03.03.2011 року Справа № 11/75
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Джихур О.В. (доповідач)
суддів: Виноградник О.М., Лисенко О.М.
при секретарі судового засідання: Ковзикові В.Ю.
представники сторін в судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Долинської міжрайонної державної податкової інспекції, м. Долинська Кіровоградської області
на ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 02 лютого 2011 року у справі № 11/75
за заявою Долинської міжрайонної державної податкової інспекції, м. Долинська Кіровоградської області
до товариства з обмеженою відповідальністю “Альфа -Бонус”, м. Бобринець Кіровоградської області
про банкрутство відсутнього боржника,-
Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 02 лютого 2011 року (суддя Коваленко Н.М.) припинено провадження у справі №11/75 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю “Альфа -Бонус”; визнано закінченою дію мораторію на задоволення вимог кредиторів боржника; скасовано заходи щодо забезпечення вимог кредиторів в частині заборони боржника і всім його органам управління відчужувати у будь-який спосіб належних боржнику на праві власності основних засобів (фондів) та вчиняти дії щодо ліквідації та реорганізації юридичної особи боржника.
Ухвала господарського суду прийнята на підставі ст.ст.5, 40 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Господарський суд припинив провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору, оскільки Долинською міжрайонною державною податковою інспекцією (далі Долинська МДПІ) не надано доказів наявності у боржника заборгованості по податковому боргу по податках і зборах.
Не погодившись з вказаною ухвалою Долинською МДПІ оскаржує її на предмет невідповідності нормам матеріального права. Посилаючись на положення Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами” стверджує, що застосовані штрафні санкції до боржника є податковим боргом, а ні штрафом в розумінні ст.1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі Закон про банкрутство).
Скаржник просить скасувати ухвалу господарського суду від 02 лютого 2011 року.
Представники сторін в судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
12 листопада 2010 року господарський суд Кіровоградської області порушив провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю “Альфа -Бонус” за ознаками ст.52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі Закон про банкрутство).
Як на підставу для порушення справи про банкрутство вказаного боржника Долинська МДПІ посилалась на відсутність боржника за своїм місцезнаходженням та на наявність податкового боргу в розмірі 510,00 грн. згідно податкового повідомлення -рішення від 03 березня 2009 року № 0011950/1510 (а.с.9), з яких боржником сплачено 42,21 грн. -станом на 25.10.2010 року заборгованість складає 467, 79 грн. Про результат документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності складено акт № 232/1510 від 09.09 2009 року про неподання боржником податкової звітності по податку станом на 2008 рік та І півріччя, І кварталу 2009 року (а.с.8).
Відповідно до ст.52 Закону про банкрутство у разі, якщо громадянин -підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.
Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
Інше передбачено ч.1 ст.52 вказаного Закону, згідно з якою заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру вимог до боржника.
Отже, відповідно до приписів Закону про банкрутство для порушення справи про банкрутство як за загальною, так і за особливою процедурою (зокрема, процедурою банкрутства відсутнього боржника) грошові вимоги ініціюючого кредитора повинні мати безспірний характер.
Статтею 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” визначено, що кредитором є юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
Під податком, збором (обов'язковим платежем) на підставі ст.2 Закону України “Про систему оподаткування” слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками в порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Вичерпний перелік загальнодержавних та місцевих податків і зборів (обов'язкових платежів) встановлено ст.ст.14 та 15 цього Закону. Податки і збори (обов'язкові платежі), справляння яких не передбачено зазначеним Законом, сплаті не підлягають.
Матеріали справи свідчать, що грошові вимоги МДПІ до боржника складаються із фінансових санкцій з податку на прибуток згідно податкового повідомлення рішення №11950/1510 від 03 вересня 2009 року.
Згідно з положеннями Закону України “Про державну податкову службу в Україні” пеня, штраф, інші фінансові санкції є публічно -правовими санкціями, які застосовуються до платника податків за порушення податкового законодавства.
Відповідно до ст.1 Закону про банкрутство до складу грошового зобов'язання, що складає кредиторські вимоги до боржника (у тому числі безспірні), не зараховується недоїмка (пеня та штраф).
Отже, оскільки визначені кредитором грошові вимоги до боржника складаються лише з сум штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, господарський суд правомірно прийшов до висновку про відсутність підстав для порушення справи про банкрутство і припинив провадження у справі.
З огляду на викладене ухвала господарського суду Кіровоградської області від 02 лютого 2011 року відповідає діючому законодавству, підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст.ст.103-106 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 02 лютого 2011 року у справі № 11/75 залишити без змін.
Апеляційну скаргу Долинської міжрайонної державної податкової інспекції, м. Долинська Кіровоградської області залишити без задоволення.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя О.В. Джихур
Суддя О.М. Виноградник
Суддя О.М. Лисенко