10.03.2011 року Справа № Б26/95-10
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Виноградник О.М. ( доповідач)
суддів: Джихур О.В., Лисенко О.М.
при секретарі: Ковзикові В.Ю.
Представники сторін у судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Петропавлівської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області смт.Петропавлівка на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2011р. у справі № Б26/95-10
за заявою: Петропавловська міжрайонна державна податкова інспекція Дніпропетровської області
до боржника: приватного сільськогосподарського підприємства “Рєал Агро” с.Лозове
про визнання банкрутом
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2011р. (суддя Камша Н.М.) по справі № Б26/29-10 за заявою Петропавловська міжрайонна державна податкова інспекція Дніпропетровської області до боржника Приватного сільськогосподарського підприємства “Рєал Агро” с.Лозове про визнання банкрутом було припинено провадження у справі на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, ст.ст.6,7, п.7 ч.1 ст.40 ЗУ “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” ( а.с.57).
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області мотивовано тим, що ініціюючим кредитором не було надано доказів вжиття заходів по отриманню заборгованості по обов'язкових платежах у встановленому законодавством порядку; зазначені докази є необхідними для подальшого провадження у справі, оскільки підтверджують факт неплатоспроможності боржника, зокрема, безспірність вимог ініціюючого кредитора.
Не погодившись з вищевказаною ухвалою господарського суду Дніпропетровської області, її оскаржує в апеляційному порядку ініціюючий кредитор - Петропавловська міжрайонна державна податкова інспекція Дніпропетровської області , посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального права, на неповне з'ясування усіх обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення, зокрема:
- господарським судом порушено вимоги ст.ст.1,4,5,16 40 ЗУ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” , оскільки боржник мав перед ініціюючим кредитором підтверджені доказами, узгоджені податкові зобов'язання; крім цього, податкове зобов'язання вважається узгодженим з дня прийняття рішення в адміністративному чи в судовому порядку;
- крім цього, господарським судом не досліджено та не надано належної правової оцінки доказам неплатоспроможності боржника: довідкам ДПІ, Держкомзему, МБТІ, Держтехнагляду про відсутність у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення.
Боржник правом надання відзиву на апеляційну скаргу (ст.96 ГПК України) не скористався; обидві сторони про час та місце судового засідання були сповіщені належним чином, що підтверджується відповідними доказами ((а.с.63) ухвала Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.02.2011р. з відмітками канцелярії апеляційного господарського суду про розсилання сторонам згідно з Інструкцією з діловодства в господарських судах України, затвердженої Наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75); правом участі в судовому засіданні (ст.22 ГПК України) не скористались.
Враховуючи вищевикладене, факт належного сповіщення учасників процесу про час та місце судового засідання, а також, що суд апеляційної інстанції обмежений 15- денним строком розгляду апеляційної скарги, будь-які клопотання від сторін про подальше відкладення розгляду справи не надходили, неявка представників сторін не є перешкодою розгляду апеляційної скарги по суті, то колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу ініціюючого кредитора в цьому судовому засіданні (ст.ст.75, 99 ГПК України).
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали господарського суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржувану ухвалу слід залишити без змін , виходячи з наступних підстав.
29.10.2010р. господарським судом було порушено провадження у справі про банкрутство приватного сільськогосподарського підприємства “Рєал Агро” с.Лозове за заявою Петропавлівської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області смт.Петропавлівка ( а.с.1).
Провадження у справі порушено на підставі ст.ст.11,12,13 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” , тобто на загальних підставах. При цьому ініціюючий кредитор посилався на те, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.09.2010р. по справі № 2а13190/09/0470 стягнено з боржника на користь ініціюючого кредитора 1045856 грн. 45 коп. та зазначена постанова набрала законної сили ( а.с.4).
Ініціюючого кредитора згідно з ухвалою господарського суду від 29.10.2010р. було зобов'язано надати до господарського суду копію постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.08.2010р., докази результатів виконавчого провадження по виконанню постанови.
23.12.2010р.ухвалою господарського суду розгляд справи було відкладено, зобов'язано ініціюючого кредитора надати до господарського суду докази, витребувані ухвалою господарського суду від 29.10.2010р. ( а.с.53).
