01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
16.02.2011 № 37/562
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів:
За участю представників:
від позивача: Гончарук О.П. (за дов.),
від відповідача: Сторожук Н.Я. (за дов.),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк"
на рішення Господарського суду м.Києва від 15.12.2010
у справі № 37/562 ( )
за позовом ТОВ "Джеррад Україна"
до ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк"
про стягнення 24250136,18 грн.
В листопаді 2010 року позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 24 250 136, 18 грн., з яких: 20 628 104, 03 грн. - заборгованості за Договором суборенди від 01.03.2009, 2 080 378, 99 грн. - пені, 334 279, 36 грн. - 3% річних та 1 207 373, 80 грн. - інфляційних.
15.12.2010 ТОВ «ДЖЕРАРД УКРАЇНА» було подано Заяву про уточнення позовних вимог (а.с. 157, том.1) в якій позивач просить суд стягнути з відповідача на йог користь 2 929 869, 23 грн., з яких: 1 184 916, 55 грн. - пені за несвоєчасну сплату орендної плати, 158 733, 33 грн. - пені за несвоєчасну сплату забезпечувального платежу, 299 644, 38 грн. - 3% річних за несвоєчасну сплату орендної плати, 38 651, 53 грн. - 3% річних за несвоєчасну сплату забезпечувального платежу, 1 109 596, 46 грн. - інфляційних за несвоєчасну сплату орендної плати, 138 326, 98 грн. - інфляційних за несвоєчасну сплату забезпечувального платежу.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.12.2010 у справі № 37/562 у даній справі позов задоволено частково.
Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 1 184 916, 55 грн. - пені за несвоєчасну сплату орендної плати, 299 644.38 грн. - 3% річних за несвоєчасну сплату орендної плати, 934 535,40 грн. - інфляційних за несвоєчасну сплату орендної плати, 24 190, 96 грн. - витрат по сплаті державного мита та 236, 00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його змінити в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове, яким у задоволенні зазначених вимог відмовити, в іншій частині рішення - залишити без змін.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що заборгованість, яку просив стягнути позивач вже була проіндексована за формулою, встановленою Додатковою угодою № 2 від 30.03.2010 до Договору, офіційно до курсу долара США
Крім того, скаржник зазначає, що заборгованість відповідача виникла за Договором суборенди у зв'язку із невиконанням позивачем зобов'язань за кредитним договором.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегією суддів встановлено наступне.
01 березня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЖЕРРАД УКРАЇНА» (орендар) та Закритим акціонерним товариством «Всеукраїнський акціонерний банк», який було перейменовано в Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк», скорочена офіційна назва згідно з п. 1.2.2. статуту - ПАТ «ВіЕйБі Банк» (суборендар), був укладений договір суборенди № б/н (далі - Договір) відповідно до умов якого орендар передає суборендареві для цілей розміщення офісу суборендаря за плату на строк, встановлений в цьому договорі, нежитлове приміщення загальною площею 1 624,56 квадратних метрів, розташоване на першому, третьому та четвертому поверхах будинку (приміщення), що розташований за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 21, літера «Г» (будинок), згідно плану, наведеного в додатку (1) договору.
Згідно з пунктом 1.2. Договору орендоване приміщення знаходиться у володінні та користуванні орендаря у відповідності до умов договору оренди від 26.11.2007, укладеного між ТОВ «Офіс Лайн» (орендодавець) і ТОВ «ДЖЕРРАД УКРАЇНА» (орендар), пунктом 6.4. якого орендареві надано право передавати орендоване приміщення в суборенду за згодою орендодавця, копію якого надано суборендарю.
На момент укладення договору суборенди будинок, що передається в суборенду, перебував у заставі на підставі іпотечного договору від 02.11.2004 між ТОВ «Офіс Лайн» (заставодавець, надалі - власник) та ВАТ «ВіЕйБі Банк» (заставодержатель), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та зареєстрованого в реєстрі заборон за № 7552.
Пунктом 1.4 Договору передбачено, що суборендар орендує зазначене приміщення протягом строку дії договору та сплачує орендну плату, податки, збори та інші платежі, передбачені цим договором.
