01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
14.03.2011 № 47/510
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кропивної Л.В.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - ОСОБА_2 - представник за дов. б/н від 27.09.2010р.
від відповідача - Пономаренко О.В. - представник за дов. №923 від 14.09.2010р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк"
на рішення Господарського суду м.Києва від 07.12.2010
у справі № 47/510 ( .....)
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
до Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк"
про зобов"язання видати грошові кошти в сумі 170000,00 доларів США
У жовтні 2010р. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до господарського суду Житомирської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» про зобов'язання видати грошові кошти у сумі 170 000,00 доларів США.
Ухвалою господарського суду Житомирської області від 28.07.2010р. позовну заяву ФОП ОСОБА_1 прийнято до розгляду, порушено провадження по справі №11/111-НМ.
Ухвалою господарського суду Житомирської області від 28.09.2010р. справу №11/111-НМ направлено на розгляд до господарського суду м. Києва за підсудністю.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 29.10.2010р. справу господарського суду Житомирської області №11/111-НМ прийнято до провадження та присвоєно їй реєстраційний номер №47/510.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконує свої зобов'язання за кредитним договором (кредитна лінія) №60/СК-001.08.2 від 19.03.2008р. щодо надання ФОП ОСОБА_1 кредиту у сумі, обумовленій умовами цього договору. Невиконання відповідачем своїх зобов'язань за названим договором, стверджує позивач, унеможливлює завершення розпочатого нею будівництва та отримання доходів для своєчасного погашення процентів за користування кредитом.
Відповідач своїм правом, наданим йому ст.59 ГПК України, не скористався, письмового відзиву на позов господарському суду не направив.
Як вбачається зі змісту рішення суду першої інстанції, у судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що в провадженні Корольовського районного суду м. Житомира перебуває справа №2-4882/10 за позовом ФОП ОСОБА_1 до ВАТ «Родовід Банк» про зобов'язання видати кредитні кошти в сумі 170 000,00 доларів США, в зв'язку з чим просив позовну заяву ФОП ОСОБА_1 по даній справі залишити без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст.81 ГПК України.
Рішенням господарського суду м. Києва від 07.12.2010р. №47/510 (суддя - Станік С.Р.) позов задоволено, зобов'язано ПАТ «Родовід Банк» в особі відділення Житомирського регіонального управління ПАТ «Родовід Банк» виконати умови кредитного договору №60/СК-001.08.2 від 19.03.2008р. шляхом надання Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 170 000,00 доларів США.
При прийнятті даного рішення місцевий господарський суд виходив з того, що за кредитним договором №60/СК-001.08.2 від 19.03.2008р. у відповідача перед позивачем існує невиконане зобов'язання щодо видачі кредитних коштів у розмірі 170 000,00 доларів США. Доказів виконання свого зобов'язання відповідач господарському суду не надав, в зв'язку з чим суд першої інстанції визнав позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення господарського суду м. Києва від 07.12.2010р. по справі №47/510 скасувати та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимоги ФОП ОСОБА_1
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.12.2010р. №47/510 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Кропивна Л.В. (доповідач), судді: Буравльов С.І., Поляк О.І.) апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» прийнято до розгляду, порушено провадження по справі №47/510, судове засідання призначено на 21.02.2011р.
Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2011р. №01-23/1/3 здійснено заміну у складі колегії суддів по даній справі на наступний: головуючий суддя - Кропивна Л.В. (доповідач), судді: Рудченко С.Г., Поляк О.І.
У порядку ст.77 ГПК України ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.02.2011р. розгляд апеляційної скарги відкладався на 14.03.2011р.
У судове засідання від 14.03.2011р. з'явилися представники обох сторін, які про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
У доводах апеляційного оскарження відповідач зазначив, що при прийнятті оскарженого рішення суд першої інстанції не врахував того, що позивач систематично порушував свої зобов'язання по сплаті процентів за користування кредитом, що унеможливило його подальше кредитування та було підставою для відмови від надання позивачу коштів у сумі 170 000,00 доларів США за кредитним договором №60/СК-001.08.2 від 19.03.2008р.
