Справа № 2-124/11
Категорія 50
09 березня 2011 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Вовк С. В. ,
при секретарі - Тарадайко Е. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Черкаси, ДП «Черкаський автомобільний ремонтний завод» про зміну розміру відшкодування втраченого заробітку, відшкодування несплаченого втраченого заробітку та моральної шкоди, -
У травні 2010 р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогами до відповідачів - відділення виконавчої дирекції Фонду у м. Черкаси Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та ДП «Черкаський автомобільний ремонтний завод» про зміну розміру відшкодування втраченого заробітку з суми 100,27 грн. на суму 294,32 грн.; стягнення з відповідача відділення виконавчої дирекції Фонду у м. Черкаси Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України на свою користь розмір відшкодування втраченого заробітку в сумі 46 765,72 грн.; стягнення з ДП «Черкаський автомобільний ремонтний завод» на свою користь розмір відшкодування втраченого заробітку в сумі 17616,67 грн.; стягнення з відповідачів на свою користь моральну шкоду по 2500 грн. з кожного.
У подальшому ОСОБА_1 уточнив позовну заяву та просить встановити розмір відшкодування втраченого заробітку з 01.06.2010 р. в сумі 913,66 грн.; стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду у м. Черкаси на свою користь розмір несплаченого відшкодування втраченого заробітку в сумі 5571,01 грн.; стягнути з ДП «Черкаський автомобільний ремонтний завод» на свою користь розмір несплаченого відшкодування втраченого заробітку в сумі 5571,01 грн.; стягнути з відповідачів на свою користь моральну шкоду по 2500 грн. з кожного.
ОСОБА_1 мотивує позов тим, що рішенням Народного суду 3 дільниці Кагановичського району м. Києва (Голосіївського районного суду м. Києва) від 31.05.1956 р. йому призначена довічно щомісячна страхова виплата (шкода по каліцтву) в сумі 557 руб (СРСР).
25.12.2001 р. продовжено раніше призначену страхову виплату з 01.10.2001 р. у розмірі 100,27 грн., відповідно до постанови ВД Фонду у м. Черкаси № 985.
Позивач зазначає в позові, що призначений розмір втраченого заробітку станом на 01.04.2001 р. складає при 100-відсотковій втраті працездатності 100,27 грн., що значно нижче встановленого мінімального розміру заробітної плати в 118 грн., за просту не кваліфіковану працю.
З вини відповідачів, як вказує позивач, впродовж тривалого часу він не отримував призначену довічно щомісячну страхову виплату (шкоду по каліцтву), намагання вирішити зазначене питання з відповідачами було марним, це призвело до моральним страждань. Позивач зазначає, що відшкодування втраченого заробітку було єдиним додатковим джерелом існування. Не отримання виплати вимагали від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві з урахуванням уточнень.
Представник відповідача - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Черкаси у судовому засіданні проти вимог позову заперечував, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність.
Представник ДП «Черкаський автомобільний ремонтний завод» у судове засідання не з'явився, юридична особа про час, місце судового засідання була належним чином повідомлена, причини неявки суду не повідомила, незалежно від причин, суд вважає за можливе розглядати справу за наявних у справі доказів у відсутність представника відповідача.
Суд, вислухавши пояснення учасників цивільного процесу, оголосивши та дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.
Судом встановлено, що рішенням Народного суду 3 дільниці Кагановичського району м. Києва від 31.05.1956 р. ОСОБА_1 призначена довічно щомісячна страхова виплата (шкода по каліцтву) в сумі 557 руб (СРСР).
25.12.2001 р. продовжено раніше призначену страхову виплату з 01.10.2001 р. у розмірі 100,27 грн., відповідно до постанови ВД Фонду у м. Черкаси № 985 від 25.12.2001 р.
Як вбачається з листа Відділення виконавчої дирекції Фонду у м. Черкаси Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 2884/01-20 від 11.08.2009 р., позивачу була надана інформація про те, що відповідно до ст. 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» перерахунки його щомісячної страхової виплати були здійснені станом на 01.03.2002 р. - 119.62 грн., 01.03.2003 р. - 141,39 грн., 01.03.2004 р. - 162,88 грн., 01.03.2005 р. - 201,65 грн., 01.03.2006 р. - 242,58 грн., 01.03.2007 р. - 286,98 грн., 01.03.2008 р. - 322,85 грн., 01.03.2009 р. - 343,19 грн.