Відповідно до пункту 1.5 Договору приміщення передається орендарем та приймається суборендарем за актом приймання-передачі, що складається відповідно до додатку (Б) до даного договору (акт приймання-передачі), який підписується уповноваженими представниками сторін, і з моменту його підписання вважається додатком до цього договору та його невід'ємною частиною.
На виконання вказаного пункту позивач передав відповідачу в суборенду нежитлове приміщення загальною площею 1 624,56 квадратних метрів на першому, третьому та четвертому поверхах будинку (приміщення), що розташований за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 21, літера «Г» (будинок), згідно плану, наведеного в додатку (1) договору, що підтверджується актом приймання-передачі (додаток Б) від 01.03.2009.
У відповідності до пунктів 2.1.1, 2.1.2 та 2.1.3 вищевказаного договору суборенди, обчислення строку суборенди починається з 01 березня 2009 року (дата початку суборенди); в дату початку суборенди сторони підписують акт приймання-передачі; строк суборенди становить 2 роки та 360 днів; строк суборенди завершується 24 лютого 2012 року.
Згідно з пункту b) додатку Б (акту приймання-передачі, підписаного та скріпленого печатками сторін) до Договору, датою приймання суборендарем приміщення слід вважати 01.03.2009.
Додатковою угодою № 2 від 30.03.2009 до Договору сторони домовились викласти пункт 2.2.1 Договору в наступній редакції: «Розмір орендної плати за кожний місяць визначається як сума, обчислювана за наступною формулою:
Орендна плата = (Орендна ставка х К1) х Площа приміщення + ПДВ (20 %), де
К1 - співвідношення встановленого Національним банком України офіційного курсу гривні до долару США на перше число місяця, за який виставляється орендна плата до встановленого Національним банком України офіційного курсу гривні до долару США на дату укладення даного договору (на дату укладення даного договору 1 долар США дорівнює 7 (сім) гривень 70 копійок). Якщо перше число місяця припадає на вихідний або святковий день, то до розрахунку приймається офіційний курс гривні до долара США, встановлений НБУ на наступний робочий день;
На дату укладення цього договору коефіцієнт К1 дорівнює 1 (одиниці).
Орендна ставка за перший місяць суборенди за цим договором становить 945,37 грн., ПДЯВ 20 % - 189,07 грн., разом - 1 134,44 грн. за кожний один квадратний метр (орендна ставка), без урахування відшкодування за комунальні платежі.
Орендна ставка за кожний наступний місяць суборенди за цим договором становить 788,52 грн., ПДВ 20 % - 157,50 грн., разом - 946,22 грн. за кожний 1 (один) квадратний метр а кожний місяць суборенди, без урахування відшкодування за комунальні платежі.
Зміна орендної плати у зв'язку зі зміною коефіцієнту К1, не тягне за собою укладання додаткових угод.».
Згідно з пунктом 2.2.2 Договору орендна плата за перший місяць суборенди, який починається з дати підписання акту приймання-передачі приміщення та закінчується 31.03.2009, складає 1 535 810, 28 грн., крім того ПДВ (20 %) у розмірі 307 162,05 грн., що в загальній сумі складає 1 842 972,33 грн., що сплачується не пізніше 5 (п'яти) робочих днів з дня укладення сторонами цього договору.
Пунктом 2.2.3 Договору сторони погодили, що починаючи з наступного за першим місяцем суборенди орендар щомісячно 1-го робочого дня місяця, за який має бути здійснена оплата, виставляє суборендарю рахунок на оплату орендної плати, розрахованої за формулою, згідно з п. 2.2.1 даного договору.
