01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
15.03.2011 № 6/240
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Вербицької О.В.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -
від відповідача -
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ "Братський сирзавод"
на рішення Господарського суду м.Києва від 25.05.2010
у справі № 6/240 ( .....)
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Оазис"
до ОСОБА_1
ТОВ "Братський сирзавод"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про визнання недійсними положень статутів
Рішенням господарського суду міста Києва від 25.05.2010 року у справі № 6/240 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оазис» (далі - позивач, ТОВ «Оазис») до ОСОБА_1 (далі - відповідач 1, ОСОБА_1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Братський сирзавод» (далі-відповідач2, ТОВ «Братський сир завод» про визнання недійсним положень статутів - позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з даним рішенням, Відкрите акціонерне товариство «Братський сирзавод» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
На виконання постанови Вищого господарського суду України від 12.01.2011 року у справі № 6/240, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2011 року апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 10 год. 45 хв. 15.03.2011 року.
На виконання вимог постанови ВГСУ від 12.01.2011 року, колегія суду вважає за необхідно зазначити.
Дослідивши матеріали справи, надані ВАТ «Братський сирзавод»додаткові докази та заслухавши пояснення сторін, колегія суду встановила наступне.
Так, відповідно до постанов ВГСУ по справі №6/186/10 від 01.03.2011 року та 15/30/10 від 18.11.2010 року що винесені у справах за позоами між ВАТ « Братський сирзавод» та ТОВ «Братський сирзавод» визначено права та законі інтереси ВАТ «Братський сирзавод» у вирішенні спору щодо положень статуту відповідача2 а також повноважень ОСОБА_2 щодо звернення з апеляційною скаргою від імені третьої особи.
15.03.2011 року через відділ документального забезпечення від представника ВАТ «Братський сирзавод» надійшла заява про залучення доказів на підтвердження повноважень в.о голови правління..
08.02.2011 року в судове засідання з'явилися представники позивача та третьої особи. Представники відповідача 1 та 2 в судове засідання не з'явилися. Про час та місце слухання справи були повідомленні належним чином.
Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце слухання справи по розгляду апеляційної скарги, колегія вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників відповідача1 та 2.
Заслухавши думку представників позивача та третьої особи, розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного
Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України) в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи15.03.2006 року. загальними зборами ТОВ “Братський сирзавод” було затвердженого статут (далі-статут) та сформовано статутний фонд (капітал) Товариства.
Вищевказаним статутом 18.04.2006 року. було зареєстровано державним реєстратором Подільської районної у місті Києві державної адміністрації.
В свою чергу11.05.2006 року. загальними зборами учасників ТОВ “Братський сирзавод”затверджено нову редакцію статуту товариства, яку зареєстровано 17.05.2006 року. державним реєстратором Подільської районної у місті Києві державної адміністрації.
15.03.2007 р. протоколом № 3 загальних зборів учасників затверджено чергову нову редакцію статуту ТОВ “Братський сирзавод”.
Нову редакцію статуту зареєстровано 22.09.2008 р. державним реєстратором Подільської районної у місті Києві державної адміністрації.
Останню редакцію статуту Товариства затверджено протоколом загальних зборів учасників № 5 від 14.07.2009 року. та зареєстровано 16.07.2009 р. державним реєстратором Подільської районної у місті Києві державної адміністрації.
Одним з учасників Товариства є ОСОБА_1, внесками якого є майно та права грошових вимог за рішеннями суду.
Так, зокрема, ОСОБА_1 передано до статутного фонду ТОВ “Братський сирзавод” права грошових вимог, підтверджених рішеннями суду, а саме:
- право грошової вимоги, що виникло із договору купівлі-продажу від 16.09.2003 р. і підтверджене рішенням Братського районного суду Миколаївської області від 01.02.2006 р. у справі № 2-37 (за позовом ОСОБА_1 до ВАТ “Братський сирзавод”) про сплату коштів, сплачених за товар у сумі 32000,00 грн., пені у сумі 5506,24 грн., трьох процентів річних у сумі 1128,32 грн., інфляційних втрат у сумі 4160,00 грн., всього розмір грошової вимоги становить 42794,56 грн. (підп. 4 п. 8.1.1.4. статуту в редакції від 15.03.2006 р., підп. 4 п. 8.1.1.4 статуту в редакції від 11.05.2006 р., підп. 6 п. 8.1.1.3 статуту в редакції від 15.02.2007 р., підп. 6 п. 8.1.1.3 статуту в редакції від 14.07.2009 р.);
- право грошової вимоги, що вникло із договору купівлі-продажу від 01.10.2003 р. і підтверджене рішенням Братського районного суду Миколаївської області від 01.02.2006 р. у справі № 2-38 (за позовом ОСОБА_1 до ВАТ “Братський сирзавод”) про сплату коштів, сплачених за товар у сумі 59290,00 грн., пені у сумі 9787,33 грн., три проценти річних у сумі 2002,86 грн., інфляційних витрат у сумі 7707,07 грн., всього розмір грошової вимоги становить 78787,26 грн. (підп. 5 п. 8.1.1.4 статуту в редакції від 15.03.2006 р., підп.. 5 п. 8.1.1.4 статуту в редакції від 11.05.2006 р., підп. 7 п. 8.1.1.3 статуту в редакції від 15.02.2007 р., підп. 7 п. 8.1.1.3 статуту в редакції від 14.07.2009р);
