"09" березня 2011 р. № 01-15/5004/387/11
Суддя Шум М.С., розглянувши матеріали
за позовом фізичної особи -підприємця ОСОБА_1,
до відповідача: державного підприємства «Луцький комбінат хлібопродуктів №2»Державного Комітету України з державного матеріального резерву, м.Луцьк
про стягнення 141393,74 грн.
Встановив: подана позовна заява не може бути прийнята господарським судом Волинської області, оскільки не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до вимог ст.ст. 54, 57 Господарського процесуального кодексу України, якими встановлено форму і зміст позовної заяви. Позовна заява повинна містити: виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зазначення доказів, що підтверджують позов, обгрунтований розрахунок, відповідно до позовної заяви додаються документи, які підтверджують обставини, на яких грунтуються позовні вимоги. До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В порушення вказаних вимог, позивачем у позовній заяві не наведено обставин та не подано доказів на підтвердження понесення збитків у зв'язку із збільшенням розміру дрібнооптової ціни на товар відпущеного відповідачу, а також не обґрунтовано та не подано доказів вжиття заходів щодо повернення товару, або ж стягнення його вартості з моменту поставки товару (з 01.09.2009р. по 20.01.2011р.).
Разом з тим, позивач просить стягнути з відповідача 141393,74 грн. понесених збитків, проте не обґрунтовує позовні вимоги в частині включення вартості неоплаченого товару в розмірі 100000грн. до розрахунку в якості понесених збитки з посиланням на норми діючого законодавства, що регулюють спірні правовідносини.
Посилання на законодавство являє собою юридичні підстави позову. У позовній заяві повинні бути викладені норми матеріального права, що регулюють спірні матеріально-правові відносини та порушені відповідачем, а також відповідно до яких, на думку позивача, слід вирішити спір.
Якщо позивач вважає, що певні обставини не потребують доказування, про звільнення від доказування цих обставин має бути зазначено в позовній заяві у відповідності до вимог ГПК України.
Крім того, позивачем подано платіжне доручення №№206, 209 від 24.02.2011р. про сплату державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на р/р в УДК у м. Житомирі.
Однак при зверненні до господарського суду Волинської області визначено окремі реквізити для сплати державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Сплата державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на інший рахунок не є доказом сплати таких витрат.
Відповідно до п. п. 3, 4, 10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду у випадку, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких грунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини; не подано доказів сплати у встановленому порядку і розмірі витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Допущені порушення є підставою для повернення даної позовної заяви без розгляду, що не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після їх усунення.
Керуючись ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ухвалив:
Позовну заяву № 9 від 10.02.2011р. з додатком документів на 22 аркушах, в тому числі оригінали платіжних доручень №№206, 209 від 24.02.2011р., повернути позивачу без розгляду.
Суддя М. С. Шум