28.02.2011 року Справа № 5005/380/2011
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: судді Науменка І.М. (доповідача)
суддів: Голяшкіна О.В., Мороза В.Ф.,
при секретарі судового засідання: Колесник Д.А.,
за участю представників сторін:
від позивача: Клінкевич О.А. представник, довіреність №14/23566 від 31.12.10;
від відповідача: Стрижак Є.Ю. представник, довіреність №б/н від 14.05.10.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат”, м.Кривий Ріг Дніпропетровської області, на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13.01.2011р. у справі №5005/380/2011
за позовом відкритого акціонерного товариства “Інгулецький гірничо-
збагачувальний комбінат”, м.Кривий Ріг Дніпропетровської області
/вул.Рудна, 47, м.Кривий Ріг Дніпропетровської області, 50064/.
до відкритого акціонерного товариства “Дніпроважмаш”, м.Дніпропетровськ
/вул.Сухий Острів, 3, м.Дніпропетровськ, 49600/.
про стягнення суми штрафу за прострочення поставки товару,
В січні 2011р. ВАТ “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат”, м.Кривий Ріг Дніпропетровської області, звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ВАТ “Дніпроважмаш”, м.Дніпропетровськ, про стягнення суми штрафу за прострочення відповідачем поставки товару за договором №9-56/001 від 20.03.2009р.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.01.2011р. (суддя Парусніков Ю.Б.) у справі №5005/380/2011 позовну заяву ВАТ “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат”, м.Кривий Ріг Дніпропетровської області, залишено без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.63 ГПК України.
Не погодившись з вищезгаданою ухвалою, скаржник звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій порушення ним вимог п.3 ч.1 ст.63 ГПК України повністю заперечує; вважає додані до позовної заяви документи достатніми для вирішення спору по суті; зауважує на тому, що господарський суд не був позбавлений можливості, за недостатністю наданих позивачем доказів, витребувати останні в передбаченому ГПК України порядку. З огляду на наведене, скаржник вважає оскаржувану ухвалу прийнятою з порушенням норм процесуального права, просить дану ухвалу скасувати, а справу передати до господарського суду Дніпропетровської області для розгляду.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач з запереченнями скаржника /позивача/ не погоджується, наполягає на тому, що останнім не було надано суду доказів, на яких ґрунтуються позовні вимоги; оскаржувану ухвалу називає такою, що винесена у цілковитій відповідності до вимог чинного законодавства України, у зв'язку з чим просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового акту, знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, з огляду на наведене нижче:
Дійсно, згідно з п.3 ч.1 ст.63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.
При цьому, під доказами у справі слід розуміти будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також, інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Отже, обґрунтовуючи оскаржувану ухвалу, господарський суд першої інстанції виходив з відсутності у позовній заяві доказів на підтвердження викладених в ній обставин справи, у тому числі, непідтвердження доданими до позовної заяви матеріалами надіслання позивачем заявок на продукцію за договором.
Проте, з таким висновком господарського суду першої інстанції погодитись неможна, адже, на думку судової колегії, додані до позовної заяви матеріали, як-то, обґрунтований розрахунок заборгованості, копія договору поставки №9-56/001 від 20.03.2009р., додаткові угоди №1 від 14.07.2009р., №2 від 03.11.2009р., додаток №3 від 15.06.2009р., №5 від 01.07.2009р., №7 від 09.11.2009р., №8 від 01.12.2009р., №10 від 26.02.2010р. до основного договору, що є його невід'ємними частинами, а також, платіжні доручення на підтвердження здійснення позивачем передоплати товару, копії претензій, тощо, є цілком достатніми для вирішення спору по суті.
Спростовуються матеріалами справи й твердження господарського суду Дніпропетровської області стосовно того, що в додатках до позовної заяви відсутнє підтвердження надіслання позивачем заявок на продукцію за договором, несвоєчасна поставка якої і є приводом для звернення позивача до суду, адже додатки до позовної заяви містять належним чином засвідчені копії таких заявок від 11.11.2009р. та від 25.11.2009р. /а.с.21,22/.
Більш того, згідно і п.4 ч.1 ст.65 ГПК України, з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору, суддя вчиняє в необхідних випадках певні дії по підготовці справи до розгляду. Зокрема, зобов'язує сторони, інші підприємства, установи, організації, державні та інші органи, їх посадових осіб виконати певні дії (звірити розрахунки, провести огляд доказів у місці їх знаходження тощо); витребує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору, чи знайомиться з такими матеріалами безпосередньо в місці їх знаходження.
Таким чином, застосування господарським судом Дніпропетровської області до спірних правовідносин п.3 ч.1 ст.63 ГПК України судова колегія вважає передчасним, адже, навіть за умов недостатності доданих позивачем до позовної заяви доказів на підтвердження викладених в ній обставин, господарський суд першої інстанції не був позбавлений права витребувати останні в процесі здійснення ним дій по підготовці справи до розгляду, в порядку п.4 ч.1 ст.65 ГПК України.
У зв'язку з викладеним вище, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, як така, що прийнята з порушенням норм процесуального права, а справа -направленню до господарського суду першої інстанції для розгляду.
Керуючись ст.ст.101, 103-105 ГПК України, суд,-
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат”, м.Кривий Ріг Дніпропетровської області, -задовольнити.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13.01.2011р. у справі №5005/380/2011 -скасувати.
Справу №5005/380/2011 направити до господарського суду Дніпропетровської області для розгляду.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у двадцятиденний термін.
Головуючий суддя І.М. Науменко
Суддя О.В. Голяшкін
Суддя В.Ф. Мороз