Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 101
Іменем України
15.02.2011Справа №5002-7/8.1-2010
За позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Страна Совєтов” в особі арбітражного керуючого - ліквідатора Герасимова Іллі Анатолійовича (96310, Первомайський район, с. Правда, вул. Совєтська, 58; 95043, АДРЕСА_1)
До відповідача Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Грузія” (96310, Первомайський район, с. Правда, вул. Шкільна, 33а)
Про витребування майна з чужого незаконного володіння
За зустрічним позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Грузія” (96310, Первомайський район, с. Правда, вул. Шкільна, 33а)
До відповідача Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Страна Совєтов” (96310, Первомайський район, с. Правда, вул. Совєтська, 58)
Про визнання права власності та спонукання до виконання певних дій.
Суддя І. І. Дворний
представники:
Від позивача (відповідача за зустрічним позовом) - Герасимов І. А., арбітражний керуючий, Ломброзо В. О., предст., дов. від 05.01.2010 р.
Від відповідача (позивача за зустрічним позовом) - не з'явився.
Суть спору: Сільськогосподарський виробничий кооператив «Страна Совєтов» в особі арбітражного керуючого - ліквідатора Герасимова Іллі Анатолійовича звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Грузія» про витребування з чужого незаконного володіння майна, а саме:
Позовні вимоги мотивовані тим, що спірна сільськогосподарська техніка є власністю Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Страна Совєтов”, про що свідчить лист Держтехнагляду в Первомайському районі, однак знаходиться у недобросовісного володільця - Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Грузія”, у зв'язку з чим має бути витребувана у відповідача на підставі статті 400 Цивільного кодексу України.
Відповідач проти позову заперечував та пояснив, що в процесі реорганізації КСП «Страна Совєтов» в СВК «Страна Совєтов» частина учасників товариства вийшла з КСП з майновими та земельними паями та створила три товариства співвласників, якими в подальшому було прийнято рішення про передачу спірного майна (техніки) в оренду СВК «Грузія», у зв'язку з чим відповідач вважає, що майно вибуло з володіння позивача правомірно. При цьому відповідач зазначив, що 27.03.2009 р. між СВК «Грузія» та фізичними особами, що входять до складу товариства співвласників, були укладені договори купівлі-продажу права власності на майнові паї, після чого 12.10.2009 р. Правдовською сільською радою були видані свідоцтва про право власності на майнові паї членів КСП №№280861, 280862 та 280863. При цьому, СВК «Грузія» посилається на те, що відсутність державної власності на придбану сільгосптехніку в Держтехнагляді обумовлена тим, що позивачем не була знята з обліку техніка на підставі протоколу зборів про вихід учасників з СВК «Страна Совєтов», у зв'язку з чим вважає, що саме позивач перешкоджає державній реєстрації техніки.
16.02.2010 р. до ГС АР Крим від Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Грузія” надійшла зустрічна позовна заява до Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Страна Совєтов”, в якій позивач (відповідач за первісним позовом) просить суд визнати за ним право власності на спірне майно та усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні майном, що вибуло з власності СВК «Страна Совєтов», шляхом зняття з обліку в органах МРЕВ ДАІ та Державному технічному нагляді спірного автотранспорту та сільгосптехніки.
Зустрічний позов мотивований тим, що спірне майно (сільськогосподарська техніка) є власністю Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Грузія”, проте не була зареєстрована органах МРЕВ ДАІ та Державному технічному нагляді у зв'язку з бездіяльністю Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Страна Совєтов” у вигляді незняття спірної техніки з державної реєстрації.
Ухвалою ГС АР Крим від 16.02.2010 р. зустрічна позовна заява була прийнята до спільного розгляду з первісним позовом.
Сільськогосподарський виробничий кооператив «Страна Совєтов» проти зустрічного позову заперечував з мотивів, викладених у відповідному відзиві (т. ІІ, а. с. 42-46).