Серед інших доводів апеляційного оскарження відповідач стверджував про те, що він не мав і не має змоги виконати свої зобов'язання перед позивачем, оскільки такі дії будуть розцінені Національним банком України як порушення постанов Правління НБУ та Закону України «Про банки і банківську діяльність». В обґрунтування вищенаведеного відповідач зазначив, що Постановою Правління НБУ від 13.03.2009р. №138 у ПАТ «Родовід Банк» було призначено тимчасову адміністрацію строком на один рік - з 16.03.2009р. по 15.03.2010р. та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців - з 16.03.2009р. по 15.09.2009р., який в подальшому було продовжено відповідними Постановами НБУ до 15.03.2010р. За оцінкою відповідача, введення у ПАТ «Родовід Банк» мораторію на задоволення вимог кредиторів негативно впливає на можливість виконати свої зобов'язання за кредитним договором №60/СК-001.08.2 від 19.03.2008р. та видати позичальнику кредитні кошти у розмірі 170 000,00 доларів США.
Крім того, скаржник зауважив, що рішенням Комісії НБУ з питань нагляду та регулювання діяльності банків від 08.06.2010р. №374 затверджено Програму оздоровлення ПАТ «Родовід Банк» на 2010-2016рр., частиною 8 пункту 5.9 якої визначено, що банк не буде видавати нові кредити за виключенням кредитів, які в повному обсязі забезпечені грошовими коштами, розміщеними в банку.
Позивач проти доводів апеляційного оскарження заперечив, у своїх письмових поясненнях просив апеляційну скаргу ПАТ «Родовід Банк» залишити без задоволення. Обгрунтовуючи свої заперечення, позивач зазначив, що всі зауваження відповідача стосовно неналежного виконання ФОП ОСОБА_1 своїх зобов'язань щодо сплати процентів за користування кредитом є безпідставними. Позивач стверджував, що належним чином виконував взяті на себе зобов'язання згідно кредитного договору №60/СК-001.08.2 від 19.03.2008р. до порушення своїх зобов'язань з боку банку. ФОП ОСОБА_1 наголошувала на тому, що 18.09.2008р. вона звернулася до банку із заявою про видачу їй кредитних коштів у сумі 170 000,00 доларів США, однак, банк свій обов'язок за названим договором не виконав, коштів позивачу не надав.
Позивач заперечив проти доводів скаржника, в яких останній стверджував про неможливість виконання своїх зобов'язань за кредитним договором у зв'язку із введенням у ПАТ «Родовід Банк» тимчасової адміністрації та мораторію на задоволення вимог кредиторів. ФОП ОСОБА_1 зауважила, що її вимоги перебувають поза дією мораторію, тому це ніяким чином не впливає на можливість видачі їй кредитних коштів. Крім того, у своїх письмових поясненнях ФОП ОСОБА_1 наголосила на тому, що вона звернулася із заявою про видачу кредитних коштів у розмірі 170 000,00 доларів США ще 18.09.2008р., а тимчасова адміністрація та мораторій на задоволення вимог кредиторів у ПАТ «Родовід Банк» були введені значно пізніше - 13.03.2009р.
З огляду на викладене, ФОП ОСОБА_1 просила апеляційну скаргу ПАТ «Родовід Банк» залишити без задоволення, а оскаржене рішення - без змін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
19.03.2008р. між Відкритим акціонерним товариством «Родовід Банк» (банк, відповідач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (позичальник, позивач) було укладено кредитний договір №60/СК-001.08.2 (а.с.6-7).
Відповідно до п.1.1 названого Договору банк надає позичальнику кредит на споживчі цілі у вигляді кредитної лінії на загальну суму 300 000,00 доларів США строком по 19.03.2013р. включно.
Сторони погодили, що строк користування кредитом обчислюється від моменту перерахування грошових коштів за розпорядженням позичальника або видачі коштів з каси банку.
У пункті 2.1 Договору закріплено обов'язок банку надавати позичальнику кредитні кошти на суму, що не перевищує розмір кредитної лінії, вказаної у п.1.1 цього Договору, згідно письмових заяв клієнта з відображенням в них необхідної суми на дату складення заяви.
