21.02.2011 року Справа № 5005/154/2011
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді : Чимбар Л.О. (доповідач)
суддів: Чохи Л.В., Пруднікова В.В.,
при секретарі: Савін В.Ю.
За участю представників сторін:
від позивача: Комерзан О.О., довіреність №28-12/10-3 від 28.12.10, представник;
від відповідача: не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Раффайзен Лізинг Аваль”, м. Київ на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 06.01.2011р. у справі №5005/154/2011
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю “Раффайзен Лізинг Аваль”, м. Київ
до: товариства з обмеженою відповідальністю “Укртек”, м. Дніпропетровськ
про зобов'язання виконати умови договору,
Товариство з обмеженою відповідальністю “Раффайзен Лізинг Аваль” звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просило зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю “Укртек” виконати умови договору -повернути позивачу майно, що було передано на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 06.01.2011 р. згадана позовна заява була повернута позивачу на підставі п.3,4 ст.63 ГПК України.
Ухвала мотивована тим, що позивачем в позовної заяві не визначено ціну позову, а також до позовної заяви не додано доказів сплати державного мита у встановленому розмірі -1% вимоги мають матеріальний характер.
Не погодившись з ухвалою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду та прийняти нове рішення, яким справу передати до господарського суду першої інстанції для розгляду.
В апеляційній скарзі скаржник вказує на те, що господарський суд без законних підстав повернув позовну заяву, оскільки позовна заява була подана у відповідності з вимогами ГПК України.
Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав.
В судовому засіданні 21.02.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Вислухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи та проаналізувавши доводи скаржника, колегія суддів вважає, що ухвала господарського суду підлягає скасуванню по наступним обставинам.
Вимоги щодо форми і змісту позовної заяви, а також порядку подання позовної заяви викладені у статтях 54, 57 ГПК України.
Зокрема, пунктом 3 частини першої статті 57 ГПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до частини першої статті 46 ГПК України державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.
Повертаючи позовну заяву без розгляду, господарський суд виходив з того, що фактично позовна вимога є вимогою про витребування майна, і державне мито повинно бути сплачено у розмірі 1% від ціни позову, оскільки позов має матеріальний характер.
Колегія суддів вважає даний висновок господарського суду передчасним з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю “Райффайзен Лізинг Аваль” звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просило зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Укртек” виконати умови договору фінансового лізингу № L846-06/07 від 27.06.2007 р. та повернути позивачу екскаватор гусеничний HYUNDAI, R320LC- 2007 р.в., серійний № 90110877, що було передано на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату.
Умови повернення предмету лізингу передбачені спірним договором та чинним законодавством.
Таким чином, згаданий спір є немайновим, оскільки предметом спору у даному позові є захист права власності за допомогою зобов'язально-правових засобів, зокрема, повернення майна, наданого у користування за договором.
Відповідно д підпункту “б” пункту 2 статті 3 Декрету "Про державне мито", ставка державного мита із позовних заяв немайнового характеру становить 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто -85 грн.
Отже, звертаючись до господарського суду з даним позовом, позивач правильно сплатив державне мито за ставкою, встановленою для позовних вимог немайнового характеру, а саме - 85 грн., та додав до позовної заяви належним чином оформлений оригінал платіжного доручення.
Наведені обставини свідчать про неповне дослідження господарським судом матеріалів позовної заяви на стадії прийняття та неправильне застосування норм господарського процесуального права.
За викладених обставин апеляційний суд вважає, що ухвала господарського суду підлягає скасуванню.
Справу належить направити на розгляд господарського суду Дніпропетровської області.
Керуючись ст. ст. 99, 101- 106 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну товариства з обмеженою відповідальністю “Раффайзен Лізинг Аваль”, м. Київ задовольнити.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 06.01.2011р. у справі №5005/154/2011 скасувати.
Справу направити на розгляд господарського суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий Л.О. Чимбар
Суддя Л.В.Чоха
Суддя В.В. Прудніков
Постанова виготовлена в повному обсязі 28.02.2011року.