Рішенням ГС АР Крим від 23.03.2010 р. первісний позов був задоволений, в зустрічному позові відмовлено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.07.2010 р. вищевказане рішення суду першої інстанції було скасовано в частині задоволення первісного позову та прийнято нове рішення в цій частині про відмову в первісному позові. В іншій частині рішення ГС АР Крим від 23.03.2010 р. було залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 27.10.2010 р. рішення ГС АР Крим від 23.03.2010 р. та постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.07.2010 р. були скасовані, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Справа передана на розгляд судді Дворному І. І. із привласненням номеру 5002-7/8.1-2010 та ухвалою від 25.11.2010 р. була прийнята до свого провадження.
У судовому засіданні, що відбулося 11.01.2011 р., представник Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Грузія” надав суду заяву про застосування строків позовної давності, яка була прийнята судом до розгляду.
Представник Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Грузія” у судове засідання не з'явився, однак направив до суду клопотання з проханням розглянути справу за його відсутністю та відмовити в задоволенні вимог Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Страна Совєтов” у зв'язку з пропуском строку позовної давності.
Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.
Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
За клопотанням Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Страна Совєтов” здійснювалася фіксація судового процесу технічними засобами в порядку статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Страна Совєтов”, суд
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.12.2007 р. у справі №2-4/2649-2006 сільськогосподарський виробничий кооператив «Страна Совєтов» визнано банкротом, відносно боржника відкрита ліквідаційна процедура (т. 1, а. с. 12).
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 24.06.2008 р. ліквідатором призначений - арбітражний керуючий Герасимов І.А. (т. 5, а. с. 16).
Ухвалами господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.01.2009 р., від 14.07.2009, від 17.12.2009, від 24.06.2010 строк проведення ліквідаційної процедури та повноваження ліквідатора продовжені до 16.12.2010 (т. 1, а. с. 15, 32; т. 5, а. с. 13).
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ліквідатор з дня свого призначення здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута, вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника, тощо.
Статтею 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури.
Листом від 16.04.2009 р. №41-32/04 ліквідатор сільськогосподарського виробничого кооперативу «Страна Совєтов» звернувся до сільськогосподарського виробничого кооперативу «Грузія» із заявою про надання йому можливості проведення інвентаризації майна банкрута, що знаходиться у веденні відповідача за первісним позовом згідно з наведеним переліком для включення такого майна до ліквідаційної маси (т. 2, а. с. 62).
Листом від 23.04.2009 р. №23 відповідач повідомив ліквідатора банкрута про безпідставність його вимог щодо включення до ліквідаційної маси сільськогосподарського виробничого кооперативу «Страна Совєтов» спірної сільгосптехніки, оскільки вказане майно належить на праві загальної часткової власності громадянам-співвласникам, які вийшли зі складу реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства «Страна Совєтов» (т. 2, а. с. 64).
10.07.2009 р. на засіданні комітету кредиторів сільськогосподарського виробничого кооперативу «Страна Совєтов», в якому брав участь представник сільськогосподарського виробничого кооперативу «Грузія», було прийнято рішення про включення спірної сільгосптехніки до ліквідаційної маси (протокол засідання № 4) (т. 2, а. с. 63).
Зазначене рішення прийнято з урахуванням відповіді Первомайської державної інспекції по нагляду за технічним станом машин та обладнання на запит ліквідатора (т. 1, а. с. 16), відповідно до якого за сільськогосподарським виробничим кооперативом «Страна Совєтов» зареєстровано 91 одиниця сільськогосподарської техніки.
Сільськогосподарський виробничий кооператив «Страна Совєтов» зазначає, що 42 одиниці вказаної сільгосптехніки знаходяться в користуванні сільськогосподарського виробничого кооперативу «Грузія», у зв'язку з чим був поданий позов про витребування спірного майна з володіння СВК «Грузія».
Однак, з цього приводу суд зазначає наступне.
Так, матеріали справи свідчать, що Сільськогосподарський виробничий кооператив «Страна Совєтов» був створений в процесі реорганізації та є юридичним правонаступником колективного сільськогосподарського підприємства в обсягах частини майна, що перейшла до Кооперативу внаслідок реорганізації КСП. Про це безпосередньо зазначено в пункті 2.1 Статуту СВК «Страна Совєтов» (т. 5, а. с. 124-130).