25.01.2011р. ухвалою господарського суду Дніпропетровської області провадження у справі було припинено на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, п.7 ч.1 ст.40 ЗУ “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Зазначена ухвала першої інстанції і є предметом апеляційного оскарження ( а.с.57).
Частинами 8, 10 ст.7 цього Закону передбачено, що до заяви кредитора додаються відповідні документи, зокрема, рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів; до заяви кредитора -органу державної податкової служби чи інших державних органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), додаються докази вжиття заходів до отримання заборгованості по обов'язкових платежах у встановленому законодавством порядку.
У відповідності до ст. 1 Закону про банкрутство безспірними є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
Відповідно до підпункту 7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ “про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (в редакції Закону України від 20.02.2003р. № 550-ІV, що діяла на час подання заяви ініціюючого кредитора та на час порушення провадження про банкрутство) джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення, які є виконавчими документами, є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів) з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншими законами.
Докази, підтверджуючи, що ініціюючий кредитор звертався в встановленому законом порядку з вимогою по стягнених податкової заборгованості -постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.08.2010р. по справі № 2а13190/09/0470, документи виконавчого провадження по виконанню вищевказаної постанови -відсутні в матеріалах справи, не надавались скаржником ні при порушенні провадження у справі, ні при розгляді справи в суді першої інстанції, ні апеляційному господарському суду в якості доказів на обґрунтування доводів апеляційної скарги.
Посилання ДПІ на недоцільність такого звернення стягнення на активи боржника, виконання постанови по справі № 2а13190/09/0470, через відсутність майна у боржника не приймаються, оскільки зазначене не звільняє ДПІ від обов'язку дотримання вимог ч.10 ст.7 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Як зазначалось вище, всупереч наведеним вимогам ініціюючим кредитором не надано копії неоплаченого розрахункового документу, за яким відповідно до закону здійснюється списання коштів з рахунку боржника з підтвердженням банківською установою про прийняття цього документу до виконання, відмову у виконанні списання через відсутність у боржника грошових коштів, доказів вжиття заходів по отриманню заборгованості з податків в встановленому законом порядку (судове рішення, документи виконавчого провадження тощо).
Правові наслідки ненадання цих доказів, зокрема, не зазначення цих відомостей, передбачених в ст.7 цього Закону, регламентовано ст.9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Докази, що підтверджують підстави для ініціювання справи про банкрутство повинні бути надані до господарського суду в якості додатку до заяви ініціюючого кредитора та не можуть бути витребувані в подальшому господарським судом.
Відповідно до п.3.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. №15 “Про судову практику у справах про банкрутство” у випадку виявлення безпідставності вимог ініціюючого кредитора судам слід припиняти провадження у справі про банкрутство на підставі п.7 ч.1 ст.40 ЗУ “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.
Зазначена правова позиція повністю підтверджується висновками постанов, різних колегій суддів Вищого господарського суду України по цій категорії справ за заявами органів Державної податкової служби ( постанова ВГСУ від 14.07.2009р. по справі № Б15/8-09(Б40/212-07), постанова від 22.09.201року по справі № Б29/72-10, постанова від 22.09.2010р. по справі №Б29/73-10, від 22.09.2010р. по справі №Б29/74-10,постанова від 26.01.2011р. по справі № П26/1318-10).
Згідно з вищевикладеними постановами, докази неплатоспроможності боржника та безспірності вимог не можуть бути витребувані в подальшому, а повинні надаватись до заяви ініціюючого кредитора.
Зза цих підстав не приймаються доводи скаржника, наведені в апеляційній скарзі, оскільки не спростовують вищевикладене та не є безумовними підставами зміни чи скасування оскаржуваної ухвали.
Враховуючи викладене, висновок господарського суду, викладений в резолютивній частині оскаржуваної ухвали , відповідає вимогам закону, матеріалам, обставинам справи.
Керуючись ст.ст. 99,101,103-105, 106 ГПК України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Петропавлівської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області смт.Петропавлівка - залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2011р. у справі № Б26/95-10 - залишити без змін.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя О.М. Виноградник
Суддя О.В. Джихур
Суддя О.М.Лисенко
Повний текст постанови підписано “ 11 “ березня 2011р.