донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
14.03.2011 р. справа №16/51
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддів:Новікової Р.Г.
Волкова Р.В., Дучал Н.М.
за участю представників
від позивача:не з'явився
від відповідача:не з'явився
Прокурор:Пономарьов А.О. -посв. №2644
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Стаханово-Алчевської міжрайонної природоохоронної прокуратури м. Стаханов
на рішення
господарського суду Луганської області
від29 листопада 2010 року
(повний текст підписаний 01.12.2010р.)
у справі№16/51 (суддя Шеліхіна Р.М.)
за позовомСтаханово-Алчевської міжрайонної природоохоронної прокуратури м. Стаханов в інтересах держави в особі Брянківської міської ради м. Брянка
доСуб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_5 м. Брянка
простягнення 37587грн.00коп.
Стаханово-Алчевський міжрайонний природоохоронний прокурор м. Стаханов в інтересах держави в особі Брянківської міської ради м. Брянка звернувся до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_5 м. Брянка з позовом про стягнення 37587грн.00коп.
Під час судового провадження прокурором було надано заяву про зменшення позовних вимог №1938вих-юр. від 26.11.2010р., згідно якої просив стягнути з відповідача за безпідставне користування землею збитки в сумі 8474грн.
Господарським судом було прийнято до розгляду вказану заяву прокурора з посиланням на відповідність її змісту положенням статті 22 Господарського процесуального кодексу України.
Рішенням господарського суду Луганської області від 29.11.2010р. у задоволені позовних вимог відмовлено у повному обсязі.
Не погодившись з судовим рішенням, Стаханово-Алчевський міжрайонний природоохоронний прокурор м. Стаханов звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 29.11.2010р. та прийняти нове.
В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апелянт зазначає про помилковість висновку суду щодо застосування до спірних правовідносин положень Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №963 від 25.07.2007р.
Використання земельної ділянки відповідачем не є самовільним зайняттям, оскільки в 2008році Приватним підприємцем ОСОБА_5 була розроблена технічна документація із землеустрою. Рішенням Брянківської міської ради від 28.10.2008р. було вирішено передати в оренду земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1.
За приписами статей 152, 156, 157 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки.
Відповідно до розрахунку Брянківського відділення Алчевської об'єднаної податкової інспекції від 23.11.2010р. втрати бюджету по земельному податку за період з 28.11.2008р. по 01.11.2010р. дорівнюють 8474грн. Прокурор наполягає, що відповідач має сплатити цю суму, враховуючи положення чинного законодавства.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач не погодився з доводами скаржника та наполягав на тому, що рішення суду прийнято за результатами всебічного, повного та об'єктивного розгляду у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності з дотриманням та правильним застосування норм матеріального та процесуального права.
За приписами статті 5 Закону України «Про плату за землю»№378/96-ВР від 19.09.1996р. (із змінами та доповненнями) об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.
Статтею 13 вищевказаного Закону визначено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.
Згідно статті 15 Закону України «Про плату за землю»№378/96-ВР від 19.09.1996р. (із змінами та доповненнями) власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Відповідальність у вигляді стягнення збитків внаслідок завдання шкоди без договірних правовідносин як упущеної вигоди для місцевого бюджету за фактичне використання земельної ділянки без оформлення договору оренди Земельним кодексом України, Господарським кодексом України та Цивільним кодексом України не встановлена.
В судовому засіданні від 14.02.2011р. представники сторін та прокурор не з'явились. У судовому засіданні від 14.03.2011р. прокурор підтримав правову позицію викладену у апеляційній скарзі. Представники жодної зі сторін не з'явились у судове засідання, про час та місце проведення якого були повідомлені належним чином.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 14.02.2011р. явка сторін та прокурора не була визнана обов'язковою і сторони та прокурор були попереджені, що у випадку неявки їх представників, апеляційна скарга буде розглянута за наявними матеріалами, яких достатньо у справі для її розгляду. Неявка у судове засідання представників не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється сторонам в установленому порядку.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу та відзив, заслухавши пояснення прокурора, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.
Фахівцями Відділу Держкомзему у місті Брянка Луганської області Управління державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель були здійснені перевірки дотримання вимог земельного законодавства Суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_5 м. Брянка, за результатами яких складені акти від 09.07.2010р. та 27.09.2010р.
