Вирок від 04.03.2011 по справі 1-57/11

15.03.2011 14:45:50

Справа № 1-57/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.03.2011 Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Гримич М. К., суддів Горкавої В.Ю., Бусик О.Л.

секретаряБульбі Ю.С. , Хапанцевій І.С.,

за участі прокурораАкт, Деруна В.І.,

захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 , ОСОБА_8, ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню :

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м. Потсдам, Німеччина, громадянин України, українець, освіта вища, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, працюючий директором ПП «Глобус люкс», раніше не судимий, проживає АДРЕСА_1

у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.1 ст.366, ч.5 ст.27, ч.2 ст.366 і ч.2 ст. 366 КК України.

ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_4, який народився в м. Києві, громадянин України, українець, освіта вища, вдовий, працюючий в Київському науково -дослідному інституті судових експертиз, науковим співробітником, раніше не судимий, проживає АДРЕСА_2

у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.364, ч.3 ст.27 ч.2 ст.366 і ч.2 ст.366 КК України

ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5, яка народилася в м. Києві, громадянка України, росіянка, освіта вища, заміжня, працююча в ДПІ у Голосіївському районі м. Києва -заступник начальника відділу адміністрування майнових податків управління оподаткування фізичних осіб, раніше не судима, проживає АДРЕСА_3

у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.364 і ч. 2 ст.366 КК України

, -

ВСТАНОВИВ:

Судом встановлено, що ОСОБА_10, перебуваючи у 2004-2005 роках на посаді генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю “Світязь і К” згідно з рішенням загальних зборів засновників Товариства (протокол №1 від 23.04.2004 року), виконував на цій посаді організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов'язки, і являвся таким чином відповідно до частини першої Примітки до статті 364 Кримінального кодексу України службовою особою. Метою діяльності зазначеного підприємства, відповідно до Статуту, було здійснення виробничо-господарської діяльності, спрямованої на отримання прибутку, і ОСОБА_10 згідно зі Статутом, мав повноваження вирішувати усі питання діяльності Товариства, без довіреності виконувати всі дії від імені Товариства, видавати доручення, відкривати в установах банків розрахункові та інші рахунки, укладати угоди та вчиняти інші юридичні акти.

Проте, всупереч своїх функціональних обов'язків, ОСОБА_10 вчинив умисні злочини, зокрема за попередньою змовою з невстановленою слідством особою, виступаючи як виконавець вчинив заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання своїм службовим становищем, а також службове підроблення, в тому числі яке спричинило тяжкі наслідки і пособництво у вчиненні такого злочину.

Так, в судовому засіданні встановлено, що у 2001-2004 роках, ОСОБА_10 та його дружина ОСОБА_14 працювали на ПП „СВ і К”, засновником і керівником якого до служби в СБУ являвся і особисто здійснював комерційну діяльність особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження. В свою чергу, зазначена особа працювала до 2004 року на створеному ОСОБА_10 підприємстві ПП „Свитязь і К” на посаді юриста, де також працювала дружина цієї особи , яка також, у період 2004-2005 років працювала на створеному ОСОБА_10 підприємстві ПП „Глобус-Люкс”. Крім того, дружина особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження та ОСОБА_14 являлися співзасновниками ТОВ „Капітал-Україна”, а з 11.03.04 спільно заснували ТОВ „Медичний науково-інформаційний центр-Апаратна Діагностика і Терапія” у м. Києві. При цьому, засновані особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження , ОСОБА_10 та їх дружинами - ОСОБА_14 і ОСОБА_1 підприємства були зареєстровані за спільними юридичними адресами, у реєстраційних документах вказані одинакові контактні телефони, до керування підприємствами та організації бухгалтерського обліку залучені одні і ті ж особи.

Таким чином, у період 2001-2004 року між особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження та ОСОБА_10 склалися тісні дружні та стійкі ділові стосунки на ґрунті спільної підприємницької діяльності, отримання та розподілу прибутків.

З березня 2004 року зазначену особу було відкомандировано у СБУ з Міністерства Оборони України , як такого, що перебував там на службі, в розпорядження Служби Безпеки України.

Реалізуючи свої злочинні наміри, особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження , у той же період в м. Києві, вступила у попередню злочинну змову з ОСОБА_10, щодо вчинення у групі з ним дій, спрямованих на отримання конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави (далі конфісковане майно), яке зберігається на складах СБУ шляхом оцінки його за завідомо заниженими цінами, з подальшою реалізацією цього майна за ринковими цінами. Остаточною метою злочину було набуття значних матеріальних прибутків за рахунок привласнення грошової суми в особливо великих розмірах, отриманої від відчуження конфіскованого майна, як різницю у вартості між заниженими і ринковими цінами і, як наслідок, спричинення тяжких наслідків охоронюваним законом державним інтересам.

Для досягнення цієї мети ОСОБА_10 як службова особа, а саме керівник заснованого ним ПП „Світязь і К”, діючи як виконавець за спільно розробленим з цією особою злочинним планом, повинен був перереєструвати засноване ним задовго до цих подій Приватне підприємство „Світязь і К” в Товариство з обмеженою відповідальністю „Світязь і К”, засновником якого за сприянням цієї особи, мала виступити благодійна організація „Фонд підтримки національної безпеки України”, щоб мати можливість відповідно до законодавства України отримувати для зберігання та реалізації майно, що конфіскується за рішеннями відповідних державних органів в дохід держави. Будучи засновником підприємства і власником майна суб'єкта господарської діяльності, являючись службовою особою-перебуваючи на посаді генерального директора ТОВ “Світязь і К” ОСОБА_10, метою діяльності якого, відповідно до Статуту, являлося здійснення виробничо-господарської діяльності, спрямованої на отримання прибутку, згідно зі Статутом, мав повноваження вирішувати усі питання діяльності Товариства, без довіреності виконувати всі дії від імені Товариства, видавати доручення, відкривати в установах банків розрахункові та інші рахунки, укладати угоди та інші юридичні акти.

Реалізовуючи єдиний злочинний умисел, діючи згідно заздалегідь розробленого плану злочинних дій ОСОБА_10 мав отримати дозвіл на право розпоряджатися конфіскованим та іншим майном, що переходить у власність держави. Для цього, у змові та за сприяння особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження в зв'язку з її розшуком, діючи умисно, ОСОБА_10 повинен був забезпечити внесення очолюваного ним ТОВ „Світязь і К” до Єдиного реєстру торговельних підприємств, яким протягом 2004 року доручатиметься реалізація належного державі майна. Після чого ОСОБА_10, як безпосередній виконавець діючи умисно, у змові спільно з цією особою, зобов'язався провести оцінку конфіскованого майна по ціні, яка не відповідає його вартості, надавши до органів ДПА України, які будуть готувати документи для реалізації конфіскованого майна, не передбачений діючим законодавством документ про ринкову вартість майна, що передбачалося для реалізації. Використовуючи зазначений документ та не ставлячи до відома службових осіб органів ДПІ Голосіївського району м. Києва про свої наміри заволодіння спільно з цією особою грошовою сумою в особливо великих розмірах, як різницю у вартості між заниженими і ринковими цінами, ОСОБА_10 зобов'язався також отримати від них дозвіл та документи необхідні для його реалізації .

В подальшому ОСОБА_10 та особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, діючи спільно, шляхом здійснення операцій по реалізації даного конфіскованого майна через інші комерційні структури, прикриваючи таку діяльність службовим становищем цієї особи , як співробітника Служби безпеки України і використовуючи його вплив на керівників інших комерційних структур, мали реалізувати це конфісковане майно за ринковими цінами, рівень яких заздалегідь був ними з'ясований . В подальшому, реалізуючи злочинний намір ОСОБА_10 та зазначена особа попередньо домовились обернути їх у готівку через комерційні структури, зареєстровані на підставних осіб, сплатити на користь держави суму коштів, визначену для його реалізації на виконання вироку суду по завідомо заниженій ціні, шляхом надання недостовірної інформацію про його вартість, а різницю коштів в особливо великих розмірах присвоїти і тим самим збагатитись, заподіявши шкоду державним інтересам.

У квітні 2004 року у м. Києві благодійна організація „Фонд підтримки національної Безпеки України” в особі Президента ОСОБА_16, який є співробітником СБУ у відставці, якому не було відомо про злочинні наміри ОСОБА_10 та особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, увійшла до складу співзасновників майбутньої комерційної структури ТОВ „ Світязь і К”, власником якої на 50 % був ОСОБА_10

Вказане рішення було оформлено Протоколом № 13 від 20 квітня 2004 року, а Протоколом № 1 Загальних зборів ТОВ „Світязь і К” та благодійної організації „Фонд підтримки національної Безпеки України” від 24 квітня 2004 року постановлено створити ТОВ „Світязь і К”, як правонаступника ПП „Світязь і К”, шляхом його реорганізації, та призначено Генеральним директором ОСОБА_10

Продовжуючи реалізовувати спільні з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, злочинні наміри, у травні 2004 року ОСОБА_10 звернувся в Шевченківську районну в м. Києві державну адміністрацію із заявою про перереєстрацію приватного підприємства „Світязь і К”, за наслідками розгляду якої 11.05.2004 рішенням Шевченківської РДА в м. Києві (№10131 від 11.05.2004) ПП „Світязь і К” було перереєстровано в ТОВ „Світязь і К”. Відповідно до Статуту Товариства останнє могло здійснювати торгівлю арештованим та конфіскованим майном.

Особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, будучи з 26.04.04 зарахованим в розпорядження начальника Головного управління „К” Служби безпеки України, а з 26 червня по 28 жовтня 2004 року призначеним на посаду помічника начальника Головного управління „К” СБ України отримав в цій установі інформацію про наявність на складах слідчого управління СБ України нереалізованого конфіскованого майна, у тому числі злитків рідкоземельних металів-гафнію та цирконію, про що повідомив ОСОБА_10

При цьому, діючи за спільно розробленим з ОСОБА_10 злочинним планом, зазначена особа, використовуючи своє службове становище з корисливих мотивів, в квітні-травні 2004 року в м. Києві достовірно встановив, що в приміщенні складу №6 Центральної бази постачання Служби безпеки України, розташованій по вулиці Фастівській, будинок 8-б в м. Києві, зберігались речові докази (предмет контрабанди) -11 металевих злитків гафнію кальціетермічного марки ГФЕ-1 (ТУ95-2195-90) та 6 металевих злитків цирконію кальціетермічного марки КТЦ-100 (ТУ95-2185-90), що були вилучені по кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_17 у вчиненні контрабанди у 1992 році. Згідно протоколу огляду від 21.07.1992, фактична вага гафнію становила - 826,39 кг, а саме злиток №103 - 67,8 кг, №111 - 74,9 кг, №132 - 66,85 кг, №146 - 81,7 кг, №147 - 85 кг, №170 - 58,9 кг, №172 - 53,45 кг, №185 - 85,6 кг, №186 - 91,32 кг, №189 - 69,55 кг і №197 - 91,32 кг, а цирконію - 1970 кг, в тому числі, злиток №247 - 337,3 кг, №252 - 330 кг, №253 - 322 кг, №256 - 332,6 кг, №259 - 327,6 кг і №264 - 320,5 кг. Відповідно до вироку Київського міського суду (на цей час - Апеляційний суд м. Києва) від 27.10.1993 стосовно громадянина ОСОБА_17 зазначені речові докази (предмети контрабанди) були конфісковані у доход держави, а останнього визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.70, 17 ч.2, 70 КК України (в редакції 1960 року), та призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.

Згідно з висновком експертизи №В-1666 від 28.10.92, проведеної бюро товарних експертиз Торгово-промислової палати України під час досудового слідства у зазначеній вище кримінальній справі, враховуючи дані аудиторської перевірки ТОВ АФ „Компанія Профінформаудит” (аудиторська довідка від 01.03.93), станом на червень 1992 року роздрібна вартість 826,39 кг гафнію складала 28 161 330,02 крб., 1970 кг цирконію -4 400113,2 крб., а всього 32 561 443,22 крб., що за середнім офіційним курсом Національного банку України за 1992 рік складало 156 545,40 доларів США, вказані дані перебували в матеріалах вищезазначеної кримінальної справи, що зберігалася в архіві Апеляційного суду м. Києва .

При цьому, в судовому засіданні було встановлено, що 17.01.94 Київський міський суд направив для виконання до Державної податкової інспекції Залізничного (Солом'янського) р-ну м. Києва виконавчий лист № 2-73/93 про конфіскацію в доход держави, вилученого по справі за обвинуваченням ОСОБА_17 1887 кг цирконію та 794 кг гафнію, але з об'єктивних причин зазначені метали в період часу з 1994 по 2004 роки реалізовані не були і в липні 2004 року виконавчий лист було повернуто до Київського міського суду з зазначенням про необхідність направлення для виконання до відповідного Відділу Державної виконавчої служби України , оскільки в зв'язку з прийняттям у 1998 році Закону України «Про виконавче провадження»виконання рішень судів, в тому числі у вигляді конфіскації належить до повноважень Державної виконавчої служби України .

Реалізуючи спільний з ОСОБА_10 злочинний план, направлений на заволодіння державним майном шляхом зловживання своїм службовим становищем, особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, в квітні-травні 2004 року у м. Києві, отримав також достовірну інформацію, що після проведення чергової інвентаризації складів, 25.05.04 слідче управління Служби безпеки України звернулося до Апеляційного суду м. Києва з листом з приводу інформування щодо виконання вироку суду стосовно ОСОБА_17 у частині речових доказів в зв'язку з тривалим терміном зберігання цих доказів на складах СБУ. У відповідь на зазначене звернення 18.08.04 Апеляційний суд м. Києва направив до слідчого управління СБ України копію вироку від 27.10.93 та копію виконавчого листа № 2-73/93 для організації виконання вироку в частині конфіскації майна в доход держави.

Зазначена особа, якій було достовірно відомо про прийняття вказаного рішення, та ОСОБА_10, будучи об'єднаними єдиним злочинним умислом, діючи згідно раніше розробленого плану злочинних дій, вирішили отримати весь зазначений метал для реалізації через ТОВ „ Світязь і К”.

Для досягнення цієї злочинної мети, вказана особа, переслідуючи корисливу зацікавленість, у відповідності до розподілених ролей, зловживаючи свої службовим становищем, використав свої владні можливості та посадову впливовість і, шляхом умовляння керівництва СБУ, сприяв укладанню 03.07.04 договору про зберігання та реалізацію конфіскованого, безгосподарного майна та речових доказів, відповідно між ТОВ “Світязь і К”, в особі генерального директора ОСОБА_10 (виконавець) та Службою безпеки України, в особі начальника Департаменту забезпечення оперативно-службової діяльності ОСОБА_18 (замовник), який не усвідомлював про злочинні наміри ОСОБА_10 та особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження .

Відповідно до п.1.1. договору від 03.07.04 ТОВ “Світязь і К”, в особі генерального директора ОСОБА_10, як «Виконавець»взяв на себе обов'язок виконувати послуги, пов'язані з транспортуванням, зберіганням, реалізацією конфіскованого безгосподарного майна та речових доказів відповідно до вимог чинного законодавства України.

ОСОБА_10, як генеральний директор ТОВ “Світязь і К”, діючи умисно, за вищевказаних мотивів, відповідно до розподілу ролей, з метою надання в подальшому їх спільній злочинній діяльності вигляд законної, приблизно на початку червня 2004 року, в приміщенні ТОВ “Світязь і К” за адресою: м. Київ, вулиця Дмитрівська, 71, кімната 407 склав проект листа до ДПА в м. Києві з проханням включити зазначене Товариство до Єдиного реєстру торговельних підприємств, яким протягом 2004 року доручатиметься реалізація належного державі майна, складання угод з іншими суб'єктами підприємницької діяльності та державними установами. При цьому, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій ОСОБА_10, умисно вніс до зазначеного листа неправдиві відомості про те, що ТОВ “Світязь і К”, начебто, має транспорт для перевезення товарів, мережу магазинів, через які можна реалізовувати майно, висококваліфікований склад фахівців, необхідне торговельне та офісне обладнання, які за своїм змістом не відповідали дійсності . Після цього , ОСОБА_10 особисто підписав лист № 140604/09, датований 14.06.04, скріпив свій підпис печаткою ТОВ “Світязь і К”, надавши таким чином цьому документу статус офіційного, долучив до нього посвідчені копії документів-копію Свідоцтва про державну реєстрацію ТОВ „Світязь і К”, Довідки № 7214 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) ТОВ „Світязь і К” та Довідки про взяття на облік платника податків ТОВ „Світязь і К” та направив його 16.06.04 до ДПА у м. Києві. Як наслідок, рішенням комісії ДПА у м. Києві, члени якої не були обізнані про надання ОСОБА_10 у зазначеному листі №140604/09 від 14.06.04 неправдивих даних, 17.06.04 ТОВ “Світязь і К” було внесено до Єдиного реєстру торговельних підприємств, яким протягом 2004 року доручалася реалізація належного державі майна.

Продовжуючи реалізацію своїх та вищевказаної особи злочинних намірів, ОСОБА_10 07.07.04 звернувся із заявою про співпрацю до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва. Того ж дня, тобто 07.07.04, між ТОВ “Світязь і К” в особі генерального директора ОСОБА_10 та ДПІ у Голосіївському районі м. Києва в особі начальника ДПІ ОСОБА_19 був укладений договір №16/10/22-011 „Про зберігання та реалізацію безхазяйного та іншого майна, що належить або переходить у власність держави”. Відповідно до п.1.1. Договору «Виконавець»-ТОВ «Світязь і К»взяв на себе обов'язки по виконанню послуг, пов'язаних із транспортуванням, зберіганням та реалізацією безхазяйного та іншого майна, яке переходить у власність держави та згідно з п.2.2.2 цього ж договору зобов'язався забезпечити власними силами зберігання майна та його споживчих якостей, транспортування, складування, передпродажну підготовку (яка включала в себе також і оцінку майна) та інші дії, необхідні для реалізації майна.

