Справа: № Головуючий в 1-ій інст.: Бердій М.А.
Категрія: Ц-19,24 Суддя-доповідач:
24 лютого 2011 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :
головуючої- судді Шеремет А.М.
суддів: Гордійчук С.О., Хилевича С.В.
при секретарі -Колесовій Л.В.
з участю представника позивача -Назарової О.В., ОСОБА_4 та його представника - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівному апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Рівненського міського суду від 22 грудня 2010 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Рівнегаз” (далі ПАТ „Рівнегаз”) до ОСОБА_4 про стягнення боргу за надані послуги з газопостачання, -
Рішенням Рівненського міського суду від 22 грудня 2010 року задоволено вказаний позов. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ по газопостачанню та газифікації „Рівнегаз” 2626 грн. 93 коп. заборгованість за надані послуги з газопостачання. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ по газопостачанню та газифікації „Рівнегаз” судові витрати по справі.
Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, покликаючись на його незаконність та необґрунтованість.
Вказує, що заборгованість перед відповідачем була ним допущена станом на 01 серпня 2009 року в сумі 1682 грн. 53 коп., яка була погашена 07 серпня 2009 року в сумі 1474 грн. 44 коп. та 04 вересня 2009 року у сумі 208 грн. 09 коп.
А тому, вважає, що нарахований борг в розмірі 1101 грн. 73 коп. є безпідставним.
Зазначає, що посилання позивача на те, що ними на його адресу було направлено рекомендованого листа 10 листопада 2008 року про те, що 25 листопада 2008 року відбудеться демонтаж лічильника, не відповідають дійсності, оскільки такого листа він не отримував. Тому, суд першої інстанції дане твердження позивача необґрунтовано взяв до уваги, оскільки такі докази в матеріалах справи відсутні.
За таких обставин просить скасувати рішення Рівненського міського суду від 22 грудня 2010 року.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, беручи до уваги пояснення учасників процесу, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючі позовні вимоги ПАТ „Рівнегаз”, суд першої інстанції виходив із їх доведеності.
Однак з таким висновком суду , колегія судів не погоджується.
Судом встановлено, що 16 жовтня 2009 між позивачем та відповідачем укладено договір №80/12 про надання послуг з газопостачання, згідно з яким ОСОБА_4 зобов'язався у разі застосування системи помісячної оплати послуг вносити платежі не пізніше 10 числа місяця, що настає, та забезпечити допуск представників відповідача до демонтажу або монтажу лічильника газу пов'язаних з проведенням його періодичної та позачергової повірки. Споживач несе відповідальність згідно із законодавством за відмову представникам відповідача демонтажу або монтажу лічильника газу, пов'язаних з проведенням його періодичної та чергової повірки.
Відповідно до ст. 28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність»від 15.06.2004 року повірці підлягають засоби вимірювальної техніки (результати вимірювань якими використовуються для здійснення розрахунків за спожитий газ), фізичні особи зобов'язані своєчасно (з урахуванням установлених міжповірочних інтервалів) подавати засоби вимірювальної техніки на повірку, тобто позивач мав право на повірку газового лічильника відповідача.
Спільним наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, Міністерства промислової політики України, Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»№218/501/537, від 05 жовтня 2004 року, встановлено міжповірочний інтервал для лічильників газу, які належать фізичним особам і застосовуються для комерційного обліку газу у побуті, - 8 років.
Правилами надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постановою КМУ № 2246 від 09 грудня 1999 року передбачено, що справляння плати за нормами споживання у разі наявності лічильника газу не допускається крім випадків, якими є відмови споживача у доступі до власних приміщень, де розташовані лічильники газу, представникам газопостачального підприємства для контрольного зняття показань лічильника газу та прострочення планової повірки лічильника газу з вини споживача у разі відмови споживача у доступі до своїх приміщень, де розташовані лічильники газу, для їх демонтажу або монтажу.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Так, в Реєстрі на рекомендовані листи, які надійшли від ВАТ ”Рівнегаз” 10 листопада 2008 року м. Рівне на 26 листопада 2008 року, на який посилається позивач, як на доказ надіслання позивачу листа попередження про демонтаж лічильника 25 листопада 2008 року, є напис ОСОБА_4, АДРЕСА_1 (а.с. 8), однак, з даного реєстру не можливо зробити висновок, які саме листи і про що надсилались позивачем.