На виконання вищевказаних умов Договору, ТОВ «ДЖЕРРАД УКРАЇНА» було виставлено рахунки-фактури № СФ-0000286 від 01.12.2009 на суму 1 594 648,60 грн., № СФ-0000204 від 01.10.2009 на суму 1 597 884,72 грн., № СФ-0000275 від 02.11.2009 на суму 1 595 681,82 грн., № СФ-0000009 від 01.01.2010 на суму 1 594 102,75 грн., № СФ-0000029 від 25.02.2010 на суму 1 596 890,49 грн., № СФ-0000049 від 23.03.2010 на суму 1 595 096,98 грн., № СФ-0000097 від 20.04.2010 на суму 1 582 113,50 грн., № 0000110 від 05.05.2010 на суму 1 582 113,50 грн., № СФ-0000153 від 01.06.2010 на суму 1 582 132,99 грн., №СФ-0000163 від 01.07.2010 на суму 1 578 175,56 грн., № СФ-0000191 від 02.08.2010 на суму 1 575 660,74 грн., № 0000214 від 01.09.2010 на суму 1 574 471,57 грн., № СФ-0000234 від 04.10.2010 на суму 1 579 130,80 грн., № СФ-0000254 від 01.11.2010 на суму 1 579 325,75 грн. та № СФ-0000277 від 01.12.2010 на суму 1 584 706,29 грн. (належним чином засвідчені копії яких додано до матеріалів справи).
Суборендар щомісячно авансом протягом 5 (п'яти) робочих днів місяця, за який проходить оплата, перераховує орендарю орендну плату на підставі цього договору, та/або на підставі рахунків виставлених орендарем (пункт 2.2.4 Договору).
Відповідно до пункту 2.3.1 Договору орендар платить орендарю на додачу до першої орендної плати згідно з п. 2.2.2 даного договору орендну плату за останній календарний місяць першого календарного року дії договору суборенди (забезпечувальний платіж) протягом п'яти банківських днів з моменту підписання цього договору на підставі рахунків, виставлених орендарем. В подальшому суборендар платить орендарю на додачу до орендної плати за перший календарний місяць орендну плату за останній календарний місяць кожного наступного календарного року дії цього договору протягом п'яти банківських днів з моменту виставлення рахунку суборендарю.
Згідно з пунктом 2.3.2 Договору забезпечувальний платіж буде зараховано в якості орендної плати за останній місяць поточного року у повному обсязі за умови, що після проведення розрахунків між орендарем та суборендарем у повному обсязі, враховуючи погашення заборгованості по орендній платі та іншим платежам по цьому договору.
Відповідно до пункту 2.3.3 Договору в разі несвоєчасної оплати згідно даної угоди, після надання письмового повідомлення, на адресу суборендаря та після нездійснення оплати у 10-денний термін, орендар має право за власним рішенням покрити прострочену заборгованість суборендаря щодо будь-яких платежів, встановлених цим договором, а також витрати на відновлення приміщень та інші витрати, штрафи, пені, спричинені невиконанням суборендарем обов'язків за цим договором, за рахунок забезпечувального платежу.
Пунктом 3.1.1. Договору та додатковою угодою № 2 від 30.03.2009 до даного договору визначено, що суборендар сплачує орендарю: орендну плату; компенсує орендарю в суборендованому приміщенні в установленому порядку витрати з комунальних послуг, у тому числі водо-, електро- і теплопостачання, повернення експлуатаційних витрат, страхові премії, за рахунками, що виставляються орендарем; вартість будь-яких робіт, що пов'язані з приміщенням і виконуються орендарем після того, як суборендар не виконав своїх обов'язків; за вимогою орендаря сплачуються вартість будь-яких робіт, що пов'язані з приміщенням і виконуються орендарем після того, як суборендар не виконав своїх обов'язків та будь-які суми, які несе орендар з підготовки та виконання графіків ліквідації заподіяних приміщенню збитків або складання акту про повернення приміщення в належному стані по закінченні строку суборенди; пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період виконання грошових зобов'язань, за кожний день прострочення від суми порушеного зобов'язання по будь-якому з вищезазначених платежів.
Згідно з пунктом 3.1.2 Договору суборендар з урахуванням ПДВ компенсує орендарю витрати по електроенергії, згідно з показниками лічильників в суборендованому приміщенні; оплачує страхові премії, які орендар виплачує у зв'язку із страхуванням будівлі власником, пропорційно займаній площі; усі поточні ставки, податки та витрати, що включають вартість комунальних послуг, електрики та телефонних рахунків, що стосуються приміщення та звичайно не покриваються; сплачує суми за поновлення або продовження дії будь-якого дозволу чи реєстрації для використання приміщення, які повинні сплачуватись відповідним інстанціям у відповідний термін; сплачує витрати на нотаріальне посвідчення та державну реєстрацію цього договору, в разі якщо сторони домовились про необхідність проведення таких, або у випадках передбачених законодавством України.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконував взяті на себе зобов'язання за Договором, зауважень щодо отриманого в суборенду приміщення від відповідача не надходило, однак відповідач свої зобов'язання щодо сплати суборендної плати виконував неналежно, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед ТОВ «ДЖЕРРАД УКРАЇНА» в розмірі 20 628 104 грн.