Діючи спільно з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження у зв'язку з його розшуком, і маючи намір отримати вищевказаний метал на зберігання за максимально заниженою вартістю та з подальшою реалізацію за ринковими цінами, ОСОБА_10 у період липня-листопада 2004 року звернувся до співробітників Державного науково-виробничого підприємства „Цирконій” (надалі ДНВП „Цирконій”) у м. Дніпродзержинську, Дніпропетровської області по вул. Аношкіна, 179, від яких отримав дані щодо можливості продажу гафнію за ринковими цінами у межах 180-200 доларів США за кілограм за умови його сертифікації та належної упаковки.

В період часу з 5 по 9 листопада 2004 року, ОСОБА_10, після отримання згідно листа Служби безпеки України за №4/93 від 28.10.04, ТОВ “Свитязь і К” права на прийняття та зберігання з подальшою реалізацію металів гафнію і цирконію, реалізуючи вищеописаний спільний з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження у зв'язку з його розшуком, з'ясувавши передбачений законодавством порядок оцінки конфіскованого майна для наступної його реалізації і повинен був отримати у будь-який спосіб документ від підприємства чи установи, що має відповідні дозволи на заняття оціночною діяльністю, де б містилися дані про максимально занижену вартість металів гафнію та цирконію.

Далі ОСОБА_10, з метою уникнення належного експертного дослідження злитків гафнію та цирконію, з метою надання видимості своїм злочинним діям зовні законних, уклав з директором цього підприємства ТУу договір № 01-045 від 05.11.04 про надання лише консультацій з приводу оцінки майна та відповідної довідки про вартість злитків гафнію і цирконію.

Продовжуючи дії, спрямовані на отримання документу з даними про низьку вартість зазначених металів гафнію та цирконію, ОСОБА_10, усвідомлюючи, що експертні дослідження в законному порядку неможливо провести без надання злитків, достовірно знаючи експортні ціни та ціни ДНВП «Цирконій», щодо вартості гафнію за ціною близько 200 доларів США за кілограм, умисно не надав спеціалістам вказаного Бюро злитки гафнію і цирконію, приховав від експерта те, що вказаний метал є конфіскованим майном на підставі рішення суду та повідомив неправдиві дані, що метал зберігався в неналежних умовах і сертифікати якості чи будь-які інші документи на нього відсутні. Такі умисні дії ОСОБА_10 унеможливили проведення об'єктивного дослідження металу та надання відповідного висновку про його вартість ст.7 Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” від 12.07.01, згідно якого „...Проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках відчуження державного майна способами, що не передбачають конкуренцію покупців у процесі продажу, або у разі продажу одному покупцю...”.

В результаті цих умисних дій ОСОБА_10, вартість отриманих ТОВ “Світязь і К” саме металів гафнію та цирконію спеціалістами ПП “Бюро судових експертиз” належним чином бути визначена не могла та на прохання ОСОБА_10, виходячи з відсутності необхідних даних для складання належного експертного висновку на пропозицію ОСОБА_10 службові особи ПП “Бюро судових експертиз” видали йому довідку консультативного характеру ( з урахуванням умов укладеного договору), яка не містить дати і вихідного номера, про те, що згідно маркетингового дослідження ринку купівлі-продажу групи розсіяних металів, ймовірна вартість металевих заготовок із вмістом гафнію може складати від 40 гривень за 1 кілограм, а металевих заготовок із вмістом цирконію - від 10 гривень за 1 кілограм.

Згідно ст. 2 Закону України “Про виконавче провадження” -примусове виконання рішень судів в Україні покладається на Державну виконавчу службу України, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. При цьому, ч.3 зазначеної статті встановлює, що органи, установи і організації та особи зазначені у ч.1 цієї статті, не є органами примусового виконання, крім органів та посадових осіб, які виконують рішення про притягнення до кримінальної та адміністративної відповідальності. Тому реалізація конфіскованих за рішенням суду речей та предметів повинна здійснюватися державними виконавцями згідно вимог Закону України “Про виконавче провадження”.

Проте, 9 листопада 2004 року, перший заступник начальника Слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_21 підписав та направив листа за № 6/7153 до ДПІ в Голосіївському районі м. Києва з проханням провести, на виконання вироку Апеляційного суду м. Києва від 27.10.93, реалізацію товарно-матеріальних цінностей, котрі перебувають на відповідальному зберіганні у ТОВ “Свитязь і К”, розташованому в Голосіївському районі м. Києва. При цьому, серед направлених до зазначеної Інспекції документів, був відсутній оригінал виконавчого листа №2-73/93, котрий надійшов до СБ України від Апеляційного суду м. Києва, і, який, згідно ст. ст. 18, 18-1 Закону України “Про виконавче провадження” є підставою для відкриття і здійснення виконавчого провадження.

На виконання зазначеного листа першого заступника начальника Слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_21, продовжуючи реалізацію свого злочинного плану, ОСОБА_10, звернувся до ДПІ в Голосіївському районі м. Києва в інтересах ТОВ “Світязь і К” для здійснення через зазначену податкову інспекцію реалізації конфіскованого за вироком суду майна (злитків гафнію та цирконію) .

Наказом начальника Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва № 182-О від 11.08.03 року підсудний ОСОБА_11 був призначений на посаду начальника відділу по виявленню і розпорядженню безхазяйним майном, а також майном, що переходить у власність держави. Перебуваючи на зазначеній посаді, ОСОБА_11, у відповідності до своєї посадової інструкції, викладеній у Положенні про самостійний відділ організації роботи з виявлення та розпорядження безхазяйним майном та майном, що переходить у власність держави ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, затвердженого начальником управління забезпечення податкових зобов'язань ДПІ Голосіївського району 05.05.2005 року (т.4 а.с.167-169) , здійснював керівництво і організовував роботу відділу по виявленню і розпорядженню безхазяйним майном та майном, що переходить у власність держави, контролював роботу працівників відділу з цього приводу, ніс персональну відповідальність за невиконання або неналежне виконання завдань і функцій, покладених на очолюваний ним відділ; зобов'язаний був керуватися у своїй роботі Постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.1998 року № 1340, яким затверджено «Порядок обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним», а також іншими законодавчими актами України. Крім того, маючи як посадова особа органів державної податкової служби права, передбачені ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, які мають ознаки владних повноважень, ОСОБА_11 також являвся представником влади та згідно Закону України “Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів”- працівником правоохоронного органу та відповідно до частини першої Примітки до статті 364 Кримінального кодексу України був службовою особою.

Наказом начальника ДПІ у Голосіївському районі м. Києва № 122-О від 02.06.03 ОСОБА_12 призначена на посаду головного державного податкового ревізора-інспектора відділу супроводження та стягнення податкової заборгованості (група реалізації безхазяйного майна, та майна, що перейшло у власність держави Управління стягнення податкової заборгованості), яка у відповідності до своєї посадової інструкції, затвердженої Заступником начальника ДПІ -начальником управління стягнення податкового боргу ОСОБА_22 14.08.2003 року (т.4.а.с. 176-178), мала право та зобов'язана організовувати роботу по виявленню, реалізації безхазяйного майна і майна, що перейшло у власність держави, організовувати і здійснювати контроль за повнотою та своєчасністю надходження коштів до бюджету від реалізації безхазяйного та іншого, належного державі майна, здійснювати контроль за зберіганням на складах зазначеного майна, застосовувати всі діючі заходи по виявленню і розпорядженню таким майном і т.і. ; зобов'язана була керуватися у своїй роботі Постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.1998 року № 1340, яким затверджено «Порядок обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним», а також іншими законодавчими актами України. Крім того, маючи як посадова особа органів державної податкової служби права, передбачені ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, які мають ознаки владних повноважень, ОСОБА_12 також являлась представником влади та згідно Закону України “Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів”- працівником правоохоронного органу, відповідно до частини першої Примітки до статті 364 Кримінального кодексу України була службовою особою.

Після надходження до ДПІ в Голосіївському районі м. Києва вищевказаного листа від СБ України № 6/7153 від 09.11.04, заступник начальника ДПІ-начальник управління забезпечення податкових зобов'язань ДПІ в Голосіївському районі м. Києва ОСОБА_22 прийняв вищевказаний лист Слідчого управління Служби безпеки України № 6/7153 від 09.11.04 до розгляду і доручив організацію його виконання начальнику відділу по виявленню і розпорядженню безхазяйним майном, а також майном, що переходить у власність держави ДПІ Голосіївського району м. Києва ОСОБА_11, котрий в порушення вимог посадової інструкції, Закону України “Про державну податкову службу в Україні” та інших нормативних актів, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи в інтересах ОСОБА_10 та особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження в зв'язку з її розшуком, керуючись вимогами “Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1340 від 25.08.98, котрий, до набрання чинності 01.07.99 Законом України “Про виконавче провадження”, регулював процедури обліку, зберігання, оцінки і реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду, надаючи таким чином власним діям ознак законності та правомірності, доручив організувати реалізацію конфіскованого за рішенням суду майна з дотриманням процедури, передбаченої цим нормативним актом співробітнику очолюваного ним відділу -головному державному податковому ревізору-інспектору ОСОБА_12

Разом з тим, ці питання мали вирішуватися відповідно до Закону України “Про виконавче провадження” та постанови Кабінету Міністрів України №985 від 11.07.02, якою затверджений Порядок розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби.

ОСОБА_12, 11.11.04 року, отримавши на виконання пакет документів, що надійшов з СБ України разом з ОСОБА_10 виїхала на місце зберігання конфіскованих злитків гафнію і цирконію -м. Київ, вул Фастівська 8б, без проведення фактичного зважування, самовільно підкорегувавши вагу злитків в бік її збільшення про виявленні розбіжностей в вазі між зазначеною в первинних складських документах та документах, які надійшли до ДПІ Голосіївського району м. Києва з СУ СБ України, підготувала проект акту № 12 опису, оцінки та передачі майна, згідно якого комісія у складі представників ДПІ Голосіївського району м. Києва ОСОБА_11 та ОСОБА_12, начальника РФВ у Голосіївському районі м. Києва ОСОБА_24, співробітника ДПА у м. Києві ОСОБА_25 і генерального директора ТОВ “Свитязь і К” ОСОБА_10, начебто, описала та оцінила гафній (сріблясто білий метал у зливках, пластичний) в 40 грн. за 1 кг, на загальну суму 33055,60 грн., виходячи з ваги 826,39 кг, а цирконій (сріблясто білий метал у зливках) - в 10 грн. за 1 кг на загальна суму 19700 грн., виходячи з ваги 1970 кг. Загальна вартість усього металу склала 52755,60 грн. При цьому, судом встановлено, що жоден член комісії, вказаний в акті , крім ОСОБА_12 та ОСОБА_10 зазначені метали не оглядали, вагу не перевіряли.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_10, усвідомлюючи, що видана на його прохання ПП “Бюро судових експертиз” довідка не визначала дійсної вартості конфіскованого майна - 11 металевих злитків гафнію, вагою 826,39 кг, та 6 металевих злитків цирконію, вагою 1970 кг., що передавався для реалізації підприємству ТОВ „Світязь і К” і взагалі стосувалася не цих металів за властивостями, з метою реалізації злочинного умислу, спрямованого на одержання дозволу на реалізацію даних цирконію та гафнію по ціні, яка не відповідає їх вартості, з метою заволодіння грошовою сумою в особливо великих розмірах, отриманої від відчуження конфіскованого майна, як різницю у вартості між заниженими і ринковими цінами, зловживаючи своїм службовим становищем надав вказану довідку начальнику відділу ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ОСОБА_11, не ставлячи до відому про свої наміри заволодіння грошовою сумою в особливо великих розмірах

ОСОБА_11, не знаючи про вищезазначені злочинні наміри ОСОБА_10, зловживаючи своїм службовим становищем в інтересах ОСОБА_10 та особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження в зв'язку з її розшуком, всупереч вимогам ст. 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, що зобов'язують його до здійснення контролю за правильністю обчислення, повнотою та своєчасністю сплати до бюджету як податків і зборів, так і неподаткових платежів, в порушення вимог посадової інструкції, Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” від 12.07.01, котрими вимагається проведення оцінки майна при здійсненні процедури його реалізації і оформлення результатів такої оцінки звітом, прийняв цю довідку без супровідного листа від ТОВ “Світязь і К” і відповідної реєстрації в ДПІ у Голосіївському районі м. Києва і передав її для використання державному податковому ревізору-інспектору ОСОБА_12

Крім того, за невстановлених слідством обставин до матеріалів справи по реалізації гафнію та цирконію було приєднано незавірену копію експертного висновку ПМП “Актив” № 46 від 09.07.92 із матеріалів кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_17, до якої, до того ж, невідомими особами були внесені зміни, а саме були відсутні рядки висновків експертного дослідження, в яких відображалась вартість металів станом на 1992 рік.

Виконуючи вказівки свого безпосереднього керівника та враховуючи вищезазначені вимоги Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”, головний податковий інспектор ОСОБА_12 повідомила ОСОБА_11 про неможливість прийняття до уваги довідки ПП “Бюро судових експертиз” щодо маркетингового дослідження ринку купівлі-продажу металевих заготовок із вмістом гафнію та цирконію, оскільки вона не відповідає вимогам законодавства по своїй формі і суті. Однак, ОСОБА_11, 10.11.04, перебуваючи в приміщенні ДПІ, за адресою: м. Київ, вулиця Жилянська, 23, в порушення вимог Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” від 12.07.01 , Постанови Кабінету Міністрів України № 985 від 11.07.2002 року «Про затвердження порядку розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду переданим органам державної виконавчої служби»та своєї посадової інструкції, продовжуючи зловживання своїм службовим становищем, без проведення належної, передбаченої законодавством процедури оцінки майна, що конфіскується, а також дослідження економічної вигоди реалізації такого майна на аукціонах та торгах, віддав злочинну вказівку ОСОБА_12 складати документи про оцінку майна -конфіскованих гафнію та цирконію з використанням наданої ОСОБА_10 довідки ПП “Бюро судових експертиз”.

При цьому, ОСОБА_11 усвідомлював, що зазначена довідка ПП “Бюро судових експертиз” не тільки не відповідає вимогам законодавства стосовно форми та суті, а взагалі не стосується наявних та фактично переданих злитків гафнію та цирконію та лише дає інформацію про мінімальну вартість металевих заготовок із вмістом гафнію та металевих заготовок з вмістом цирконію.

В свою чергу ОСОБА_12, недбало ставлячись до виконання своїх посадових обов'язків та обов'язків працівника податкового органу, передбачених ст. 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, що зобов'язують її до здійснення контролю за правильністю обчислення, повнотою та своєчасністю сплати до бюджету як податків і зборів, так і неподаткових платежів, не дотримуючись вимоги посадової інструкції, згідно якої вона повинна не допускати у своїй діяльності дій та вчинків, які можуть зашкодити інтересам держави, внесла у акт приймання-передачі № 31/22 від 10.11.04 завідомо неправдиві дані, що ціна одного кілограму високочистого гафнію становить 40 гривень, а одного кілограму високочистого цирконію -10 гривень, незаконно використовуючи дані не передбаченої діючим законодавством довідки ПП “Бюро судових експертиз”, яка стосується заготовок із вмістом гафнію та цирконію, однак, при цьому, описуючи властивості цих металів, ОСОБА_12 послалась у акті на дані експертного висновку ПМП “Актив” № 46 від 09.07.92, котрим оцінювалися високочисті метали гафнію та цирконію.

При цьому ОСОБА_12 при здійсненні процедури оцінки і реалізації металів гафнію та цирконію, внаслідок службової недбалості порушила вимоги Постанови Кабінету Міністрів України № 985 від 11.07.2002 року «Про затвердження порядку розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби». При цьому, підсудна ОСОБА_12 діяла на підставі “Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1340 від 25.08.98, вважаючи його таким, що регламентує її діяльність по здійсненню оцінки і реалізації конфіскованих гафнію і цирконію, допустивши порушення інших нормативних актів, котрі регулюють дану сферу правовідносин.

Так, в порушення вимог п. 2 Порядку..., затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1340 від 25.08.98, який передбачає, що “облік, попередня оцінка, а також відповідальність за зберігання майна, що конфісковане на підставі рішення суду, покладаються на органи, що здійснили його вилучення або зберігають його, 10 листопада 2004 року ОСОБА_12 був складений акт приймання-передачі від ДПІ Голосіївського району м. Києва, яка не вилучала і не зберігала майно, на відповідальне зберігання ТОВ “Світязь і К” 17 злитків цирконію загальною вагою 1970 кг та гафнію загальною вагою 826,39 кг, який підписали ОСОБА_12, ОСОБА_10 та заступник начальника криміналістичного слідчого відділу СБ України ОСОБА_26

Продовжуючи свої дії, ОСОБА_12, ігноруючи свої посадові обов'язки, на виконання вимог “Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1340 від 25.08.98 про необхідність проведення комісією попередньої оцінки вартості конфіскованого майна, а фактично без проведення засідання комісії, підготувала проект акту № 31/22 опису та попередньої оцінки майна прийнятого на облік від 10.11.04, згідно якого комісія в складі ОСОБА_11І, ОСОБА_12, представника слідчого управління СБ України ОСОБА_26 та директора ТОВ “Світязь і К” ОСОБА_10 попередньо оцінила 1 кілограм гафнію в 40 грн., а 1 кілограм цирконію в 10 гривен. При цьому, ОСОБА_12, перебуваючи у своєму службовому кабінеті, за вищевказаною адресою, внесла у зазначений акт № 31/22 опису та попередньої оцінки майна від 10.11.04 неправдиві дані про вищевказану вартість металів гафнію та цирконію, за вказівкою ОСОБА_11, безпідставно використовуючи не передбачену діючим законодавством довідку ПП “Бюро судових експертиз”, яка містила інформацію стосовно заготовок із вмістом гафнію та цирконію, однак посилаючись у вказаному акті на висновки експертного висновку ПМП “Актив” № 46 від 09.07.92, котрим оцінювалися високо чисті метали гафнію та цирконію. Даний акт в цей же день 10.11.04 ОСОБА_12 на своєму робочому місці підписала особисто та надала його своєму безпосередньому керівнику ОСОБА_11, котрий того ж дня, на своєму робочому місці, підписав такий акт та організував в подальшому для підписання іншим членам комісії.