В цих актах зазначено, що відповідачем використовується земельна ділянка площею 2234м2 по АДРЕСА_1 із земель житлової та громадської забудови для обслуговування нежитлового приміщення - будівлі клубу, без правовстановлюючих документів та їх державної реєстрації.
Як було встановлено господарським судом, рішенням Брянківського міського суду від 17.09.2008р. у справі №2-1636/08 визнано за відповідачем право власності на нежитлове приміщення -будівлю клубу, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.
В подальшому, Рішенням Брянківської міської ради №33/17 від 28.10.2008р. було затверджено технічну документацію із землеустрою, вирішено передати Приватному підприємцеві ОСОБА_5 в оренду строком на 49 років земельну ділянку площею 2234м2 (кадастровий номер 4410500000:01:007:0143) та зобов'язано відповідача у місячний строк з позивачем укласти договір оренди з Брянківською міською радою.
Оскільки договір оренди вищевказаної земельної ділянки не був укладений, прокурор звернувся до суду з позовом про стягнення збитків в сумі 8474грн. за безпідставне користування землею. Збитками прокурор вважає грошові кошти, які в результаті неправомірної поведінки відповідача не надійшли до місцевого бюджету у вигляді сплати земельного податку за період з 28.11.2008р. по 01.11.2010р., Згідно розрахунку Брянківського відділення Алчевської об'єднаної податкової інспекції від 23.11.2010р. сума збитків дорівнює 8474грн.
Слід відрізняти обов'язок боржника відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, що випливає з договору, від позадоговірної шкоди, тобто від зобов'язання, що виникає внаслідок завдання шкоди.
Предметом правового регулювання Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №284 від 19.04.1993р. (із змінами та доповненнями), є відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, заподіяних внаслідок вилучення земель на користь законних землекористувачів у встановленому порядку, їх тимчасового зайняття такими користувачами та обумовленого цим неодержання власником (позивачем) доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.
В свою чергу, механізм визначення розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним та фізичним особам, на всіх категоріях земель внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок передбачений спеціальною Методикою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України №963 від 25.07.2007р. (із змінами та доповненнями).
Прокурор в апеляційній скарзі зазначає, що відповідно до статті 27 Закону України «Про плату за землю»№378/96-ВР від 19.09.1996р. (із змінами та доповненнями) контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби. Тому розрахунок збитків заявлених до стягнення виконано податковою інспекцією, з урахуванням даних щодо ставки земельного податку, встановленого органом місцевого самоврядування в м. Брянка Луганської області.
За приписами статті 2 Закону України «Про плату за землю»№378/96-ВР від 19.09.1996р. (із змінами та доповненнями) використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки землі.
Статтею 13 Закону України «Про плату за землю»№378/96-ВР від 19.09.1996р. (із змінами та доповненнями) встановлено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.
Відповідно до статей 5, 15 Закону України «Про плату за землю»№378/96-ВР від 19.09.1996р. (із змінами та доповненнями) об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар. Власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Відповідно до вимог статті 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання ії власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладання договору оренди і його державної реєстрації.
Статтею 126 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.
Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не має статусу ані власника, ані землекористувача спірної земельної ділянки. За відсутності укладеного договору оренди земельної ділянки або виданого державного акту на землю, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог прокурора.
З огляду на наведене, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду визначила, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення господарського суду Луганської області від 29.11.2010р. (повний текст підписаний 01.12.2010р.) у справі №16/51 залишається без змін з підстав, наведених у постанові.
Результати розгляду апеляційної скарги оголошені в судовому засіданні.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Стаханово-Алчевської міжрайонної природоохоронної прокуратури м. Стаханов на рішення господарського суду Луганської області від 29.11.2010р. (повний текст підписаний 01.12.2010р.) у справі №16/51 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Луганської області від 29.11.2010р. (повний текст підписаний 01.12.2010р.) у справі №16/51 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий Р.Г. Новікова
Судді Р.В. Волков
Н.М. Дучал
Надруковано 6 примірників: 1-позивачу; 1 -відповідачу; 2- прокурору; 1 -до справи; 1 - ДАГС