За таких обставин ТОВ «ДЖЕРРАД УКРАЇНА» звернулося до Господарського суду міста Києва з відповідним позовом.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (статті 525, 526 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як встановлено судом, відповідач у встановлений Договором строк оплату не здійснював, у зв'язку з чим, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 20 628 279,47 грн.
З письмових пояснень відповідача вих. № 27-10964 від 28.10.2010 вбачається, що між сторонами відповідно до заяви ПАТ «ВіЕйБі Банк» було проведено зарахування зустрічних однорідних вимог, у зв'язку з чим зменшено розмір зобов'язань ПАТ «ВіЕйБі Банк» по сплаті орендної плати за договором суборенди № б/н від 01.03.2009 на 20 628 279,47 грн., в т.ч. ПДВ, та зменшено розмір зобов'язань ТОВ «ДЖЕРРАД УКРАЇНА» за кредитним договором № 116 від 29.06.2006 на суму 20 628 279,47 грн.
У відповідності до пункту 3 статті 203 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.
Оскільки заява відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог була направлена ТОВ «ДЖЕРРАД УКРАЇНА» 04.11.2010, тобто до подачі ним позовної заяви, про що свідчать докази поштових відправлень (належним чином засвідчені копії яких додано до матеріалів справи), то у позивача не було підстав звертатись до Господарського суду міста Києва з позовом в частині стягнення з ПАТ «ВіЕйБі Банк» 20 628 104,03 грн. основного боргу, у зв'язку з чим в цій частині позовних вимог слід відмовити.
ТОВ «ДЖЕРРАД УКРАЇНА» просить суд також стягнути з відповідача 3% річних за несвоєчасну сплату орендної плати у розмірі 299 644,38 грн., 3% річних за несвоєчасну сплату забезпечувального платежу у розмірі 38 651,38 грн., інфляційні за несвоєчасну сплату орендної плати у розмірі 1 109 596,46 грн., інфляційні за несвоєчасну сплату забезпечувального платежу у розмірі 138 326,98 грн., у зв'язку з неналежним виконанням грошового зобов'язання за Договором, додатками та додатковими угодами до нього.
Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.
Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.
Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення інфляційних нарахувань та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Індекс інфляції є щомісячним показником знецінення грошових коштів і розраховується він не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. За таких обставин застосовувати індекс інфляції у випадку, коли борг виник у певному місяці і в тому же місяці був погашений, -підстави відсутні. Крім -того, при розрахунку інфляційних нарахувань мають бути враховані рекомендації, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», згідно з якими при застосування індексу інфляції слід умовно вважати, що сума, внесена за період з 1 до 15 числа відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з врахуванням травня, а якщо з 16 до 31 числа, то розрахунок починається за наступного місяця - червня.
Дослідивши уточнений розрахунок позивача інфляційних втрат за несвоєчасну сплату забезпечувального платежу за 2010 рік, судом було встановлено, що відповідач не отримав рахунок на його оплату і дана обставина не була спростована позивачем.
Крім того, зазначений забезпечувальний платіж був включений при зарахуванні зустрічних однорідних вимог, у зв'язку з чим вимоги ТОВ «ДЖЕРРАД УКРАЇНА» щодо стягнення з ПАТ «ВіЕйБі Банк» 138 326,98 грн. інфляційних та 38 651,38 грн. 3% річних за несвоєчасну сплату забезпечувального платежу не підлягають задоволенню.
Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних за несвоєчасну сплату забезпечувального платежу у розмірі 138 326,98 грн. та 3% річних за несвоєчасну сплату забезпечувального платежу у розмірі 38 651,38 грн. задоволенню не підлягають.