Вищевказаний акт, цього ж дня, 11.11.04 року ОСОБА_12 підписала особисто та надала ОСОБА_11 Останній, ігноруючи вимоги Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” від 12.07.01, який зобов'язує проведення належної експертизи вартості майна та складення встановленої форми звіту, перебуваючи у своєму службовому кабінеті, підписав цей акт, в подальшому за невстановлених слідством обставин акт було підписано іншими членами комісії - начальником РФВ у Голосіївському районі м. Києва ОСОБА_24 та співробітником ДПА у м. Києві ОСОБА_25. Далі, ОСОБА_11 надав цей акт для підпису директору ТОВ “Свитязь і К” ОСОБА_10, котрий, усвідомлюючи неправдивість даних у цьому акті опису, оцінки та передачі майна стосовно вартості металів гафнію та цирконію, зловживаючи своїм службовим становищем, 11.11.04 року у приміщенні ДПІ у Голосіївському районі м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 23, підписав його як член комісії, чим вніс завідомо неправдиві дані в цей офіційний документ.

При складанні акту опису і передачі майна № 12 від 15.11.2004 року ОСОБА_12, ігноруючи вимоги Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” від 12.07.01, який зобов'язує проведення належної експертизи вартості майна, складення встановленої форми звіту та проведення рецензування цієї оцінки майна, перебуваючи у своєму службовому кабінеті за адресою: м. Київ, вулиця Жилянська, 23, внесла до цього акту завідомо неправдиві дані про вартість гафнію та цирконію на підставі не передбаченої діючим законодавством довідки ПП “Бюро судових експертиз” від 09.11.04 року про мінімальну вартість металевих заготовок із вмістом гафнію та металевих заготовок з вмістом цирконію.

В подальшому Заступник начальника ДПІ ОСОБА_22, підписав зазначений акт у своєму службовому кабінеті за вищевказаною адресою і затвердив гербовою печаткою ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, надавши цьому документу статусу офіційного, а ОСОБА_12 15.11.04 зареєструвала вказаний Акт у книзі реєстрації і обліку актів опису та оцінки майна, поставила на ньому дату 15.11.04.

Згідно акту опису, оцінки та передачі майна №12 від 15.11.2004 вартість 826,39 кг гафнію склала 33055,60 грн., 1970 кг цирконію склала 19700 грн., а загальна вартість усього металу склала 52755,60 грн., з якої сума -42732,04 грн. підлягала перерахуванню до державного бюджету, а 10023,56 грн. (19% від суми) -склала комісійна винагорода ТОВ „Світязь і К” за договором.

За вказівкою ОСОБА_10 ТОВ “Світязь і К”, ще до фактичної реалізації гафнію і цирконію, 18.11.04, платіжним дорученням №197 від 18.11.04 перерахувало на рахунок відділу Держказначейства у Голосіївському районі м. Києва кошти в сумі 42732,04 грн., вказавши, що це кошти отримані від реалізації металів згідно Акт № 12 опису, оцінки та передачі майна від 15.11.04.

В подальшому, діючи відповідно до розробленого плану, побоюючись бути викритими у злочинній діяльності правоохоронними органами, з метою реалізації конфіскованого майна за ринковими цінами, в листопаді 2004 року, ОСОБА_10 та особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження у зв'язку з розшуком, в якості посередника по продажу металів залучили ТОВ „Фрам-Інвест”, яке спеціально для цього було зареєстровано 04.11.04 року Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області.

Співзасновниками ТОВ „Фрам-Інвест” були громадянин ОСОБА_28 і ТОВ „Медичний науково-інформаційний центр-Апаратна Діагностика і Терапія”, засновниками останнього були дружина ОСОБА_10-ОСОБА_14 та дружина особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження у зв'язку з розшуком -ОСОБА_1 Директором цього підприємства було призначено ОСОБА_30 за вказівкою ОСОБА_10

ОСОБА_30 і ОСОБА_28, не усвідомлюючи злочинних намірів ОСОБА_10 та особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження у зв'язку з розшуком, за вказівкою останніх, погодилися виконати угоду щодо купівлі-продажу вищевказаного металу, ОСОБА_28 при цьому знаходився під впливом ОСОБА_10 та зазначеної особи, яких заздалегідь до цього знав як штатних працівників СБУ і які, за їх повідомленням, могли допомагати йому в веденні бізнесу, а саме отримання розрахунків від неплатоспроможних покупців його продукції - метало-пластикових вікон та конструкцій. На виконання цих домовленостей 01.12.04 між ТОВ “Свитязь і К” і ТОВ “Фрам-Інвест” було укладено договір №011204/19 купівлі-продажу злитків гафнію і цирконію, на загальну суму 54760,31 грн., включаючи комісійну винагороду ТОВ „Свитязь і К” в сумі 10023,56 грн.

20.12.04, після отримання ТОВ «Світязь і К»попередньої оплати від ТОВ «Фрам-Інвест» в сумі 54760,31 грн., відповідно до видаткової накладної №РН-40/12, ТОВ „Свитязь і К” по акту прийому-передачі передало металеві злитки підприємству ТОВ „Фрам-Інвест”. Продовжуючи свої, попередньо узгоджені злочинні дії, ОСОБА_10 і особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження у зв'язку з розшуком повідомили засновнику ТОВ „Фрам-Інвест” ОСОБА_28, який не знав про злочинні наміри останніх про отримання ними конфіскованого майна за завідомо заниженими цінами, з подальшою реалізацією його за ринковим цінами, що є можливість продати гафній і цирконій за значно більші кошти. Для цього , ОСОБА_10 дав вказівку директору ТОВ «Фрам-Інвест»ОСОБА_30, який на той час періодично виконував різні особисті доручення ОСОБА_10, вважаючи, що таким чином проходить випробовування для отримання майбутньої посади директора ТОВ «Фрам-Інвест», по укладенню договору з ТОВ „Будпром”, а ОСОБА_28 необхідність такої оборудки пояснили як можливість отримати від такого продажу прибуток та обернути його у готівку. Частину грошей від такої оборудки ОСОБА_10 обіцяв передати ОСОБА_28

Розуміючи, що отриманий за заниженими цінами гафній необхідно було реалізувати за ринковими цінами в рамках зовнішньоекономічного контракту, ОСОБА_10, будучи достовірно обізнаним від особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження в зв'язку з розшуком, про укладання контракту № 23 CMAE/NWZ01CK/USE-16.2-1-K/KE-04 від 09.01.04 між Компанією NORTHWEST ZORCOCLADDING CO LTD КНР на поставку 10 тон гафнію за ціною 216 доларів США за кілограм з ДК „Укрспецекспорт” організував продаж гафнію через ТОВ „Будпром” за ринковими цінами при посередництві ХК „ Укрспецтехніка” цьому ж іноземному підприємству.

З цією метою ТОВ “Фрам-Інвест” в особі директора ОСОБА_30, за вказівкою ОСОБА_10, відповідно до накладної №РН-0000001 від 18.01.05, оформило передачу 826,39 кг гафнію і 1970 кг цирконію, на загальну суму 66472,06 грн., підприємству ТОВ „Будпром”, зареєстрованому на підставних осіб, і яке не здійснювало фінансово-господарську діяльність, про що ОСОБА_10 було достовірно відомо.

Після оформлення документів на продаж металу ТОВ „Будпром”, ОСОБА_10 в січні 2005 року організував завантаження та вивезення 11-ти металевих злитків гафнію з виробничого приміщення ТОВ “БК “Фрам” (директор ОСОБА_28), розташованому по вулиці Народного Ополчення, № 26а в м. Києві і у подальшому організував доставку за допомогою директора ТОВ „Фрам-Інвест” ОСОБА_30 на ДНВП „Цирконій” у м. Дніпродзержинську, де була проведена сертифікація та упаковка злитків гафнію.

Зазначені кошти були обернені у готівку і переведені у долари США.

Відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи №11224 від 17.12.07 мінімальна ціна пропозиції гафнію металевого марки високої чистоти (ГФЕ-1), який відповідає вимогам ТУ У 14312708.183-95 (замість ТУ95-2195-90) в листопаді 2004 року на ринку України складала 914,51 грн. за 1 кг (з урахуванням податку на додану вартість), а мінімальна ціна пропозиції цирконію металевого марки високої чистоти (КТЦ-100), який відповідає вимогам ТУ95-2185-90) в листопаді 2004 року на ринку України складала 159,30 грн. за 1 кг (з урахуванням податку на додану вартість).

Таким чином встановлено, що в листопаді 2004 року, ринкова вартість переданих для зберігання та реалізації генеральному директору ТОВ «Світязь і К» ОСОБА_10 металів, враховуючи їх мінімальну ціну на ринку України, становила: 11-ти злитків гафнію металевого, вагою 826,39 кг, марки ГФЕ-1 ТУ95-2195-90, які цілком зберегли свої якісні характеристики та хімічний склад відповідно до технічних умов (ТУ), - 755 741,92 грн. (826,39 кг х 914,51 грн./кг), 6-ти злитків цирконію металевого, вагою 1970 кг, марки КТЦ-100 ТУ95-2185-90, які також цілком зберегли свої якісні характеристики та хімічний склад відповідно до ТУ, - 313 821 грн. (1970 кг х 159,30 грн./кг), а загальна їх ринкова вартість становила -1 069 562,92 грн.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_10 винним себе визнав повністю та докладно розповів про обставини вчинених діянь, зазначивши, що невизнання своєї вини в ході досудового слідства було зумовлено бажанням уникнути кримінальної відповідальності .

Згідно з поясненнями підсудного ОСОБА_10 він дійсно тривалий час підтримував дружні бізнесові та побутові стосунки з ОСОБА_15 - особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження в зв'язку з його розшуком і в вересні-листопаді 2004 року від зазначеної особи надійшла пропозиція реалізувати майно, конфісковане на користь держави за вироком суду у кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_17 і яке зберігалося на складі АГУ СБУ за адресою м. Кипїв, вул. Фастівська 8б шляхом проведення реалізації через підприємство ПП «Світязь і К»за заниженими цінами, з подальшим продажем за ринковими цінами згідно з розробленим планом.

Так, для виконання заздалегідь спланованих з ОСОБА_15 дій , підсудний ОСОБА_10 як службова особа, а саме керівник заснованого ним ПП „Світязь і К”, діючи як виконавець перереєстрував засноване ним Приватне підприємство „Світязь і К” в Товариство з обмеженою відповідальністю „Світязь і К”, засновником якого за сприянням ОСОБА_15 , виступила благодійна організація „Фонд підтримки національної безпеки України”, що заснована колишніми працівниками СБУ, яка отримала право здійснювати торгівлю арештованим та конфіскованим майном.

Для цього у квітні 2004 року у м. Києві благодійна організація „Фонд підтримки національної Безпеки України” в особі Президента ОСОБА_16, якому не було відомо про злочинні наміри ОСОБА_10 та ОСОБА_15, увійшов до складу співзасновників майбутньої комерційної структури ТОВ „ Світязь і К”, власником якої на 50 % був ОСОБА_10

Вказане рішення було оформлено Протоколом № 13 від 20 квітня 2004 року цієї благодійної організації, а Протоколом № 1 Загальних зборів ТОВ „Світязь і К” та благодійної організації „Фонд підтримки національної Безпеки України” від 24 квітня 2004 року постановлено створити ТОВ „Свитязь і К”, як правонаступника ПП „Світязь і К”, шляхом його реорганізації, та призначено Генеральним директором ОСОБА_10

Продовжуючи реалізовувати спільні з ОСОБА_15 злочинні наміри, у травні 2004 року підсудний ОСОБА_10 звернувся в Шевченківську районну в м. Києві державну адміністрацію із заявою про перереєстрацію приватного підприємства „Світязь і К”, за наслідками розгляду якої 11.05.2004 рішенням Шевченківської РДА в м. Києві (№10131 від 11.05.2004) ПП „Світязь і К” було перереєстровано в ТОВ „Світязь і К”. Відповідно до Статуту Товариства останнє могло здійснювати торгівлю арештованим та конфіскованим майном. З пояснень підсудного ОСОБА_10 вбачається, що ОСОБА_15 будучи з 26.04.04 зарахованим в розпорядження начальника Головного управління „К” Служби безпеки України, а з 26 червня по 28 жовтня 2004 року призначеним на посаду помічника начальника Головного управління „К” СБ України отримав в цій установі інформацію про наявність у складах слідчого управління СБ України нереалізованого конфіскованого майна, у тому числі злитків рідкоземельних металів-гафнію та цирконію, про що повідомив ОСОБА_10, не зазначивши конкретну кількість металів та не повідомивши очікуваний розмір прибутку від реалізації цього майна.

Для досягнення цієї злочинної мети, ОСОБА_15 , переслідуючи корисливу зацікавленість, у відповідності до розподілених ролей, використав свої владні можливості та посадову впливовість і, шляхом умовляння керівництва СБУ, сприяв укладанню 03.07.04 договору про зберігання та реалізацію конфіскованого, безгосподарного майна та речових доказів, відповідно між ТОВ “Світязь і К”, в особі генерального директора ОСОБА_10 (виконавець) та Службою безпеки України, в особі начальника Департаменту забезпечення оперативно-службової діяльності ОСОБА_18 (замовник), який не усвідомлював про злочинні наміри ОСОБА_10 та ОСОБА_15

ОСОБА_10, як генеральний директор ТОВ “Світязь і К”, діючи умисно, за вищевказаних мотивів, відповідно до розподілу ролей, довіряючи ОСОБА_15, з метою надання в подальшому їх спільній злочинній діяльності вигляд законної, приблизно на початку червня 2004 року, в приміщенні ТОВ “Світязь і К” за адресою: м. Київ, вулиця Дмитрівська, 71, кімната 407 склав проект листа до ДПА в м. Києві з проханням включити зазначене Товариство до Єдиного реєстру торговельних підприємств, яким протягом 2004 року доручатиметься реалізація належного державі майна, складання угод з іншими суб'єктами підприємницької діяльності та державними установами. При цьому, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій ОСОБА_10, умисно вніс до зазначеного листа неправдиві відомості про те, що ТОВ “Світязь і К”, начебто, має транспорт для перевезення товарів, мережу магазинів, через які можна реалізовувати майно, висококваліфікований склад фахівців, необхідне торговельне та офісне обладнання, які за своїм змістом не відповідали дійсності . Після цього , ОСОБА_10 особисто підписав лист № 140604/09, датований 14.06.04, скріпив свій підпис печаткою ТОВ “Світязь і К”, надавши таким чином цьому документу статусу офіційного, долучив до нього посвідчені копії документів-копію Свідоцтва про державну реєстрацію ТОВ „Світязь і К”, Довідки № 7214 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) ТОВ „Світязь і К” та Довідки про взяття на облік платника податків ТОВ „Світязь і К” та направив його 16.06.04 до ДПА у м. Києві. Як наслідок, рішенням комісії ДПА у м. Києві, члени якої не були обізнані про надання ОСОБА_10 у зазначеному листі №140604/09 від 14.06.04 неправдивих даних, 17.06.04 ТОВ “Світязь і К” було внесено до Єдиного реєстру торговельних підприємств, яким протягом 2004 року доручалася реалізація належного державі майна.

Продовжуючи реалізацію своїх та ОСОБА_15 злочинних намірів, ОСОБА_10 07.07.04 звернувся із заявою про співпрацю до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва. Того ж дня, тобто 07.07.04, між ТОВ “Світязь і К” в особі генерального директора ОСОБА_10 та ДПІ у Голосіївському районі м. Києва в особі начальника ДПІ ОСОБА_19 був укладений договір №16/10/22-011 „Про зберігання та реалізацію безхазяйного та іншого майна, що належить або переходить у власність держави”. Відповідно до п.1.1. Договору «Виконавець»-ТОВ «Світязь і К»взяв на себе обов'язки по виконанню послуг, пов'язаних із транспортуванням, зберіганням та реалізацією безхазяйного та іншого майна, яке переходить у власність держави та згідно з п.2.2.2 цього ж договору зобов'язався забезпечити власними силами зберігання майна та його споживчих якостей, транспортування, складування, передпродажну підготовку (яка включала в себе також і оцінку майна) та інші дії, необхідні для реалізації майна.

Діючи спільно з ОСОБА_15, маючи намір отримати вищевказаний метал на зберігання за максимально заниженою вартістю та з подальшою реалізацію за ринковими цінами, ОСОБА_10 влітку 2004 року звернувся до співробітників Державного науково-виробничого підприємства „Цирконій” у м. Дніпродзержинську, Дніпропетровської області по вул. Аношкіна, 179, від яких отримав дані щодо можливості продажу гафнію за ринковими цінами у межах 180-200 доларів США за кілограм за умови його сертифікації та належної упаковки.

В період часу з 5 по 9 листопада 2004 року, ОСОБА_10, після отримання згідно листа Служби безпеки України за №4/93 від 28.10.04, ТОВ “Світязь і К” права на прийняття та зберігання з подальшою реалізацію металів гафнію і цирконію, реалізуючи вищеописаний спільний з ОСОБА_15 план, з'ясувавши передбачений законодавством порядок оцінки конфіскованого майна для наступної його реалізації і повинен був отримати у будь-який спосіб документ від підприємства чи установи, що має відповідні дозволи на заняття оціночною діяльністю, де б містилися дані про максимально занижену вартість металів гафнію та цирконію.