Натомість, відповідно до п.п. 4.1, 4.2 Договору позичальник зобов'язаний забезпечити погашення в повному обсязі одержаної суми кредитів за кредитною лінією, вказаною у п.1.1 цього Договору, не пізніше 19.03.2013р. шляхом внесення готівкою чи перерахування зі свого поточного рахунку, сплачувати банку нараховані проценти за користування кредитом до 10-го числа кожного календарного місяця включно, починаючи з місяця наступного за звітним, а також 19.03.2008р. або в день повного дострокового погашення заборгованості за кредитом шляхом внесення готівкових грошових коштів у касу банку або безготівкового перерахування зі свого поточного рахунку.
Відповідно до п.1.3 Договору та Додаткової угоди №2 до даного Договору від 14.05.2009р. (а.с.10) процентна ставка за цим Договором встановлюється у розмірі 14,00 % річних.
Для забезпечення виконання у повному обсязі своїх зобов'язань перед банком за кредитним договором від 19.03.2008р. №60/СК-001.08.2 ФОП ОСОБА_1 передала в іпотеку об'єкт незавершенного будівництва, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та земельну ділянку за вказаною адресою, яка є її власністю та на якій розташовано будинок, про що сторони уклали відповідний договір (Договір іпотеки від 21.03.2008р. б/н (а.с.11-12).
На виконання умов кредитного договору від 19.03.2008р. №60/СК-001.08.2 та на підставі заяв ФОП ОСОБА_1 ПАТ «Родовід Банк» в період з 25.03.2008р. по 16.09.2008р. видав їй кошти на загальну суму 129 999,40 доларів США, що підтверджується випискою з особового рахунку позивача від 24.03.2008р. (а.с.16) та поясненнями представників сторін.
18.09.2008р. ФОП ОСОБА_1 звернулася до ПАТ «Родовід Банк» із заявою про надання їй залишкових кредитних коштів у розмірі 170 000,00 доларів США на підставі договору від 19.03.2008р. №60/СК-001.08.2 (а.с.73). Однак, банк кредитні кошти у розмірі 170 000,00 доларів США позивачу не видав, письмової відповіді з приводу причин відмови у видачі кредитних коштів ФОП ОСОБА_1 не направив.
Згодом, 15.04.2010р. ФОП ОСОБА_1 направила листа на ім'я тимчасового адміністратора ПАТ «Родовід Банк» ОСОБА_3 (а.с.18), в якому пояснила, що кредитна лінія отримувалась з метою добудови ресторанного комплексу в центрі м. Житомира та відповідно після запуску даного комплексу за рахунок виручки від його діяльності планувалось погашення даного кредиту, однак, невиконання банком своїх зобов'язань щодо видачі решти кредитних коштів у розмірі 170 000,00 доларів США спричинило збитковість зазначеного проекту та неможливість своєчасно та в повному обсязі погашати проценти за користування кредитом. Крім того, із названого листа позивача вбачається, що ФОП ОСОБА_1 зверталася до банку із заявою про перенесення термінів погашення процентів за Договором, однак у цьому їй було відмовлено.
01.06.2010р. ФОП ОСОБА_1 звернулася до тимчасого адміністратора ПАТ «Родовід Банк» ОСОБА_4 із заявою про видачу кредитних коштів у сумі 170 000,00 доларів США (а.с.21);
14.07.2010р. позивач подала аналогічну заяву на ім'я начальника відділення «Житомирське регіональне управління» ПАТ «Родовід Банк» ОСОБА_5 (а.с.17).
Однак, всі вищезазначені звернення ФОП ОСОБА_1 були залишені без задоволення та належного реагування.
Відповідно до ч.2 ст.345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Як вже було зазначено вище, у пункті 2.1 укладеного сторонами кредитного договору від 19.03.2008р. №60/СК-001.08.2 закріплено обов'язок банку надавати позичальнику кредитні кошти на суму, що не перевищує розмір кредитної лінії, вказаної у п.1.1 цього Договору, згідно письмових заяв клієнта з відображенням в них необхідної суми на дату складення заяви.
