донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
14.03.2011 р. справа №19/87
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Геза Т.Д.
суддів:
при секретарі:Будко Н.В., Приходько І.В.
Казімір Л.Р.
за участю представників сторін:
від позивача:Бічко С.Г. -по довір. №31-юс від 01.11.10р.
від відповідача:Данилова С.О. -по довір. №09-18/1881 від 27.12.10р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуВідкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь»м. Маріуполь Донецької області
на рішення господарського суду Донецької області
від20.01.11р.
по справі№19/87
за позовомДержавного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС»м. Славутич Київська область
доВідкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь»м. Маріуполь Донецької області
предмет спорустягнення 32 513,71грн. витрат, пов'язаних з опротестуванням векселя, та 24 003,42грн. відсотків
від дати настання строку платежу
Державне спеціалізоване підприємство «Чорнобильська АЕС»м. Славутич Київська область (далі по тексту -ДСП «Чорнобильська АЕС») звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь»м. Маріуполь Донецької області (далі по тексту -ВАТ «МК «Азовсталь») про стягнення 32 513,71грн. витрат, пов'язаних з опротестуванням векселя, та 24 003,42грн. відсотків від дати настання строку платежу.
Рішенням господарського суду Донецької області від 20.01.11р. по справі №19/87 позовні вимоги задоволені частково.
Стягнуто з ВАТ «МК «Азовсталь»на користь ДСП «Чорнобильська АЕС»відсотки в сумі 23 863,01грн., витрати пов'язанні з опротестуванням векселя в сумі 25 724,99грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача витрат пов'язаних з опротестуванням векселя в сумі 25 724,99грн. суд першої інстанції зазначив наступне:
- враховуючи приписи ст. 31 Закону України «Про нотаріат»та ст.ст. 1, 8.1.1, 8.2.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»суд дійшов до висновку, що позивачем помилково був сплачений податок з доходів фізичних осіб до державного бюджету в сумі 3 750грн., згідно платіжного доручення №1566 від 18.06.09р.;
- позивачем не доведено необхідності направлення у відрядження для здійснення протесту про неоплату відповідачем векселя двох осіб терміном з 15.06.09р. по 24.06.09р., тому суд дійшов до висновку, що до стягнення підлягають витрати пов'язані з відрядженням одного працівника позивача в сумі 724,99грн.
- регресне відшкодування витрат по відрядженню (поїзд, добові) провідного юрисконсульта Бічко С.Г. в сумі 570,73грн. пов'язаних з пред'явленням виконавчого напису до виконання не передбачено ст. 48 Уніфікованого закону.
Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача відсотків від дати настання строку платежу в сумі 23 863,01грн. суд першої інстанції виходив з того, що позивачем при розрахунку відсотків допущено помилку в періоді нарахування.
ВАТ «МК «Азовсталь»звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 20.01.11р. по справі №19/87 скасувати повністю і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Заявник апеляційної скарги посилається на те, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення невірно застосував норми матеріального права -ст.ст. 43,48, 78 Уніфікованого Закону про перевідні та прості векселі, у зв'язку з чим, на думку скаржника, суд дійшов невірного висновку про часткове задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача витрат пов'язаних з опротестуванням векселя в сумі 25 724,99грн. та процентів в сумі 23 863,01грн.
ДСП «Чорнобильська АЕС»у відзиві просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 20.01.11р. по справі №19/87 залишити без змін, оскільки при вирішенні спору по даній справі суд першої інстанції повно та об'єктивно з'ясував всі обставини справи в межах предмету спору, правильно встановив характер спірних правовідносин та правильно застосував норми матеріального та процесуального права.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.
Дослідивши докази матеріалів справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.
Як вбачається з матеріалів справи, ВАТ «МК «Азовсталь»був емітований простий вексель:
- №66334389279515, номінальною вартістю 500 000,00 грн., дата складання 18.06.1999р., строк платежу 18.06.09р. на користь національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом».