Далі підсудний ОСОБА_10 задля уникнення належного експертного дослідження злитків гафнію та цирконію , з метою придання видимості своїм злочинним діям зовні законних, уклав з директором цього підприємства ТУу договір № 01-045 від 05.11.04 про надання лише консультацій з приводу оцінки майна та відповідної довідки про вартість злитків гафнію і цирконію.

Продовжуючи дії, спрямовані на отримання документу з даними про низьку вартість зазначених металів гафнію та цирконію, ОСОБА_10, усвідомлюючи, що експертні дослідження в законному порядку неможливо провести без надання злитків, достовірно знаючи експортні ціни та відпускні ціни ДНВП «Цирконій», щодо вартості гафнію за ціною 216 доларів США за кілограм, умисно не надав спеціалістам вказаного Бюро злитки гафнію і цирконію, приховав від експерта те, що вказаний метал є конфіскованим майном, на підставі рішення суду та повідомив неправдиві дані, що метал зберігався в неналежних умовах і сертифікати якості чи будь-які інші документи на нього відсутні. Такі умисні дії ОСОБА_10 унеможливили проведення об'єктивного дослідження металу та надання відповідного висновку про його вартість із врахуванням вимог ст.7 Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” від 12.07.01, згідно якого „...Проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках відчуження державного майна способами, що не передбачають конкуренцію покупців у процесі продажу, або у разі продажу одному покупцю...”.

В результаті цих умисних дій ОСОБА_10, вартість отриманих ТОВ “Світязь і К” саме металів гафнію та цирконію спеціалістами ПП “Бюро судових експертиз” належним чином бути визначена не могла та на прохання ОСОБА_10, та виходячи з відсутності необхідних даних для складання належного експертного висновку на пропозицію ОСОБА_10 службові особи ПП “Бюро судових експертиз” видали йому довідку консультативного характеру ( з урахуванням умов укладеного договору), яка не містить дати і вихідного номера, про те, що згідно маркетингового дослідження ринку купівлі-продажу групи розсіяних металів, ймовірна вартість металевих заготовок із вмістом гафнію може складати від 40 гривень за 1 кілограм, а металевих заготовок із вмістом цирконію - від 10 гривень за 1 кілограм.

9 листопада 2004 року, перший заступник начальника Слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_21 , за сприяння ОСОБА_15 , підписав та направив листа за № 6/7153 до ДПІ в Голосіївському районі м. Києва з проханням провести, на виконання вироку Київського міського суду від 27.10.93, реалізацію товарно-матеріальних цінностей, котрі перебувають на відповідальному зберіганні у ТОВ “Світязь і К”, розташованому в Голосіївському районі м. Києва. З урахуванням надходження цього листа, ОСОБА_10, в свою чергу , звернувся до ДПІ в Голосіївському районі м. Києва в інтересах ТОВ “Світязь і К” для здійснення через зазначену податкову інспекцію реалізації конфіскованого за вироком суду майна (злитків гафнію та цирконію) .

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_10, усвідомлюючи, що видана на його прохання ПП “Бюро судових експертиз” довідка не визначала дійсної вартості конфіскованого майна - 11 металевих злитків гафнію, вагою 826,39 кг, та 6 металевих злитків цирконію, вагою 1970 кг., що передавався для реалізації підприємству ТОВ „Світязь і К” і взагалі стосувалася не цих металів за властивостями, з метою реалізації злочинного умислу, спрямованого на одержання дозволу на реалізацію даних цирконію та гафнію по ціні, яка не відповідає їх вартості, з метою заволодіння грошовою сумою в особливо великих розмірах, отриманої від відчуження конфіскованого майна, як різницю у вартості між заниженими і ринковими цінами, зловживаючи своїм службовим становищем надав вказану довідку начальнику відділу ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ОСОБА_11, не ставлячи до відома про свої наміри заволодіння грошовою сумою в особливо великих розмірах.

При цьому, в судовому засіданні підсудний ОСОБА_10 заперечив приєднання ним до матеріалів справи по реалізації гафнію та цирконію незавіреної копії експертного висновку ПМП “Актив” № 46 від 09.07.92 із матеріалів кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_17, до якої, до того ж, невідомими особами були внесені зміни, а саме були відсутні рядки висновків експертного дослідження, в яких відображалась вартість металів станом на 1992 рік та зазначив, що спосіб шлях надходження цього документу до ДПІ Голосіївського району йому невідомий.

В ході реалізації розробленого плану 11.11.04 ОСОБА_10 разом з ОСОБА_12 виїхав на місце зберігання конфіскованих злитків гафнію і цирконію -м. Київ, вул Фастівська 8б, де без проведення фактичного зважування, нею було складено акт № 12 опису і оцінки майна, деталі внесення до якого ваги та вартості йому невідомі, який він підписав на наступний день в приміщенні ДПІ Голосіївського району м Києва. Згідно акту опису, оцінки та передачі майна №12 від 15.11.2004року, який було виготовлено посадовими особами ДПІ Голосіївського району м. Києва, обставин передачі якого він не пам'ятає, вартість 826,39 кг гафнію склала 33055,60 грн., 1970 кг цирконію склала 19700 грн., а загальна вартість усього металу склала 52755,60 грн., з якої сума -42732,04 грн. підлягала перерахуванню до державного бюджету, а 10023,56 грн. (19% від суми) -склала комісійна винагорода ТОВ „Світязь і К” за договором. Розмір комісійної винагороди та вартість металів вносилися до акту без його участі та сприяння.

В подальшому ОСОБА_10, отримавши офіційний документ - акт № 12 опису і оцінки майна, в якому було внесено недостовірні дані стосовно вартості конфіскованого майна - 826,39 кг гафнію і 1970 кг цирконію, що не відповідали реальним, на той період, ринковим цінам гафнію металевого марки ГФЕ-1 ТУ У 14312708.183-95 (замість ТУ 95-2195-90) і цирконію металевого марки КТЦ-100 ТУ 95-2185-90, в яких була значно занижена вартість зазначеного майна, із 1069562,92 грн. (мінімальна ціна пропозиції станом на 2004 рік) до 52755,60 грн., тобто (1069562,92 - 52755,60) на суму 1016807,32 грн. , ще до фактичної реалізації гафнію і цирконію, 18.11.04, платіжним дорученням №197 від 18.11.04, діючи як генеральний димректор ТОВ «Світязь і К»перерахував на рахунок відділу Держказначейства у Голосіївському районі м. Києва кошти в сумі 42732,04 грн., вказавши, що це кошти отримані від реалізації металів згідно Акт № 12 опису, оцінки та передачі майна від 15.11.04.

В подальшому, діючи відповідно до розробленого плану, побоюючись бути викритими у злочинній діяльності правоохоронними органами, з метою реалізації конфіскованого майна за ринковими цінами, в листопаді 2004 року, ОСОБА_10 та ОСОБА_15 , в якості посередника по продажу металів залучили ТОВ „Фрам-Інвест”, яке спеціально для цього було зареєстровано 04.11.04 Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області.

Співзасновниками ТОВ „Фрам-Інвест” були громадянин ОСОБА_28, з яким ОСОБА_10 на той час підтримував ділові стосунки і ТОВ „Медичний науково-інформаційний центр-Апаратна Діагностика і Терапія”, засновниками останнього були дружина ОСОБА_10-ОСОБА_14 та дружина особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження у зв'язку з розшуком -ОСОБА_1 Директором цього підприємства було призначено ОСОБА_30 за рекомендацією ОСОБА_28 та вказівкою ОСОБА_10

ОСОБА_30 і ОСОБА_28, не усвідомлюючи злочинних намірів ОСОБА_10 та ОСОБА_15 , за вказівкою останніх, погодилися виконати угоду щодо купівлі-продажу вищевказаного металу. На виконання цих домовленостей 01.12.04 між ТОВ “Світязь і К” і ТОВ “Фрам-Інвест” було укладено договір №011204/19 купівлі-продажу злитків гафнію і цирконію, на загальну суму 54760,31 грн., включаючи комісійну винагороду ТОВ „Світязь і К” в сумі 10023,56 грн.

20.12.04, після отримання ТОВ «Світязь і К»попередньої оплати від ТОВ «Фрам-Інвест» в сумі 54760,31 грн., відповідно до видаткової накладної №РН-40/12, ТОВ „Світязь і К” по акту прийому-передачі передало металеві злитки підприємству ТОВ „Фрам-Інвест”. Продовжуючи свої, попередньо узгоджені злочинні дії, ОСОБА_10 і ОСОБА_15, повідомили засновнику ТОВ „Фрам-Інвест” ОСОБА_28, який не знав про злочинні наміри останніх щодо отримання ними конфіскованого майна за завідомо заниженими цінами, з подальшою реалізацією його за ринковим цінами, що є можливість продати гафній і цирконій за значно більші кошти. Для цього , ОСОБА_10 дав вказівку директору ТОВ «Фрам-Інвест»ОСОБА_30, який на той час періодично виконував різні особисті доручення ОСОБА_10, вважаючи, що таким чином проходить випробовування для отримання майбутньої посади директора ТОВ «Фрам-Інвест», по укладенню договору з ТОВ „Будпром”, а ОСОБА_28 необхідність такої оборудки пояснили як можливість отримати від такого продажу прибуток та обернути його у готівку. Частину грошей від такої оборудки ОСОБА_10 обіцяв передати ОСОБА_28

Розуміючи, що отриманий за заниженими цінами гафній необхідно було реалізувати за ринковими цінами в рамках зовнішньоекономічного контракту, ОСОБА_10, будучи достовірно обізнаним від ОСОБА_15 , про укладання контракту № 23 CMAE/NWZ01CK/USE-16.2-1-K/KE-04 від 09.01.04 між Компанією NORTHWEST ZORCOCLADDING CO LTD КНР на поставку 10 тон гафнію за ціною 216 доларів США за кілограм з ДК „Укрспецекспорт” організував продаж гафнію через ТОВ „Будпром” за ринковими цінами при посередництві ХК „ Укрспецтехніка” цьому ж іноземному підприємству.

Після оформлення документів на продаж металу ТОВ „Будпром”, ОСОБА_10 в січні 2005 року по телефону організував завантаження та вивезення 11-ти металевих злитків гафнію з виробничого приміщення ТОВ “БК “Фрам” (директор ОСОБА_28), розташованому по вулиці Народного Ополчення, № 26а в м. Києві і у подальшому організував доставку за допомогою директора ТОВ „Фрам-Інвест” ОСОБА_30 на ДНВП „Цирконій” у м. Дніпродзержинську, де була проведена сертифікація та упаковка злитків гафнію, при цьому ОСОБА_10 особисто присутній не був.

25.01.05, на підставі договору купівлі-продажу №24/01, ТОВ “Будпром” реалізувало гафній по ціні 900 грн. за 1 кг -ВАТ ХК “Укрспецтехніка”, яке сплатило платіжним дорученням №236 від 18.03.2005 на розрахунковий рахунок ТОВ „Будпром” кошти у сумі 725 715 грн. (що за офіційним курсом Національного банку України складало 137186,20 доларів США). В судовому засіданні підсудний ОСОБА_10 повідомив, що про подальший хід подій особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження в зв'язку з його розшуком, його не повідомляла, грошові кошти від реалізації конфіскованого товару він не отримував.

Показання підсудного ОСОБА_10 судом були перевірені під час судового слідства шляхом дослідження наявних у справі доказів , співставлення цих доказів , показань підсудних при судовому розгляді справи з показаннями, даними підсудним ОСОБА_10 під час досудового слідства, співставленння з показаннями свідків та інших підсудних, з урахуванням того, що у справі забезпечено достатньо всебічне та повне, об'єктивне дослідження всіх обставин справи. Суд, здійснюючи оцінку наявним у справі доказам, бере до уваги лише ті, що власне є доказами, тобто є допустимими фактичними даними в розумінні положень ст.65 КПК України.

В ході судового розгляду справи судом встановлено сукупність допустимих доказів, на діставі яких судом робиться висновок щодо доведеності в повному обсязі вини підсудного ОСОБА_10 у вчиненні злочинів, інкримінованих підсудному з наступних підстав.

Згідно з оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_18, який не з'явився до суду з причин визнаних поважними і направив до суду заяву про підтримання своїх показань, даних ним на досудовому слідстві (т. 2 а.с. 47-51, 52-56, т. 23 а.с.164-166) встановлено , що з жовтня 2003 року по грудень 2006 року він проходив службу на посаді начальника Департаменту забезпечення службової діяльності СБ України. З 1992 року складі №6 ГАГУ СБУ за адресою м. Київ, вул. Фастівська 8б зберігалися 1887 кг. злитків цирконію та 794 кг. гафнію, вилучених по кримінальній справі і переданих на зберігання про що йому стало відомо лише у 2004 році, коли 06 листопада 2004 року на його ім'я надійшов лист № 6\713 з СУ СБУ за підписом ОСОБА_21 щодо виконання вироку Апеляційного суду м. Києва від 27.10.93 щодо реалізації металів і звернення в доход держави. У відповідності з цим листом ним було укладено договір від 03.07.04 з ТОВ “Свитязь і К”, про передачу на відповідальне зберігання та реалізацію конфіскованого, безгосподарного майна та речових доказів, ініціатива його укладання виходила саме від цього підприємства, згідно відповідної рекомендації посадових осіб СБУ.

Допитаний як свідок ОСОБА_32 показав, що на центральній базі постачання ГАГУ СБ України він працював з листопада 1993 року на посаді заступника начальника. 09.11.04 на базу ГАГУ надійшов лист Слідчого управління СБ України №6/7113 від 06.11.04 щодо виконання вироку Київського міського суду від 27.10.03 про конфіскацію і звернення в доход держави зазначених металів у кримінальній справі відносно ОСОБА_17 В цей ж день на базу приїхав представник слідчого управління-заступник начальника криміналістичного слідчого відділу підполковник юстиції ОСОБА_26, головний державний податковий ревізор-інспектор ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ОСОБА_12 та директор ТОВ «Світязь і К»ОСОБА_10 Він, разом з ОСОБА_26 та ОСОБА_12 склав акт прийму-передачі гафнію та цирконію зі складу №6 на ТОВ «Світязь і К». Під час його складання було з'ясовано і підраховано шляхом додавання ваги всіх 17 злитків, що їх загальна вага не 2681 кг, а 2796,39 кг, тобто на 115,39 кг більше, про що й було зроблено запис у акті про фактично передану кількість, під чим поставлені підписи всіх членів комісії та директора ТОВ «Світязь і К»ОСОБА_10, який приймав на зберігання метал. Після чого всі 17 злитків були навантажені на автомобіль, наданий ТОВ «Свитязь і К».

Допитаний в судовому засіданні свідок Акт показав, що на початку 1999 року ОСОБА_10 створив ПП “Свитязь і К” та запропонував йому посаду директора на цьому підприємстві. У квітні 2004 року від ОСОБА_10 йому стало відомо, що ПП “Свитязь і К” буде реорганізовано у ТОВ “Світязь і К”. Коли Товариство вже було створене , зі Статуту підприємства він дізнався, що його засновниками є ОСОБА_10 та благодійна організація “Фонд підтримки національної безпеки України”. Після створення ТОВ “Світязь і К” його було призначено на посаду директора, а ОСОБА_10 -на посаду генерального директора Товариства, інших посад, у тому числі і головного бухгалтера, у Товаристві не було. Для поточної діяльності ТОВ “Світязь і К” орендувало офісне приміщення за адресою: м. Київ, вул. Дмитрівська, 71, кімн. 407 (одна кімната) де були телефон, комп'ютер, меблі. Також, у разі необхідності, Товариство орендувало складські приміщення, але він нічого конкретного саме з цього приводу пояснити не може, оскільки жодного разу ці приміщення не відвідував. Цими питаннями займався ОСОБА_10, виробничих приміщень та транспорту у Товариства не було, що , поруч з показаннями підсудного ОСОБА_10 спростовує дані, повідомлені ОСОБА_10 в листі до ДПА у м. Києві від 14.06.2004 року.

Приблизно у листопаді 2004 року у ОСОБА_10 він бачив довідку ПП “Бюро судових експертиз” щодо ціни гафнію і цирконію. Крім того, у ОСОБА_10 він бачив акт прийому-передачі від 10.11.04, відповідно до якого СБУ передала до ТОВ “Світязь і К” 17 злитків гафнію і цирконію загальною вагою 2796,390 кг, також у ОСОБА_10 він бачив акт опису, оцінки та передачі майна від 15.11.04, відповідно до якого комісія у складі представників ДПІ, РФВ у Голосіївському районі м. Києва та ДПА у м. Києві передала до ТОВ “Світязь і К” цирконій і гафній. Де зберігався цирконій і гафній після прийняття його на ТОВ “Світязь і К” йому не відомо, він цього металу не бачив. Пояснюючи хто особисто ініціював та контролював угоди з цирконієм та гафнієм свідок Акт показав, що саме ОСОБА_10 дав йому вказівку підготувати договір купівлі-продажу цирконію і гафнію між ТОВ “Світязь і К” (Продавець) та ТОВ “Фрам-Інвест”(Покупець). Виконуючи цю вказівку ОСОБА_10, в приміщенні офісу ТОВ “Свитязь і К” в районі “Караваєвих дач” у м. Києві він на комп'ютері підготував проект договору купівлі-продажу. Надалі, за вказівкою ОСОБА_10, він здійснював оформлення договору купівлі продажу цирконію та гафнію через керівників ТОВ “Фрам-Інвест” ОСОБА_28 та ОСОБА_30, з яким було підписано договір купівлі-продажу від 01.12.04. Після надходження на рахунок ТОВ “Світязь і К” коштів від ТОВ “Фрам-Інвест” за цирконій і гафній був підписаний акт прийому-передачі від 20.12.04, відповідно до якого ТОВ “Свитязь і К” передало до ТОВ “Фрам-Інвест” 826,39 кг гафнію та 1970 кг цирконію на загальну суму 54760,31 грн. Також ним було підписано видаткову накладну від 20.12.04 на загальну суму 54760,31 грн. Свідок Акт також показав, що він виконував лише формальну сторону по оформленню договору, а де на той час знаходився цирконій та гафній і при яких обставинах був переданий до ТОВ “Фрам-Інвест” він не знав, участі у цьому не приймав.