В судове засідання позивачем не надано копії листа попередження про демонтаж лічильника 25 листопада 2008 року, тому встановити якого змісту він був неможливо.
Повідомлення про вручення ОСОБА_4 зазначеного листа, чи інших доказів про те, що відповідач отримав даний лист і такий лист надсилався позивачем по справі не надано.
Крім того, в даному реєстрі зазначена дата „на 26 листопада 2008 року” і в уточнюючій позовній заяві позивач зазначає також, що 26 листопада 2008 року з метою демонтажу лічильника для його повірки, прибули працівники служби по експлуатації внутрібудинкового газового обладнання ВАТ „Рівнегаз”, проте доступ до лічильника не був забезпечений, у зв'язку з відсутністю мешканців будинку АДРЕСА_1, про що складено акт претензію (а.с. 66).
З наявних суперечливих доказів неможливо зробити висновок, на яке саме число було заплановано демонтаж лічильника відповідача.
Також не надано суду і розрахункового рахунка, підтверджуючого надання послуг пересилання конкретного реєстрованого поштового відправлення та повернуто як не врученого споживачу (адресату) з відповідною позначкою на повідомленні.
Відповідно до Акту-претензії від 25 листопада 2008 року, представники позивача не мали змоги провести планову повірку лічильника газу відповідача, в зв'язку з тим, що відповідач був відсутній на час прибуття працівників позивача. (а.с. 9)
В п. 2 даного акту-претензії зазначено, що в разі відмови споживача від повірки (відсутності заяви на демонтаж, незабезпечення вільного доступу до лічильника газу) розрахунок об'єму спожитого газу буде проводитись згідно з нормами споживання, затверджених постановою КМУ від 08 червня 1996 року № 619. В графі „ перший екземпляр акту отримав: споживач” відсутній підпис відповідача.
Тобто, з вищенаведеного не можливо зробити висновок, що ОСОБА_4 був належним чином повідомлений про демонтаж лічильника 25 листопада 2008 року та про можливі наслідки в разі його відмови від такої повірки лічильника.
05 січня 2009 року відповідно до акту перевірки стану відключення від системи газопостачання житлового будинку, контролерем ВАТ «Рівнегаз»Голуб'євою С.В. було вручено, як слідує з акту перевірки, ОСОБА_4 попередження за вихідним номером 3040 від 17.12.2008 року проте, що 25.11.2008 року ним не було допущено працівників ВАТ «Рівнегаз»для демонтажу лічильника і що розрахунок спожитого газу буде проводитися згідно з нормами споживання затвердженими постановою КМУ від 08.06.1996 року №619.
Надпис в зазначеному акті в графі „показник лічильника 49425 м.куб. -на момент вручення листа №3040 від 17 грудня 2009 року викликає сумнів в достовірності такого вручення, оскільки даний документ був складений для зазначення показників газового лічильника, а на другому примірнику даного листа відсутня про це відмітка (а.с.10).
Позивачем не доведено, що ОСОБА_4 відмовив у доступі до власних приміщень, де розташований лічильник газу.
Посилання позивача та суду першої інстанції на лист ОСОБА_4 від 13 грудня 2009 року, як на доказ того, що відповідач отримав лист-повідомлення про дату демонтажу лічильника 25 листопада 2008 року є безпідставним та спростовується самим текстом зазначеного листа, в якому йдеться про те, що ОСОБА_4, листа-попередження про демонтаж лічильника 25 листопада 2008 року не отримував, однак не сумнівається, що позивачем можливо він направлявся (а.с. 74).
За таких підстав, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з підстав ч. 1 ст. 309 ЦК України з ухваленням нового рішення по справі про відмову в задоволенні позовних вимог.
На підставі наведеного, керуючись, ст. ст. 11, 303, 304, 309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.
Рішення Рівненського міського суду від 22 грудня 2010 року скасувати.
В задоволенні позову публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Рівнегаз” до ОСОБА_4 про стягнення боргу за надані послуги з газопостачання відмовити.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення, та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуюча: Шеремет А.М.
Судді: Гордійчук С.О.
Хилевич С.В.