В період з 25.03.2008р. по 16.09.2008р. банк на підставі кредитного договору від 19.03.2008р. №60/СК-001.08.2 та на підставі заяв ФОП ОСОБА_1 видавав їй кредитні кошти у загальному розмірі 129 999,40 доларів США. Враховуючи, що відповідно до п.1.1 Договору розмір кредитної лінії становить 300 000,00 доларів США, то вимога позивача щодо видачі їй кредитних коштів у сумі 170 000,00 доларів США є такою, що не перевищує розмір встановленої кредитної лінії та не суперечить умовам укладеного сторонами кредитного договору.
Згідно ст.193 ГК України, ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У своїй апеляційній скарзі відповідач стверджував, що підставою для відмови від надання позивачу кредитних коштів за Договором є несвоєчасна сплата позивачем процентів за користування кредитом. За оцінкою скаржника, таке право йому надано ч.1 ст.1056 ЦК України, відповідно до якої кредитодавець має право відмовитися від надання позичальникові передбаченого договором кредиту частково або в повному обсязі у разі порушення процедури визнання позичальника банкрутом або за наявності інших обставин, які явно свідчать про те, що наданий позичальникові кредит своєчасно не буде повернений.
Під час апеляційного перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про необгрунтованість наведених доводів апеляційного оскарження та безпідставність посилань відповідача на положення ч.1 ст.1056 ЦК України з огляду на наступне.
Умовами кредитного договору від 19.03.2008р. №60/СК-001.08.2 передбачено, що за порушення строків (термінів) повернення кредиту або сплати процентів за користування кредитом, позичальник зобов'язаний сплачувати банку пеню за кожен день прострочки у розмірі 1,6% від суми простроченої заборгованості (п.4.5 Договору). Право банку відмовитись від виконання зобов'язання у частині надання ним кредитних коштів у зв'язку з порушенням позичальником строків сплати процентів за користування кредитом умовами Договору не передбачено, тому за наявності кредитного договору банк невправі посилатися на відсутність у нього зобов'язань щодо надання кредитних коштів позичальнику у розмірі, визначеному Договором.
По відношенню до ФОП ОСОБА_1 не було порушено процедуру про визнання її банкрутом, інших обставин, які явно свідчать про те, що наданий позичальникові кредит своєчасно не буде повернений немає, а тому колегія суддів посилання відповідача на положення ч.1 ст.1056 ЦК України визнає необґрунтованими.
Також в своїй апеляційній скарзі відповідач посилався на неможливість виконати свої зобов'язання за кредитним договором від 19.03.2008р. №60/СК-001.08.2, оскільки такі дії будуть розцінені Національним банком України як порушення постанов Правління НБУ та Закону України «Про банки і банківську діяльність».
За ствердженнями відповідача, постановою Правління НБУ від 13.03.2009р. №138 у ПАТ «Родовід Банк» було призначено тимчасову адміністрацію строком на один рік - з 16.03.2009р. по 15.03.2010р., та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців - з 16.03.2009р. до 15.09.2009р. В подальшому постановами Правління НБУ від 15.09.2009р. №551, від 15.10.2009р. №616, від 15.12.2009р. №743 дію мораторію на задоволення вимог кредиторів було продовжено до 15.03.2010р. Постановою Правління НБУ від 14.12.2010р. №546, тимчасову адміністрацію у ПАТ «Родовід Банк» було продовжено строком на три місяці - з 16.12.2010р. до 15.03.2011р. При цьому, у своїй апеляційній скарзі відповідач звертає увагу суду на те, що відповідно до ст.2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» мораторій визначається як зупинення виконання банком зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань.
Крім того, у доводах апеляційного оскарження відповідач наголосив на тому, що рішенням комісії НБУ з питань нагляду та регулювання діяльності банків від 08.06.2010р. №374 затверджено Програму фінансового оздоровлення Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» на 2010-2016 роки, частиною 8 пункту 5.9 якої передбачено, що до припинення тимчасової адміністрації банк не буде надавати нові кредити за виключенням кредитів, які в повному обсязі забезпечені грошовими коштами, розміщеними в банку.
Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість наведених доводів апеляційного оскарження, виходячи з наступного.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач 18.09.2008р. до впровадження НБУ процедури фінансового оздоровлення банку вперше звернувся до відповідача із заявою про видачу кредитних коштів на суму 170 000,00 доларів США. За наслідками апеляційного перегляду даної справи колегією суддів було встановлено, що вимога позивача надати кредитні кошти у розмірі 170 000,00 доларів США не суперечить умовам укладеного сторонами Договору та не перевищує розмір кредитної лінії, визначеної у п.1.1 Договору. Не зважаючи на це, ПАТ «Родовід Банк» кредитні кошти у сумі 170 000,00 доларів США позивачу не надав, обґрунтованої письмової відповіді щодо причин відмови у видачі кредитних коштів ФОП ОСОБА_1 не направив. Посилання відповідача на те, що невиконання зобов'язань банку за Договором пов'язане із введення у ПАТ «Родовід Банк» тимчасової адміністрації та мораторію на задоволення вимог кредиторів колегія суддів вважає безпідставними, оскільки тимчасова адміністрація та мораторій на задоволення вимог кредиторів були введені лише 16.03.2009р., тобто через півроку, після звернення позивача із заявою про видачу кредитних коштів у розмірі 170 000,00 доларів США. Крім того, введення тимчасової адміністрації та мораторію на задоволення вимог кредиторів не звільняє банк від обов'язку виконати свої зобов'язання за кредитним договором від 19.03.2008р. №60/СК-001.08.2 та жодним чином із цими зобов'язаннями не пов'язано.
Відповідно до ст.85 Закону України «Про банки і банківську діяльність» Національний банк України під час здійснення тимчасової адміністрації має право повністю або частково на строк не більше, ніж три місяці ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів банку.
Частиною 3 ст.85 названого Закону встановлено, що протягом дії мораторію:
1) забороняється здійснювати стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення, та вжиття заходів, спрямованих на забезпечення такого стягнення відповідно до законодавства України;
2) не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що введення мораторію на задоволення вимог кредиторів не впливає на виконання банком взятих на себе зобов'язань за кредитним договором від 19.03.2008р. №60/СК-001.08.2, укладеним із позивачем, тому видача кредитних коштів в рамках виконання основного зобов'язання за названим договором не може розцінюватись як порушення постанов Правління Національного банку України. Одночасно, колегія суддів звертає увагу скаржника на те, що Програма фінансового оздоровлення Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» на 2010-2016 роки була затверджена рішенням комісії Національного банку з питань нагляду та регулювання діяльності банків від 08.06.2010р. №374, тобто ще пізніше, ніж введено тимчасову адміністрацію та мораторій на задоволення вимог кредиторів, а в ч.8 п.5.9 цієї Програми йдеться про те, що до припинення тимчасової адміністрації банком не будуть надаватися саме нові кредити, за виключенням кредитів, які в повному обсязі забезпечені грошовими коштами, розміщеними в банку. Таким чином, зазначена Програма не звільняє банк від обов'язку виконувати взяті на себе зобов'язання, в тому числі зобов'язання за кредитним договором від 19.03.2008р. №60/СК-001.08.2, укладеного із позивачем, та не надає банку право в односторонньому порядку відмовитися від взятих на себе зобов'язань щодо видачі кредитних коштів за названим Договором, що суперечить загальним засадам та принципам цивільного законодавства.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд правомірно задовольнив позовні вимоги ФОП ОСОБА_1, в зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржене рішення - без змін.
Відповідно до ст.49 ГПК України державне мито за подання апеляційної скарги покладається на відповідача.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 12, 33, 34, 43, 49, 85, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» на рішення господарського суду м. Києва від 07.12.2010р. по справі №47/510 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду м. Києва від 07.12.2010р. по справі №47/510 залишити без змін.
3. Матеріали справи №47/510 направити до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя
Судді
18.03.11 (відправлено)