Згідно з показаннями свідка ОСОБА_28 (т. 32 а.с.93, т. 5 а.с. 101, 198-201, 208-209; т.21 а.с.19-22, 38-42,43-48 . т. 32 ас. 91-93, т. 34 а.с.42-52), які оголошені в судовому засіданні в зв'язку з поважністю причин його неявки в судове засідання підтверджено, що підсудний ОСОБА_10 та ОСОБА_15, тривалий час вели спільну бізнес-діяльність, в ході якої наприкінці 2004 напочатку 2005 року запропонували свідку ОСОБА_28 , який на той час був директором ТОВ БК «Фрам», яке займалося виробництвом металоконструкцій, взяти участь у здійсненні оборудки з продажу гафнію та цирконію , для чого запропонували йому зареєструвати спільне з ними підприємство ТОВ «Фрам-Інвест»та провести через нього зазначену угоду. В той час ОСОБА_10 та ОСОБА_15 , представлялися ОСОБА_28 працівниками СБУ та обіцяли допомогти з існуючими проблемами по нерозрахунках за отриману продукцію від підприємств -контрагентів ТОВ БК «Фрам». У послідуючому, при укладенні договору між ТОВ „Фрам-Інвест” та ТОВ “Світязь і К” він з'ясував, що ОСОБА_10 являється Генеральним директором ТОВ “Світязь і К”, а не співробітником СБУ. Задовго до оборудки з цирконієм та гафнієм, приблизно в кінці літа-напочатку осені 2004 року ОСОБА_10 повідомив, що їздив на завод „Цирконій”, з приводу продажу гафнію і цирконію, щоб визначити їх ціну, але про те, що він також повинен прийняти участь у цій операції повідомили уже в листопаді 2004 року. З його слів у них з ОСОБА_15 виникли проблеми на заводі „Цирконій” , де вони перебували і спілкувались з керівництвом з приводу продажу гафнію і цирконію, але про бажане не домовились. ОСОБА_10 вказав, що необхідно розрахуватись з бюджетом і тому він повинен дати вказівку директору ОСОБА_30 тимчасово оформити купівлю-продаж гафнію і цирконію у ТОВ “Світязь і К” на ТОВ “Фрам-інвест” та перерахувати кошти в сумі 55000 грн., з рахунку ТОВ “Фрам-інвест” на рахунок ТОВ “Світязь і К”. Для цього гроші були надані готівкою власне ОСОБА_10 При цьому згоди ОСОБА_28 щодо цієї угоди ОСОБА_10 не запитував, наполегливо вказав робити саме так і обґрунтовував операцію тим, що це їх спільний проект і прибуток, який буде отриманий від продажу цирконію і гафнію,буде розділено на трьох. На початку грудня 2004 року ОСОБА_30 оформив перерахування на ТОВ „Світязь і К” і 20.12.04, згідно акту прийому-передачі, металеві злитки гафнію і цирконію цим підприємством були передані до ТОВ „Фрам-Інвест” і зберігались за адресою м. Київ, вул. Народного Ополчення 26а, згідно договору складського зберігання № 17/12-1 від 17.12.04 з ТОВ „Будівельна компанія Фрам” та видаткової накладної № 20/12/1 від 20.12.04.

Після передачі металу ОСОБА_14 і ОСОБА_15 , попросили ОСОБА_28 підшукати банківську структуру для конвертації готівкових коштів від продажу цирконію та гафнію, маючи намір отримати прибуток 50000 дол. США, пообіцявши йому третину суми, а саме біля 17000 дол. США. За їх дорученням він звернувся до співробітників АКБ „Східноєвропейський банк” по вул. Дружби Народів в м. Києві Китаю та ОСОБА_35, які надали реквізити ТОВ „Будпром” для здійснення оборудок по отриманню готівкових коштів при продажу цирконію та гафнію та контактні телефони. Отримані реквізити ТОВ „Будпром” він передав ОСОБА_10

На початку січня 2005 року ОСОБА_10 надав вказівку ОСОБА_30 і необхідні документи щодо оформлення передачі 826,39 кг гафнію та 1970 кг цирконію від ТОВ „Фрам-Інвест” до ТОВ „Будпром”, згідно видаткової накладної від 18.01.05.

Після оформлення видаткової накладної від 18.01.05, ОСОБА_10 направив вул. Народного Ополчення 26а автомобіль типу „Газель” і дав вказівку завантажити на нього 826,39 кг гафнію (в кількості 11 злитків), що було виконано співробітником ТОВ „Будівельна компанія Фрам” ОСОБА_36, який організував завантаження та відпуск автомобіля. Куди були вивезені злитки гафнію, ОСОБА_10 йому не повідомив, а 6 злитків цирконію вагою 1970 кг залишилися на складі ТОВ „БК Фрам” .

В березні 2005 року, на одній із зустрічей з ОСОБА_28, ОСОБА_10 і ОСОБА_15 в грубій формі сказали, що заберуть злитки цирконію, які в подальшому і були відвантажені , при цьому були присутні працівник БК «Фрам» ОСОБА_36 та знайомий ОСОБА_28 - ОСОБА_37, грошові кошти за цирконій ТОВ «Фрам-Інвест»також не отримало. Загалом, поточний борг ТОВ „Будпром” за поставлений гафній і цирконій перед ТОВ „Фрам-Інвест” на час проведення досудового слідства складає 66472 грн.

Допитаний як свідок ОСОБА_30 показав, що приблизно у вересні -жовтні 2004 року зустрівся зі своїм однокурсником ОСОБА_28, який запропонував йому посаду директора підприємства ТОВ „Фрам-Інвест”. До створення підприємства ОСОБА_28С, представив йому засновників ТОВ „Фрам-Інвест” ОСОБА_10, та ОСОБА_15 як співробітників СБУ, які обіцяли підтримку бізнесу з боку правоохоронних органів. При оформленні документів щодо створення ТОВ „Фрам-Інвест” йому стало відомо, що засновником ТОВ „Фрам-Інвест”»являються не ОСОБА_10 з цією особою, а юридична особа-ТОВ «Апаратна діагностика і терапія», заснована їх дружинами та ОСОБА_28 -50%. Так, як ОСОБА_28, ОСОБА_10 і зазначена особа були фактично засновниками фірми ТОВ „Фрам-Інвест”", вирішували всі фінансові, господарські питання, домовлялись про покупку та подальший продаж гафнію і цирконію, то він виконував усі їх вказівки і на підставі наданих ними документів 04.11.04 року Києво-Святошинською райдержадміністрацією Київської області було зареєстровано ТОВ «Фрам-Інвест», отримано свідоцтво про реєстрацію. Після реєстрації ТОВ «Фрам-Інвест»особисто ОСОБА_10 запропонував йому здійснити операцію купівлі-продажу гафнію та цирконію у ТОВ «Світязь і К», директором якого він являвся. З приводу укладання договору купівлі-продажу гафнію і цирконію з ТОВ „Фрам-Інвест”" від 01.12.04 року він спілкувався і отримував вказівки від генерального директора ТОВ „Світязь і К" ОСОБА_10 який надав вже підписаним з боку ТОВ „Світязь і К". В той же період, ОСОБА_10 відразу запропонував підприємство ТОВ «Будпром», що придбає цирконій та гафній приблизно за 60 тисяч гривень, а в результаті ТОВ «Фрам -Інвест»отримає прибуток у розмірі приблизно 10 тисяч гривень. Він погодився на ці умови і підписав договір купівлі-продажу з ТОВ «Світязь і К», а також інші необхідні документи, один примірник договору віддав ОСОБА_10, а один залишив в ТОВ „Фрам-Інвест”".

Після підписання договору, було домовлено між ОСОБА_10 і ОСОБА_28, що після оплати ТОВ „Світязь і К" відпустить гафній і цирконій. На початку грудня 2004 року, із коштів наданих ОСОБА_28 саме він провів оплату за гафній і цирконій на ТОВ „Світязь і К". Після чого, 20.12.04, згідно акту прийому-передачі, гафній і цирконій представники ТОВ «Світязь і К»привезли на територію приміщення ТОВ «Будівельна компанія»Фрам»по вул. Народного ополчення, 26-а, де і зберігались злитки. Акт прийому-передачі зі сторони ТОВ „Світязь і К" надавав йому також ОСОБА_10 В подальшому ТОВ „Фрам-Інвест” передало гафній і цирконій на тимчасове зберігання ТОВ „Будівельна компанія Фрам" за вказаною адресою, згідно договору складського зберігання № 17/12-1 від 17.12.2004 року. Також була оформлена видаткова накладна № 20/12/1 від 20.12.04 до зазначеного договору. 18.01.05 відповідно до видаткової накладної № 18/01/1 гафній і цирконій був переданий йому з відповідального зберігання і відповідно до видаткової накладної № РН-0000001 від 18.01.05 вказаний метал вартістю 66472.06 грн. був відпущений ТОВ „Будпром". При оформленні документів про відпуск металу на ТОВ „Будпром" він мав справи тільки з ОСОБА_10 Хто і коли підписував від імені ТОВ „Будпром" накладну № РН-0000001 від 18.01.05, йому не відомо.

Після оформлення відпуску металу на ТОВ „Будпром", зі складу були вивезені тільки злитки гафнію, а цирконій залишився. Зі слів працівників складу ТОВ „БК Фрам" йому стало відомо, що гафній вивозився ОСОБА_10 та ОСОБА_15 , на автомобілі марки «Газель».

26.01.05 приблизно в проміжок часу з 10 до 12 години, йому на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_10 та дав вказівку терміново підготувати автомашину і відвезти металеві злитки гафнію на завод „Цирконій". В розмові, ОСОБА_10 повідомив, що машина марки „Газель" зі злитками гафнію чекає на трасі Київ-Дніпропетровськ, на зупинці, приблизно в 20 км від Борисполя, в напрямку м. Дніпродзержинська. Після цьогоКолесніченко О.Ю. зателефонував свому знайомому ОСОБА_38, в користуванні якого є мікроавтобус марки «Рено», який погодився відвезти вантаж у м. Дніпродзержинськ. Проїхавши м. Бориспіль на трасі вони побачили автомобіль марки „Газель" білого кольору, для перевезення вантажу про що він повідомив ОСОБА_10 Після цього вони перевантажили 11 злитків гафнію в машину ОСОБА_38 і вирушили в Дніпродзержинськ, куди приїхали ввечері і поселились в готелі. Наступного дня 27.01.05 згідно акту передачі злитки гафнію за вказівкою ОСОБА_10 були передані на завод «Цирконій» . Крім операції щодо купівлі у ТОВ „Свитязь і К” і продажу ТОВ „Будпром” металевих злитків гафнію і цирконію в грудні 2004-січні 2005 р.р. ніяких фінансово-господарські операції ТОВ „Фрам-Інвест” не проводило.

Допитаний вс судовому засіданні свідок ОСОБА_39 показав, що на ДНВП "Цирконій" він працює на посаді начальника відділу збуту.

На початку січня 2005 року йому зателефонував раніше знайомий працівник ВАТ ХК «Укрспецтехніка»ОСОБА_40 і поцікавився чи підготує ДНВП "Цирконій" для відправки злитки гафнію, які направить на це підприємство ВАТ «ХК Укрспецтехника», шляхом упаковки та видачі сертифікатів. У подальшому було укладено відповідний договір про надання послуг. Після отримання згоди представники ВАТ «ХК Укрспецтехника» у січні 2005 року завезли на ДНВП "Цирконій" двома партіями 60 злитків гафнію. При огляді в судовому засіданні ксерокопію протоколу огляду вантажу від 10.06.92 року, відповідно до якого в аеропорту м. Ужгороду було вилучено злитки гафнію та паспорти сертифікати за номерами партій 189, 186, 103, 147, 185, 197 та 146 , свідок ОСОБА_39 показав, що вказані злитки були вилучені у 1992 році і саме ці злитки було направлено у січні 2005 року для упаковки та сертифікації згідно договору про надання послуг між ВАТ «ХК Укрспецтехника»та ДНВП "Цирконій»і вони входили у загальну партію 60 злитків гафнію, оскільки всі злитки мають оригінальний номер, який не повторюється .

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_41 повідомила, що згідно з договором ВАТ ХК «Укрспецтехніка»на ДНВП "Цирконій" в січні 2005 року було завезено 60 злитків гафнію, які були перевірені та упаковані. Начальник ділянки ОСОБА_42 прийняв спочатку 11 злитків, що були завезені 27.01.05 ОСОБА_30, а потім було прийнято ще 49 злитків гафнію. Хімічний склад злитків, що у свій час були випущені Придніпровським хімічним заводом, частина якого була всередені 90-х років минулого століття реорганізована у ДНВП «Цирконій», не змінився і вони повністю відповідали технічним вимогам. Злитки, що випускає їх підприємство мають до 99% вмісту гафнію, тому ціни на нього високі. Строки зберігання гафнію не впливають на його якість та ціну, тому застосовувати поняття уцінки, залежно від строків зберігання є безпідставним. Оглянувши ксерокопію протоколу огляду вантажу від 10.06.92, відповідно до якого в аеропорту м. Ужгороду було вилучено злитки гафнію та паспорти сертифікати за номерами партій 189, 186, 103, 147, 185, 197 та 146 , свідок ОСОБА_41 показала, що на підприємство вони були завезені на автомобілі «Рено»державний номер 039-90КТ 26.01.05 згідно договору послуг № 77-31/03-05 від 25.01.05. У зв'язку з тим, що злитки на територію підприємства було завезено ввечері, то акт прийому передачі було оформлено 27.01.05 начальником ділянки цеху № 12 ОСОБА_42 Передавав злитки ОСОБА_30 від імені ВАТ «ХК Укрспецтехника». Номери партій присвоюються при плавці кожного злитку окремо і до кожного злитку видається паспорт сертифікат у трьох екземплярах, один із яких залишається на підприємстві, один кладеться в ящик зі злитком, а ще один покупцеві. Паспорти сертифікати за номерами партій 189, 186, 103, 147, 185, 197 та 146 на отримані від ВАТ «ХК Укрспецтехника»злитки гафнію було оформлено у 1992 році, проте строк дії сертифікатів закінчився і коли злитки було передано на підприємство згідно акту прийому передачі 27.01.05, то паспорти сертифікати були відсутні, а без них неможливо було їх реалізувати у подальшому. Тому на ДНВП "Цирконій" у 2005 році повторно було сертифіковано зазначені злитки і видано паспорти-сертифікати на злитки гафнію, випущені у 1992 році.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_43 показав, що з 13.08.04 він працював на посаді водія, а потім постачальника на підприємстві БК „Фрам” виробничі приміщення якого були розташовані по вул. Народного Ополчення, 26а. У березні місяці 2005 року в першій половині дня він приїхав на вул. Народного Ополчення, 26а., де побачив що ОСОБА_37, а також начальник постачання ОСОБА_36 за участю двох наглядно знайомих йому чоловіків здійснюють за допомогою кран-балки завантаження металевих злитків, які він раніше бачив у цеху накритими на піддонах папером, на автомашину „ЗІЛ-130”. На стоянці стояла автомашина зеленого кольору „Тойота Ленд-Крузер”. Два наглядно знайомих йому чоловіки, серед яких він впізнав ОСОБА_14 та ОСОБА_15, стояли і розмовляли з ОСОБА_37 біля автомашини„ЗІЛ-130” на яку йшла погрузка. Оскільки він за спеціальністю кранівник, то взяв пульт і допоміг завантажити один із піддонів з металевими злитками на автомобіль.

Допитаний як свідок ОСОБА_37 показав, що в січні 2005 року ОСОБА_28 запропонував йому посаду менеджера у ТОВ «Будівельна компанія «Фрам». У березні 2005 року йому зателефонував ОСОБА_28 і повідомив, що на підприємство, що у той час перебувало за адресою м. Київ, вул. Народного Ополчення 26а, вул. Польова, 2а, приїдуть працівники СБУ, і необхідно проконтролювати завантаження 6 великих злитків металу білого кольору, схожого на «нержавійку». Через якийсь час у березні 2005 року на територію підприємства на двох джипах „Тойота Ланд-Крузер” темно-зеленого кольору приїхали два незнайомі йому чоловіки, як потім йому стало відомо від ОСОБА_28, що ними являлися ОСОБА_10 і ОСОБА_15 При цьому, про хід подальших подій зазначений сіідок дав пояснення, аналогічні поясненням свідка ОСОБА_43

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_44 показала, що від її сина ОСОБА_28 їй відомо, що ОСОБА_15 та ОСОБА_10, що були співробітниками СБУ, запропонували її сину у 2004 році створити спільний бізнес та зареєструвати фірму ТОВ «Фрам-Інвест», а потім здійснювали спільні торгівельні операції з конфіскатом. Після певних бізнесових справ відносини між ними і її сином погіршилися до неприязних.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_45 показала, що у 2004 році за сумісництвом вона працювала в ПП “Бюро судових експертиз” експертом з товарознавчих досліджень. На початку листопада 2004 року до ПП „Бюро Судових Експертиз” поступило замовлення від ОСОБА_10, як представника ТОВ „Свитязь і К”, він попросив зробити оцінку металевих заготовок із вмістом гафнію і цирконію, що зберігалися в неналежних умовах, а сертифікати якості та будь-які інші документи на них відсутні. Оскільки без надання злитків металів та сертифікатів якості відповідно до Закону України «Про оцінку майна та оціночну діяльність в Україні»оцінку провести неможливо, вона запропонувала провести маркетингове дослідження, що мало б консультаційний характер і не було б оцінкою, безпосередньо, заготовок гафнію і цирконію, які просив оцінити ОСОБА_10 Однак, ОСОБА_10 відмовився так як це було дорого і зайняло б тривалий час. Тоді вона запропонувала дати довідку про можливі ціни на металеві заготовки з вмістом гафнію та цирконію. Використовуючи дані з Інтернету, та прайс-листів на гафнієво-цирконієву продукцію, вона підготувала довідку про вартість металевих заготовок з вмістом гафнію і цирконію. В довідці вона вказала можливу вартість металевих заготовок з вмістом гафнію -від 40 грн. за 1 кг, а металевих заготовок з вмістом цирконію від 10 грн. за 1 кг. Ця довідка є лише консультацією по ймовірній ринковій вартості металевих заготовок з вмістом гафнію і цирконію.