- право грошової вимоги, що вникло із договору купівлі-продажу від 28.07.2003 р. і підтверджене рішенням Братського районного суду Миколаївської області від 01.02.2006 р. у справі № 2-39 (за позовом ОСОБА_1 до ВАТ “Братський сирзавод”) про сплату коштів, сплачених за товар у сумі 10000,00 грн., пені у сумі 1922,71 грн., три проценти річних у сумі 396,16 грн., інфляційних витрат у сумі 1100,00 грн., всього розмір грошової вимоги становить 13418,87 грн. (підп. 6 п. 8.1.1.4 статуту в редакції від 15.03.2006 р., підп. 6 п. 8.1.1.4 статуту в редакції від 11.05.2006 р., підп. 8 п. 8.1.1.3 статуту в редакції від 15.02.2007 р., підп. 7 п. 8.1.1.3 статуту в редакції від 14.07.2009 р.);
- право грошової вимоги, що вникло із договору купівлі-продажу від 24.11.2003 р. і підтверджене рішенням Братського районного суду Миколаївської області від 01.02.2006 р. у справі № 2-40 (за позовом ОСОБА_1 до ВАТ “Братський сирзавод”) про сплату коштів, сплачених за товар у сумі 31700,00 грн., пені у сумі 4678,17 грн., три проценти річних у сумі 873,11 грн., інфляційних витрат у сумі 2505,09 грн., всього розмір грошової вимоги становить 39766,37 грн. (підп. 7 п. 8.1.1.4 статуту в редакції від 15.03.2006 р., підп. 7 п. 8.1.1.4 статуту в редакції від 11.05.2006 р., підп. 9 п. 8.1.1.3 статуту в редакції від 15.02.2007 р., підп. 9 п. 8.1.1.3 статуту в редакції від 14.07.2009 р.);
- право грошової вимоги, що вникло із договору поруки від 11.12.2003 р. і підтверджене рішенням Братського районного суду Миколаївської області від 01.03.2006 р. у справі № 2-70 (за позовом ОСОБА_1 до ВАТ “Братський сирзавод”) про сплату боргу у сумі 210270,26 грн. (підп. 8 п. 8.1.1.4 статуту в редакції від 15.03.2006 р., підп. 8 п. 8.1.1.4 статуту в редакції від 11.05.2006 р., підп. 10 п. 8.1.1.3 статуту в редакції від 15.02.2007 р., підп. 10 п. 8.1.1.3 статуту в редакції від 14.07.2009 р.).
Згідно з ч. 1 статті 144 Цивільного кодексу України статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю складається з вартості вкладів його учасників.
Відповідно до ч. 2 ст. 115 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 13 Закону України “Про господарські товариства”вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.
У той же час, на думку колегії суду права грошових вимог позивача, які виникли на підставі рішень, суду не можуть бути відчужені та не підлягають грошовій оцінці.
Рішення суду не є цивільно-правовою угодою, укладеною між сторонами у добровільному порядку. Останнє є процесуальним документом, який носить зобов'язальний характер, є обов'язковим на всій території України та підлягає виконанню у порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”.
Відповідно до статей 88, 154 ЦК України, статей 57, 82 ГК України суд вправі визнати недійсними установчі документи товариства за одночасної наявності таких умов: на момент розгляду справи установчі документи не відповідають вимогам законодавства; порушення, допущені при прийнятті та затвердженні установчих документів, не можуть бути усунені; відповідні положення установчих документів порушують права чи охоронювані законом інтереси позивача (пункт 13 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами корпоративних спорів”№ 13 від 24.10.2008 р.). Статут юридичної особи за змістом частини другої статті 20 ГК України є актом, який визначає правовий статус юридичної особи, оскільки він містить норми, обов'язкові для учасників товариства, його посадових осіб та інших працівників, а також визначає порядок затвердження та внесення змін до статуту. Підставами для визнання акта, в тому числі статуту, недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт, а також порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача (пункт 14 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами корпоративних спорів”№ 13 від 24.10.2008 р.).
Таким чином, вимоги позивача про визнання недійсними пунктів всіх редакцій статутів, що стосується внесення ОСОБА_1 до статутного фонду товариства “Братський сирзавод”прав грошових вимог, підтверджених рішеннями суду, з підстав їх невідповідності вимогам чинного законодавства є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Так, виходячи з вище наведеного та норм чинного законодавства Київський апеляційний господарський суд погоджується з судом першої інстанції, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
На думку апеляційної інстанції, третя особа не довила вимог своєї апеляційної скарги, а тому вона не підлягає задоволенню.
Таким чином, враховуючи викладене, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд повно з'ясував всі обставини справи та дав їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення у справі, судовою колегією не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд ,-
1.Рішення господарського суду міста Києва від 25.05.2010 року у справі № 6/240 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оазис» до ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Братський сирзавод» за участі Відкритого акціонерного товариства «Братський сирзавод» про визнання недійсним положень статутів - залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Братський сирзавод» - без задоволення.
2.Справу № 6/240 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя
Судді