржника з метою виявлення всіх можливих кредиторів. Оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ «БМУ Київської ТЕЦ-6» опубліковано в газеті «Урядовий кур'єр» від 02.02.2010 року № 19.
В зв'язку з тим, що позивач по даній справі кооператив «Теплоремонт» з вимогами, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство у передбачений чинним законодавством строк не звернувся, до реєстру вимог кредиторів, затвердженим ухвалою господарського суду міста Києва від 12.05.2010 року не включений, заявник вважає, що відповідно до ч. 2 ст. 14 та ч. 5 ст. 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» його вимоги не розглядаються і вважаються погашеними.
Господарський суд міста Києва, в свою чергу, стверджує, що позивач у справі № 26/433 кооператив «Теплоремонт» є поточним кредитором і вимоги ч. 2 ст. 14 та ч. 5 ст. 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» до нього не повинні застосовуватися, а відтак, заява про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню задоволенню не підлягає.
З цього приводу, колегія апеляційного господарського суду зазначає наступне.
Як зазначалося вище, рішення по справі № 26/433 господарським судом Київської області було прийнято 25.12.2008 року, а, відповідно, на виконання рішення 23.01.2009 року видано наказ.
Ухвалою від 09.12.2009 року господарським судом міста Києва було порушено провадження у справі за № 15/535-б про банкрутство ВАТ «БМУ Київської ТЕЦ-6».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника.
Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.
Як вбачається з матеріалів справи, та на що не звернув увагу суд першої інстанції, вимоги кооперативу «Теплоремонт» до боржника ВАТ «БМУ Київської ТЕЦ-6», що підтверджується рішенням та наказом по справі № 26/433 виникли майже за рік до порушення справи про банкрутство ВАТ «БМУ Київської ТЕЦ-6».
Таким чином, твердження місцевого господарського суду, що позивач по даній справі є поточним кредитором є безпідставним та необґрунтованим, оскільки позивач кооператив «Теплоремонт» є конкурсним кредитором. Однак, колегія апеляційного господарського суду зазначає, що на висновок місцевого господарського суду щодо відмови в задоволенні заяви ВАТ «БМУ Київської ТЕЦ-6» про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню це не впливає.
Як встановлено колегією суддів апеляційного господарського суду та підтверджується матеріалами справи (додаток до апеляційної скарги), оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ «БМУ Київської ТЕЦ-6» опубліковано в газеті «Урядовий кур'єр» від 02.02.2010 року № 19. Про це ж зазначав заявник і з заяві про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню. Судом ж першої інстанції не перевірено обставин, на які посилався заявник на обґрунтування своїх вимог.
Частиною 1 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Так, дійсно, з ухвали попереднього засідання від 12.05.2010 року по справі № 15/535-б, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2010 року, не вбачається що позивача включено до реєстру вимог кредиторів.
Частина 4 ст. 117 ГПК України містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково: якщо його видано помилково, якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Наведений перелік є вичерпним. Тобто, законодавець пов'язує припинення зобов'язання по сплаті лише з добровільним виконанням. А відтак, враховуючи що ВДВС прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження по даному виконавчому документу, у суду першої інстанції відсутні підстави для визнання його таким, що не підлягає виконанню. Визнання вимог по справі № 26/433 погашеними відноситься приорітетно до повноважень господарського суду в межах справи про банкрутство.
За правилами ст. 4-7 ГПК України, судове рішення приймається колегіально за результатами обговорення усіх обставин справи.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та подати до суду відповідні докази.
Як встановлено ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Виходячи з викладеного вище, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, ухвала господарського суду міста Києва від 23.12.2010 року у справі № 26/433 - залишається без змін.
З огляду на вищезазначене, керуючись ст. ст. 4-7, 33, 43, 49, 99, 101-105, 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу ліквідатора відкритого акціонерного товариства «Будівельно-монтажне управління Київської ТЕЦ-6», м. Київ на ухвалу господарського суду міста Києва від 23.12.2010 року у справі № 26/433 залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 23.12.2010 року у справі № 26/433 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 26/433 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.
Головуючий суддя
Судді