Згідно з показаннями свідка ОСОБА_38 (т.15 а.с.134-137), які оголошені в судовому засіданні в зв'язку з визнанням причин його неявки поважними, показав, що разом з свідком ОСОБА_30 27.01.2005 року перевозив на своєму автомобілі марки «Пежо»ДН 039-90 КТ до м. Дніпродзержинська злитки металу, який, перед цим разом з ОСОБА_30 вручну перевантажили біля м. Борисполя з автомобіля марки «Газель». Вказані дії він виконував на прохання свого знайомого ОСОБА_46, який працював на складі ТОВ «БК «Фрам»і іноді просив допомогти з перевезенням металоконструкцій.

Показання зазначених свідків суд визнає об'єктивними, свідки протягом досудового та судового слідства надавали чіткі та послідовні показання, в тоум числі в ході очних ставок між собою та підсудним ОСОБА_10 щодо обставин справи, які повністю узгоджуються з іншими доказами у справі. Свідки є незацікавленим у певному вирішенні справи, такі показання за своїм характером є об'єктивним допустимим доказом винності підсудного ОСОБА_10 у інкримінованих діяннях за ч.5 ст.191 та ч.1 ст. 366 КК України, ч.5.ст. 27 ч.2 ст.366, ч.2 ст. 366 КК України, що узгоджуються з іншими доказами у справі.

Крім показів самого підсудного та зазначених свідків винність підсудного ОСОБА_10 в скоєнні діянь, які підпадають під ознаки злочинів, підтверджується письмовими доказами по справі, а саме :

Предметами та документами виявленими 07.06.2005 року в ході обшуку автомобіля “TОYOTA LАND CRUISER”, державний номер НОМЕР_1, яким користувався ОСОБА_10, під час якого в зазначеному автомобілі знайдено та вилучено:

· щоденник в обкладинці коричневого кольору з написом «2005»в якому знаходиться 7 стандартних аркушів друкованого тексту;

· копія листа СУ СБУ від 28.10.04 за № 4/93 на 1 аркуші;

· копія договору від 03.07.04 № 11 на 3 арк.;

· копія договору від 07.07.04 № 0707/10\16\10\22-11 на 2 арк.;

· копія акту прийому-передачі від 10.11.04 на 2 арк.;

· копія листа ТОВ «Світязь і К»від 09.11.04 № 091104/17 на 1 арк.;

· копія довідки ПП «Бюро Судових експертиз»без номеру і дати;

· Копія договору № 001204/19 від 01.12.04 на 1 арк.;

· Копія акту прийому-передачі до зазначеного договору від 20.12.04;

· Копія видаткової накладної РН-40/12 від 20.12.04 на 1 арк.;

· Копія довіреності на ім'я ОСОБА_30

· Дискета 2 НД з рукописним текстом фіолетового кольору «Цирконій. Гафній»бланк проекту договору з ДНВП «Цирконій», роздруківки щодо застосування цирконію.

Вилучені документи повністю співпадають з документами наданими ОСОБА_10 до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва для отримання на реалізацію цирконію та гафнію(т.9 а.с. 2-13). Крім того, винність ОСОБА_10 у вчиненні діянь, що йому інкриміновані підтверджуються письмовими доказами - роздруківками телефонних розмов між підсудним ОСОБА_10, свідком ОСОБА_28 та особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження в зв'язку з її розшуком, що мали інтенсивний характер протягом серпня-грудня 2004 та січня-квітня 2005 року (т.32 а.с. 198-208, 211-215, т.39 а.с. 47-169). Крім того, належними доказами по справі, що підтверджують винність підсудного ОСОБА_10 є лист від 14.04.204 року, адресований ДПА у м. Києві з відповідним пакетом документів для внесення підприємства ТОВ «Світязь і К»до реєстру підприємств, яким дозволяється здійснювати торгівельні операції з конфіскованим майном; протокол огляду в апеляційному суді м. Києва архівної кримінальної справи № 2-73/93 за обвинуваченням ОСОБА_17 у вчиненні злочинів, передбачених ст. 70, ч.2 ст. 17, 70 і ст. 172 КК України (1960 року) (т. 3 а.с. 12-19), копією висновку експерта № 46 від 09.07.92 приватного малого підприємства „Актив”, м. Ужгород, отриманого з оригіналу даного висновку під час огляду архівної кримінальної справи в Апеляційному суді м. Києва(т. 3 а.с. 41-42), копією протоколу огляду від 21.07.92, з якого вбачається, що під час розслідування кримінальної справи №4 відносно ОСОБА_17 в приміщенні складу №6 Служби безпеки України було оглянуто 17 злитків гафнію і цирконію із заводським маркуванням, загальна вага яких становить -2796,3 кг, із них цирконію -1970 кг, гафнію -826,3 кг. (т. 3 а.с. 64-88), копією протоколу додаткового огляду 17 злитків цирконію і гафнію від 29.04.93, під час якого при зважуванні було встановлено, що загальна вага металу становить 2681 кг., а саме цирконію 1887 кг. та гафнію-794 кг (т. 3 а.с. 89-91), копією вироку Судової колегії в кримінальних справах Київського міського суду від 27.10.93 відносно ОСОБА_17, згідно з яким речові докази: 1887 кг цирконію і 794 кг гафнію конфісковані в доход держави (т. 3 а.с. 99-114).

Переконливим доказом вини ОСОБА_10 у інкримінованих йому діяннях є також матеріали виїмки та огляду документів в ДК „Укрспецекспорт”, від 01.06.05, щодо продажу до Китаю гафнію металевого, в тому числі вищевказаних 11 злитків гафнію загальною вагою 806,35 кг, по 216 доларів США за 1 кг., що приєднані до справи:

· Паспорти-сертифікати з номерами партій, які співпадають з номерами сертифікатів що відображені у протоколі огляду та відбору експериментальних зразків у 1992 році при призначенні експертизи (т.3 а.с. 39, 64-68), видатковою накладною при передачі злитків на зберігання (т. 3 а.с. 44), оригіналами паспортів сертифікатів, вилучених у ДПІ у Солом'янському районі м. Києва (т. 3 а.с.165-181)(т. 7 а.с. 81-138);

· Договір комісії № USE-16/2-85-Dвід 01.04.04 між ДК “ Укрспецекспорт»та ХК „Укрспецтехніка»на закупку гафнію металевого за ціною 173, 30 дол. за кг (т. 7 а.с. 140-184),

а також матеріали виїмки та огляду документів у Київській регіональній митниці щодо продажу до Китаю гафнію металевого ДК „Укрспецекспорт”, в тому числі вищевказаних 11 злитків гафнію загальною вагою 806,35 кг, згідно митної декларації від 31.01.05, що приєднані до справи;

· Податкова накладна від 28.01.05 для ХК „Укрспецтехніка»з переліком злитків гафнію згідно сертифікатів якості з указанням номеру партії, ваги та вартості;

· Специфікації ДНВП «Цирконій», які співпадають з номерами сертифікатів що відображені у протоколі огляду та відбору експериментальних зразків у 1992 році при призначенні експертизи(т.3 а.с. 39, 64-68), видатковою накладною при передачі злитків на зберігання (т. 3 а.с. 44), оригіналами паспортів сертифікатів, вилучених у ДПІ у Солом'янському районі м. Києва (т. 3 а.с.165-181).

Зазначені докази підтверджують, що 11 злитків, які на виконання вироку Київського міського суду від 27.10.93 щодо конфіскації і звернення в дохід держави вилучених речових доказів у кримінальній справі відносно ОСОБА_17, було відправлено на експорт до КНР згідно контракту № 23 CMAE/NWZ01CK/USE-16.2-1-K/KE-04 від 09.01.04 з ДК „Укрспецекспорт”, що підтверджує пояснення підсудного ОСОБА_10, дані в судовому засіданні .

Копією висновку товарознавчої експертизи від 28.10.92, призначеної під час розслідування кримінальної справи №4 відносно ОСОБА_17, з якої вбачається, що роздрібна ціна 794 кг гафнію в червні 1992 року складала 27057560 крб., роздрібна ціна 1887 кг цирконію в червні 1992 року склала 2651233,5 крб., а всього 29708793,5 крб., що за офіційним курсом Національного банку України складало 142830 доларів США (т. 3 а.с. 96-97) .

Данні, викладені в зазначених письмових доказах, є документально зафіксованими допустимими доказами винності підсудного ОСОБА_10 у вчинені злочину, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, узгоджуються з поясненнями свідків та інших підсудних і одночасно є доказами його вини в частині пред'явленого обвинувачення за ч.1,2 ст. 366 та ч.5.ст. 27 ч.2 ст.366 КК України, оскільки службові підроблення в даному випадку є способом заволодіння майном.

За наведених вище обставин, суд приходить до висновку, що винність підсудного ОСОБА_10 у вчиненні інкримінованих йому злочинів знайшла своє підтвердження доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Діяння, вчинені підсудним є суспільно небезпечними і підлягають кваліфікації за ч.5 ст. 191 КК України , оскільки підсудний ОСОБА_10 умисно заволодів майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, а також за ч.1.ст. 366 КК України, оскільки підсудний ОСОБА_10 умисно здійснив службове підроблення, тобто будучи службовою особою вніс до офіційних документів завідомо неправдиві відомості, складав і видав завідомо неправдивий документ - особисто підписав лист № 140604/09, датований 14.06.04, скріпив свій підпис печаткою ТОВ “Свитязь і К”, надавши таким чином цьому документу статусу офіційного, та направив його 16.06.04 до ДПА у м. Києві.

Крім того, діяння підсудного підлягають кваліфікації за ч. 5 ст.27, ч.2 ст.366 КК України, оскільки він умисно вчинив пособництво у службовому підробленні, тобто пособництво у внесенні службовою особою до офіційних документів - акту приймання-передачі № 31/22 від 10.11.04 та акту №31/22 опису та попередньої оцінки майна від 10.11.04, завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки. А також , діяння підсудного ОСОБА_10 підлягають кваліфікації за ч.2.ст. 366 КК України, які виразилися в службовому підробленні, тобто внесенні службовою особою до офіційного документу акту № 12 опису, оцінки та передачі майна від 15.11.04 завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки .

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_11 винним себе не визнав та надав пояснення по суті пред'явленого обвинувачення, зазначивши, що до порушення кримінальної справи був впевнений, що його дії та дії підсудної ОСОБА_12 по оцінці, передачі та реалізації майна , конфіскованого за вироком Київського міського суду по кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_17 -гафнію та цирконію - перебували в правовому полі, були вчинені на підставі «Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.1998 року № 1340 і саме цей порядок регламентував їх дії. Однак, на момент розгляду справи в суді підсудний зазначив, що неналежним чином виконував свої посадові обов'язки і недбало поставився до вимог посадової інструкції , оскільки про те, що виконання рішень судів з часу прийняття у 1998 році Закону України «Про виконавче провадження»належить до компетенції відділів Державної виконавчої служби України йому відомо не було, положення ст. 7,12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” в своїй роботі ним не використовувалися . Заступник начальника ДПІ Голосіївського району м. Києва ОСОБА_22 розписав виконання звернення СБУ в листі від 09.11.04 на нього , після чого наданий пакет документів був вивчений ОСОБА_12, яка відповідно до своїх посадових обов'язків повинна була перевірити та підготувати необхідні документи. Підсудний зазначив, що не звертав особливу увагу на склад та зміст цих документів, оскільки вважав, що вони надійшли з державної установи, репутація якої не викликала недовіри -СБ України та вважав, що передавши ці документи і поставивши відповідну візу тим самим ОСОБА_22 перевірив наявність повноважень у ДПІ Голосіївського району на вчинення дій по реалізації цього майна і цієї обставини було для нього, як для підлеглого, достатньо. В подальшому, при опрацюванні цих матеріалів, ОСОБА_12 йому повідомила, що серед документів немає документу щодо оцінки гафнію і цирконію, на що він пояснив, що відповідно до договору, підприємство ТОВ „Свитязь і К” повинно було забезпечити проведення оцінки металу. З директором ТОВ „Світязь і К” ОСОБА_10 спілкувалась ОСОБА_12, яка готувала документи. Він пам'ятає, що ОСОБА_10 приніс довідку ПП „Бюро судових експертиз”, на підставі якої було підготовлено документи щодо ціни металевих заготовок гафнію і цирконію, тому що ОСОБА_10 заявив, що за більшу ціну його підприємство не зможе реалізувати даний метал. Довідка була складена підприємством, яке мало ліцензію на здійсненння оціночної діяльності, тому він не пересвідчувався в її правильності чи легітимності, крім того, на той час не знав, що об'єктивно собою являють метали гафній і цирконій та сферу їх застосування і як наслідок -приблизної ціни на них. Зазначив, що заперечує факт, що ОСОБА_12 доповідала про те, що довідку не можна враховувати для оцінки злитків гафнію і цирконію через неконкретність ціни -від 10 гривень та від 40 гривень за кільграм цирконію і гафнію відповідно. Вказівку ОСОБА_12 враховувати саме довідку ПП „Бюро судових експертиз” і вказати в актах ціни на метал, які були зазначені в цій довідці, тобто з розрахунку саме 40 грн. за 1 кг гафнію і 10 грн. за 1 кг цирконію, він не давав. Організацію підписання акту № 31/22 від 10.11.2004 року у решти членів комісії, крім себе та ОСОБА_12 не визнав та зазначив, що йому невідомо, яким чином підписи членів комісії ОСОБА_24 та ОСОБА_25 з'явилися в цих актах.

Показання підсудного ОСОБА_11 судом були перевірені шляхом дослідження наявних у справі доказів , співставлення цих показань з показаннями, даними іншими підсудними в ході судового слідства, власне підсудним ОСОБА_11 під час досудового слідства, співставлення з показаннями свідків та інших підсудних, даних в судовому засіданні та письмовими доказами по справі.

Незважаючи на повне невизнання вини підсудним ОСОБА_11 по справі встановлено сукупність допустимих доказів, на діставі яких судом робиться висновок щодо доведеності вини підсудного ОСОБА_11 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 364 КК України з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.2, 9, 18, 18-1 Закону України “Про виконавче провадження” виконання вироків в частині конфіскації майна здійснюється виключно державною виконавчою службою та на підставі виконавчого документу, а також постанови Кабінету Міністрів України №985 від 11.07.02, якою затверджений Порядок розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби. Вимоги вказаного закону та Постанови Кабінету Міністрів України № 985 від 11.07.2002 року підсудним ОСОБА_11 дотримані не були. Суд критично оцінює пояснення підсудного ОСОБА_11 що він не знав вимог зазначених нормативних актів, не розумів, що виконання вироків судів в частині конфіскації на користь держави майна не здійснються органами Державної податкової інспекції України. Посадові обов'язки, що передбачені і викладені в Положенні відділу роботи з виявлення і розщпорядження безхазяйним майном та майном, що переходить у власність держави, управління забезпечення податкових зобов'язань ДПІ Голосіївського району м. Києва , затвердженого 05.05.2005 року Начальником управління ОСОБА_22 (п.1.3.) прямо вказують на те, що у своїй роботі працівники відділу керуються поряд з іншими нормативними актами Постановою Кабінету Міністрів України № 1340 від 25.08.1998 року, якою затверджено Порядок обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним»та іншими законодавчими актами України, до яких, зокрема, відноситься Закон України «Про виконавче провадження», а також методичні документи, накази та розпорядження ДПА України, ДПА у м.Києві.

Так, згідно п.1. вищезазначеного Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1340 від 25.08.1998 року викладено виключний перелік майна, облік, зберігання і оцінка якого здійснюється органами Державної податкової служби України, до яких майно, конфісковане за рішенням (в даному випадку вироком) суду не відноситься. На момент надходження у листопаді 2004 року до ДПІ Голосіївського району м. Києва з СБ України виконавчого листа, виданого Київським міським судом у січні 1993 року, який станом на 2004 рік виконаний не був, ДПІ Голосіївського району в особі ОСОБА_11 не мав права приймати зазначений виконавчий лист до виконання, оскільки з 1998 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження»і було принято Постанову Кабінету Міністрів України № 985 від 11.07.2002 року, якою затверджено Порядок розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби, згідном з п.1 якого реалізація майна, конфіскованого за рішенням суду і переданого органам державної виконавчої служби за винятком виключеного за законом з обігу, здійснюється шляхом його продажу у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" .

В ході судового розгляду справи знайшов підтвердження факт умисного використання підсудним ОСОБА_11 в інтересах третіх осіб -ТОВ «Світязь і К», вчиненим працівником правоохоронного органу, що спричинило тяжкі наслідки, оскільки з огляду на тривалість його роботи в податкових органах України , характер його діянь, які полягали в вкрай швидкому оформленні необхідних для реалізації гафнію і цирконію документів, прийняття довідки без номеру, дати, неконкретного змісту в частині визначення характеристик товарно-матеріальних цінностей, в якій зазначений нижчий рівень ціни на метали «від 10 гривень»та «від 40 гривень» замість експертного висновку, надання вказівки своїй підлеглій ОСОБА_12 діяти саме в такий спосіб, переконують суд в тому, що вказані дії не були наслідком недбалості, а вчинялися з умислом сприяння директору ТОВ «Світязь і К»ОСОБА_10 з особистих мотивів.