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» від 14 лютого 1992 р. N 2114-XII майно колективного підприємства належить його членам на праві спільної часткової власності. На підставі ст. 9 зазначеного Закону право розпоряджатися своїм паєм член підприємства набуває після припинення членства в підприємстві. Тоді ж в нього виникає право на пай натурою.
На виконання Указу Президента України «Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки» від 29.01.2001 р. №62/2001 наказом Міністерства аграрної політики України від 14 березня 2001 р. N 62 був затверджений Порядок розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств.
Пунктом 8 вказаного Порядку передбачено, що кожен із співвласників має право скористатися своїм майновим паєм в один із таких способів:
- об'єднати свій майновий пай з паями інших співвласників, отримати майно у натурі у спільну часткову власність та передати його до статутного (пайового) фонду новостворюваної юридичної особи, у тому числі до обслуговуючого кооперативу;
- об'єднати свій майновий пай з паями інших співвласників, отримати майно у натурі у спільну часткову власність, укласти договір про спільне володіння, користування і розпорядження майном та передати його в оренду;
- отримати свій майновий пай у натурі індивідуально чи разом із членами своєї сім'ї і використати його на свій розсуд;
- відчужити пай будь-яким способом в установленому законом порядку.
Виділення із складу пайового фонду майна у натурі окремим власникам чи групам власників за їх бажанням у процесі вирішення майнових питань здійснюється підприємством-правонаступником (користувачем) на підставі рішення зборів співвласників (п. 9 Порядку).
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами по суті, внаслідок реорганізації колективного сільськогосподарського підприємства «Страна Совєтов» в сільськогосподарський виробничий кооператив «Страна Совєтов» частина учасників вказаного підприємства вийшли з його складу та сформували три товариства громадян-співвласників:
1) товариство власників майнових паїв в кількості 119 осіб, уповноваженою особою якого була визначена ОСОБА_1;
2) товариство власників майнових паїв в кількості 274 осіб, уповноваженою особою якого була визначена ОСОБА_2;
3) товариство власників майнових паїв в кількості 263 осіб, уповноваженою особою якого була визначена ОСОБА_3.
05.02.2002 р. відбулися збори власників майнових паїв, яких очолює ОСОБА_1. На вказаних зборах було прийнято рішення щодо укладення договору про спільне володіння, користування та розпорядження майном (цілісним майновим комплексом), що одержується присутніми на зборах власниками майнових паїв від користувача СВК «Страна Совєтов» - правонаступника реорганізованого КСП «Страна Совєтов» (т. 1, а. с. 128-129).
Аналогічне рішення про укладення договору про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться у спільній власності, було прийнято на загальних зборах власників 274 майнових паїв (голова - ОСОБА_2, т. 1, а. с. 126-127), а також на загальних зборах власників 263 майнових паїв (голова - ОСОБА_3, т. 1, а. с. 124-25).
Вказаним товариствам співвласників за відповідними актами приймання-передачі було передано у власність певне майно (т. 2, а. с. 48-61). З аналізу вказаних актів вбачається, що у складі цього майна було передано, зокрема, й те майно, вимога про витребування якого з володіння Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Грузія” розглядається в рамках цієї справи.
Отже, з наведеного вбачається, що спірне майно (сільськогосподарська техніка) правомірно вибула з володіння позивача за первісним позовом шляхом виділення цього майна в натурі у складі майнових паїв колишнім членам колективного сільськогосподарського підприємства «Страна Совєтов» під час реорганізації КСП в СВК.
Як передбачено Указом Президента України від 29.01.2001 N 62, в Україні забезпечується вільне здійснення права власності на паї, зокрема передачі паїв в оренду, купівлі-продажу, дарування, міни, передачі у спадщину.
