"02" березня 2011 р.
Справа № 01/5004/222/11
за позовом «Управління житлового будівництва»Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву», м.Київ
до колективного підприємства «Ковельбуд», м.Ковель
про стягнення 85000 грн.
Суддя Якушева І.О.,
при секретарі Хвищук Н.В..
за участю представників:
від позивача: Пісний А.В. (дов. №182 від 26.01.2011р.);
від відповідача: Сидорук В.А. -директор КП «Ковельбуд».
В судовому засіданні було оголошено перерву з 23.02.2011р. по 02.03.2011р.
Суть спору: позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача помилково перераховані на його розрахунковий рахунок кошти в розмірі 85000 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав.
Відповідач в поясненнях №64 від 22.02.2010р., представник відповідача в судовому засіданні позову не визнали, просять у його задоволенні відмовити, посилаючись на те, що позовна заява не містить реєстраційного номера, дати подачі та мокрої печатки, що не відповідає юридичним правилам.
Крім цього, в поясненні відповідач викладає обставини взаємовідносин із позивачем, починаючи із 2007р., та обставини, за яких між ними велися домовленості щодо укладення договору підряду на будівельні роботи №743 від 01.12.2010р. по будівництву багатоквартирного житлового будинку з торговельно-розважальним центром по вул.Ватутіна, 70-б в м.Ковелі.
Повідомляє, що згідно з платіжним дорученням №2619 від 21.12.2010р. позивач перерахував 250 000 грн., проте на вимогу «Управління житлового будівництва»Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву»авансовий платіж в розмірі 165 000 грн. було повернуто, а залишок коштів в розмірі 85000 грн. - використано на придбання будівельних матеріалів для позивача. Вказує, що матеріали знаходяться у нього на зберіганні.
Просить зобов'язати позивача використати ці матеріали на будівництво будинку в м.Ковелі по вул.Ватутіна, 70-Б або дати можливість КП «Ковельбуд»на субпідряді використати ці матеріали на цей будинок і виконати відповідно на цю суму роботи з цих матеріалів.
Оскільки в судовому засіданні 23.02.2011р. представник відповідача пояснив, що із 250 000 грн. коштів, які перерахував позивач, 165 000 грн. було повернуто, а на 85000 грн. -закуплено будівельних матеріалів та повідомив, що готовий передати ці будівельні матеріали позивачу в рахунок повернення коштів, судом з метою можливого добровільного врегулювання спору було оголошено перерву з 23.02.2011р. по 02.03.2011р.
За повідомленням представників сторін в судовому засіданні 02.03.2011р. сторони не досягнули згоди щодо передачі відповідачем в рахунок повернення коштів матеріалів на суму 85000 грн., представник позивача пояснив, що «Управління житлового будівництва» Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву»не має інтересу до будівельних матеріалів, підтримує позовну вимогу та просить стягнути з відповідача кошти.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд
21.12.2010р. позивач перерахував відповідачу 250000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2619 від 21.12.2010р. (в судовому засіданні було оглянуто оригінал платіжного доручення).
Під час розгляду спору позивач посилається на те, що зазначену суму коштів було перераховано ним відповідачу помилково, 165 000 грн. відповідач повернув добровільно, а 85 000 грн. повертати відмовляється, що послужило підставою для звернення позивача з позовом до суду. Разом з цим, позивач стверджує, що він не уповноважував відповідача розпоряджатися своїми коштами та не доручав йому придбавати будівельні матеріали.
Відповідач підтвердив факт перерахування відповідачем згідно з платіжним дорученням №2619 від 21.12.2010р. коштів на суму 250 000 грн., пояснює, що кошти йому були перераховані як аванс на виконання будівельних робіт згідно з договором №743 від 01.12.2010р., але на вимогу «Управління житлового будівництва»Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву»авансовий платіж в розмірі 165 000 грн. було ним повернуто, а залишок коштів в розмірі 85000 грн. - використано на придбання будівельних матеріалів для позивача. Вказує, що попередні договори підряду, укладені з позивачем, розірвані.
Як вбачається з матеріалів справи, перераховуючи кошти, позивач в рядку «Призначення платежу»вказав «Сплата авансу за виконання будівельних робіт згідно договору №743 від 01.12.2010р.».
У відповідності із ч.1 ст.626, ч.ч.1, 2 ст.638, ч.3 ст.639 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.
Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що 29.12.2010р. йому було передано примірник договору за підписом позивача, але ним не було підписано договору №743 від 01.12.2010р., оскільки надійшло розпорядження з м.Києва його забрати і тому він його повернув не підписаним зі своєї сторони. Просить витребувати від позивача договір підряду на будівельні роботи №743 від 01.12.2010р., журнал реєстрації вихідної кореспонденції та договорів, посилаючись на те, що ці докази можуть підтвердити факт укладення договору №743 від 01.12.2010р.