Показання підсудного ОСОБА_11 , спрямовані на доведення відповідності його дій при підписанні акту прийому та передачі акту № 31/22 опису та попередньої оцінки майна, прийнятого на облік, від 10.11.04 року, акт № 12 опису, оцінки та передачі майна від 15.11.04 вимогам Постанови Кабінету Міністрів України № 1340 від 25.08.1998 року, якою затверджено «Порядок обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним» суд вважає такими, що не мають правового значення, оскільки зазначений нормативний акт не підлягав застосуванню взагалі , з огляду на вищенаведені норми законодавства України , його використання було зумовлено бажанням надати своїм діям ознак законності.

Таким чином, суд вважає, що своїми умисними діями, які полягали у зловживанні працівником правоохоронного органу службовим становищем, тобто умисному, в особистих інтересах, в інтересах третіх осіб, використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам, ОСОБА_11, вчинив злочин, передбачений ч.3 ст.364 КК України.

Наведені вище докази вини підсудного у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 364 КК України одночасно є доказами його вини в частині пред'явленого обвинувачення за ч.1,2 ст. 366 КК України, оскільки службові підроблення акту № 31/22 опису та попередньої оцінки майна від 10.11.04 та акту № 12 опису, оцінки та передачі майна від 15.11.04 в даному випадку є формою зловживання службовим становищем.

Оцінюючи показання підсудного, спрямовані на спростування обвинувачення, пред'явленого за ч.3 ст. 27 ч.2 ст. 366 КК України, згідно з яким підсудному ОСОБА_11 інкримінується організація внесеня службовою особою до офіційного документу - акту №31/22 від 10.11.2004 року завідомо неправдивих відомостей суд також вважає їх такими, що спрямовані на уникнення кримінальної відповідальності, при цьому підпис підсудного ОСОБА_11 наявний в зазначеному Акт, як письмовому доказі, є документально зафіксованим, допустимим доказом вчинення підсудним ОСОБА_11 дій, що інкриміновані йому органом досудового слідства,

Так відповідно до показів свідків ОСОБА_24, яка допитана в судовому засіданні, до РФВ Голосіївського району зазначений акт на підпис приносив працівник ДПІ Голосіївського району м. Києва. Аналогічні показання дав свідок ОСОБА_25, показання якого оголошені в судовому засіданні в зв'язку з поважністю причин його неявки (т.27 а.с.1-5, 6-9). При цьому суд бере до уваги показання підсудної ОСОБА_12, які вона повідомила в ході судового розгляду, що вищезазначений акт вона особисто склала, підписала від свого імені і передала ОСОБА_11 , який через деякий проміжок часу повернув його їй з підписами усіх членів комісії.

Таким чином, суд вважає, що умисні дії підсудного ОСОБА_11, які полягали у організації внесення службовою особою до офіційного документа акту приймання-передачі № 31/22 від 10.11.04 завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки, підлягають кваліфікації за ч.3 ст.27 , ч.2 ст. 366 КК України, а умисні дії, які полягали у внесенні службовою особою до офіційних документів, а саме, акту №31/22 опису та попередньої оцінки майна від 10.11.04 та акту № 12 опису, оцінки та передачі майна від 15.11.04 завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки підлягають кваліфікації за ч.2 ст. 366 КК України.

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_12 винною себе не визнала та зазначила, що до порушення кримінальної справи, була впевнена, що її дії по оцінці, передачі та реалізації майна , конфіскованого за вироком Київського міського суду по кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_17 -гафнію та цирконію - перебували в правовому полі, були вчинені на підставі «Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.1998 року № 1340 і саме цей порядок мав застосовуватися при реалізації конфіскованого майна за рішенням суду. На момент розгляду справи в суді визнала, що неналежним чином виконувала свої посадові обов'язки і недбало поставилася до вимог посадової інструкції, оскільки про те, що виконання рішень судів з часу прийняття у 1998 році Закону України «Про виконавче провадження»належить до компетенції відділів Державної виконавчої служби України їй відомо не було, положення ст. 7, 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” в своїй роботі нею не використовувалися. Підсудна ОСОБА_12 зазначила, що з 1996 року по грудень 2004 року вона працювала у податковій інспекції Голосіївського району м. Києва у відділі по виявленню, обліку і реалізації конфіскованого, безхазяйного та іншого майна, що переходить у власність держави. У її посадові обов'язки входило: підготовка необхідних документів та здійснення відповідних дій з продажу безхазяйного майна та майна, що перейшло у власність держави. Це включало в себе всі дії по здійсненню передачі майна підприємству, яке буде зберігати та реалізовувати майно, складання всіх необхідних документів (акту прийому-передачі, акту опису та попередньої оцінки майна прийнятого на облік, акту опису, оцінки та передачі майна, т.і.), передача цього майна підприємству для реалізації та здійснення контролю за надходженням коштів до державного бюджету від реалізації такого майна. Згідно інструкції, підприємству надається строк терміном 60 діб для реалізації переданого йому майна. Контролював роботу ОСОБА_12 безпосередньо начальник відділу ОСОБА_11, а також начальник управління ОСОБА_22 Достатність документів, в тому числі документів, що є підставою для складання акту про оцінку майна, на її думку має перевіряти кожний член комісії, який підписує акт оцінки. 07.07.04 № 0707/10/16/10/22-011 між ДПІ в Голосіївському районі в особі начальника ДПІ ОСОБА_19 та директора ТОВ „Свитязь і К” ОСОБА_10 був укладений договір про зберігання та реалізацію безхазяйного та іншого майна, що належить або переходить у власність держави. Цей договір готувала вона особисто 07.07.04. Договір готувався після того, як підприємство ТОВ „Свитязь і К” через ДПА м. Києва було внесено до Єдиного реєстру підприємств, які мають право зберігання і реалізації безхазяйного майна та майна, що переходить у власність держави, що нею було особисто перевірено шляхом перегляду реєстру, який має електронний вигляд. Відповідно до пункту 2.2 договору, виконавець, тобто ТОВ „Свитязь К” в особі директора ОСОБА_10 взяв на себе зобов'язання: (п. 2.2.2) забезпечити власними силами зберігання майна та його споживчих якостей, транспортування, складування, перепродажну підготовку та інші дії, необхідні для реалізації майна. Так як ДПІ не являється прибутковим підприємством, і в них не передбачені витрати на зберігання, транспортування та оцінку майна, тому всі ці дії забезпечує своїми силами те підприємство, якому передається майно на зберігання та реалізацію. А тому такий обов'язок і передбачений в договорі про зберігання та реалізацію, який укладається ДПІ з підприємством, в даному випадку з директором ТОВ „Свитязь і К” ОСОБА_10 і саме він зобов'язаний був забезпечити зберігання майна, його транспортування, а також забезпечення проведення цінової експертизи майна, яке йому передавалось.

Крім того, відповідно до п.3 розділу 2-го постанови Кабінету Міністрів України від 25.08.98 № 1340 «Про порядок обліку, зберігання, оцінки конфіскованого майна, що переходить у власність держави, і подальшої реалізації », майно, зазначене у пункті 1 цього порядку, зберігається органами (організаціями) у власних (орендованих) спеціально обладнаних приміщеннях або передається ними для зберігання іншим організаціям за договорами. Так як ДПІ не має своїх приміщень, майно на підставі договору передається для зберігання підприємству, яке в подальшому і здійснює його реалізацію. В п. 5.1 договору зазначено, що за надані послуги (мається на увазі транспортування, зберігання, перепродажна підготовка) Виконавець отримує комісійну винагороду, розмір якої становить не більше 19% відсотків коштів, одержаних від реалізації майна.

09.11.04 начальник відділу ОСОБА_11 викликав її до службового кабінету і повідомив, що з СБ України надійшли документи, якими ДПІ Голосіївського району м. Києва доручається здійснити реалізацію речових доказів по кримінальній справі, а саме: 826,39 кг гафнію та 1970 кг цирконію, котрі конфісковані рішенням суду на користь держави.

Разом з листом направлялись в додатку копії документів, а саме, виконавчий лист, копія протоколу огляду та висновку експерта за 1992 рік. При цьому в супровідному листі було записано, що зазначені речові докази передані на зберігання ТОВ “Світязь і К” у зв'язку з чим ОСОБА_11 дав вказівку, що реалізацією цих речових доказів буде займатися саме це підприємство ТОВ “Світязь і К”. При цьому ОСОБА_11 роз'яснив, що йому відомо, що ТОВ “Світязь і К” створено колишніми співробітниками СБ України і тому СБ України доручає їм продаж конфіскованого майна. Яка особа приносила пакет документів з СБУ в ДПІ, вона не знає, у супровідному листі СБУ не було проставлено кількість доданих документів, тому вона особисто їх перерахувала і проставила кількість аркушів -«10».

Наступного дня 10.11.04 вона, разом з директором ТОВ “Світязь і К” ОСОБА_10 і представником СБ України ОСОБА_26 прибули на склад СБ України, де оформили актом передачу 826,39 кг гафнію та 1970 кг цирконію від СБ України до ТОВ “Світязь і К”. При цьому, в документах була виявлена невідповідність ваги цих металевих зливків з вагою зазначеною в протоколі вилучення цих металів. Після цього, металеві злитки були завантажені в автомобіль ТОВ “Світязь і К” і вивезені. Чому в Акт прийому передачі від СБ України до ТОВ “Світязь і К” проставлено дату 09.11.04, а не день фактичної передачі цих злитків, а саме 10.11.04, вона не пам'ятає, Акт складав співробітник СБ України.

З пояснень підсудної ОСОБА_12 вбачається, що їй не відомо точну дату коли саме в ДПІ Голосіївського району м. Києва надійшла довідка ПП “Бюро судових експертиз” про вартість цирконію та гафнію та лист ТОВ “Свитязь і К” від 09.11.04 № 091104 до ПП “Бюро судових експертиз” з проханням визначити вартість представленого на експертизу товару, але, аналізуючи складені нею документи, приходить до висновку, що 10.11.04 всі ці документи вже були в неї. Вказані документи передав їй особисто начальник відділу ОСОБА_11

Після передачі злитків від СБ України, вона підготувала акт від 10.11.04 року про передачу на відповідальне зберігання гафнію і цирконію ОСОБА_10 В цьому акті, вона вже зазначила не тільки вагу злитків, а і вартість металу, так як майно повинно передаватись не по кількості, а за орієнтовною (попередньою, балансово-обліковою) вартістю. Ціна металу була взята нею з експертної довідки, яка була представлена в ДПІ представниками ТОВ “Свитязь і К”, так як крім цього документу більше документів щодо ціни цього металу у неї не було. А це була довідка видана експертом, завірена підписами експерта і директора ПП “Бюро судових експертиз” та печаткою. Вона вважала, що дану довідку можливо було прийняти до уваги та використати для оцінки, з тих причин, що вона була видана підприємством, яке мало право на проведення експертиз і підписана спеціалістом-товарознавцем та директором вказаного підприємства, а також і тому, що будь-яких інших документів, які б свідчили про вартість товару, ОСОБА_10 надано не було, а відомостей про гафній і цирконій вона не мала взагалі і не уявляла, які властивості, застосування та вартість цих металів .

Вартість в акті вона зазначила із розрахунку 40 грн. за 1 кг гафнію і 10 грн. за 1 кг цирконію, так як взяти до уваги та зазначити саме цю ціну їй дав усну вказівку начальник відділу ОСОБА_11 Проте, в неї виникло питання щодо низької вартості металів вказаній в довідці, а саме від 40 грн. та від 10 грн., однак з урахуванням того, що директором ОСОБА_10 їй було повідомлено про тривале неналежне зберігання цього майна протягом 12 років, така ціна їй здалася об'єктивною, крім того ОСОБА_11, який також був членом комісії, як і вона, погодився з такою ціною і це було передбачене Порядком, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 1340. В подальшому, крім неї, з такою оцінкою товару погодилися інші члени комісії та керівництво ДПА України в м. Києві. Цього ж дня, тобто 10.11.04, нею був підготовлений акт попередньої оцінки майна, прийнятого на облік від 10.11.04. Цей акт підписаний ОСОБА_11, ОСОБА_12, працівником СБУ ОСОБА_26 та ОСОБА_10 Відповідно до цього акту була визначена попередня оцінка гафнію і цирконію, прийнятого на облік, в сумі 52755 грн. 60 коп. Для оцінки 826,39 кг гафнію і 1970 кг цирконію була використана вищезазначена довідка ПП “Бюро судових експертиз”, яку надав ОСОБА_10 При цьому , в графі найменування ТМЦ акту прийому-передачі від 10.11.04 та графі назва майна в акті опису та попередньої оцінки майна, прийнятого на облік від 10.11.04 вона зазначила назву і характеристику гафнію та цирконію та експертний висновок ПМП „Актив” від 09.07.92, а ціну вказала з довідки ПП “Бюро судових експертиз”, так як характеристику металу вона брала з цього експертного висновку, вартість в ньому зазначена не була, а тому, так як була довідка, то ціну металу вона взяла з неї.

Акт опису, оцінки та передачі майна № 12 від 15.11.04, було підписано нею та ОСОБА_10, а потім надано для підпису ОСОБА_11 В акті була визначена ціна та сума комісійної винагороди ТОВ „Світязь і К”-19 %. Як і коли з'явилися підписи членів комісії в актах по оцінюванню металів гафнію та цирконію підсудній невідомо, але після підписання всіма зазначеними в акті особами, акт разом з документами, супровідним листом від 11.11.04 (який завізований ОСОБА_12 і ОСОБА_11) був надісланий для погодження ціни реалізації гафнію і цирконію в ДПА міста Києва. Вона також підготувала супровідний лист і пакет документів в додаток, хто відвозив ці документи в ДПА міста Києва, їй не відомо.

15.11.04 року , з ДПА м. Києва було отримано лист про погодження ціни, відповідно до якого гафній і цирконій могли передані на реалізацію, тому вона зареєструвала акт під № 15 за датою від 15.11.04. Лист-погодження ціни гафнію та цирконію з ДПА в м. Києві від 12.11.04 року підписаний заступником начальника ДПА ОСОБА_49, однак до ДПІ Голосіївського району м. Києва лист відправлено електронною поштою про що свідчить надпис внизу цього листа 501511.22 і підпис особи відповідальної за роботу з електронною поштою. Згідно вимог внутрішніх нормативних документів такі електронні листи є офіційними і обов'язковими до виконання.

Показання підсудної ОСОБА_12 судом були перевірені шляхом дослідження наявних у справі доказів , співставлення цих показань з показаннями, даними підсудною під час досудового слідства, співставлення з показаннями свідків та інших підсудних, даних в судовому засіданні та письмовими доказами по справі.

Відповідно до ст.ст.2, 9, 18, 18-1 Закону України “Про виконавче провадження” виконання вироків в частині конфіскації майна здійснюється виключно Державною виконавчою службою та на підставі виконавчого документу, а також постанови Кабінету Міністрів України №985 від 11.07.02, якою затверджений Порядок розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби. Вимоги вказаного закону та Постанови Кабінету Міністрів України № 985 від 11.07.2002 року підсудною ОСОБА_12 дотримані не були, крім того, в судовому засіданні встановлено, що підсудна не знала вимог зазначених нормативних актів, не розуміла, що виконання вироків судів в частині конфіскації на користь держави майна не здійснються органами Державної податкової інспекції України. Докіментів, які надійшли до ДПІ Голосіївського району м. Києва від СБ України вона ретельно не переглядала і не перевіряла, маючи впевненість, що їх перевірив її безпосередній керівник ОСОБА_11 і це є достатнім для організації їх виконання, допустивши повне ігонорування своїх посадових обов'язків, що передбачені в Посадовій інструкції Головного державного податкового ревізора-інспектора відділу по виявленню і розпорядженню безхазяйним майном та майном, що переходить у власність держави ДПІ Голосіївського району м. Києва , затвердженій 14.08.2003 року Начальником управління стягнення податкового боргу ОСОБА_22 (т.4.а.с. 176-178) Згідно з п.1.3. зазначеного Положення у своїй роботі головний державний податковий ревізор-інспектор керується поряд з іншими нормативними актами Постановою Кабінету Міністрів України № 1340 від 25.08.1998 року, якою затверджено Порядок обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним», Інструкцією МФ УРСР № 17.12.1987 року № 112 «Про порядок виявлення безхазяйного майна»та іншими законодавчими актами України, до яких, зокрема, відноситься Закон України «Про виконавче провадження».

Так, згідно п.1.вищезазначеного Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1340 викладено виключний перелік майна, облік, зберігання і оцінка якого здійснюється органами Державної податкової служби України, до яких майно, конфісковане за рішенням (в даному випадку вироком) суду не відноситься. На момент надходження у листопаді 2004 року до ДПІ Голосіївського району м. Києва з СБ України виконавчого листа, виданого Київським міським судом у січні 1993 року, який станом на 2004 рік виконаний не був, ДПІ Голосіївського району в особі ОСОБА_12 не мала права приймати від свого безпосереднього керівника ОСОБА_11 зазначений виконавчий лист до виконання, оскільки з 1998 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження»і було принято Постанову Кабінету Міністрів України № 985 від 11.07.2002 року, якою затверджено Порядок розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби, згідном з п.1 якого реалізація майна, конфіскованого за рішенням суду і переданого органам державної виконавчої служби за винятком виключеного за законом з обігу, здійснюється шляхом його продажу у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" , але вчинила це, виконуючи вказівку свого безпосереднього керівника ОСОБА_11, що переконало її в правильності та законності вищезазначених дій. Крім того, про службову недбалість підсудної ОСОБА_12 свідчить і той факт, що відповідно до п.5.7. Тимчасового порядку роботи комісії з розгляду та узгодження рішень регіональних органів ДПС про включення підприємств до Єдиного державного реєстру торгівельних організацій, яким надається право реалізації безхазяйного та іншого майна, що перейшло у власність держави, що затверджений розпорядженнням ДПА України від 05.02.2004 року зі змінами, внесеними розпорядженнням ДПА України від 10.08.04 року № 226р (т.25. а.с.88-90), комісія ДПА України, при перевірці документів ТОВ «Свитязь і К», поданих для внесення до зазначеного реєстру до ДПА м. Києва ОСОБА_10, прийняла рішення про невключення зазначеного підприємства до реєстру в зв'язку з відсутністю конкурсних документів, яке оформлене протоколом № 16 від 17.09.2004 року (т. 26 а.с.40-42), про що повідомила ДПА м. Києва лише 17.11.2004 року . Про наявність зазначених локальних нормативних актів ДПА України та необхідність отримання рішення комісії ДПА України про узгодження рішення ДПА м. Києва ОСОБА_12 обізнана не була, що також підтвердила в судовому засіданні , внаслідок чого стало можливим оформлення передачі гафнію та цирконію підприємству, що не входило до реєстру торгівельних організацій, яким надається право реалізації безхазяйного та іншого майна, що перейшло у власність держави .