Матеріали справи свідчать, що в подальшому Сільськогосподарським виробничим кооперативом “Грузія” був здійснений викуп майнових паїв колишніх членів КСП «Страна Совєтов», зокрема:
- 78 майнових паїв на загальну суму 559 889 грн. були придбані у власників, що входять до товариства співвласників, яке очолює ОСОБА_1;
- 201 майновий пай на загальну суму 1 065 506 грн. був придбаний у власників, які входять до товариства співвласників, уповноваженою особою якого є ОСОБА_2;
- 191 майновий пай на загальну суму 1 111 486 грн. був придбаний у власників, які входять до товариства співвласників, що очолює ОСОБА_3
Факт купівлі-продажу майнових паїв підтверджується наявними в матеріалах справи примірниками договорів купівлі-продажу та актами приймання-передачі права власності на майновий пай (т. 3, а. с. 2-161, т. 4, а. с. 1-132).
Факт здійснення розрахунків за придбані майнові паї підтверджується видатковими касовими ордерами (т. 5, а. с. 20-62).
Після цього, Правдовською сільською радою були видані Сільськогосподарському виробничому кооперативу “Грузія”:
1) свідоцтво серії РК РК/Х №280861 від 12.10.2009 р. про право власності на майновий пай в фонді КСП «Страна Совєтов», реорганізованого в СВК «Страна Совєтов», на загальну вартість 1 111 486 грн. (т. 1, а. с. 42);
2) свідоцтво серії РК РК/Х №280863 від 12.10.2009 р. про право власності на майновий пай в фонді КСП «Страна Совєтов», реорганізованого в СВК «Страна Совєтов», на загальну вартість 1 065 506 грн. (т. 1, а. с. 43);
3) свідоцтво серії РК РК/Х №280862 від 12.10.2009 р. про право власності на майновий пай в фонді КСП «Страна Совєтов», реорганізованого в СВК «Страна Совєтов», на загальну вартість 559 889 грн. (т. 1, а. с. 44).
Заявою від 14.07.2009 р. Сільськогосподарський виробничий кооператив “Грузія” звернувся до Розподільчих зборів товариства співвласників майнових паїв (уповноважена ОСОБА_1), повідомив про придбання у власників майнових паїв 78 майнових паїв на загальну суму 559 889 грн. та просив виділити в натурі певне майно, відповідно до структури пайового фонду, згідно переліку (т. 1, а. с. 50-51).
Відповідно до пункту 12 Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 14 березня 2001 р. N 62, збори співвласників після розгляду пропозицій комісії щодо визначення розмірів майнових паїв затверджують результати розподілу майна пайового фонду та переліки майна, яке виділяється у натурі групам співвласників, а саме:
- для кожної з груп співвласників, які виявили бажання отримати свої майнові паї у натурі в спільну часткову власність єдиним комплексом;
- для виділення майнових паїв особам, які виявили бажання отримати свої паї в індивідуальну власність;
- для виділення невитребуваних паїв особам, які з різних причин не прийняли жодного з рішень щодо розпорядження належними їм майновими паями.
На засіданні комітету спілки громадян-співвласників (уповноважена ОСОБА_1), що відбулося 22.07.2009 р. та оформлено відповідним протоколом (т. 1, а. с. 52), було прийнято рішення про визнання за СВК «Грузія» права на 78 майнових паїв на суму 559 889 грн. та рекомендовано зборам співвласників виділити в натурі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, на суму 559 889 грн., згідно переліку.
Після цього, розподільчими зборами товариства співвласників був затверджений список співвласників, які реалізували своє право на майновий пай шляхом продажу (т. 1, а. с. 60-61), а також перелік майна, що виділяється в натурі співвласнику - СВК «Грузія» (т. 1, а. с. 62-63).
Аналогічним чином відбувся виділ СВК «Грузія» в натурі майнових паїв, придбаних у колишніх членів КСП «Страна Совєтов», які входять до товариств співвласників, що очолюють ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (т. 1, а. с. 66-122).
