14.03.2011 року Справа № 37/26-10
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Головка В.Г. (доповідач)
суддів: Логвиненка А.О., Стрелець Т.Г.
при секретарі: Ревковій Г.О.
прокурор: Зіма В.Б., посвідчення №117 від 13.08.2007
за участю представників сторін:
від позивача: Лазаренко К.О., довіреність від 30.12.2010
від відповідача: Уланов В.В., довіреність від 10.11.2010
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги заступника прокурора Дніпропетровської області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2010р. у справі №37/26-10
за позовом заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ
до закритого акціонерного товариства "Елста", м. Дніпропетровськ
про внесення змін до договору оренди
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2010р. у справі №37/26-10 (суддя Кеся Н.Б.) в задоволені позову заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради до закритого акціонерного товариства "Елста" про внесення змін до договору оренди відмовлено.
Не погодившись з зазначеним рішенням господарського суду, прокурор звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення скасувати, посилаючись на наступне:
- правовідносини, які виникли на підставі спірного договору оренди земельної ділянки, є тривалими, оскільки вони пов'язані з систематичним виконанням сторонами умов договору протягом певного часу, обумовленого договором. Тому висновок суду щодо неможливості застосування окремих норм Закону, які були змінені після виникнення правовідносин між позивачем та відповідачем, через їх остаточне виникнення після внесення змін до закону є необґрунтованим, тощо.
Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав, але його представник у судовому засіданні просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Вислухавши пояснення прокурора, представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Із матеріалів справи вбачається, що між позивачем - Дніпропетровською міською радою (орендодавцем) та відповідачем -ЗАТ "Елста" (орендарем) 03.02.2006р. було укладено договір оренди земельної ділянки за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку площею 16,5796га, розташовану за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 139-Б, строком на 15 років.
Договір було посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та зареєстровано в реєстрі за №776.
Відповідно до п.4.1. договору річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях) у розмірі земельного податку, збільшеного на коефіцієнт 1,3.
Згідно ст.93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки -це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації, що передбачено ст.125 ЗК України.
Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 03.06.2008р. №309-УІ внесені зміни до ч. 4, 5 ст.21 Закону України “Про оренду землі”, а саме було встановлено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою, для земель сільськогосподарського призначення -розміру земельного податку, що встановлюється Законом України “Про плату за землю”, для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України “Про плату за землю”.
Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині.
Попередня редакція наведеної норми визначала, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою за розмір земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю", та перевищувати 10 відсотків їх нормативної грошової оцінки. У разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати.
Згідно з прикінцевими положеннями Закону України №309-VІ від 03.06.2008 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" зазначений Закон набирає чинності з дня його опублікування (04.06.2008р.) та застосовується з дня втрати чинності відповідними положеннями розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Відповідно до п.3 рішення Дніпропетровської міської ради №39/35 від 06.08.2008р. "Про внесення змін до рішень міської ради та її виконавчого комітету у галузі земельних відносин і приведення деяких рішень міської ради з питань передачі земельних ділянок та діючих договорів оренди у відповідність до вимог чинного законодавства" до моменту прийняття міською радою рішення про внесення змін до рішення міської ради від 06.12.2006р. №4/8 "Про ставки річної орендної плати за земельні ділянки" встановити річну орендну плату за користування ділянками у розмірі мінімальної ставки орендної плати, встановленої Законом України "Про оренду землі", незалежно від мети використання.
Дніпропетровська міська рада в особі земельного управління направила на адресу відповідача вимогу про внесення відповідних змін до договору оренди землі щодо орендної плати (а.с.17).
У строк, визначений ст.188 Господарського кодексу України, відповідач відповідь міській раді не надав, що стало підставою для звернення з позовом до суду.
Згідно ст.1 Закону України “Про оренду землі” оренда землі -це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
За ст.13 цього ж закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до п.4.7 договору розмір орендної плати переглядається щорічно, або у разі зміни розміру земельного податку, підвищення цін, тарифів..., інших випадках, передбачених законом.
Отже сторони в договорі передбачили випадки перегляду розміру орендної плати, в тому числі у разі підвищення цін і тарифів.
Законодавством внесені зміни до ч.4 та 5 ст.21 Закону України “Про оренду землі” стосовно річної орендної плати за земельні ділянки, які перебувають в комунальній власності, а тому вимоги позивача є правомірними.
Зміна договору оренди здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору, спір відповідно до п.12.2 договору вирішується в судовому порядку.
Сторони не дійшли згоди щодо укладення договору і вирішення спору передано на розгляд суду.
Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором; сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором; сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду; у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Відповідно до ч.2 ст.631 Цивільного кодексу України договір набирає чинності з моменту його укладення.
За ч.5 ст.188 Господарського кодексу України, якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не установлено за рішенням суду.
Виходячи з умов договору, вимог чинного законодавства, суд невірно дійшов до висновку щодо відмови в задоволені позову.
На підставі викладеного, рішення господарського суду слід скасувати відповідно до ст.104 Господарського процесуального кодексу України, а позов - задовольнити.
Судові витрати слід покласти на відповідача у справі, з вини якого виник спір, відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Заступника прокурора Дніпропетровської області задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2010р. у справі №37/26-10 скасувати.
Позов задовольнити.
Змінити п.4.1 договору оренди земельної ділянки від 03.02.2006р., укладеного між Дніпропетровською міською радою та закритим акціонерним товариством „Елста”, виклавши його в такій редакції:
“4.1. Орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється відповідно до Закону України “Про оренду землі” та не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України “Про плату за землю” та відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 06.08.08 №39/35 у розмірі мінімальної ставки орендної плати встановленої Законом України “Про оренду землі”.
Стягнути з закритого акціонерного товариства "Елста" (код 32835699) на користь Державного бюджету України держмито в сумі 85грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн. та мито за перегляд справи в апеляційному порядку в сумі 42,50грн.
Видачу наказів на виконання даної постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий В.Г.Головко
Судді Т.Г.Стрелець
А.О. Логвиненко