01 березня 2011 р. № 14/81
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Плюшка І.А. -головуючого,
Самусенко С.С.,
Саранюка В.І.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного підприємства "Крупс"
на рішення
та постановугосподарського суду Львівської області
від 29 червня 2010 року
Львівського апеляційного господарського суду
від 06 грудня 2010 року
у справі№ 14/81
господарського судуЛьвівської області
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "УФО"
доПриватного підприємства "Крупс"
простягнення 80 874 грн. 24 коп.
за участю представників сторін
від позивача -не з'явивсявід відповідача -не з'явився
Рішенням господарського суду Львівської області від 29.06.2010 у справі №14/81 (суддя Кітаєва С.Б.), яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.12.2010 (колегія суддів: головуючий Мельник Г.І., Новосад Д.Ф., Михалюк О.В.), позов задоволено повністю; стягнуто з ПП "Крупс" на користь ТОВ "УФО" 80 874 грн. 24 коп. основного боргу.
У касаційній скарзі ПП "Крупс" просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 29.06.2010 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.12.2010 у справі № 14/81 у зв'язку з порушенням господарськими судами норм матеріального та процесуального права. Свої вимоги у касаційній скарзі скаржник аргументує, зокрема, тим, що господарськими судами попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних рішень не взято до уваги, що ухвалою господарського суду Львівської області від 29.05.2009 порушено провадження у справі № 31/80 про банкрутство ПП "Крупс" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, відповідно до ст.14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" для заявлення і погашення конкурсних вимог вищевказаним Законом встановлені спеціальні строки і порядок, скаржник вважає, що вимоги позивача не можуть розглядатися у позовному провадженні, а повинні заявлятись в порядку, встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" шляхом подання до господарського суду заяви з вимогами до боржника у справі про його банкрутство.
Вищим господарським судом України ухвалою від 11.02.2011 у справі № 14/81 порушено касаційне провадження.
Розпорядженням секретаря судової палати ВГСУ від 28.02.2011 по справі №14/81 призначено наступний склад колегії суддів: головуючий -Плюшко І.А., судді Саранюк В.І., Самусенко С.С.
З дотриманням меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Господарським судами попередніх інстанцій встановлено, що 19.02.2008 між ТОВ "УФО" (постачальник) та ПП "Крупс" (покупець) укладено договір поставки №30/02, за умовами якого постачальник зобов'язувався поставляти і передавати на умовах та у встановлені даним договором строки продукцію (товар) у власність покупця, а покупець, в свою чергу, зобов'язувався приймати товар у власність і оплачувати його на умовах даного договору. Асортимент та ціни на товар, що може бути поставлений згідно цього договору, визначаються у специфікації (п.п. 1.1, 1.2 договору).
Пунктом 7.6 договору передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити поставлений постачальником товар протягом трьох календарних днів від моменту продажу такого товару третім особам.
Як встановлено господарськими судами, на виконання своїх зобов'язань позивач згідно видаткових накладних № РН-000621 від 06.11.2008 та № РН-000927 від 19.12.2008 поставив, а відповідач через свого представника, який діяв на підставі довіреностей серія НБІ № 273230 від 06.11.2008 та серія НБІ № 273242 від 19.12.2008, отримав обумовлений у договорі товар на загальну суму 390 672 грн. 72 коп.
Відповідач за отриманий товар з позивачем розрахувався частково, а саме: здійснив оплату товару на суму 78 672 грн. 72 коп.
Враховуючи вищенаведене, вартість поставленого позивачем товару, який відповідачем не оплачено та не повернуто в порядку, передбаченому договором поставки, склала 80 874 грн. 24 коп., у зв'язку з чим позивач, керуючись ст. 530 ЦК України, 24.02.2010 надіслав відповідачу претензію № 8 від 22.02.2010 з вимогою оплатити існуючу заборгованість. Однак, вказана вимога, яка отримана відповідачем 05.03.2010, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 62362725, залишена останнім без задоволення.
В силу ст.ст. 11, 626 ЦК України, ст. 174 ГК України договір є підставою виникнення господарських зобов'язань, які мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору (ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України), і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, п. 7 ст. 193 ГК України).
Стаття 1117 ГПК України передбачає, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Враховуючи вищевикладені встановлені обставини, в силу ст.ст. 11, 525, 526, 626 ЦК України, ст.ст. 174, 193 ГК України господарські суди дійшли правильного висновку про обґрунтованість та законність позовних вимог і стягнення з відповідача 80 874 грн. 24 коп. заборгованості по договору поставки № 30/02 від 19.02.2008.
По суті доводів касаційної скарги щодо порушення провадження у справі про банкрутство ПП "Крупс", колегія суддів зазначає, що судами враховано правильно постанову Вищого господарського суду України від 11.08.2010, якою провадження у справі № 31/80 про банкрутство ПП "Крупс" припинено у зв'язку з безпідставним порушенням, оскільки при зверненні до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ПП "Крупс" ініціюючий кредитор не надав доказів безспірності його вимог до боржника.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що оскаржувані судові рішення відповідають чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, а доводи касаційної скарги не спростовують їх висновків, у зв'язку з чим підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.
Враховуючи вказане, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Приватного підприємства "Крупс" залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.12.2010 у справі № 14/81 залишити без змін.
Головуючий суддя І. Плюшко
Судді: В. Саранюк
С. Самусенко