Аналіз матеріалів справи дозволяє суду зробити висновок про те, що спірне майно, витребування якого з володіння СВК «Грузія» є предметом розгляду у цій справі, увійшло до складу майна, за рахунок якого були виділені в натурі придбані відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) майнові паї.
Таким чином, твердження Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Страна Совєтов” про наявність у нього права власності на спірну сільськогосподарську техніку спростовуються матеріалами справи, адже це майно правомірно вибуло з його володіння ще під час передачі майна товариствам співвласників майнових паїв, які були створені в процесі реорганізації КСП «Страна Совєтов» в СВК, а тому необґрунтовано було включено до складу ліквідаційної маси сільськогосподарського виробничого кооперативу «Страна Совєтов».
Статтею 400 Цивільного кодексу України, яка зазначена СВК «Страна Совєтов» в якості юридичної підстави поданого ним позову, передбачено, що недобросовісний володілець зобов'язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов'язку заінтересована особа має право пред'явити позов про витребування цього майна.
Відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення фактів такого роду.
Однак, СВК «Страна Совєтов» в особі її арбітражного керуючого - ліквідатора не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності в нього будь-якого права на спірну сільськогосподарську техніку. Навпаки, матеріалами справи підтверджується протилежне.
З урахуванням цього, суд вважає вимоги СВК «Страна Совєтов», викладені в первісному позові, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Стосовно зустрічних позовних вимог суд зазначає наступне.
Так, СВК «Грузія» просить суд визнати за ним право власності на спірне майно та усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні майном, що вибуло з власності СВК «Страна Совєтов», шляхом зняття з обліку в органах МРЕВ ДАІ та Державному технічному нагляді спірного автотранспорту та сільгосптехніки.
Згідно зі статтею 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Обґрунтовуючи свої вимоги, СВК «Грузія» посилається на те, що спірне майно є його власністю у зв'язку з придбанням ним майнових паїв у колишніх членів КСП «Страна Совєтов» та виділенням їх в натурі за рахунок спірної сільгосптехніки. Наведені факти придбання паїв та виділення їх в натурі підтверджуються матеріалами справи.
Як вже було зазначено вище, спірна сільськогосподарська техніка вибула з володіння СВК «Страна Совєтов» шляхом передачі товариствам співвласників за відповідними актами впродовж 2002-2003 років (т. 2, а. с. 48-61).
Відповідно до розділу 3 Правил державної реєстрації та обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, тракторних причепів, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України від 25 травня 2000 р. N 75, які діяли на той час, реєстрація машин власників - юридичних та фізичних осіб проводиться на підставі поданої заяви (додатки 3 і 4), документів, які посвідчують особу власника, довіреної особи та правомірність придбання машини (пункт 2 цих Правил). Машини, що належать декільком громадянам або сім'ї, реєструються на ту особу, на яку оформлено документи, що підтверджують правомірність їх придбання. За згодою співвласників, членів сім'ї на підставі їх заяви в розділі "Особливі відмітки" свідоцтва про реєстрацію може бути зроблений запис: "Має право керувати (прізвище, ім'я, по батькові)". Запис скріплюється печаткою інспекції. Власники зобов'язані зареєструвати належні їм машини протягом 10 днів після їх придбання або закінчення митного оформлення у разі ввезення (у тому числі і тимчасового) на територію України.
Відповідно до розділу 5 цих Правил перереєстрація машин проводиться на підставі письмової заяви власника і документа, що посвідчує особу, у таких випадках: зміни власника машини, прізвища власника, місця його проживання, зміни назви підприємства, форми його власності або його адреси, зміни типу машини при переобладнанні та заміні номерних агрегатів і вузлів, що мають ідентифікаційні номери. Перереєстрація машин, у т. ч. тих, що були під заставою, проводиться при наявності документів, передбачених цими Правилами.