Представник позивача також підтвердив, що між сторонами не було досягнуто згоди щодо укладення цього договору №743 від 01.12.2010р., а тому проти заявленого клопотання заперечує.
Відповідно до ч.1 ст.36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
За таких обставин, зважаючи на непідписання договору відповідачем, враховуючи приписи ч.1 ст.626, ч.ч.1, 2 ст.638, ч.3 ст.639 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.36 ГПК України судом відхилено клопотання про витребування договору №743 від 01.12.2010р.
Залишаючи без задоволення клопотання відповідача в частині витребування журналу реєстрації вихідної кореспонденції та договорів, суд виходить з того, що відповідно до ч.2 ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Отже, та обставина, що договір №743 від 01.12.2010р. було укладено, повинен підтверджуватись самим договором, укладеним у встановленому законодавством порядку, а не журналом реєстрації вихідної кореспонденції та договорів.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами велася переписка щодо повернення коштів відповідачем в добровільному порядку.
Так, в листі №241 від 23.12.2010р. на адресу позивача відповідач пояснив, що авансовий платіж в розмірі 165 000 грн. було повернуто ним у зв'язку із несвоєчасним оформленням договірних документів на будівництво багатоквартирного житлового будинку з торговельно-розважальним центром по вул.Ватутіна, 70-б в м.Ковелі, а залишок коштів було використано на придбання будівельних матеріалів для позивача та повідомив про те, що матеріали знаходяться у нього на зберіганні.
Також позивачем додано до матеріалів позову претензію №810 від 13.01.2010р., з якої вбачається, що позивач просив відповідача повернути йому залишок коштів в розмірі 85000 грн. (в судовому засіданні представник позивача пояснив, що в претензії помилково вказано дату претензії 13.01.2010р. замість 13.01.2011р.).
01.02.2011р. позивач повторно надіслав відповідачу вимогу про повернення залишку коштів. Факт надіслання вимоги підтверджується описом вкладення від 01.02.2011р.
Проте вимога залишена відповідачем без задоволення, що спричинило звернення позивача з позовом до суду.
Як передбачено п.1 ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно набуте, згодом відпала.
Зі змісту даної норми випливає, що зобов'язання з безпідставного придбання майна виникають за наявності такої умови як відсутність правових підстав для набуття або зберігання майна.
При таких обставинах, коли на момент розгляду справи відповідач не спростував доводів позивача, не подав суду доказів на підтвердження укладення договору будівельного підряду №743 від 01.12.2010р. у встановленому законодавством порядку або іншого договору будівельного підряду в розумінні ст.180 Господарського кодексу України, спрямованого на виникнення між сторонами підрядних правовідносин, доказів, які б свідчили про наявність у нього права розпоряджатися коштами позивача, у відповідача відсутні правові підстави для користування коштами позивача в розмірі 85 000 грн., а відтак вимога позивача про стягнення з відповідача 85000 грн. обґрунтована і підлягає до задоволення.
В поясненнях №64 від 22.02.2010р. на адресу суду відповідач просить зобов'язати позивача використати ці матеріали на будівництво будинку в м.Ковелі по вул.Ватутіна, 70-Б або дати можливість КП «Ковельбуд»на субпідряді використати ці матеріали на цей будинок і виконати відповідно на цю суму роботи з цих матеріалів, проте суд, вирішуючи спір, не вправі виходити за межі позовних вимог, а предметом спору у справі №01/5004/222/11 є стягнення коштів з відповідача.
Щодо доводів відповідача про те, що копія позовної заяви, яка йому надійшла від позивача, не містить реєстраційного номера, дати подачі та мокрої печатки, то ця обставина не може бути підставою для відмови в позові чи залишенню позову без розгляду.
Позовна заява, подана позивачем до суду, відповідає вимогам ст.54 ГПК України щодо форми і змісту позовної заяви, до позовної заяви додані необхідні документи, передбачені ст.57 ГПК України.
Разом з цим, судом звернуто увагу представника позивача на необхідність дотримання вимог ст.56 ГПК України при надісланні іншій стороні спору копії позовної заяви в тому вигляді, із зазначенням тих реквізитів (вихідний номер і дата), які вказуються на позовній заяві, що подається до суду.
Керуючись ч.1 ст.626, ч.ч.1, 2 ст.638, ч.3 ст.639, ст.1212 Цивільного кодексу України, ст.ст.33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з колективного підприємства «Ковельбуд»(м.Ковель, вул..Незалежності, 117, код ЄДРПОУ 01269282) на користь «Управління житлового будівництва»Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» (м.Київ, вул..М.Кривоноса, 2А, код ЄДРПОУ 33942838) 85000 грн., 102 грн. витрат, пов'язаних з оплатою держмита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суддя І. О. Якушева
Повний текст рішення
складено та підписано
09.03.11