Дослідивши уточнений розрахунок інфляційних за несвоєчасну сплату орендної плати у розмірі 1 109 596,46 грн., наданий позивачем, суд встановив, що у ньому помилково позивач не врахував зменшення інфляційних збитків, що пов'язані із встановленням рівня інфляції у квітні, травні, червні та липні 2010 року на рівні 99,7 %, 99,4 %, 99,6 % та 99,8 % відповідно. У зв'язку із зазначеним, судом першої інстанції було здійснено власний обґрунтований розрахунок інфляційних, у відповідності до якого стягненню з ПАТ «ВіЕйБі Банк» за період з 08.10.2009 до 01.11.2010 підлягають 934 535,40 грн. інфляційних за несвоєчасну сплату орендної плати.
За уточненим розрахунком позивача (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 15.12.2010), перевіреним судом, з ПАТ «ВіЕйБі Банк» підлягають стягненню 299 644.38 грн. 3% річних за несвоєчасну сплату орендної плати.
Твердження відповідача про те, що заборгованість, яку просив стягнути позивач вже була проіндексована за формулою, встановленою Додатковою угодою № 2 від 30.03.2010 до Договору, офіційно до курсу долара США, не приймається судом до уваги, оскільки вищевказаною умовою додаткової угоди (пункт 1.) було визначено співвідношення встановленого Національним банком України офіційного курсу гривні до долару США на перше число місяця, за який виставляється орендна плата до встановленого Національним банком України офіційного курсу гривні до долару США на дату укладення даного договору (на дату укладення даного договору 1 долар США дорівнює 7 (сім) гривень 70 копійок), тоді як вимога стягнення інфляційних нарахувань є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність якого полягає у відшкодуванні знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів.
Також ТОВ «ДЖЕРРАД КИЇВ» просить суд стягнути з відповідача пеню за несвоєчасну сплату суборендної плати у розмірі 1 184 916,55 грн. та пеню за несвоєчасну сплату забезпечувального платежу у розмірі 158 733,33 грн., у зв'язку з неналежним виконанням грошового зобов'язання за Договором, додатками та додатковими угодами до нього.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частини 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України).
Відповідно до пункту 5.2.2 Договору у випадку прострочення орендної плати суборендар сплачує орендарю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми з розрахунку на один день, за кожен день прострочення.
Згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 зі змінами та доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
За таких обставин, враховуючи прострочення відповідача, з останнього на користь позивача підлягає стягненню 1 184 916,55 грн. пені за несвоєчасну сплату орендної плати, за розрахунком позивача, перевіреним судом
Крім того, ТОВ «ДЖЕРРАД УКРАЇНА» нарахувало відповідачеві пеню за несвоєчасну сплату забезпечувального платежу у розмірі 158 733,33 грн. на суму забезпечувального платежу за 2010 рік. Однак, як встановлено судом вище, позивач в порушення пункту 2.3.1 Договору не виставив ПАТ «ВіЕйБі Банк» відповідний рахунок.
Таким чином, в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені за несвоєчасну сплату забезпечувального платежу у розмірі 158 733,33 грн. слід відмовити.
За таких обставин, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖЕРРАД УКРАЇНА» підлягає частковому задоволенню.
Судова колегія критично відноситься до посилань відповідача про те, що заборгованість відповідача виникла за Договором суборенди у зв'язку із невиконанням позивачем зобов'язань за кредитним договором, оскільки, по-перше, невиконання ТОВ «ДЖЕРАРЖ Україна» зобов'язань за кредитним договором не впливає на виконання зобов'язань ПАТ «ВіЕйБі Банк» за Договором суборенди, оскільки вказані договори мають різну юридичну природу, випливають із рідних договірних відносин і не є пов'язаними один з одним; по-друге, Договором суборенди не передбачено право суборендаря (відповідача) на невиконання зобов'язань у разі порушення орендарем (позивачем) зобов'язань за кредитним договором.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 15.12..2010 по справі № 37/562 є обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд-
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2010 у справі № 37/562 залишити без змін.
Матеріали справи № 37/562 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом 20-ти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя
Судді