Відповідно до вимог п. 4 Постанови КМУ «Про заходи щодо виконання постанови Верховної Ради України від 29 квітня 1992 року «Про підвищення соціальних гарантій для населення» № 276 від 26.05.1996 р. необхідно провести з 01.05.1992 р. перерахування розмірів відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок трудового каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, пов'язаного з виконанням трудових обов'язків, виходячи із середньої заробітної плати відповідних працівників підприємств, установ, організацій за січень - квітень 1992 р., відкоригованого на величину фактичного підвищення тарифних ставок і посадових окладів. Установити, що при визначенні розмірів відшкодування шкоди у випадках трудового каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, які призначатимуться після 01.05.1992 р., середньомісячний заробіток обчислюється за три місяці, що передували каліцтву або встановленню втрати працездатності. Сума заробітної плати до 01.05.1992 р. збільшується на величину підвищення на підприємстві тарифних ставок і посадових окладів.
Вказаного перерахування підприємством не здійснювалося до 01.05.1992 р.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 11.08.2010 р. у справі була призначена судово-економічна експертиза.
Згідно висновку № 3, складеного експертом ТОВ Аудиторської фірми «ІНСАЙТ» Рубановської К.І. 14.01.2011 р., розрахунковий розмір втраченого заробітку ОСОБА_1 документально не підтверджується. Внаслідок проведенного розрахунку ця сума станом на 01.06.2010 р. дорівнює 525,30 грн. Розрахунковий розмір несплаченого втраченого заробітку ОСОБА_1 документально не підтверджується. Внаслідок проведенного розрахунку ця сума дорівнює 18524,97 грн. (сума несплачена Відділенням виконавчої дирекції Фонду у м. Черкаси - 12295,19 грн., сума несплачена ДП «Черкаський автомобільний ремонтний завод» - 6229,78 грн.
Згідно ст.57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці данні встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко-і відеозаписів, висновків експертів.
З висновку вбачається, що 6229,78 грн. - заборгованість ДП «Черкаський автомоібльний ремонтний завод» заборговав ОСОБА_1 за період з 01.12.1991 р. по 01.10.2001 р.
Відповідно до довідки Відділення виконавчої дирекції Фонду у м. Черкаси ОСОБА_1 за період з січня 2002 р. по травень 2010 р. (включно) було виплачено 24240,85 грн.
Заборгованість Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Черкаси ОСОБА_1 за період 01.10.2001 р. по травень 2010 р. (включно) складає 12295,19 грн. (36536,04-24240,85 грн.=12295,19 грн.
Загальна заборгованість ОСОБА_1 складає 18524,97 грн. (6229,78грн. + 12295,19 грн. = 18524,97 грн.).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню в розмірі, розрахованому експертизою.
Суд вирішує стягнути 6229,78 грн. суму несплаченого втраченого заробітку як розрахував експерт, оскільки ця сума охоплюється первісною позовною заявою, від якої позивач не відмовлявся.
Також позивач ОСОБА_1 просить відшкодувати йому моральну шкоду, яку він оцінює у розмірі 5000 грн., по 2500 грн. з кожного відповідача.
ОСОБА_1 в позовній заяві зазначає, що моральна шкода полягає в моральних стражданнях, які він зазнав з вини відповідачів, не отримуючи призначену довічно щомісячну страхову виплату (шкода по каліцтву). Зазначене викликало в нього біль, душевні страждання та переживання.
Позивач вказує, що відшкодування втраченого заробітку було єдиним додатковим джерелом існування для нього. Неотримання виплати вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Також позивач зазначає, що він є людиною похилого віку і ставлення відповідачів до нього впливає на стан його здоров'я.
Згідно ч. 1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Відповідно до ч. 2 вказаної норми моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
За правилом ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
При вирішенні даного спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди обов'язковому з'ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Однак позивач ОСОБА_1 не довів факту заподіяння йому моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, не довів суду за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) відповідачів вони заподіяні.
На підставі ст. ст. 3, 4, 10, 11, 60, 61, 169, 209, 212-215 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Черкаси, ДП «Черкаський автомобільний ремонтний завод» про зміну розміру відшкодування втраченого заробітку, відшкодування несплаченого втраченого заробітку та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути із Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Черкаси на користь ОСОБА_1 - розмір відшкодування втраченого заробітку в сумі 12295,19 грн.
Стягнути із ДП «Черкаський автомобільний ремонтний завод» на користь ОСОБА_1 розмір відшкодування втраченого заробітку в сумі 6229,78 грн.
В решті задоволення вимог позову - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Апеляційна скарга подається Апеляційному суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.
Суддя С. В. Вовк