28.02.2011 року Справа № 8/284-09
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий -суддя Голяшкін О.В. (доповідач),
судді -Мороз В.Ф., Науменко І.М.,
секретар судового засідання -Колесник Д.А.,
за участю представників сторін:
від позивача -Гашицька І.В., довіреність від 04 січня 2011 року № 1;
від відповідача -Карамишев Д.В., довіреність від 01 березня 2010 року №01-03/01-юр;
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства “Рубін”, м.Дніпропетровськ
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29 листопада 2010 року у справі №8/284-09
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Люкс-Пром”, м.Кривий Ріг Дніпропетровської області
до Приватного підприємства “Рубін”, м.Дніпропетровськ
про стягнення 116 714,40 грн., -
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29 листопада 2010 року у справі № 8/284-09 (суддя Дубінін І.Ю.) стягнуто з ПП “Рубін” на користь ТОВ “Люкс-Пром” 116714,40 грн. основного боргу, 1167,14 грн. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
При прийнятті рішення господарський суд виходив із неналежного виконання відповідачем зобов'язань по договору поставки від 21 липня 2008 року № 20/07-08 щодо повної та своєчасної оплати поставленого товару.
Не погодившись із вказаним рішенням, відповідач -ПП “Рубін”, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин та невідповідність викладених і рішенні висновків обставинам справи, просить рішення скасувати повністю та прийняти нове, яким відмовити позивачу у задоволені позову.
В апеляційній скарзі відповідач зазначає про повернення позивачу частини товару -полоси 20-80х4 в кількості 20,050 т, що підтверджується товарно-транспортною накладною від 16 жовтня 2008 року сер.01АА №007393 та листом позивача від 16 жовтня 2008 року № 195, у зв'язку з чим заборгованість відсутня. Також відповідач посилається на проведення відповідних змін у його бухгалтерському обліку та податковій звітності щодо повернення вказаного товару та вказує про неправомірність відхилення судом його клопотань про залучення до участі у справі у якості третьої особи перевізника ФОП ОСОБА_1 і невжиття судом заходів з проведення у справі судово-економічної експертизи.
Позивач -ТОВ “Люкс-Пром”, проти викладених в апеляційній скарзі доводів заперечує, рішення господарського суду вважає законним, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення. У поданому відзиві та додаткових поясненнях позивач заперечує факт повернення відповідачем частини товару та вважає подані відповідачем докази неналежними.
В порядку ст.77 ГПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання позивача та необхідністю витребування додаткових доказів, розгляд справи відкладався з 26 січня 2011 року до 16 лютого 2011 року, у судовому засіданні оголошувалась перерва з 16 лютого 2011 року до 28 лютого 2011 року.
Вислухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається із матеріалів справи, на підставі укладеного між сторонами договору поставки від 21 липня 2008 року № 20/07-08 /а.с.15-16 т.1/ позивач ТОВ “Люкс-Пром” поставив відповідачу ПП “Рубін” товар (металопродукцію) на загальну суму 341519,94 грн. за накладними на відпуск зі складу від 21 липня 2008 року № 56 на суму 95999,94 грн. та від 26 серпня 2008 року № 76 на суму 245520 грн. /а.с.17-18 т.1/. Факт отримання товару, його вартість та загальна сума поставки відповідачем не заперечуються.
Проте, відповідач зобов'язання по оплаті вартості отриманого товару належним чином не виконав, здійснив часткову оплату поставленого товару в загальній сумі 224805,54 грн., що підтверджується банківськими виписками /а.с.21-26 т.1/:
- 31 липня 2008 року (платіжне доручення № 1594) -96000 грн.;
- 16 вересня 2008 року (платіжне доручення № 1728 -30000 грн.;
- 22 вересня 2008 року (платіжне доручення № 1739) -40000 грн.;
- 29 вересня 2008 року (платіжне доручення № 1755) -30000 грн.;
- 30 вересня 2008 року (платіжне доручення № 1759) -28802 грн.;
- 30 жовтня 2008 року (платіжне доручення № 1805) -2,74 грн.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з оплати товару, склалася заборгованість в сумі 116714,40 грн., доказів погашення якої відповідачем не надано. Вимога позивача у листі від 22 липня 2009 року вих.№ 22/07/09 про сплату вказаної заборгованості /а.с.28/ залишена відповідачем без задоволення.
Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Як встановлено ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Враховуючи, що відповідач не виконані зобов'язання по оплаті вартості отриманого товару, судова колегія вважає вірним висновок господарського суду про задоволення позовних вимог ТОВ “Люкс-Пром” та стягнення з відповідача суми боргу.
Доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду, покладених в обґрунтування рішення, і судовою колегією відхиляються як безпідставні.
Твердження відповідача про відсутність заборгованості з посиланням на повернення частини товару, а саме полоси 20-80x4 у кількості 20,050 т на суму 132330 грн. судова колегія вважає недоведеними. Позивач факт повернення відповідачем вказаного товару заперечує; видаткова накладна на повернення товару від 16 жовтня 2008 року № Р-00000634 не може вважатися доказом повернення товару позивачу, оскільки отримувачем не підписана; лист ТОВ “Люкс Пром” від 16 жовтня 2008 року № 195 не можна визнати формою домовленості про повернення поставленого відповідачу товару, оскільки він не містить посилання на договір, у ньому не вказано про завантаження в автомобіль товару як такого, що повертається позивачеві. До того ж, у поясненнях від 21 лютого 2011 року вих.№ 4 позивач зазначає, що такий лист ним не підписувався та на адресу відповідача не направлявся; товарно-транспортна накладна від 16 жовтня 2008 року серії 01АА № 007393 не підтверджує факту повернення товару позивачу; твердження відповідача про те, що повернутий ним товар був поставлений позивачем ТОВ “Метал Еліт” спростовується листом останнього від 14 лютого 2001 року, яке на запит суду повідомило, що смуги 20-80х4 в кількості 20,050 т у жовтні 2008 року від позивача не отримувало; проведення відповідачем у бухгалтерському обліку та податковій звітності операції з повернення товару не можна визнати доказом повернення товару позивачу.
Відповідно до ст.ст.33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Наведені відповідачем обставини вищевказаним вимогам закону не відповідають і не можуть бути прийняті як належні і допустимі докази повернення позивачу товару.
Заявлені відповідачем клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору ФОП ОСОБА_1 та про призначення у справі судово-економічної експертизи судовою колегією відхилені як безпідставні.
ФОП ОСОБА_1 не є учасником відносин поставки, що склалися між сторонами, а прийняте у справі рішення щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по оплаті поставленого товару на права або обов'язки ФОП ОСОБА_1 не впливає, оскільки останній до поставки товару сторонами не залучався. Заявлене відповідачем клопотання про призначення експертизи щодо вирішення питань відносно документального підтвердження відображення у бухгалтерському та податковому обліку сторін факту повернення товару не відповідає вимогам ст.34 ГПК України.
З урахуванням вищевикладеного судова колегія вважає, що господарським судом повно, всебічно і об'єктивно розглянуті всі обставини справи в їх сукупності, рішення господарського суду повністю відповідає вимогам законодавства і підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст.103, 105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29 листопада 2010 року у справі №8/284-09 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства “Рубін” -без задоволення.
Головуючий О.В.Голяшкін
Судді В.Ф.Мороз
І.М.Науменко