Позивачем на адресу відповідача був надісланий лист №2029/03/14-70 від 26.05.09р. щодо оплати векселя, відповідно до якого відповідачу було повідомлено, що ДСП «Чорнобильська АЕС»є законним держателем простого векселя №66334389279515 номінальною вартістю 500000,00грн., та запропоновано здійснити оплату до 18.06.09року.
Розпорядженням позивача №111св від 04.06.09р. для пред'явлення до платежу та вчинення опротестування (у разі потреби) простого векселя №66334389279515 за місцезнаходженням емітента (відповідача) були направлені у відрядження до м. Маріуполя терміном на 10 днів -з 15.06.09р. по 24.06.09р. заступник начальника ВДТ Власюк І.А. та провідний юрисконсульт Бічко С.Г.
Факт знаходження у відрядженні означених осіб підтверджується копіями посвідчення про відрядження №143 та №144.
Позивач у позові вказує на те, що витрати по відрядженню (проїзд, проживання, добові) склали 3192,98грн., в тому числі: добові з 15.06.09р. по 24.06.09р. -600,00грн., проїзд - 942,98грн., що підтверджується проїзними документами, копії яких наявні в матеріалах справи, проживання - 1650,00грн., що підтверджується наданими суду копіями квитанцій прибуткового касового ордеру.
18.06.09р. за вих. №03/14-93 позивачем був складений акт пред'явлення зазначеного векселя до платежу.
Того ж дня, 18.06.09р. за вих. №03-530 відповідач у листі повідомив, що вексель не може бути прийнятий до сплати через те, що на думку відповідача, ДСП «Чорнобильська АЕС»не є законним держателем вищезазначеного векселя.
20.06.09 року приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу ОСОБА_1, був складений протест про неоплату векселя №66334389279515, складеного ВАТ «МК «Азовсталь»18.06.1999р. у м. Маріуполь зі строком платежу до 18.06.09 року на суму 500 000грн.
Вартість нотаріальних послуг здійснення протесту в неплатежу простого векселя склала 25 000грн., що підтверджується рахунком-фактурою №96 від 04.06.09р., виданим нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу ОСОБА_1.
Позивач у позові вказує на те, що ним проведена оплата нотаріальних послуг, що підтверджується платіжним дорученням №1567 від 18.06.09р., та крім того, відповідно до платіжного доручення №1566 від 18.06.09р. позивач сплатив до місцевого бюджету 15% податку з доходів фізичних осіб в розмірі 3750грн.
09.10.2009р. приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Коваленко В.В. на підставі протесту про неоплату векселя був вчинений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі №6646. Вартість нотаріальних послуг здійснення виконавчого напису опротестованого в неплатежу простого векселя №66334389279515 склала 8613грн., що підтверджується матеріалами справи.
Для пред'явлення виконавчого напису до виконання по примусовому стягненню заборгованості до відділу державної виконавчої служби Орджонікідзевського районного управління юстиції м. Маріуполь за місцезнаходженням відповідача відповідно до розпорядження позивача №245-СВ від 03.11.09р. був відряджений провідний юрисконсульт Бічко С.Г. терміном на 3 дні -з 11.11.09р. по 13.11.09р.
Факт знаходження у відрядженні підтверджується копією посвідчення про відрядження №365.
За твердженням позивача витрати по відрядженню (проїзд, добові) склали 570,73 грн., в тому числі: добові з 11.11.09р. по 13.11.09р. -90,00грн., проїзд - 480,73грн.
Відділом державної виконавчої служби Орджонікідзевського районного управління юстиції м. Маріуполь на поточний рахунок Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС»була перерахована вартість векселя 500 000грн., а також вартість нотаріальних послуг відповідно до виконавчого напису у сумі 8 613грн.