При цьому, перереєстрація машин, які підлягають обліку в органах Держтехнагляду, у період реформування колективних сільськогосподарських підприємств згідно з Указом Президента України від 3 грудня 1999 р. N 1529/99 "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки" проводиться тільки на підставі рішень загальних зборів членів КСП або актів ліквідаційних комісій про передачу транспортних засобів. Їх перереєстрація проводиться безоплатно (за винятком оплати за бланки свідоцтв про реєстрацію), а номерні знаки на транспортні засоби можуть бути замінені на нові виключно за бажанням нових власників за їх кошти.
Таким чином, перереєстрація сільгосптехніки мала бути здійснена шляхом подання товариствами співвласників майнових паїв до Інспекції відповідних актів приймання-передачі майна та не потребувала вчинення якихось активних дій з боку СВК «Страна Совєтов», у зв'язку з чим суд вважає, що твердження СВК «Грузія» про те, що сільгосптехніка не була зареєстрована в Інспекції саме внаслідок протиправних дій СВК «Страна Совєтов» не є переконливими.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до статті 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому, якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
Згідно зі статтею 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації. Перелік органів, які здійснюють державну реєстрацію, порядок реєстрації, а також порядок ведення відповідних реєстрів встановлюються законом.
За таких обставин, законодавчо пов'язано момент виникнення права власності на певне майно з державною реєстрацію правочинів щодо такого майна.
Відповідно до статті 34 Закону України «Про дорожній рух» (в редакції станом на час придбання СВК «Грузія» майнових паїв та виділення їх в натурі) державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків.
Державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення.
Державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються підрозділами Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України. Для автоматизованого обліку зареєстрованих транспортних засобів та відомостей про їх власників ведеться Єдиний державний реєстр, держателем якого є Державтоінспекція Міністерства внутрішніх справ України.
Відомчу реєстрацію та облік транспортних засобів Збройних Сил України, житлово-комунального господарства, а також тих, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, здійснюють:
- транспортних засобів, які належать військовим частинам, об'єднанням чи організаціям, що входять до складу Збройних Сил України, - уповноважений орган Міністерства оборони України;
- великотоннажних транспортних засобів та інших технологічних транспортних засобів - уповноважений орган спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці;
- трамваїв і тролейбусів - уповноважений орган спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства;
- перегонових і спортивних транспортних засобів - уповноважений орган спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань спорту;
- тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів - уповноважений орган спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики.
Порядок здійснення відомчої реєстрації та ведення обліку транспортних засобів визначається Кабінетом Міністрів України. Для ведення відомчого обліку зареєстрованих транспортних засобів відповідними органами, якими вони зареєстровані, створюються уніфіковані автоматизовані електронно-облікові системи.
Власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів
З наведеного вбачається, що реєстрація сільськогосподарської техніки відноситься до поняття «відомча реєстрація», не є державною, а тому виникнення права власності на таку техніку не пов'язується з проведенням реєстрації.
Таким чином, суд зазначає, що лише інформація Первомайської державної інспекції по нагляду за технічним станом машин та обладнання про реєстрацію за позивачем за первісним позовом спірної сільгосптехніки не є належним та допустимим доказом наявності в нього права власності на це майно.
Відповідно до пунктів 2.5, 2.6 Правил державної реєстрації та обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України від 11 червня 2004 р. N 221 (які діяли до набрання чинності наказом Міністерства аграрної політики України від 16 липня 2009 року N 504) машини, отримані громадянами в рахунок майнових паїв, реєструються на ім'я одного із співвласників на підставі договору про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що перебуває у спільній частковій власності, письмової згоди співвласників, справжність підписів яких посвідчується нотаріально (або сільським, селищним, міським головою), рішення загальних зборів про затвердження переліку майна пайового фонду, яке використовується власниками майна, та акта приймання-передавання машин. У графі "Особливі відмітки" свідоцтва про реєстрацію машини робиться запис "Без права відчуження".
Відчуження машин відповідно до пунктів 2.3 та 2.5 проводиться за рішенням зборів співвласників.
Аналогічні особливості реєстрації встановлені в пункті 8 чинного Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 липня 2009 р. N 694.
Наведене також свідчить про те, що згода СВК «Страна Совєтов» на перереєстрацію транспортних засобів або вчинення ним якихось дій для такої перереєстрації чинним законодавством не вимагається.