В ході судового розгляду справи не знайшов своє підтвердження факт умисного вчинення підсудною ОСОБА_12 дій, передбачених ч.3 ст. 364 КК України згідно з пред'явленим обвинуваченням, оскільки зазначені дії нею були вчинені через незнання вимог Закону УКраїн «Про виконавче провадження», керуючись вказівкою свого керівника. В зв'язку з тим, що обов'язковою ознакою об'єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 364 КК України є наявність одного чи декількох мотивів -корисливого, просування інтересів третіх осіб або інших особистих мотивів, чого не встановлено в ході досудового слідства та судового розгляду справи в діях підсудної ОСОБА_12, суд вважає, що її дії належить кваліфікувати як службову недбалість, оскільки вона неналежно виконувала свої посадові обов'язки через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки. При цьому такі наслідки полягають в недоотриманні державою внаслідок таких дій підсудної ОСОБА_12 1016807,32 гривень, як різниці між вартістю злитків гафнію і цирконію, які були передані на реалізацію ТОВ «Світязь і К»за заниженими цінами, сумою, перерахованою ТОВ «Світязь і К» та їх дійсною ринковою вартістю станом на листопад 2004 року, що в 250 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян і переконує суд у наявності в діях підсудної ОСОБА_12 ознак злочину, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України, оскільки вона неналежно виконувала свої посадові обов'язки через несумлінне ставлення до них, що заподіяло істотну шкоду .

Показання підсудної ОСОБА_12, спрямовані на доведення відповідності її дій при підписанні акту прийому-передачі від 09.11.2004 року , акту № 31/22 опису та попередньої оцінки майна, прийнятого на облік, від 10.11.04 ркоу, акту прийому-передачі № 31/22 від 10.11.04 року , акту № 12 опису, оцінки та передачі майна від 15.11.04 року вимогам Постанови Кабінету Міністрів України № 1340 від 25.08.1998 року, якою затверджено «Порядок обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним»суд вважає такими, що не мають правового значення, оскільки зазначений підзаконний нормативний акт не підлягав застосуванню взагалі в цих правовідносинах , з огляду на вищенаведені норми законодавства України.

Незважаючи на повне невизнання вини підсудною ОСОБА_12 по справі встановлено сукупність допустимих доказів, на діставі яких судом робиться висновок щодо доведеності вини підсудної ОСОБА_12 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 366 КК України оскільки нею, на виконання вказівки керівника, умисно внесено недостовірні дані стосовно вартості конфіскованого майна - 826,39 кг гафнію і 1970 кг цирконію, що не відповідали реальним, на той період, ринковим цінам гафнію металевого марки ГФЕ-1 ТУ У 14312708.183-95 (замість ТУ 95-2195-90) і цирконію металевого марки КТЦ-100 ТУ 95-2185-90 у офіційні документи, а саме:

акт приймання-передачі № 31/22 від 10.11.04;

акт № 31/22 опису та попередньої оцінки майна від 10.11.04;

акт № 12 опису, оцінки та передачі майна від 15.11.04,

в яких була значно занижена вартість зазначеного майна, із 1069562,92 грн. до 52755,60 грн., тобто на суму 1016807,32 грн.

Таким чином, внаслідок умисного вчинення ОСОБА_12 службового підроблення, при реалізації конфіскованого майна (рідкоземельних металів - гафнію і цирконію), до бюджету держави не надійшли кошти в сумі 1016807,32 грн., чим державі завдана матеріальна шкода, яка у 250 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян і тому є тяжкими наслідками для держави.

Цими своїми умисними діями, які виразилися у службовому підробленні, тобто внесенні службовою особою до офіційних документів, завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки, ОСОБА_12 вчинила злочин, передбачений ч.2 ст.366 КК України.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_10 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчинених підсудним діянь, одне з яких відноситься до тяжкого злочину, особу винного, який працює, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, має на утриманні неповнолітню дитину, свою вину у вчиненні злочинів визнав повністю, щиро розкаявся , здійснив дії по частковому відшкодуванню матеріальної шкоди, заподіяної злочином, сплативши на рахунок ВДК у Печерському районі м. Києва 10 000,0 гривень та визнав цивільний позов, що переконує суд в усвідомленні протиправності вчинених ним діянь.

В ході розгляду кримінальної справи обставин, які б обтяжували покарання підсудному відповідно до ст. 67 КК України не встановлено. До обставин, які пом”якшують покарання у відповідності до ст. 66 КК України суд відносить щире каяття та добровільне часткове відшкодування збитків, заподіяних злочином. В зв'язку з наведеними обставинами, суд вважає можливим з застосуванням ст. 69 КК України призначити підсудному ОСОБА_10 основне покарання у виді позбавлення волі, нижче від найнижчої межі, передбаченої ч.5.ст. 191 КК України з застосуванням додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності.

З урахуванням зазначених обставин суд вважає, що виправлення підсудного ОСОБА_10 можливе без ізоляції від суспільства, тому вважає необхідним звільнити його від відбування основного покарання з випробуванням, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України . Додаткове покарання у виді конфіскації належного підсудному на праві власності майна судом не застосовується відповідно до ст. 77 КК України . За інші злочини, винність у вчиненні підсудного ОСОБА_10 доведена в ході судового розгляду суд вважає необхідним призначити покарання в межах санкції цих статей.

Відповідно до положень ст. 49 КК України строки давності для притягнення до кримінальної відповідальності підсудного ОСОБА_10 за ч.1.ст. 366, ч.5 ст. 27, ч.2.ст. 366 та ч.2 ст. 366 КК України, які є злочинами середньої тяжкості , на момент винесення судом вироку минули, події злочинів мали місце у листопаді 2004 року. На цій підставі судом при призначенні остаточного покарання не застосовується ст. 70 КК України.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_11 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого підсудним діяння, яке є тяжким злочином , особу винного, який працює, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, свою вину у вчиненні злочинів не визнав, але не зважаючи на це, визнав цивільний позов. В ході розгляду кримінальної справи обставин, які б обтяжували покарання підсудному ОСОБА_11 відповідно до ст. 67 КК України, а також обставин, які пом”якшують покарання у відповідності до ст. 66 КК України не встановлено.

За таких обставин суд вважає необхідним призначити підсудному ОСОБА_11 основне покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статей, обвинуваення за якими суд визнав доведеним у виді позбавлення волі в межах санкції зазначеної статті з застосуванням додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності . З урахуванням зазначених обставин та особи підсудного, суд вважає, що виправлення підсудного ОСОБА_11 можливе без ізоляції від суспільства, тому вважає необхідним звільнити його від відбування основного покарання з випробуванням, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України . Додаткове покарання у виді конфіскації належного підсудному на праві власності майна судом не застосовується відповідно до ст. 77 КК України.

Відповідно до положень ст. 49 КК України строки давності для притягнення до кримінальної відповідальності підсудного ОСОБА_11 за ч.3 ст. 27 , ч.2.ст. 366 та ч.2.ст. 366 КК України, які є злочинами середньої тяжкості , на момент винесення судом вироку минули, події злочинів мали місце у листопаді 2004 року. На цій підставі судом при призначенні остаточного покарання не застосовується ст. 70 КК України.

При призначенні покарання підсудній ОСОБА_12 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого підсудною діяння, яке є злочином середньої тяжкості, особу винної, яка працює, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст. 367 КК України фактично визнала, усвідомила протиправність вчинених нею діянь, а також визнала цивільний позов . В ході розгляду кримінальної справи обставин, які б обтяжували покарання підсудній ОСОБА_12 відповідно до ст. 67 КК України, а також обставин, які пом”якшують покарання у відповідності до ст. 66 КК України не встановлено.

З урахуванням зазначених обставин суд вважає необхідним призначити підсудній ОСОБА_12 основне покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статей, за якими кваліфіковано її дії з застосуванням додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності. З урахуванням особи підсудної суд вважає, що її виправлення можливе без ізоляції від суспільства, тому вважає необхідним звільнити її від відбування основного покарання з випробуванням, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Відповідно до положень ст. 49 КК України строки давності для притягнення до кримінальної відповідальності підсудної ОСОБА_12 за ч.2 ст. 367 та ч.2.ст. 366 КК України, які є злочинами середньої тяжкості , на момент винесення судом вироку минули, події злочинів мали місце у листопаді 2004 року. На цій підставі судом при призначенні остаточного покарання не застосовується ст. 70 КК України.

Цивільний позов, заявлений Міністерством фінансів України, суд вважає необхідним задовольнити в повному обсязі, оскільки він визнаний підсудними, його розмір підтверджений доказами, дослідженими в судовому засіданні, а саме висновком судової- товарознавчої експертизи № 11224 від 17.12.2004 року мінімальна ціна пропозиції гафнію металевого марки ГФЕ-1 , який відповідає вимогам ТУу 14312708,183-95 (замість ТУ 95-2195-90) в листопаді 2004 року на ринку України складала 914,51 гривень за 1 кг, а мінімальна ціна пропозиції цирконію металевого високої частоти (марки КТЦ-100), який відповідає вимогам ТУ 95-2185-90 в листопаді 2004 року на ринку України складала 159,30 гривень за 1 кг. Судом встановлено, що в листопаді 2004 року ринкова вартість переданих для зберігання і реалізації ТОВ «Світязь і К»через генерального директора - підсудного ОСОБА_10 становила 11 злитків гафнію -755741,92 гривень, 6 злитків цирконію -313 821,0 гривень, а загальна ринкова вартість склала 1 069 562,92 гривень, тому з урахуванням перерахування на користь держави 52755,60 гривень, сума збитків, зазначених в цивільному позові, які суд вважає необхідним задовольнити, становить 1016807,32 гривень.

Питання речових доказів судом вирішується на підставі ст. 81 КПК України.

Судові витрати по справі у розмірі 28841,29 гривень підлягають стягненню з підсудних у солідарно.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 323 -324 КПК України, колегія суддів -,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_10 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.191 ч.5 КК України та з застосуванням ст. 69 КК України призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності строком на 3 роки без конфіскації належного на праві власності майна.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_10 від відбування основного покарання з випробуванням строком на 3 роки з покладенням обов'язків повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання або роботи.

ОСОБА_10 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності строком на 1 рік.

На підставі ч.5.ст. 74 КК України ОСОБА_10 звільнити від призначеного судом покарання за ч.1.ст. 366 КК України в зв'язку з закінченням строків давності, передбачених ч.1 ст. 49 КК України

ОСОБА_10 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.366 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності строком на 2 роки.

На підставі ч.5.ст. 74 КК України ОСОБА_10 звільнити від призначеного судом покарання за ч.2.ст. 366 КК України в зв'язку з закінченням строків давності, передбачених ч.1 ст. 49 КК України.

ОСОБА_10 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст. 27 ч.2 ст.366 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності строком на 1 рік.

На підставі ч.5.ст. 74 КК України ОСОБА_10 звільнити від призначеного судом покарання за ч.5 ст. 27, ч.2.ст. 366 КК України в зв'язку з закінченням строків давності, передбачених ч.1 ст. 49 КК України

Запобіжний захід ОСОБА_10 до набрання вироком чинності залишити без змін -підписку про невиїзд з постійного місця проживання .

ОСОБА_11 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3.ст. 364 КК України та призначити йому покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності строком на 3 роки, без конфіскації належного на праві власності майна .

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_11 від відбування основного покарання з випробуванням строком на 3 роки з покладенням обов'язків повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання або роботи.

ОСОБА_11 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2.ст. 366 КК України та призначити йому покарання у виді 2 х років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності строком на 1 рік.

На підставі ч.5.ст. 74 КК України ОСОБА_11 звільнити від призначеного судом покарання за ч.2 ст. 366 КК України в зв'язку з закінченням строків давності, передбачених ч.1 ст. 49 КК України

ОСОБА_11 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 27, ч2.ст. 366 КК України та призначити йому покарання у виді 2 х років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності строком на 2 роки.

На підставі ч.5.ст. 74 КК України ОСОБА_11 звільнити від призначеного судом покарання за ч.3 ст. 27, ч.2.ст. 366 КК України в зв'язку з закінченням строків давності, передбачених ч.1 ст. 49 КК України

Запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання до набрання вироком законної сили -залишити без змін.

ОСОБА_12 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2.ст. 367 КК України та призначити їй покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності строком на 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_12 від відбування основного покарання з випробуванням строком на 3 роки з покладенням обов'язків повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання або роботи.

На підставі ч.5.ст. 74 КК України ОСОБА_12 звільнити від призначеного судом покарання за ч.2 ст. 367 КК України в зв'язку з закінченням строків давності, передбачених ч.1 ст. 49 КК України

ОСОБА_12 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2.ст. 366 КК України та призначити їй покарання у виді 2 -х років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності строком на 1 рік.

На підставі ч.5.ст. 74 КК України ОСОБА_12 звільнити від призначеного судом покарання за ч.2 ст. 366 КК України в зв'язку з закінченням строків давності, передбачених ч.1 ст. 49 КК України

Цивільний позов задовольнити .

Стягнути з ОСОБА_10, ОСОБА_11 , ОСОБА_12 солідарно на користь держави матеріальну шкоду, заподіяну злочином у розмірі 1016807,32 (один мільйон шістнадцять тисяч вісімсот) гривень 32 копійки .

Судові витрати за проведення експертиз у розмірі 2 079,47 гривень стягнути з засуджених ОСОБА_10, ОСОБА_11 , ОСОБА_12 солідарно на користь Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру (ДНДКЕЦ) Код 25 57 46 30, р/р 352 251 001 051 01, банк одержувача: УДК у Київській області, МФО 821 018

Судові витрати за проведення експертиз у розмірі 9410,60 гривень стягнути з засуджених ОСОБА_10, ОСОБА_11 , ОСОБА_12 солідарно на користь КНДІСЕ.

Судові витрати за проведення експертиз у розмірі 1743,36 гривень стягнути з засуджених ОСОБА_10, ОСОБА_11 , ОСОБА_12 солідарно на користь Чернігівського відділення КНДІСЕ - Код 25 95 56 74, банк одержувача: УДК Чернігівської області, р/р 35229001000242, МФО 853 592.

Судові витрати за проведення експертиз у розмірі 15 607,86 гривень стягнути з засуджених ОСОБА_10, ОСОБА_11 , ОСОБА_12 солідарно на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру (НДЕКЦ при ГУ МВС України в м.Києві) Код 25 57 52 85, р/р 352 260 020 004 66 в ГУ МВС України в Київській області, МФО 821 018, одержувач НДЕКЦ при ГУ МВС України в м.Києві .

Речові докази -письмові документи, приєднані до матеріалів кримінальної справи -залишити в матеріалах кримінальної справи.

Речовий доказ -печатку ТОВ «Світязь і К», що знаходиться у ОСОБА_10 -залишити за належністю.

Речові докази -дискети ЕМТЕК 2НD для комп'ютеру, дискету Sony для комп'ютеру, три дискети VERBATIM для комп'ютеру, щотижневик ОСОБА_10 , що зберігаються у кімнаті речових доказів Генеральної прокуратури України -залишити на зберіганні у кімнаті речових доказів Генеральної прокуратури України до розгляду кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_15 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 364 КК України, ч.3, 5 ст. 27, ч.5 ст. 191 КК України .

На Вирок може бути принесено апеляцію протягом 15 діб з дня його проголошення, засудженими - з дня отримання копії вироку до Апеляційного суду м. Києва .

Колегія суддів:

Головуючий Гримич М.К.

Судді Горкава В.Ю.

Бусик О.Л.

Попередній документ

14163670

Наступний документ

14163672

Інформація про рішення:

№ рішення:	14163671
№ справи:	1-57/11
Дата рішення:	04.03.2011
Дата публікації:	18.03.2011
Форма документу:	Вирок
Форма судочинства:	Кримінальне
Суд:	Печерський районний суд міста Києва
Категорія справи:	Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено до судового розгляду (29.04.2026)
Дата надходження:	27.04.2026

Розклад засідань:

Минулі засідання (21)

31.05.2026 23:53	Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська
31.05.2026 23:53	Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська
21.02.2020 09:30	Печерський районний суд міста Києва
24.04.2020 10:15	Печерський районний суд міста Києва
05.06.2020 10:15	Печерський районний суд міста Києва
21.08.2020 11:40	Печерський районний суд міста Києва
01.10.2020 16:00	Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська
03.12.2020 09:00	Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська
16.01.2021 10:00	Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська
13.04.2021 16:00	Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська
20.05.2021 14:45	Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська
10.06.2021 12:00	Чигиринський районний суд Черкаської області
10.06.2021 12:30	Чигиринський районний суд Черкаської області
24.06.2021 09:30	Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська
21.07.2021 13:00	Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська
08.10.2021 08:45	Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська
13.01.2022 08:30	Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська
01.03.2022 11:45	Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська
05.09.2022 08:30	Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська
27.10.2022 09:00	Криворізький районний суд Дніпропетровської області
14.05.2026 13:30	Диканський районний суд Полтавської області