В позовній заяві позивач зазначив, що сума понесених витрат, пов'язаних з опротестуванням векселя та витрат, пов'язаних з отриманням виконання за опротестованим векселем становить 32 513,71грн. Крім того, позивачем нараховані відсотки відповідно до ст. 48 Уніфікованого закону про переказні та прості векселя в сумі 24003,42грн.
Вищеозначені суми позивач просить стягнути з відповідача відповідно до п.2 ст. 48 Уніфікованого закону про переказні та прості векселя, та п.5 ст. 2 Закону України «Про обіг векселів в Україні»
Відносини між суб'єктами господарювання із застосуванням векселів врегульовано Законом України «Про обіг векселів в Україні», Закону України «Про цінні папери і фондовий ринок», Женевською конвенцією 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (Уніфікований закон), Женевською конвенцією 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевською конвенцією 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів.
Статтями 38, 44, 77 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі передбачено, що держатель простого векселя зі строком платежу на визначений день повинен пред'явити вексель для платежу або в день, в який він підлягає оплаті, або в один із двох наступних робочих днів. У випадку відмови векселедавця у платежі, власник векселя має підтвердити таку відмову автентичним документом (протест у неплатежі). Протест у неплатежі за простим векселем, якій підлягає оплаті на визначену дату, повинен бути здійснений в один із двох робочих днів, які настають за днем, у який вексель підлягає оплаті.
Протест -це офіційно засвідчена вимога щодо здійснення встановлених законодавством про вексельний обіг дій за векселем і свідчення про їх невиконання. Протест є фактом, що свідчіть про ухилення від законодавчо встановленого порядку обігу векселя і про настання певних правових наслідків. Опротестований вексель -це вексель, щодо якого векселедержатель нотаріально засвідчив відмову боржника від оплати.
Позивачем був складений акт пред'явлення зазначеного векселя до платежу 18.06.09р. за вих. №03/14-93, однак векселедавець (відповідач) відмовив позивачу у платежі (лист від 18.06.09р. вих. №03-530).
З матеріалів справи вбачається, що 20.06.09 року приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу ОСОБА_1, був складений протест про неоплату векселя №66334389279515, емітованого ВАТ «МК «Азовсталь»18.06.1999р.
Згідно ст. 47 Уніфікованого закону, всі трасанти, акцептанти, індосанти і особи, що забезпечують авалем платіж за переказним векселем, є солідарно зобов'язаними перед держателем. Держатель має право пред'явити позов до кожної з цих осіб окремо і до всіх разом, необов'язково додержуючись тієї послідовності, в якій вони зобов'язалися.
Неопротестування векселя позбавляє позивача права регресу до усіх зобов'язаних за векселями осіб, крім акцептанта переказного векселя (ст. 53 Уніфікованого закону).
Векселедавець простого векселя зобов'язаний так само, як і акцептант за переказним векселем (ст. 78 Уніфікованого закону).
Згідно з приписами ст. 43 Уніфікованого закону, держатель може використати своє право регресу проти індосантів, трасанта та інших зобов'язаних осіб при настанні строку платежу, якщо останній не був здійснений.
Відповідно до ст. 48 Уніфікованого закону, держатель може вимагати від особи, проти якої він використовує своє право регресу: (1) суму неакцептованого або неоплаченого переказного векселя з відсотками, якщо вони були обумовлені; (2) відсотки в розмірі шести від дати настання строку платежу; (3) витрати, пов'язані з протестом і пересиланням повідомлень, а також інші витрати.
В ст. 77 Уніфікованого закону, зазначено, що до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме положення щодо: індосаменту (статті 11 - 20); строку платежу (статті 33 - 37); платежу (статті 38 - 42); права регресу у разі неплатежу (статті 43 - 50, 52 - 54); платежу у порядку посередництва (статті 55, 59 - 63); копій (статті 67 і 68); змін (стаття 69); позовної давності (статті 70 і 71); неробочих днів, обчислення строків і заборони пільгових строків (статті 72, 73 і 74).