Згідно з частиною 1 статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Відповідно до пункту 2 ст.14 ЦК України, особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
За таких обставин, враховуючи, що вчинення дій по зняттю з обліку в органах МРЕВ ДАІ та Державному технічному нагляді спірного автотранспорту та сільгосптехніки для СВК «Страна Совєтов» не є обов'язковими, зустрічний позов про спонукання відповідача (позивача за первісним позовом) до вчинення таких дій задоволенню не підлягає.
В свою чергу, матеріали справи свідчать, що відчуження спірної техніки СВК «Грузія» відбулося у відповідному порядку, з дотриманням положень чинного на той час законодавства, при цьому, товариствами співвласників на відповідних зборах були визначені переліки сільгосптехніки, що виділяється в натурі в рахунок погашення майнових паїв, придбаних відповідачем (позивачем за зустрічним позовом). Наявність або відсутність відомчої реєстрації права власності на сільгосптехніку, як вже було зазначено вище, не впливає на момент виникнення права власності.
Проте, суд звертає увагу на те, що передумовою задоволення позову про визнання права власності є вчинення відповідачем, до якого подається позов, об'єктивних дій, що свідчать про порушення, оспорювання або невизнання цього права позивача. При цьому вчинення таких дій повинно мати певні негативні наслідки для позивача.
Так, згідно зі статтею 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Вказане положення відповідає статті 15 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, та статті 55 Конституції України, якою закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Конституційний Суд України в рішенні у справі за конституційним зверненням громадян ОСОБА_4, ОСОБА_5 та інших громадян щодо офіційного тлумачення статей 55, 64, 124 Конституції України (справа за зверненнями жителів міста Жовті Води) від 25 грудня 1997 р. зазначив, що частина перша статті 55 Конституції України містить загальну норму, яка означає право кожного звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
Однак, суд звертає увагу на те, що реалізації СВК «Грузія» свого права власності на спірну сільськогосподарську техніку жодним чином не перешкоджають якісь дії позивача. Лише подання позову до суду не може бути розцінено судом в якості таких дій, адже безпідставність вимог СВК «Страна Совєтов» була встановлена судом під час розгляду справи та описана вище. При цьому, СВК «Страна Совєтов» взагалі не є особою, від дій якої (у тому числі визнання чи невизнання права власності на майно) залежить наявність або відсутність у СВК «Грузія» права власності на придбану у колишніх членів КСП спірної сільгосптехніки. Власне, позивачем за зустрічним позовом взагалі не наведені обставини, які б свідчили про наявність порушень його права власності на придбану техніку. Що стосується оспорювання або невизнання права власності, то вказані умови можуть бути підставою для звернення до суду на підставі статті 392 Цивільного кодексу України лише в тому випадку, коли ці дії об'єктивно перешкоджають реалізації майнового права особи. Як вже було зазначено вище, відсутність відомчої реєстрації права власності на сільгосптехніку жодним чином не впливає на наявність у СВК «Грузія» права власності на спірне майно, та, в будь-якому разі, за умови ухилення або відмови в здійсненні такої реєстрації особою, до якої має висуватися відповідна вимога, як особи, що не визнає право власності, має бути саме Первомайська державна інспекція по нагляду за технічним станом машин та обладнання.
За таких обставин, правові підстави для задоволення зустрічного позову також відсутні.
Судові витрати суд залишає за СВК «Страна Совєтов» та СВК «Грузія» на підставі приписів статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити в первісному позові Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Страна Совєтов” в особі арбітражного керуючого - ліквідатора Герасимова Іллі Анатолійовича до Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Грузія” про витребування майна з чужого незаконного володіння.
2. Відмовити в зустрічному позові Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Грузія” до Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Страна Совєтов” про визнання права власності та усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном.
Суддя господарського суду
Автономної Республіки Крим (підпис) І. І. Дворний
Рішення підписано 21.02.2011 р.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Дворний І.І.