Враховуючи вищезазначені норми, судова колегія дійшла до висновку, що відповідач помилково вважає, що норми ст.ст. 43, 48 Уніфікованого закону не розповсюджуються на векселедавців простих векселів, оскільки зобов'язаними особами за векселем є трасанти, акцептанти, індосанти, особи, що забезпечують авалем платіж за переказним векселем, векселедавці та акцептанти, тобто як прямі боржники, так і учасники регресних вексельних зобов'язань.
Відповідно до ст. 2 Закону «Про обіг векселів в Україні»передбачені статтями 48, 49 Уніфікованого закону відсотки на суму векселів, як виданих, так і тих, що підлягають оплаті на території України, нараховуються виходячи з розміру облікової ставки Національного банку України на день подання позову та від дня настання строку платежу до дня здійснення оплати.
Позивачем нараховані відсотки від дня настання строку платежу до 02.12.09р. (дата оплати векселя) в сумі 24 003,42грн., проте судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що період нарахування відсотків повинен бути від дня настання строку платежу по 01.12.09р. (день, що передував дню оплати), тому ці позовні вимоги обґрунтовано задоволені судом частково, а саме в сумі 23 863,01 грн. за період з дня настання строку платежу по 01.12.09р.
Позивач просив суд стягнути з відповідача витрати понесені з отриманням виконання за опротестованим векселем у сумі 32513,71грн., які складаються з: нотаріальних послуг в сумі 25000грн.; сплати до бюджету 15% податку з доходів фізичних осіб в сумі 3 750грн.; витрат на відрядження в червні 2009р. та в листопаді 2009р. на загальну суму 3 763,71грн.
Як зазначалось вище, відповідно до ст. 48 Уніфікованого закону, держатель може вимагати від особи, проти якої він використовує своє право регресу, в тому числі витрати, пов'язані з протестом і пересиланням повідомлень, а також інші витрати.
До таких витрат належать: витрати з опротестування векселя (державне мито, оплата послуг нотаріуса), а також інші витрати, які він поніс внаслідок невиконання вексельного зобов'язання і зв'язок яких зі стягненням заборгованості за векселем можна встановити та довести (п. 24 Постанови Верховного Суду від 08.06.07р. №5 «Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів».
Нотаріусом позивачу був виставлений рахунок за вих. №96 від 04.06.09р. за нотаріальні послуги -вчинення протесту векселя на суму 25000грн., який позивач оплатив, про що свідчить платіжне доручення №1567 від 18.06.09р. Також, позивачем додатково була сплачена сума податку з доходів фізичних осіб у сумі 3 750грн. на користь державного бюджету.
Відповідно до ст. 31 Закону України «Про нотаріат», доходами приватних нотаріусів є сума коштів, що сплачується їм клієнтами (як юридичними, так і фізичними особами) за вчинення нотаріальних дій та надання додаткових послуг правового характеру. Згідно із ст. 32 Закону України «Про нотаріат», з доходу приватного нотаріуса справляється прибутковий податок за ставками, встановленими чинним законодавством України.
Згідно із п. 1.3 «з»ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»(який діяв на дату виникнення правовідносин між сторонами) доходом з джерелом його походження з України визначено будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, зокрема, у вигляді доходів від здійснення незалежної професійної діяльності на території України. Спеціального розділу (групи статей), де б у цілому йшлося про особливості оподаткування доходів осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність і, зокрема, приватну нотаріальну діяльність, у Законі N 889 немає. Згідно із Законом об'єктом оподаткування платника податку є загальний місячний та/або річний оподатковуваний дохід, в т.ч. дохід, одержаний від здійснення незалежної професійної діяльності на території України. Законом (ст. 19) на платника податку покладено обов'язки ведення обліку доходів і витрат в обсягах, достатніх для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі коли такий платник податку зобов'язаний цим Законом подавати декларацію. Відповідно до ст.ст. 8.1.1., 8.2.1. Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону. Платник податку, що отримує доходи, нараховані особою, яка не є податковим агентом, зобов'язаний включити суму таких доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла до висновку, що позивачем помилково був додатково сплачений податок з доходів фізичних осіб до бюджету в сумі 3750грн. згідно платіжного доручення №1566 від 18.06.09р., тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні вимог в цій частині.
Також, позивач у позові просив відшкодувати витрати представників позивача, пов'язані з відрядженням у розмірі 3 192,98грн. двох осіб, що включає добові з 15.06.09р. по 24.06.09р. -600грн., проїзд - 942,98грн., проживання -1 650грн.
Згідно з приписами п.п. 296, 298, 299 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України векселі для вчинення протесту про неоплату приймаються нотаріусами після закінчення дати платежу за векселем, але не пізніше 12-ої години наступного після цього строку дня. У день прийняття векселя до протесту нотаріус пред'являє платнику або доміциліанту (особі, яка оплачує доміцильований вексель) вимогу про оплату (або акцепт) векселя, у якій зазначає про надходження заяви про протест векселя з усіма його реквізитами та пропозицією сплатити чи акцептувати вексель у певний строк або повідомити про оплату чи акцепт векселя. У разі відмови платника (доміциліанта) оплатити або акцептувати вексель або якщо він не з'явився до нотаріуса, нотаріус складає акт про протест про неоплату або неакцепт за встановленою формою і робить відповідний запис у реєстрі, а також відмітку про протест про неоплату або неакцепт на самому векселі.
Як вбачається з тексту протесту про неоплату векселя від 20.06.09р. простий вексель №66334389279515 був поданий позивачем для здійснення протесту приватному нотаріусу Маріупольського міського нотаріального округу ОСОБА_1. 19.06.09р.
Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не доведено необхідність направлення у відрядження для здійснення протесту двох осіб, виходячи з того, що для вчинення опротестування векселя достатньо було 4 днів (1 день (виїзд з м. Славутич до м. Маріуполя) + 1 день (для надання векселя нотаріусу для протесту) + 1 день (для здійснення опротестування векселя) + 1 день (повернення до м. Славутич).
Таким чином, апеляційна інстанція вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що до стягнення з відповідача підлягає 724,99грн., в тому числі: добові на одного працівника - 120грн. (за 4 дні); проїзд одного працівника (467,49грн.), проживання в готелі 1 доба (137,50грн.).
Крім цього, позивач у позові вказує на те, що для пред'явлення виконавчого напису до виконання по примусовому стягненню заборгованості по опротестованому векселю до відділу державної виконавчої служби Ордженікідзевського районного управління юстиції м. Маріуполь за місцезнаходженням відповідача відповідно до розпорядження позивача №245-СВ від 03.11.09р. був відряджений провідний юрисконсульт юридичної служби Бічко С.Г. терміном на 3 дні -з 11.11.09р. по 13.11.09р.
Суд зазначає, що ст. 48 Уніфікованого закону передбачено, що держатель може вимагати від особи, проти якої він використовує своє право регресу, витрати, пов'язані з протестом векселя, а не пред'явлення виконавчого напису до виконання, у зв'язку з чим судова колегія вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив позивачу в задоволенні вимоги про стягнення з відповідача витрат по відрядженню (проїзд, добові) провідного юрисконсульта Бічко С.Г. в сумі 570,73грн.
З урахуванням вищевикладеного судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 20.01.11р. по справі №19/87 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, є таким, що прийнято без порушення норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.
Рішення господарського суду Донецької області від 20.01.11р. по справі №19/87 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь»м. Маріуполь Донецької області залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 20.01.11р. по справі №19/87 залишити без змін.
Головуючий: Т.Д. Геза
Судді: Н.В. Будко
І.В. Приходько
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
1. відповідачу
1. у справу
1. ДАГС
1. господарському суду